Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №380/10521/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №380/10521/26

Суддя: Морська Галина Михайлівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 рокусправа № 380/10521/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 14 листопада 2025 року у справі № 380/18602/25;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 14 листопада 2025 року у справі № 380/18602/25;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 14 листопада 2025 року у справі № 380/18602/25;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 14 листопада 2025 року у справі № 380/18602/25;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 14 листопада 2025 року у справі № 380/18602/25;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 14 листопада 2025 року у справі № 380/18602/25.

Ухвалою від 27.05.2026 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою від 08.06.2026 відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи з у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.03.2020 №109-ОС підполковника ОСОБА_1 (П-003813) було направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_5 прикордонного загону з 04.03.2020, із виключенням із списків особового складу та зняттям з усіх видів забезпечення.

Наказом начальника НОМЕР_6 прикордонного загону ДПСУ від 30.07.2021 №249-ОС ОСОБА_1 , начальника відділу організації оперативно-розшукової діяльності, звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII. З 01.08.2021 його виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.11.2025 у справі №380/18602/25, адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року до серпня 2017 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2017 року до 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 04.03.2020.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію- різницю грошового забезпечення за період з 05.03.2020 до 01.08.2021.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №380/18602/25 відповідачами із суми, виплаченої ОСОБА_1 , було утримано військовий збір за ставкою 5 %. Таким чином, відповідачі протиправно утримав військовий збір у розмірі, що перевищує належну ставку оподаткування, внаслідок чого із виплаченої суми було надмірно утримано військовий збір у розмірі 3,5 %.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить суд задовольнити позов.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що на виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_2 проведено перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із грудня 2015 року по серпень 2017 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Із суми, що підлягала виплаті, утримано ПДФО у розмірі 18 % з одночасною компенсацією його суми та військовий збір у розмірі 1,5 %. У зв`язку з відсутністю банківських реквізитів кошти в сумі 59602,24 грн депоновано. Відповідно до розрахунку відповідача, із суми 60509,89 грн утримано військовий збір у розмірі 1,5 %, що становить 907,65 грн.

Відповідач вважає, що спірні правовідносини врегульовано у добровільному порядку, оскільки перерахунок та утримання військового збору за ставкою 1,5 % вже проведено, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №380/18602/25, ІНФОРМАЦІЯ_5 05.03.2026 проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із вересня 2017 року по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, а також індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 04.03.2020 включно у розмірі 3993,57 грн на місяць з одночасною компенсацією сум ПДФО.

Відповідач-2 вказав, що виплату здійснено у березні 2026 року, коли ОСОБА_1 не перебував на військовій службі та не мав статусу працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому, на думку відповідача, підстав для застосування ставки військового збору 1,5 % не було. Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з 01.12.2024 ставка військового збору становить 5 %.

За позицією відповідача-2, сума доходу, нарахована за минулі періоди на підставі рішення суду та виплачена у поточному податковому періоді, включається до місячного оподатковуваного доходу за місяць її фактичної виплати. Отже, військовий збір із виплачених позивачу сум підлягав утриманню за ставкою, чинною у березні 2026 року, тобто 5 %, незалежно від періоду, за який здійснено відповідні нарахування.

На підтвердження правомірності застосування ставки 5 % відповідач-2 послався на індивідуальну податкову консультацію ГУ ДПС у Львівській області від 19.06.2025 №3352/ІПК/99-00-24-03-03, відповідно до якої дохід, нарахований та виплачений на підставі рішення суду, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується військовим збором за ставкою 5 % незалежно від періоду, за який такий дохід нараховано.

Таким чином, відповідач-2 вважає правомірним утримання військового збору за ставкою 5 %, а позовні вимоги про повернення 3,5 % надмірно утриманого військового збору - безпідставними.

Відповідач-3 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що 24.02.2026 військовою частиною НОМЕР_4 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №380/18602/25 ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення у сумі 64129,00 грн.

Відповідач-3 вказав, що виплату здійснено у лютому 2026 року, а тому відповідно до статті 164.1.2 та підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України зазначена сума включається до місячного оподатковуваного доходу за лютий 2026 року та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 %, чинною на момент виплати. При цьому Податковий кодекс України не передбачає застосування до доходів, виплачених у поточному податковому періоді на виконання судового рішення за минулі періоди, ставок військового збору, що діяли у періодах, за які здійснювалося нарахування.

