Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №380/16794/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 рокусправа № 380/16794/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо ненарахування ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої п. 7-1 розділу 15 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пейсій станом на день призначення пенсії, передбаченої п. 7-1 розділу 15 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2013 року перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , починаючи з 14.09.1979, обіймала посаду концертмейстера, на момент призначення пенсії набула понад 30 років стажу за цією посадою та до цього не отримувала інших видів пенсії, зокрема пенсії за вислугу років. На переконання позивача, посада концертмейстера відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» належить до категорії педагогічних працівників, а тому стаж роботи концертмейстером має зараховуватися до пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» навіть попри те, що ця посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Позивач вважає, що звернувшись до відповідача із заявою від 21.05.2026, вона набула права на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач, надіславши у відповідь лише лист від 30.06.2026 № 35527-36874/Ф-02/8-1300/26 з формальним посиланням на норми законодавства, фактично ухилився від розгляду заяви по суті та прийняття відповідного рішення, чим допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою від 17.08.2026 про відкриття провадження у справі позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області заперечило проти задоволення позову. Доводи відзиву зводяться до того, що право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виникає лише за наявності саме стажу роботи (не менше 30 років для жінок) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у закладах та установах, передбачених відповідними переліками. Відповідач наголошує, що умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат визначаються виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а порядок обчислення стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та механізм її виплати встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191. Також відповідач вказав, що позивач звернулася із заявою від 21.05.2026 щодо надання інформації про пенсійне забезпечення, а Головним управлінням 30.06.2026 за вих. № 35527-36874/Ф-02/8-1300/26 надано роз`яснення на це звернення, у зв`язку з чим, на переконання відповідача, дії органів Пенсійного фонду України є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з 05.08.2013 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , починаючи з 14.09.1979, позивач обіймала посаду концертмейстера. За даними відповідача загальний (страховий) стаж, який враховано для обчислення розміру пенсії, становить 48 років 10 місяців; розмір пенсії позивача станом на 01.06.2026 складає 7277,68 грн.

21.05.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просила за результатами її розгляду прийняти рішення про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду цього звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 30.06.2026 № 35527-36874/Ф-02/8-1300/26 надано позивачу роз`яснення щодо пенсійного забезпечення. Рішення за результатами розгляду заяви позивача про нарахування та виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не приймалося.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування грошової допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-XII, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).

Пунктом 5 Порядку № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону № 1058-IV, станом на день її призначення.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Підпунктом 8 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що документами, які підтверджують право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, є трудова книжка, копія наказу (розпорядження) про звільнення або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб; у тих випадках, коли в трудовій книжці або відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація, що підтверджує роботу на посадах і в закладах, установах державної та комунальної форми власності, передбачених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, додаються уточнюючі довідки закладів, установ або їх правонаступників, інші документи, що підтверджують такі відомості.

Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо характеру посади концертмейстера, суд зазначає таке. Відповідно до статті 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту. Статтею 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до педагогічних посад віднесено, зокрема, посаду концертмейстера.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 300/2555/22 з подібних правовідносин, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17, виснував, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право на отримання пенсії за вислугу років, у тому числі викладачі музичних шкіл та шкіл мистецтв, а стаж роботи на відповідних посадах має зараховуватися до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не була передбачена затвердженим Переліком № 909. Такий стаж, за висновком Верховного Суду, ураховується і для цілей призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

У силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим предметом цього спору є бездіяльність відповідача щодо ненарахування грошової допомоги за наслідками розгляду заяви позивача, а не правомірність конкретного рішення про відмову у її нарахуванні. Судом установлено, що позивач 21.05.2026 звернулася до відповідача із заявою, у якій за результатами її розгляду просила прийняти рішення про нарахування та виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. Натомість відповідач за наслідками розгляду цього звернення обмежився наданням листа від 30.06.2026 № 35527-36874/Ф-02/8-1300/26 з роз`ясненнями щодо пенсійного забезпечення, не прийнявши передбаченого пунктом 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а дійшов висновку про можливість подання заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, та про відсутність у Порядку № 22-1 вказівок на те, що особа зобов`язана звертатися до органу Пенсійного фонду України виключно особисто, і про непозбавлення її можливості надіслати заяву та належні документи поштою. Отже, звернення позивача, надіслане до відповідача, підлягало розгляду по суті з прийняттям відповідного рішення, а формальне посилання відповідача на невідповідність такого звернення вимогам форми без надання оцінки його суті не звільняло орган, що призначає пенсію, від обов`язку розглянути заяву та прийняти за результатами її розгляду рішення у визначений законодавством строк.

Перевіряючи оскаржувану бездіяльність відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, суд виходить з того, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та своєчасно, тобто протягом розумного строку. Ненадання відповідачем оцінки заяві позивача по суті та ненарахування грошової допомоги за наявності у позивача необхідного спеціального стажу роботи на посаді концертмейстера свідчать про протиправну бездіяльність відповідача.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, виходом на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Судом установлено, що позивач має загальний (страховий) стаж 48 років 10 місяців, який перевищує визначений для жінок пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та пунктом 5 Порядку № 1191 стаж 30 років; пенсію за віком призначено позивачу за Законом № 1058-IV, до цього інших видів пенсії позивач не отримувала. Стаж роботи позивача на посаді концертмейстера у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII дає право на призначення пенсії за вислугу років, а тому зараховується і для цілей виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Беручи до уваги сформовану судову практику Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 05.06.2024 у справі № 300/2555/22, у якій за подібних правовідносин суд касаційної інстанції залишив без змін рішення суду, яким орган Пенсійного фонду України зобов`язано нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку, що позивач набула права на отримання зазначеної грошової допомоги, а відповідач протиправно ухилився від її нарахування та виплати.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування грошової допомоги та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. Обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту та суті порушеного права позивача і забезпечує ефективний захист її прав та інтересів від порушень з боку відповідача.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Суд також враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, пункт 58) рішення судів та інших органів вирішення спорів мають бути належним чином умотивовані; водночас обов`язок наводити підстави для рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент сторони (пункт 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваної бездіяльності не довів.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, присуджуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на задоволення позову судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо ненарахування ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.