Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №320/36406/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року справа № 320/36406/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у безпідставному внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо оголошення в розшук ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо зняття з розшуку ОСОБА_1 та повідомити відповідні органи про це.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.08.2024 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою для уточнення військово-облікових даних і проходження військово-лікарської комісії. Позивач зазначає, що йому не було видано довідку про проходження військово-лікарської комісії, а одразу було видане мобілізаційне розпорядження без можливості оскарження процедури проходження військово-лікарської комісії. Додатково позивач стверджує, що під час медичного огляду не були враховані подані ним медичні документи щодо наявних захворювань, що свідчить про порушення процедури проходження військово-лікарської комісії.

Позивач також вказує, що звертався до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від мобілізації на період реабілітації, однак така заява була проігнорована.

Водночас, після чергового оновлення застосунку «Резерв+» позивач виявив, що щодо нього відображаються відомості про порушення правил військового обліку та перебування у розшуку. З метою з`ясування підстав внесення таких відомостей представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом. У відповіді на адвокатський запит зазначено, що позивач нібито не з`явився за мобілізаційним розпорядженням, чим порушив правила військового обліку.

Позивач вважає такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправними, посилаючись на відсутність належних правових підстав для внесення щодо нього відомостей про порушення правил військового обліку та оголошення в розшук, оскільки факт притягнення його до адміністративної відповідальності за відповідне правопорушення не встановлювався.

На думку позивача, оскільки його до адміністративної відповідальності не притягували, внесення відповідних відомостей до Реєстру було безпідставним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 відкрито провадження у справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази у справі від відповідача.

17.10.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву, який зареєстровано канцелярією суду 20.10.2025. Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак вимог повістки не виконав. На думку відповідача, такими діями позивач порушив вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з чим відомості про нього були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як про особу, яка вчинила порушення. Відтак відповідач вважає свої дії щодо відображення відповідних відомостей у Реєстрі правомірними та просить у задоволенні позову відмовити.

07.11.2025 канцелярією суду зареєстровано відповідь позивача на відзив, подану у паперовому вигляді засобами Укрпошти із доказами направлення відповідачу.

Позивач у відповіді на відзив заперечує доводи відповідача та зазначає, що останнім не надано доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП, які б могли бути підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку та присвоєння статусу «Розшук».

Позивач наголошує, що сам факт нез`явлення за мобілізаційним розпорядженням не може свідчити про вчинення відповідного правопорушення, оскільки мобілізаційне розпорядження видається після проходження військово-лікарської комісії та визнання особи придатною до військової служби.

При цьому позивач повторно вказує на порушення процедури проведення щодо нього військово-лікарського огляду 28.08.2024, зокрема неврахування медичних документів, ненадання відстрочки на період реабілітації та невидачу копії постанови військово-лікарської комісії. У зв`язку з цим позивач вважає внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення та присвоєння статусу «Розшук» передчасними, безпідставними і протиправними та просить задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 витребувано у позивача та відповідача докази у справі та попереджено відповідача про вжиття судом заходів процесуального примусу у разі ненадання витребуваних доказів або неповідомлення про поважність причин їх ненадання.

16.06.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2026.

Відповідач надав витребувані судом документи, зокрема довідку №183/21 від 26.10.2021, облікову картку позивача, відомості з ІКС «Оберіг» щодо надання відстрочки та допущених позивачем порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, довідку військово-лікарської комісії від 01.07.2024 та картку обстеження і медичного огляду. Відповідач зазначив, що надати копію повістки на ім`я позивача відповідач не має можливості, оскільки її передано до органу поліції на вимогу слідчого. Також відповідач повідомив про відсутність у нього заяви позивача про надання відстрочки для лікування та зазначив, що така підстава для відстрочки статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачена. Водночас відповідач повідомив, що на час подання документів позивач не перебуває у розшуку як порушник законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що підтверджується відсутністю відповідних відомостей в ІКС «Оберіг» та застосунку «Резерв+», у зв`язку з чим вважає, що предмет спору відсутній.

Позивач витребувані судом докази не надав, про причини неможливості їх подання суд не повідомив.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм (ID-карткою) № НОМЕР_2 , виданим 05.03.2020 органом 2619.

З наданого позивачем витягу з військово-облікового документа, сформованого за допомогою програмного забезпечення «Резерв+» 03.06.2025, судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , має військове звання «солдат», ВОС 790037, номер у реєстрі «Оберіг» 180120239309623200185, дата уточнення даних - 19.07.2024.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.06.2024 позивач пройшов медичний огляд у КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради з метою визначення ступеня придатності до військової служби, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 01.07.2024, складеною за формою Додатку 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (а.с.52-53). У пункті 12 вказаної картки обстеження та медичного огляду від 01.07.2024 зазначено висновок постанови ВЛК: придатний до військової служби. Вказана картка обстеження та медичного огляду від 01.07.2024 надана відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2026.