Військова частина НОМЕР_4 як податковий агент застосувала ставку військового збору 5 %. На думку відповідача-3, застосування ставки 1,5 % не мало правових підстав, оскільки у лютому 2026 року ОСОБА_1 не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 та не мав статусу військовослужбовця або працівника цієї військової частини.

Таким чином, відповідач-3 вважає правомірним утримання військового збору за ставкою 5 %, а позовні вимоги про повернення 3,5 % надмірно утриманого військового збору із суми 64 129,00 грн та визнання бездіяльності протиправною — необґрунтованими.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.03.2020 №109-ОС підполковника ОСОБА_1 (П-003813) було направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_5 прикордонного загону з 04.03.2020, із виключенням із списків особового складу та зняттям з усіх видів забезпечення.

Наказом начальника НОМЕР_6 прикордонного загону ДПСУ від 30.07.2021 №249-ОС ОСОБА_1 , начальника відділу організації оперативно-розшукової діяльності, звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII. З 01.08.2021 його виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.11.2025 у справі №380/18602/25, адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року до серпня 2017 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2017 року до 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 04.03.2020.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію- різницю грошового забезпечення за період з 05.03.2020 до 01.08.2021.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовлено.

Позивач стверджує, що відповідачі під час виконання рішення суду і виплати заборгованості з грошового забезпечення протиправно надлишково утримали 3,5 % військового збору.

Не погодившись із такими діями, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 (далі - Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктами 3 -5 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Так відповідно до ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Судом встановлено, що підставою для утримання військового збору відповідач визначає факт звільнення позивача з військової служби та, відповідно, припинення його статусу військовослужбовця на момент здійснення спірних виплат.

Із приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2020 у справі № 825/761/17 зазначив: “…суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у відповідача обов`язку з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з одноразової грошової допомоги при звільненні. Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки судовим рішенням у справі №825/1656/16, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій відповідача щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 , при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, саме неправомірні дії відповідача мали наслідком несвоєчасність виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (не в день звільнення і проведення розрахунку). Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв`язку з тим, що на час виплати одноразової грошової допомоги останній вже втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена ОСОБА_1 одночасно з виплатою йому грошової допомоги при звільненні за наявності у позивача статусу військовослужбовця. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій відповідача по утриманню податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні ОСОБА_1 доплати грошової допомоги при звільненні та наявності підстав для стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_7 недоотриманої суми грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошової допомоги при звільненні…”.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” № 4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

У підрозділі 10 “Інші перехідні положення” розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України у підпункті 1.3: абзац другий доповнити словами і цифрою "крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту"; абзац п`ятий викласти в такій редакції: "4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту)";

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України:

"16-1. Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу;

2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;

3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

1.2. Об`єктом оподаткування збором є:

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу;

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить:

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту;

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу;

4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Тому, дохід позивача у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5 %.

Відтак, оподаткування грошового забезпечення, виплаченого позивачу на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №380/18602/25 за ставкою військового збору 5 % є протиправним.

Разом із тим суд відмічає, що відповідно до наданих відповідачем 1 документів, останній при виплаті позивачу грошового забезпечення за рішенням суду у справі № 380/18602/25 утримав військовий збір у сумі 1,5%.

Зазначене підтверджується довідкою - розрахунком від 12.06.2026 № 09/68820/26 та платіжною інструкцією від 27.03.2026 № 497774560.

Відтак суд не встановив протиправних дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

З огляду на зазначене ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_4 ) зобов`язані нарахувати та виплатити позивачу суму надмірно утриманого військового збору в розмірі 3,5 % від суми, виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №380/18602/25

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо утримання військового збору за ставкою 5 % із суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 380/18602/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ) надмірно утриманий військовий збір у розмірі 3,5 % від суми грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 380/18602/25.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо утримання військового збору за ставкою 5 % із суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 380/18602/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_4 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ) надмірно утриманий військовий збір у розмірі 3,5 % від суми грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 380/18602/25.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua