Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №380/25547/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/25547/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів Департаменту патрульної поліції України, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 № 3172 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 26.11.2025 № 838 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення», в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 16.12.2025 №2226 о/с «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (реалізація дисциплінарного стягнення накладеного наказом ДПП від 26.11.2025 № 838);

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу моніторингу і аналітичного забезпечення УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції, з 17.12.2025, стягнувши на її користь грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу;

- рішення суду в частині поновлення на службі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 року № 3172 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» призначено службове розслідування у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію. Наказом Департаменту патрульної поліції від 26.11.2025 року № 838 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а наказом від 16.12.2025 року № 2226 о/с «По особовому складу» звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Зазначає, що в Департамента патрульної поліції були відсутні підстави для призначення та проведення службового розслідування на підставі доповідної записки начальника УПП у Львівській області ДПП від 27.10.2025 року щодо подій, які мали місце 25.10.2025 року у м. Львові, а саме наїзд на власному авто на перешкоду (скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonal’s), керування транспортним засобом з ознаками сп`яніння, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Частиною 4 статті 14 Статуту передбачено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів, про що йдеться у ч. 5 ст. 14 Статуту. Отже, наявна конкуренція двох спеціальних норм (частин статті одного закону), де застосуванню підлягає спеціальна норма (пункт, частина, стаття одного профільного закону). Зауважує, що адміністративні матеріали відносно позивача були складені УПП у Львівській області ДПП, - тобто підрозділом за місцем проходження позивачем публічної служби, так і підрозділом ініціатором проведення службового розслідування. Відповідно УПП у Львівській області ДПП, прямі та безпосередні керівники позивача, та особа яка ініціювала службове розслідування та очолила дисциплінарну комісію, як голова були обізнана про вказаний факт, (подію ДТП, складання адмінматеріалів). Вважає, що службове розслідування призначено безпідставно, оскільки, окрім ДТП та адміністративного проступку позивач поза службою не вчинила жодних несумісних із статусом поліцейської дій, та з огляду на приписи ч. 5 ст. 14 Статуту у таких випадках службове розслідування не призначається.

Акцентує увагу на тому, що службове розслідування проведено непровомочним членом дисциплінарної комісії, оскільки ОСОБА_2 не дотримався приписів Статуту, в частині інформування свого прямого керівника про наявність обставин, з метою врегулювання можливого потенційного або реального конфлікту інтересів, а також вочевидь не звертався до НАЗК з відповідним роз`ясненням. За таких обставин службове розслідування проведено упереджено та не повним або не уповноваженим складом, оскільки службове розслідування проводиться у складі не менше ніж 3-х працівників, в даному випадку один з них, (голова комісії А.Крутень), який на думку позивача та його представника не був легітимний, і таким, що не усунув у своїх діях конфлікт або не самоусунувся від участі у службовому розслідуванні.

Звертає увагу на відсутність в наказі від 26.11.2025 року згадки про організаційно-розпорядчий документ щодо продовження строків проведення службового розслідування, а тому вважає, що строк проведення службового розслідування ймовірно сплив 13.11.2025 року.

Наголошує, що згідно ст. 15 КУпАП, відповідно до яких військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів ДКВС, служби цивільного захисту, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт. Відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про Дисциплінарний статут НПУ» за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. З цього вбачається таке: законодавець у ч. 2 ст. 11 статуту у реченні «За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту», вжив словосполучення …крім випадків. Наголошує, що положення ст. 15 КУпАП зазначає перелік посадових осіб, (до яких належать поліцейські) та перелік адміністративно-караних дій (до яких віднесено ПДР) за які поліцейські несуть відповідальність саме на загальних, а не на спеціальних підставах. Частина 3 ст. 11 Статуту регламентує також обставину можливого подальшого притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, зокрема за факт притягнення до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності.

Зазначає, що ОСОБА_1 не є притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова від огляду) яка є самостійним складом адміністративного правопорушення передбаченого вказаною статтею, (як і керування в такому стані), а рішення суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП вступило у законну силу 04.12.2025, після дати видачі дисциплінарного наказу.

Наголошує, що в момент виникнення події 25.10.2025 року не перебувала на службі у стані сп`яніння, відповідно вчинене нею діяння, у випадку доведення її вини поза розумним сумнівом не можна віднести до значних, (противага не значному) та її дії не є порушенням Присяги, про що йдеться в оскаржуваному дисциплінарному наказі.