При цьому у позовній заяві позивач зазначає датою проходження медичного огляду 28.08.2024. Разом з тим, зазначена дата не відповідає відомостям, що містяться у картці обстеження та медичного огляду. Відтак, судом встановлено, що відповідний медичний огляд позивач пройшов саме 28.06.2024.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.07.2024 позивача визнано придатним до військової служби (а.с.52 зворотній бік). Вказана довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.07.2024 надана відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2026.

Відомості про результати проходження позивачем військово-лікарської комісії також відображені у військово-обліковому документі позивача, сформованому за допомогою програмного забезпечення «Резерв+».

При черговому оновленні електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 помітив наявність відомостей наступного змісту: «Порушення правил військового обліку».

З метою з`ясування обставин виникнення такого напису, а також підстав, з яких ІНФОРМАЦІЯ_2 розшукує ОСОБА_1 , в інтересах останнього адвокатом Зачепіло З.Я. направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокатський запит від №20240610/1 від 03.06.2025.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.06.2025 №1/1/4/5182 представника позивача повідомлено, що ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_7 у період з 28.06.2024 по 01.07.2024 та за результатами медичного огляду був визнаний придатним до військової служби.

Також відповідач повідомив, що станом на 11.06.2025, згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 обліковувався як порушник правил військового обліку у зв`язку з невиконанням мобілізаційного розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як зазначено відповідачем, 19.07.2024 були підготовлені всі необхідні документи для відправлення в команді ОСОБА_1 до навчального центру 20.07.2024. Однак 20.07.2024 позивач до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, у зв`язку з чим відповідач вважав, що позивачем порушено вимоги законодавства про військовий обов`язок та військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому відповідач зазначив, що після 20.07.2024 позивач до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибував та документів на підтвердження причин неприбуття не надавав.

Відповідно до відомостей з ІКС «Оберіг» про допущені ОСОБА_1 порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було сформовано електронне подання до Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області №Е1058814 від 11.01.2025 із зазначенням причини подання: «не прибув вчасно за мобілізаційним розпорядженням (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)».

Разом з тим, судом встановлено, що зазначене електронне подання на час розгляду справи має статус «неактивний». Причиною його скасування зазначено «відсутність таких підстав, особа самостійно з`явилася», дата скасування - 11.01.2026. У примітках до відомостей зазначено: «автоматичне скасування протермінованого порушення».

Таким чином, на час розгляду справи відомості про зазначене подання до органу поліції мають статус «неактивний», а відповідне порушення - статус скасованого.

Вважаючи протиправним внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини першої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом першим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

З аналізу наведених норм слідує, що в умовах воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов`язані зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці або мобілізаційному розпорядженні, а у разі неприбуття повідомити про причини неявки у встановлений законом строк з подальшою явкою не пізніше семи календарних днів після усунення таких причин. Невиконання цього обов`язку тягне передбачені законом наслідки у сфері ведення військового обліку та може бути підставою для вчинення уповноваженими органами визначених законом дій, спрямованих на забезпечення явки військовозобов`язаного і документування відповідних обставин.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які вносяться до Реєстру.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що застосунок «Резерв+» не є самостійним суб`єктом формування юридичних статусів чи прийняття рішень, а виконує функцію електронного відображення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак, оцінці підлягає не сам факт відображення інформації в інтерфейсі застосунку, а правомірність внесення відповідних даних до Реєстру уповноваженим органом у межах його компетенції.

Так, відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

У свою чергу, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону №1951-VIII).

Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, оцінюючи доводи позивача про відсутність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності як підстави для визнання дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення ним правил військового обліку протиправними, суд зазначає, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку та про розшук є формою фіксації стану виконання громадянином покладеного на нього конституційного та законодавчо визначеного військового обов`язку.

Наявність у системі «Оберіг» (що відображається у застосунку «Резерв+») запису «У розшуку» зазвичай свідчить про те, що територіальним центром комплектування та соціальної підтримки вжито передбачених законом заходів щодо розшуку особи, яка ухиляється від виконання військового обов`язку, зокрема, не прибула за повісткою до ТЦК та СП.

