Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №380/13800/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 рокусправа № 380/13800/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання в порядку, передбаченому пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 25180,10 грн, сплаченого відповідно до квитанції від 02.04.2025 №ПН4048249.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» позивач не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки придбав житло вперше. Позивач сплатив збір у розмірі 1% від вартості придбаного житла у сумі 25180,10 грн при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 02.04.2025. Оскільки збір сплачено за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, позивач звернувся до відповідача із заявою про формування подання на повернення сплачених коштів, до якої додав документи, що підтверджують придбання ним житла вперше. Листом від 05.06.2026 відповідач відмовив у формуванні подання, у зв`язку з чим позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду.

Ухвалою судді від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечено. В обґрунтування зазначено, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, а тому питання звільнення від сплати збору мало з`ясовуватися при нотаріальному оформленні договору від 02.04.2025. Відповідач послався на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, яка набрала чинності 26.09.2020, внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, і саме на нотаріусів покладено обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору. Відповідач вказав, що умовою звільнення від сплати збору є відсутність факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, що, на його думку, не підтверджено наданими документами, а також що позивачем не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих прав власності на житло та даних про невикористання житлових чеків для приватизації, що охоплюють період з 1992 року з усіх місць проживання. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що у квитанції до платіжної інструкції від 02.04.2025 №ПН4048249 загальна сума становить 25180,10 грн, тоді як на рахунок сплати збору зараховано 25180,05 грн, що зумовлено округленням суми платіжної операції. З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд розглянув матеріали позовної заяви та відзиву на позовну заяву, дослідив подані сторонами письмові докази та встановив таке.

02.04.2025 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітнім ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Глодом А.Р. та зареєстровано в реєстрі за №275.

Згідно з п.4 та п.5 договору продаж квартири вчинено за 2518003,00 грн. Право власності на квартиру за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 02.04.2025 №420800703.

Однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідно до Закону України «Про нотаріат» є невнесення особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, встановлених законодавством платежів, пов`язаних з її вчиненням. Тому перед нотаріальним посвідченням договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 02.04.2025 №ПН4048249 на суму 25180,10 грн.

Вважаючи, що житло придбано ним вперше, а тому обов`язок сплачувати збір у нього відсутній, позивач 15.05.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про формування та подання до органів Державної казначейської служби подання про повернення сплаченого збору у сумі 25180,10 грн.

До заяви від 15.05.2026 позивач додав: копію договору купівлі-продажу квартири від 02.04.2025; копію квитанції від 02.04.2025 №ПН4048249; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №420800703 від 02.04.2025; копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №476964720 від 13.05.2026; копію довідки АТ «Ощадбанк» Філія - Рівненське обласне управління №260-115.40/080 від 15.10.2025; копію довідки Територіально відокремленого безбалансового відділення АТ «Ощадбанк» №10013/0345 вих.№1527 від 22.10.2025; копію ID-картки та картки фізичної особи - платника податків. У заяві позивач також підтвердив, що не має та не набував права власності на інше житло, у тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя.

Листом від 05.06.2026 №1300-0604-8/88758 відповідач відмовив позивачу у формуванні подання про повернення сплаченого збору. Відмову мотивовано тим, що умовою звільнення від сплати збору є відсутність факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, що, на думку відповідача, не підтверджено наданими документами, а також тим, що позивачем не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло та даних про невикористання житлових чеків для приватизації, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №400/97-ВР).

Згідно з п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 ч.1 ст.2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п.9 ст.1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі Порядок №1740).

Згідно з абз.1 п.15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п.15-2 Порядку №1740 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно з п.15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що для підтвердження наявності підстав для звільнення особи, яка придбаває об`єкт нерухомості вперше, їй слід надати заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, документом на підтвердження чого є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20. У силу приписів ч.5 ст.242 КАС України вказані висновки підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем нерухомого майна вперше та відсутність у нього іншого зареєстрованого нерухомого майна підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №476964720 від 13.05.2026, згідно з якою єдиним зареєстрованим за позивачем на праві власності об`єктом нерухомого майна є квартира по АДРЕСА_2 , за придбання якої і сплачено спірний збір.

Факт невикористання позивачем житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк» Філія - Рівненське обласне управління №260-115.40/080 від 15.10.2025, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 , а також довідкою Територіально відокремленого безбалансового відділення АТ «Ощадбанк» №10013/0345 вих.№1527 від 22.10.2025, згідно з якою позивач у списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 104/25, не числиться.

Крім того, у заяві від 15.05.2026 позивач підтвердив, що не має та не набував права власності на інше житло, у тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів суд приходить висновку, що позивач надав як відповідачу, так і суду повний перелік документів, передбачений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740, які підтверджують придбання ним нерухомого майна вперше та наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що у зв`язку із внесенням Постановою №866 змін до Порядку №1740 обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування покладено виключно на нотаріусів, а тому питання звільнення від сплати збору мало з`ясовуватися лише при нотаріальному оформленні договору. Внесення змін до Порядку №1740 жодним чином не скасовує наявність у позивача пільги щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із придбанням житла вперше, передбаченої Законом №400/97-ВР. Виходячи з визначених у ч.4 ст.7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд у спірних правовідносинах застосовує норми Закону №400/97-ВР, який має вищу юридичну силу.

Як зазначено вище, у разі якщо особа не скористалася механізмом звільнення від сплати збору на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, вона вправі скористатися ним після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів. Позивач саме таким правом і скористався, звернувшись до відповідача із заявою від 15.05.2026 з долученням відповідних документів.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за ним прав власності на житло та даних про невикористання житлових чеків для приватизації, що охоплюють період з 1992 року з усіх місць проживання. Такі твердження спростовуються наявними у справі доказами: інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта №476964720 від 13.05.2026 та довідками АТ «Ощадбанк» №260-115.40/080 від 15.10.2025 і №10013/0345 вих.№1527 від 22.10.2025.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2018 у справі №819/33/17, згідно з яким за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували придбання позивачем житла вперше чи підтверджували реєстрацію за ним будь-якого іншого нерухомого майна до моменту реєстрації права власності на спірну квартиру, відповідачем не надано.

Щодо посилання відповідача на розбіжність між загальною сумою у квитанції до платіжної інструкції від 02.04.2025 №ПН4048249 (25180,10 грн) та сумою, зарахованою на рахунок сплати збору (25180,05 грн), суд зазначає таке. Зазначена розбіжність зумовлена округленням суми платіжної операції, що відображено у самій квитанції від 02.04.2025 (сума до заокруглення - 25180,05 грн; сума після заокруглення - 25180,10 грн), та не спростовує факту сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Разом з тим, сума, яка підлягає стягненню становить 25180,05 грн, оскільки саме така підлягає зарахована на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі Порядок №787).

Згідно з абз.1-2 п.5 Порядку №787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Відповідно до додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладено на Пенсійний фонд України.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області покладено обов`язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що позивач 02.04.2025 вперше придбав житло - квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 02.04.2025, а при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 25180,10 грн (зараховано 25180,05 грн), який підлягає поверненню.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача сформувати подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Такий спосіб захисту відповідає змісту та суті порушеного права позивача і забезпечує його ефективний захист.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання в порядку, передбаченому пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 25180 (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят) грн 05 коп., сплаченого відповідно до квитанції від 02.04.2025 №ПН4048249.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.