За наведених обставин, позивач вважає накази Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 року №3172, від 26.11.2025 року № 838, від 16.12.2025 року № 2226о/с необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою від 02 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у даній справі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що доповідною запискою на ім`я начальника УПП у Львівській області ДПП підполковника поліції Крутня А., від 27.10.2025 № 19037/41/12/01-2025 старший інспектор-черговий ВЧС УПП у Львівській капітан поліції Михайло Синичич доповів наступне « 25.10.2025 о 17:30 по вул. Володимира Великого, 24- А, інспектор ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 22.10.1990 р.н, спеціальний жетон № 0002256, службове посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 27.03.2025, перебуваючи поза службою на вихідному, керуючи автомобілем OPEL VECTRA н.з. НОМЕР_2 , здійснила наїзд на скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonald’s. Внаслідок ДТП потерпілих немає, автомобіль отримав механічні пошкодження. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння, пройшла огляд на місці за допомогою приладу DRAGER, результат якого склав 1,03 проміле, після чого виявила бажання пройти тест у спеціалізованому медичному закладі КНП ЛОР (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95). Згідно висновку лікаря № 002218 від проходження тесту відмовилась. На старшого лейтенанта ОСОБА_1 , складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 493863 за ст. 124 КУпАП та протокол серії ЕПР1 № 493921 за ч.1 ст. 130 КУпАП. ЄО №25631 УПП у Львівській області ДПП.».

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 року № 3172, за фактом події, яка зазначена у доповідній записці начальника УПП у Львівській області ДПП підполковника поліції Крутня А., від 27.10.2025 № 19037/41/12/01-2025, призначено службове розслідування. Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 10.11.2025 року № 3279, термін проведення службового розслідування, призначеного наказом від 27.10.2025 року № 3172, продовжено на 15 календарних днів.

25.11.2025 року начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УПП у Львівській області ДПП полковника поліції Крутня А. від 27.10.2025 №19086/41/12/01-2025.

26.11.2025 року наказом начальника Департаменту патрульної поліції № 838 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. «д» п. 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, п. 2.3. розд. 2 Посадової інструкції інспектора ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 16.12.2025 № 2226 о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Зазначає, що під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи поліцейським, до обов`язків якого входить забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та протидії злочинності, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, проявила особисту недисциплінованість та вчинила дисциплінарний проступок, що виразився у свідомому ігноруванні нею вимог законодавства України, Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, а також не виконала вимоги лікаря, висловлених у межах їх компетенції, передбаченої законодавством, щодо проходження огляду в установленому порядку з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у неї визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася. Таким чином, аналізуючи зібрані під час проведення службового розслідування матеріали у їх сукупності встановлено, що 25.10.2025 по вул. В.Великого, 24-А, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 керувала транспортним засобом OPEL VECTRA номерний знак НОМЕР_2 , здійснила ДТП, завдавши матеріальних збитків McDonald’s, при цьому мала ознаки алкогольного сп`яніння. Окрім того 25.10.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 будучи водієм причетним до ДТП, не повідомила про таку подію уповноважений підрозділ Національної поліції. Старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , як поліцейський зобов`язана неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Дисциплінарна комісія вважала, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи поліцейською, до обов`язків якої входить забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та протидії злочинності, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, проявила особисту недисциплінованість та вчинила дисциплінарний проступок, що виразився у свідомому ігноруванні нею вимог законодавства України, Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Вказані дії є грубим порушенням старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 службової дисципліни, що свідчать про скоєння проступку проти інтересів служби, підривають довіру до нього як до носія влади, дискредитують звання поліцейського, вказують на безвідповідальне відношення до обов`язків поліцейського та є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції. Дисциплінарна комісія вважала, що причини та умовами, що призвели до вчинення проступку старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 стали особиста недисциплінованість, нехтування вимогами чинного законодавства та непрофесійність.

Дисциплінарною комісією перевірено та оцінено матеріали і відомості про дисциплінарний проступок вчинений поліцейським, відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та пункту 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, та під час визначення виду стягнення, відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», враховано характер проступку, обставини, за якого такий був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Враховуючи вищезазначені норми дисциплінарна комісія вважає, що встановлені високі стандарти поведінки поліцейського полягають у тому, що поліцейський як під час несення служби, так і поза її межами, в повсякденному житті має демонструвати таку поведінку, щоб сторонні особи бачили в ньому еталон порядності і справедливості, високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому поліцейський має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточення та вимагати такої поведінки від інших. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що у цьому випадку є виправданим та необхідним заходом реагування на виявлений дисциплінарний проступок.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що дисциплінарна та адміністративна відповідальність є самостійними (автономними) видами юридичної відповідальності. Скасування судом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є беззаперечною умовою та свідченням відсутності в діях поліцейського дисциплінарного проступку. Відсутність події та складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП (згідно з постановою апеляційного суду) не є автоматичною (беззаперечною) умовою для відсутності дисциплінарного проступку та поновлення на службі в поліції позивача, оскільки, наказ про звільнення позивача приймався не на підставі рішення суду про притягнення до відповідальності за КУпАП, а за результатами службового розслідування, яким у сукупності належних та допустимих доказів встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, поведінки поліцейського та Присяги.

Посилаючись на практику Верховного Суду наголошує, що постанова апеляційного суду про скасування рішення першої інстанції та закриття справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з процедурними порушеннями не спростовує факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку (дискредитації звання поліцейського, порушення Присяги та етичних норм), що виявився у перебуванні з ознаками алкогольного сп`яніння (підтверджено відеозаписом та приладом Drager 1,03 ‰), оскільки, в основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського.

Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

Враховуючи наведене, просить відхилити доводи щодо врахування постанови апеляційного суду та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Третя особа у встановлений судом строк письмові пояснення щодо заявленого позову не подала.

Суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінив надані докази за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 у період з 25.06.2015 по 06.11.2015 проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 16.12.2025 в Національній поліції України, обіймала посаду – інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про що свідчить трудова книжка і не заперечується сторонами та не спростовується відповідачем.

27.10.2025 на адресу начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Крутня Андрія надійшла доповідна записка старшого інспектора-чергового ВЧС УПП у Львівській області Михайла Синичича від 27.10.2025, яка зареєстрована за № 19037/41/12/01-2025, в якій зазначено, що « 25.10.2025 о 17:30 по вул. Володимира Великого, 24- А, інспектор ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальний жетон № 0002256, службове посвідчення серії НОМЕР_1 видане 27.03.2025, перебуваючи поза службою на вихідному, керуючи автомобілем OPEL VECTRA н.з. НОМЕР_2 , здійснила наїзд на скляну огорожу закладу харчування McDonald’s. Внаслідок ДТП потерпілих немає, автомобіль отримав механічні пошкодження. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння, пройшла огляд на місці за допомогою приладу DRAGER, результат якого склав 1,03 проміле, після чого виявила бажання пройти тест у спеціалізованому медичному закладі КНП ЛОР (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95). Згідно висновку лікаря № 002218 від проходження тесту відмовилась. На старшого лейтенанта ОСОБА_1 , складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 493863 за ст. 124 КУпАП та протокол серії ЕПР1 № 493921 за ч.1 ст. 130 КУпАП.».

Львівське управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України направило на адресу начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Крутня Андрія подання № 81705-2025 від 27.10.2025 про призначення службового розслідування із включенням до складу дисциплінарної комісії працівника ЛУ ДВБ НП України. У поданні зазначено, що 25.10.2025 о 17:30 год. по вул. Володимира Великого, 24-А у м. Львові інспектор ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поза службою, керуючи автомобілем Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснила наїзд на скляну огорожу закладу харчування McDonald’s.

27.10.2025 на адресу начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Євгенія надійшла доповідна записка начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Крутня Андрія від 27.10.2025 № 19086/41/12/01-2025, яка зареєстрована за №13457, в якій зазначено, що « 25.10.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП стала учасником дорожньо-транспортної пригоди без травмованих та працівником поліції відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

25.10.2025 о 17:30 старший лейтенант поліції Бохонко А.В., перебуваючи на вихідному дні, керуючи транспортним засобом OPEL VECTRA номерний знак НОМЕР_2 , здійснила наїзд на скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonald’s, що по вул. Володимира Великого, 24-А. За результатом даної події відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено протоколи серії ЕПР1 № 493863 за статтею 124 КУпАП та серії ЕПР1 № 493921 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

27.10.2025 до УПП у Львівській області ДПП за № 81705-2025 надійшло подання з Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у якому йдеться про вищеописану подію, а також про включення до складу дисциплінарної комісії працівника даного управління.».

Наказом Департаменту патрульної поліції № 3172 від 27.10.2025 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» за фактом події, яка зазначена у доповідній записці підполковника поліції Крутня А., начальника УПП у Львівській області ДПП, від 27.10.2025 № 19086/41/12-01-2025, призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків з визначенням робочого місця у відділі документального забезпечення УПП у Львівській області ДПП та вилучено на період відсторонення від виконання службових обов`язків службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 3279 від 10.11.2025 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 № 3172 на 15 календарних днів.

За результатами службового розслідування, призначеного за фактом події, яка зазначена у доповідній записці підполковника поліції Крутня А., начальника УПП у Львівській області ДПП, від 27.10.2025 № 19086/41/12-01-2025, проведеного у формі письмового провадження, дисциплінарною комісією складено висновок від 25.11.2025, яким встановлено, що « 25.10.2025 у м. Львові по вул. Володимира Великого, 24-А, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 керувала транспортним засобом OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, та здійснила наїзд на скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonald’s.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , будучи водієм причетним до ДТП, не повідомила про таку подію уповноважений підрозділ Національної поліції.

Від проходження огляду в установленому порядку з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 відмовилася у закладі охорони здоров`я.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , як діючий працівник поліції мала бути зацікавлена у тому, щоб без зайвих зволікань продемонструвати безпідставність припущень поліцейських про керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, пройти медичний огляд, засвідчивши власну прихильність тим цінностям та обов`язкам, які вона взяла на себе, склавши Присягу на вірність Українському народові, однак продемонструвала протилежне.

За результатом даної події відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493863 за статтею 124 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493921 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Дисциплінарна комісія, оцінює матеріали і відомості про дисциплінарний проступок учинений старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , а не досліджує питання наявності або відсутності вини останньої у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 130 КУпАП.

Ураховуючи викладене, дисциплінарна комісія вважає, що старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи поліцейським, до обов`язків якого входить забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та протидії злочинності, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, проявила особисту недисциплінованість та вчинила дисциплінарний проступок, що виразився у свідомому ігноруванні нею вимог законодавства України, Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського.

Дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 є грубим порушенням нею службової дисципліни, дискредитують звання поліцейського та є несумісні з подальшим проходженням служби в поліції.

Дисциплінарна комісія вважає, що причини, що призвели до вчинення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 проступку стали особиста недисциплінованість, нехтування вимогами чинного законодавства.».

Висновок службового розслідування затверджений начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 25.11.2025.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 838 від 26.11.2025 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, п.п. «д» п. 2.10. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, п. 2.3. розд. ІІ посадової інструкції інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, згідно з п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002256) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 2226о/с від 16.12.2025 «По особовому складу» відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002256), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області, з 16.12.2025. Підставою зазначено: наказ Департаменту патрульної поліції від 26.11.2025 № 838.

Позивач вважаючи накази Департаменту патрульної поліції № 3172 від 27.10.2025 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків», № 838 від 26.11.2025 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення», № 2226 о/с від 16.12.2025 «По особовому складу» протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

За приписами ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

В силу приписів ст.23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації»; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Частинами 1,2 ст.19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч.2 ст.77 Закону №580-VIII).

День звільнення вважається останнім днем служби (ч.3 ст.77 Закону №580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Нормою ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Частинами 1,2,3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 3 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 5 ст.14 Дисциплінарного статуту передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.

Судом встановлено, що 27.10.2025 на адресу начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надійшла доповідна записка старшого інспектора-чергового ВЧС УПП у Львівській області від 27.10.2025, в якій описані події, які відбулися 25.10.2025 о 17:30 по вул. Володимира Великого, 24- А стосовно інспектора ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бохонко Анни Володимирівни.

Львівським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України направлено на адресу начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції подання № 81705-2025 від 27.10.2025 про призначення службового розслідування за подіями які мали місце 25.10.2025 о 17:30 год. по вул. Володимира Великого, 24-А у м. Львові, а саме інспектор ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поза службою, керуючи автомобілем Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснила наїзд на скляну огорожу закладу харчування McDonald’s.

27.10.2025 на адресу начальника Департаменту патрульної поліції надійшла доповідна записка начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 № 19086/41/12/01-2025, яка зареєстрована за №13457, в якій описані події, які мали місце 25.10.2025 за участі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 3172 від 27.10.2025 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» за фактом події, яка зазначена у доповідній записці підполковника поліції Крутня А., начальника УПП у Львівській області ДПП, від 27.10.2025 № 19086/41/12-01-2025, призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків з визначенням робочого місця у відділі документального забезпечення УПП у Львівській області ДПП та вилучено на період відсторонення від виконання службових обов`язків службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 3279 від 10.11.2025 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 № 3172 на 15 календарних днів.

Таким чином, суд висновує, що Департаментом патрульної поліції вчинені дії у відповідності до вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та призначено службове розслідування на підставі належного та достовірного повідомлення про можливе вчинення позивачем дисциплінарного проступку (доповідної записки начальника УПП у Львівській області ДПП Крутня А.).