Відповідно до статті 259 КУпАП, у разі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для складення протоколу про адміністративне правопорушення, якщо його складання є обов`язковим, порушник може бути доставлений поліцейським до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487)передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються до органів Національної поліції щодо розшуку, затримання і доставки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Таким чином, внесення інформації про розшук до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є наслідком реагування суб`єкта владних повноважень на факт порушення правил військового обліку військовозобов`язаним та має процесуальний, а не каральний характер.

Відсутність на момент внесення такого запису постанови про накладення адміністративного стягнення не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки сама процедура притягнення до адміністративної відповідальності (складання протоколу, розгляд справи) потребує присутності особи, для забезпечення якої і здійснюється розшук та доставлення.

Водночас, зазначені процесуальні заходи та внесення запису про розшук є правомірними лише за умови наявності належним чином підтверджених фактичних обставин, які відповідно до закону є підставою для внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач у період з 28.06.2024 по 01.07.2024 пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

Водночас у листі від 12.06.2025 №1/1/4/5182 відповідач зазначив, що 19.07.2024 були підготовлені необхідні документи для відправлення позивача до навчального центру 20.07.2024, однак позивач 20.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, у зв`язку з чим відповідач вважав, що ним порушено правила військового обліку про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з відомостями ІКС «Оберіг» про допущені позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовано електронне подання до Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області №Е1058814 від 11.01.2025. Причиною подання зазначено: «не прибув вчасно за мобілізаційним розпорядженням (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)». При цьому датою вчинення порушення у відповідних відомостях зазначено 11.01.2025.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, суд виходить із такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку №1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Підпунктами 1, 2 пункту 1 Правил військового обліку визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Відповідно до пункту 6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відповідно до пунктів 88 та 89 Порядку №560 на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання такої повістки або невиконання вимог щодо прибуття для відправлення до військової частини (установи) у визначений у повістці час та місце такі особи несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.

Отже, з наведених положень нормативно-правових актів вбачається, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації включає, зокрема, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, перевірку підстав для надання відстрочки від призову, документальне оформлення призову та відправлення призваних громадян до місць проходження військової служби. За результатами медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби.

При цьому Правилами військового обліку прямо передбачено обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах, зокрема мобілізаційних розпорядженнях, повістках та розпорядженнях. Отже, для встановлення факту невиконання військовозобов`язаним обов`язку щодо прибуття необхідно встановити факт отримання ним відповідного документа та визначеного цим документом строку прибуття.

Мотивуючи свої позовні вимоги щодо протиправності дій відповідача, позивач посилається на порушення процедури проведення щодо нього військово-лікарського огляду, неврахування медичних документів, а також ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд не надає оцінки зазначеним доводам, оскільки наведені обставини не є предметом спору у цій справі та виходять за межі заявлених позовних вимог. Предметом судового розгляду у цій справі є правомірність дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку. Відтак, суд оцінює доводи та докази сторін виключно в межах заявленого предмета спору.

Суд зазначає, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку має ґрунтуватися на належних та достовірних відомостях, які підтверджують відповідну обставину, а суб`єкт владних повноважень, правомірність дій якого є предметом судового розгляду, повинен довести наявність фактичних та правових підстав для внесення таких відомостей.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому суб`єкт владних повноважень зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як убачається з матеріалів справи, у листі ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.06.2025 №1/1/4/5182 відповідач зазначив, що позивач не виконав мобілізаційне розпорядження та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 20.07.2024 для відправлення до навчального центру. Саме цю обставину відповідач визначив як підставу для висновку про порушення позивачем правил військового обліку.

Водночас на виконання ухвали суду від 15.05.2026 відповідачем не надано відповідного мобілізаційного розпорядження, яке, за твердженням відповідача, було видане позивачу, а також документів, на підставі яких 19.07.2024 були підготовлені необхідні документи для відправлення в команді позивача до навчального центру та доказів належного повідомлення позивача про зазначені обставини.

Також відповідач посилається на неможливість надати копію повістки на ім`я позивача, оскільки таку повістку передано до органу поліції на вимогу слідчого. Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту передачі повістки слідчому, зокрема документа, на підставі якого таку передачу здійснено, вимоги слідчого про її надання, розписки чи іншого підтвердження її отримання відповідним органом або посадовою особою. При цьому відповідачем не зазначено ані реквізитів такої повістки, ані дати її складення чи вручення, що позбавляє суд можливості ідентифікувати документ, на який посилається відповідач, та перевірити обставини його вручення позивачу.

Крім того, відповідачем не надано доказів вручення позивачу мобілізаційного розпорядження, з яких можливо було б встановити зміст покладеного на позивача обов`язку, дату, час та місце, у які він повинен був прибути.

Не надано відповідачем і належних доказів безпосередньої фіксації факту неявки позивача 20.07.2024.

При цьому суд звертає увагу на істотну невідповідність у відомостях, на підставі яких відповідачем сформовано подання до органу поліції.

Так, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.06.2025 №1/1/4/5182, наданого у відповідь на адвокатський запит від 03.06.2025, фактичною обставиною, яку відповідач вважає порушенням правил військового обліку, є неявка позивача 20.07.2024 за мобілізаційним розпорядженням.

Разом з тим, у наданих суду відомостях з ІКС «Оберіг» зазначено, що електронне подання до Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області №Е1058814 сформовано 11.01.2025 із причиною подання «не прибув вчасно за мобілізаційним розпорядженням (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)», при цьому датою вчинення порушення зазначено 11.01.2025.

Таким чином, відповідач не надав суду належного пояснення щодо того, з яких підстав датою вчинення порушення визначено саме 11.01.2025, якщо, за твердженням самого відповідача, порушення полягало у неприбутті позивача за мобілізаційним розпорядженням саме 20.07.2024.

Зазначена невідповідність має істотне значення для вирішення спору, оскільки відповідач повинен був довести не лише факт існування у позивача певного обов`язку, а й конкретну обставину його порушення, дату такого порушення та наявність документально підтверджених підстав для внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Натомість матеріали справи не містять доказів, які б давали можливість суду встановити, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав відповідне мобілізаційне розпорядження, був зобов`язаний прибути у визначений час та місце та без поважних причин не виконав такий обов`язок.

Саме по собі посилання відповідача на те, що 19.07.2024 були підготовлені документи для відправлення позивача до навчального центру, без надання самих таких документів та доказів їх вручення позивачу, не підтверджує факту виникнення у останнього конкретного обов`язку щодо прибуття 20.07.2024 та, відповідно, не може бути достатньою підставою для висновку про вчинення ним порушення правил військового обліку.

Таким чином, сукупність наявних у справі доказів не дає можливості встановити достовірний факт вчинення позивачем саме того порушення, на підставі якого відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей були внесені відповідні відомості.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, на якого відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності своїх дій, не довів належними та допустимими доказами наявність фактичних і правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Відтак, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку є протиправними.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку

Разом з тим, щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо зняття ОСОБА_1 з розшуку та повідомити відповідні органи про це суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з ІКС «Оберіг» електронне подання до Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області №Е1058814 від 11.01.2025, сформоване у зв`язку з невиконанням позивачем мобілізаційного розпорядження, на час розгляду справи має статус «неактивний». При цьому причиною його скасування зазначено «відсутність таких підстав, особа самостійно з`явилася», дата скасування — 11.01.2026, а у примітках зазначено «автоматичне скасування протермінованого порушення».

Отже, на момент розгляду справи відомості про перебування позивача у розшуку як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відсутні, а відповідне подання до органу поліції скасоване та має статус «неактивний».

Відповідно, на час ухвалення судового рішення відсутні обставини, які б свідчили про продовження порушення прав, свобод чи інтересів позивача у цій частині та потребували їх поновлення шляхом зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

При цьому адміністративне судочинство має на меті ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Застосування судом зобов`язального способу захисту є обґрунтованим за наявності порушеного права та необхідності вчинення відповідачем певних дій для його поновлення. Якщо ж на момент розгляду справи відповідне порушення припинено, а необхідні дії вже вчинені, підстави для повторного зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити такі дії відсутні.

Таким чином, з огляду на те, що на момент розгляду справи подання №Е1058814 від 11.01.2025 скасовано, воно має статус «неактивний», а відомості про перебування позивача у розшуку у відповідних інформаційних системах відсутні, суд доходить висновку про відсутність на час ухвалення рішення порушеного права позивача, яке потребувало б поновлення шляхом зобов`язання відповідача внести відомості про зняття його з розшуку та повідомити про це відповідні органи.

Частиною першою статті 6 КАС України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з приписами частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується квитанціями №5232-1856-0734-2068 та №3852-1696-1891-1847 від 08.07.2025.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.

Предметом даного адміністративного позову є визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі №9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином ставка судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання адміністративного позову в частині наведених позовних вимог становить 1 211,20 грн (3 028,00 грн * 0,4).

Отже позивачем здійснено переплату судового збору на суму 1 211,20 грн (2 422,40 грн - 1 211,20 грн).

Суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, сума сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону №3674-VI може бути вирішено за заявою позивача, оскільки такої заяви на день ухвалення судового рішення на адресу суду не надійшло, суд не вирішує питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 1 211,20 грн. Суд роз`яснює, що позивач може звернутися з такою заявою після ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.