Щодо доводів представника позивача про упередженість під час проведення службового розслідування, недотримання приписів Дисциплінарного статуту НПУ в частині не інформування прямого керівника про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів, а відтак і нелегітимність голови дисциплінарної комісії як такого, що не усунув такий конфлікт інтересів, суд зазначає таке.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником. Відповідно до ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Зазначені заборони відображені і в Положенні про Дисциплінарні комісії в НПУ.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 27.10.2025 року № 3172, за фактом події, яка зазначена у доповідній записці підполковника поліції ОСОБА_6 , начальника УПП у Львівській області ДПП, від 27.10.2025 № 19086/41/12/01-2025 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію у такому складі:

1) голова дисциплінарної комісії:

- підполковник поліції Крутень Андрій, начальник УПП у Львівській області ДПП;

2) члени дисциплінарної комісії:

- майор поліції Бойко Петро, оперуповноважений Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;

- майор поліції ОСОБА_7 , головний інспектор відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП,

- капітан поліції ОСОБА_8 , головний інспектор відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП.

Суд зазначає, що жоден з членів дисциплінарної комісії за своїм службовим становищем не є підлеглим позивача ОСОБА_1 .

Матеріали службового розслідування не містять жодних даних про зацікавленість членів комісії у результатах розслідування, оскільки події, які стали підставою для проведення службового розслідування вчинені безпосередньо ОСОБА_1 і не могли виникнути при зацікавленості будь-якого із членів дисциплінарної комісії.

Написання доповідної записки начальником УПП у Львівській області ДПП Крутнем А. від 27.10.2025 № 19086/41/12/01-2025 та подальше ініціювання проведення службового розслідування, це прямий службовий обов`язок керівника у разі виявлення дисциплінарного проступку, тому твердження представника про те, що «очевидне не звернення голови дисциплінарної комісії до НАЗК» з метою врегулювання можливого потенційного або реального конфлікту інтересів, судом не береться до уваги, у зв`язку із тим, що норми Дисциплінарного статуту не містять заборони керівнику, голові дисциплінарної комісії чи безпосередньому начальнику ініціювати проведення службового розслідування за наявності ознак вчинення підлеглим дисциплінарного проступку.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» поняття вживаються у такому значенні:

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виконання службових обов`язків керівником, реалізація дисциплінарних повноважень, управління підлеглими, реагування на дисциплінарні порушення не є приватним інтересом, а факт підпорядкованості сам по собі не створює ані реального, ані потенційного конфлікту інтересів.

Відтак, посилання представника позивача на нібито порушення приписів Дисциплінарного статуту у зв`язку з тим, що службове розслідування ініційоване головою дисциплінарної комісії щодо підлеглого, є безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому ототожненні службової підпорядкованості з конфліктом інтересів. Сам по собі факт перебування особи у відносинах службової залежності не свідчить про наявність у керівника приватного інтересу у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» та не породжує обов`язку звернення до НАЗК. Ініціювання службового розслідування є виконанням службового обов`язку керівника у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку та не є прийняттям рішення по суті дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що формування дисциплінарної комісії здійснено безпосередньо начальником Департаменту патрульної поліції Жуковим Євгенієм, а не начальником УПП у Львівській області ДПП Крутнем Андрієм, а тому під час формування дисциплінарної комісії, начальнику Департаменту патрульної поліції Жукову Євгенію було відомо, що ОСОБА_1 є підлеглою начальника УПП у Львівській області ДПП Крутеня Андрія.

Враховуючи викладене, наказ Департаменту патрульної поліції № 3172 від 27.10.2025 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» є законим та не підлягає скасуванню, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Частиною 3 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч.4 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (ч.5 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Згідно ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Частиною 7 ст.19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9,10 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до ч.1,2 ст.29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абз.1 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту).

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абз.5 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст.37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі-Правила №1179).

Відповідно п.1 розд.І Правил №1179, правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (п.2 розд.І Правил №1179).

Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України (п.3 розд.І Правил №1179).

Пунктом 4 розд.І Правил №1179 передбачено, що під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Згідно п.1 розд.ІІ Правил №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до п.2 розд.ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському, зокрема заборонено:

- допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі.

Відповідно до п.2,3,4,5 розд.IV Правил №1179 незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: - бути тактовним та доброзичливим; - висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; - надати можливість особі висловити власну думку; - до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним (п.4 розд.ІV Правил №1179).

З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості (п.5 розд.ІV Правил №1179).

Відповідно до п.1 розд.V Правил №1179 керівник органу (підрозділу) поліції зобов`язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз`яснювальної роботи.

Керівник органу (підрозділу) поліції у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення підлеглими зобов`язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції (п.2 розд.V Правил №1179).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно п.1 розд.ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом п.1 розд.V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п.4 розд.V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розд.V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом п.1 розд.VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції № 3172 від 27.10.2025 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» за фактом події, яка зазначена у доповідній записці підполковника поліції ОСОБА_6 , начальника УПП у Львівській області ДПП, від 27.10.2025 № 19086/41/12-01-2025, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію, яке наказом Департаменту патрульної поліції № 3279 від 10.11.2025 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжувалось на 15 календарних днів. Відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків та вилучено на період відсторонення від виконання службових обов`язків службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби.

За результатами службового розслідування, призначеного за фактом події, яка зазначена у доповідній записці підполковника поліції Крутня А., начальника УПП у Львівській області ДПП, від 27.10.2025 № 19086/41/12-01-2025, проведеного у формі письмового провадження, дисциплінарною комісією складено висновок від 25.11.2025, яким встановлено, що « 27.10.2025 з УПП у Львівській області ДПП до ДПП надійшла доповідна записка, у якій описано обставини події 25.10.2025.

Відтак, із змісту документу установлено, що у вихідний день 25.10.2025 о 17:30 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП стала учасником дорожньо-транспортної пригоди без травмованих, а саме: керуючи транспортним засобом OPEL VECTRA номерний знак НОМЕР_2 , здійснила наїзд на скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonald’s, що по вулиці Володимира Великого, 24-А.

За результатом даної події відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493863 за статтею 124 КУпАП та протокол серії ЕПР1 № 493921 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Також до УПП у Львівській області ДПП надійшло подання з Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 81705-2025 від 27.10.2025, у якому описано подію 25.10.2025 за участі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 .

У ході службового розслідування опрацьовано інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» і установлено, що 25.10.2025 о 17:50 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» надійшло повідомлення від ОСОБА_10 , який повідомив, що 20 хвилин тому сталась ДТП на території McDonald’s, автомобіль OPEL номерний знак НОМЕР_2 , здійснив наїзд на скляну огорожу.

Звернення зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 25631 від 25.10.2025 УПП у Львівській області ДПП.

Повідомлення опрацьовано нарядом поліції 553, який за результатами виконання завдання оформив електронний рапорт, унісши наступну інформацію: складено протокол серії ЕПР1 № 493863 за статтею 124 КУпАП відносно водія ОСОБА_4 , яка керувала автомобілем OPEL VECTRA номерний знак НОМЕР_2 та здійснила наїзд на скляну огорожу McDonald’s, пошкодивши три огорожі. На місці події перебував адміністратор ОСОБА_11 , який надав пояснення. На місці події водій проходив тест за допомогою газоаналізатора Drager, результат 1,03, з яким водій не погодився і надалі був направлений до медичного закладу. ОСОБА_4 відмовилась від проходження огляду у медичному закладі, тому був складений протокол серії ЕПР1 № 493921 за пунктом 2.5 ПДР.

Опрацюванням даних ІПНП установлено, що 25.10.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» з повідомлення про ДТП не зверталась.

Із наявної в УПП у Львівській області ДПП документації а саме: протоколів, результатів тестування, огляду, рапорту, пояснень, схеми ДТП - установлено наступні дані.

25.10.2025 відносно ОСОБА_4 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_12 , командиром взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП, складено протокол серії ЕПР1 № 493863 за статтею 124 КУпАП. Також страшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 , відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 25.10.2025, складено протокол серії ЕПР1 № 493921 за частиною першою статтею 130 КУпАП, за порушення вимог 2.5 ПДР.

25.10.2025 о 19:08 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 проходила огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що засвідчено тестом № 520. Результат тестування 1,03 проміле. Оскільки остання висловила незгоду з результатами огляду, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 поліцейським направлено до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Згідно з висновком 002218 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції від 25.10.2025. Результат огляду - відмова від огляду.

У поясненні від 25.10.2025, доданому до матеріалів адміністративної справи за статтею 124 КУпАП, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 вказала, що 25.10.2025 керувала автомобілем OPEL VECTRA номерний знак НОМЕР_2 і здійснюючи рух вперед допустила наїзд на перешкоду у вигляді вітрового скла у McDonald’s. Також старший лейтенант поліції ОСОБА_4 вказала, що свою провину визнає.

Доцільно відзначити, що дисциплінарною комісією не досліджуються питання наявності або відсутності вини старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення нею дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.».

У висновку за результатами аналізу зібраних під час проведення службового розслідування матеріалів у їх сукупності встановлено, що « 25.10.2025 у м. Львові по вул. Володимира Великого, 24-А, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 керувала транспортним засобом OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, та здійснила наїзд на скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonald’s.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , будучи водієм причетним до ДТП, не повідомила про таку подію уповноважений підрозділ Національної поліції.

Від проходження огляду в установленому порядку з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 відмовилася у закладі охорони здоров`я.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , як діючий працівник поліції мала бути зацікавлена у тому, щоб без зайвих зволікань продемонструвати безпідставність припущень поліцейських про керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, пройти медичний огляд, засвідчивши власну прихильність тим цінностям та обов`язкам, які вона взяла на себе, склавши Присягу на вірність Українському народові, однак продемонструвала протилежне.

За результатом даної події відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493863 за статтею 124 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493921 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Дисциплінарна комісія, оцінює матеріали і відомості про дисциплінарний проступок учинений старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , а не досліджує питання наявності або відсутності вини останньої у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 130 КУпАП.

Ураховуючи викладене, дисциплінарна комісія вважає, що старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи поліцейським, до обов`язків якого входить забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та протидії злочинності, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, проявила особисту недисциплінованість та вчинила дисциплінарний проступок, що виразився у свідомому ігноруванні нею вимог законодавства України, Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського.

Дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 є грубим порушенням нею службової дисципліни, дискредитують звання поліцейського та є несумісні з подальшим проходженням служби в поліції.

Дисциплінарна комісія вважає, що причини, що призвели до вчинення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 проступку стали особиста недисциплінованість, нехтування вимогами чинного законодавства.».

Суд зазначає, що з матеріалів справи та наявних доказів випливає, що ОСОБА_1 25.10.2025 у м. Львові по вул. Володимира Великого, 24-А керувала транспортним засобом OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, та здійснила наїзд на скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonald’s.

Разом з тим, постановою Львівського апеляційного суду від 09.07.2026 року у справі № 465/9811/25 задоволено апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Жиравецького Т.М.

Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасовано.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У постанові Львівського апеляційного суду від 09.07.2026 року у справі № 465/9811/25, зокрема зазначено, що «…..апеляційний суд вважає, що наявними у справі доказами не підтверджується суть правопорушення, виписана у протоколі про адміністративне правопорушення про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, в зв`язку з чим в цій частині є обґрунтованими доводи сторони захисту.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Однак, як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 не було належно роз`яснено права та обов`язки та не забезпечено право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням її права на правовий захист і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушниці. Це порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відтак, враховуючи вищенаведене, на думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суддя місцевого суду не надала належної оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з`ясувала усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшла до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП……..

З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, всі сумніви щодо доведеності вини останньої тлумачаться на її користь……».

Таким чином, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дійшов висновку, що відсутні належні й допустимі докази на підтвердження, поза розумним сумнівом, вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Водночас, суд наголошує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що зміст матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 свідчать про те, що 25.10.2025 у м. Львові по вул. Володимира Великого, 24-А, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуваючи поза службою на вихідному керувала транспортним засобом OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, та здійснила наїзд на скляну огорожу закладу швидкого харчування McDonald’s.

Суд наголошує, що позивачем не надано докази, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про не вчинення дисциплінарного проступку.

В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Відтак відповідач обґрунтовано дійшов до висновку про вчинення позивачам дисциплінарного проступку.

Разом з тим, щодо накладення на позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, то суд зазначає таке.

Вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення про накладення певного виду стягнення.

Суд зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього саме такого дисциплінарного стягнення.

Суд враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Необхідно зазначити, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.

Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.

Стаття 26 Дисциплінарного статуту визначає, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Зокрема, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Суд, на підставі аналізу висновку службового розслідування встановив, що відповідач під час визначення виду дисциплінарного стягнення керувався ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, яка передбачає, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Водночас, відповідач не обґрунтував, чому в ході визначення позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідач не застосував положення 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту в контексті того, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції, а застосував до позивача такий вид дисциплінарного стягнення, як найсуворіший – звільнення зі служби в поліції.

Більш того, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення відповідач не врахував, відсутність у позивача діючих дисциплінарних стягнень (відомості про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності матеріали справи не містять).

З урахуванням наведених вище обставин справи, суд вважає, що відповідач обрав вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, без дотримання порядку накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

Також, суд зауважує, що відповідач не вказав обставини, які обтяжують відповідальність позивача, зважаючи на те, що така обставина, як вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не існувала.

Ці дії відповідача є такими, що не відповідають вимогам п. 4 Розділу V, п.4 Розділу VI, абз. 2 п.1 Розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 за № 1355/32807.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи упродовж службового розслідування, з`ясування усіх необхідних обставин вчинення дисциплінарного порушення для обґрунтованого висновку, уточнення ступеня вини, встановлення суті незаконних дій особи, негативних наслідків до яких такі дії призвели, встановлення причинно-наслідковий зв`язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи, то відповідач повинен був би про це зазначити у висновку службового розслідування.

Однак, як вже суд зазначав, - з висновку службового розслідування не видно, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції було ураховано характер проступку, його службову характеристику, наявність або відсутність діючих дисциплінарних стягнень.

На підставі викладеного, суд вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є надто суровим та неспівмірним із службовою характеристикою позивача, характером вчиненого правопорушення за відсутності встановлення настання негативних наслідків для авторитету поліції, а також за відсутності діючих дисциплінарних стягнень.

Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.05.2026 року у справі № 380/6923/24 викладені наступні висновки: «З урахуванням наведених вище обставин справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач обрав вид дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, без дотримання порядку накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач не вказав обставини, які обтяжують відповідальність позивача, зважаючи на те, що така обставина, як вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не існувала.

У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач порушив порядок застосування дисциплінарного стягнення у період воєнного стану, що свідчить про протиправність оскарженого наказу.

Вказаний висновок суду є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та скасування п. 1 наказу ДПП від 15.03.2024 № 142 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень».».

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами працівника/роботодавця і публічними інтересами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржувані накази Департаменту патрульної поліції № 838 від 26.11.2025 та № 2226о/с від 16.12.2025 не відповідає критерію «пропорційності» та «співмірності».

Щодо покликання представника відповідача на дискреційні повноваження відповідача при виборі дисциплінарного стягнення, то суд зазначає таке.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 14 травня 2020 року у справі №804/3394/17 наявність у органу державної влади дискреційних повноважень не означає, що він не повинен дотримуватись механізму, правової процедури, що законодавчо визначена для, зокрема, проведення службового розслідування в межах дисциплінарної справи, а також регулює підстави та порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Інакше кажучи, реалізація дискреційних повноважень не означає, що орган владних повноважень може діяти довільно чи свавільно.

У постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22 Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Однак, як встановив суд, відповідач не обґрунтував застосування щодо позивача саме такого стягнення як звільнення зі служби і не вказав, чому інше, менш суворе стягнення не могло бути застосоване до позивача за даних обставин.

Зазначений вище висновок суду є самостійною та достатньою підставою для скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 26.11.2025 № 838 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Щодо інших доводів сторін, які викладені у позовній заяві, відзиві та письмових поясненнях, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Таким чином, прийняті Департаментом патрульної поліції накази № 838 від 26.11.2025 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» та № 2226о/с від 16.12.2025 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції є такими, що не відповідають критерію «пропорційності» та «співмірності», тому підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на посаді.

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 травня 2018 року у справі №П/9901/101/18, та у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, від 19 травня 2020 року у справі №9901/226/19.

Таким чином, ОСОБА_1 має бути поновлена на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області ДПП.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110), днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, оскільки наказом Департаменту патрульної поліції від 16.12.2025 №2226о/с позивача звільнено з посади 16.12.2025, то цей день є останнім робочим днем, тому поновлювати позивача на посаді слід з наступного дня після звільнення - з 17.12.2025 року.

Частиною третьою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.20015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з наступними змінами та доповненнями.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Відтак, норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 застосуванню у даній справі не підлягають.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях.

Згідно довідки про доходи Департаменту патрульної поліції №128 від 29.01.2026, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 станом на день звільнення становить 470,12 гривень.

Час вимушеного прогулу за період з 17.12.2025 (наступний день після звільнення) по 04.09.2026 (день ухвалення рішення у справі) становить 262 календарних днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 123171,44 гривень (470,12 грн. х 262 календарних днів).

Суд також звертає увагу, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-511цс16 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16 не знайшла підстав для відступлення від цього правового висновку. У постанові Верховного Суду 18.03.2021 у справі №825/3399/14 також підтримано цей висновок.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Отже, на користь позивача належить стягнути 123171,44 гривень, з яких відповідач відрахує загальнообов`язкові податки та збори.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З урахуванням цих положень рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 14338,59 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів Департаменту патрульної поліції України, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати у вигляді сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №838 від 26.11.2025 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» про застосування до інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №2226о/с від 16.12.2025 «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

4. Поновити ОСОБА_1 з 17 грудня 2025 року на службі в поліції на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП.

5. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.12.2025 по 04.09.2026 в сумі 123171,44 гривень (сто двадцять три тисячі сто сімдесят одна гривня, 44 копійки) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

6. В інших позовних вимогах відмовити.

7. Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 14338,59 гривень (чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень, 59 копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.

8. Судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04.09.2026.

Суддя Коморний О.І.