Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №280/6154/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Справа № 280/6154/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо непогодження рапорту солдата ОСОБА_1 від 18 квітня 2026 року про звільнення з військової служби у запас.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту солдата ОСОБА_1 від 18 квітня 2026 року про звільнення з військової служби у запас, оформленої листом №1803/2439 від 02 червня 2026 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення у формі наказу по особовому складу про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3996,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що надав вичерпний пакет документів, передбачений законодавством, який підтверджує наявність підстави для звільнення з військової служби, визначеної абзацом 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а мотиви відмови відповідачів є протиправними. Відмова у звільненні з надуманих мотивів (посилання на відсутність інформації, яка фактично наявна в офіційному документі) є протиправною бездіяльністю (щодо не прийняття наказу) та протиправною дією (щодо повернення рапорту без реалізації). Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Військова частина НОМЕР_2 надала до суду 09 липня 2026 року відзив на позовну заяву. Відповідач 2, не визнає заявлених позовних вимог та вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню судом з огляду на наступне. Повинно бути вказано саме у акті від 01.04.2026 № 70 про "наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд", що не було зроблено посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 з невідомих причин, та є у свою чергу порушенням вимог п. 26 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція №170). Відповідач 2 діяв правомірно, тому відсутні підстави щодо зобов`язання вчинити певні дії. Відповідач 2 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

09 липня 2026 року до суду поданий Військовою частиною НОМЕР_1 відзив на позовну заяву. Військова частина НОМЕР_1 позов не визнає в повному обсязі, проти позовних вимог заперечує на підставі нижчевикладеного. 18.04.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 одержано та зареєстровано за вх. №2548 рапорт на звільнення від ОСОБА_1 . Провести бесіду з військовослужбовцем не надалося можливим, в зв`язку з відсутністю військовослужбовця ОСОБА_1 на службі з 17.04.2025 з моменту самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 . Військовою частиною НОМЕР_1 підготовлено подання на звільнення позивача, яке разом з доданими документами відправлено на розгляд до Військової частини НОМЕР_2 . Військовою частиною НОМЕР_1 рапорт позивача розглянуто та направлено до посадової особи, яка має право приймати рішення щодо його звільнення та видавати накази. Твердження позивача щодо бездіяльності відповідача 1, яке полягає у непогоджені рапорту ОСОБА_1 від 18.04.2026 є хибним та безпідставним, оскільки рапорт розглянутий в межах строку та в порядку визначеному законодавством, а отже зазначена вимога є фактично виконаною. На підставі даних отриманих з Військової частини НОМЕР_2 про непогодження та незатвердження клопотання на звільнення з військової служби ОСОБА_1 , Військовою частиною НОМЕР_1 письмово повідомлено позивача про непогодження його рапорту на звільнення листом від 02.06.2026 №1803/2439. Відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від позивача до суду 15 липня 2026 року надійшла відповідь на відзив. Позивач не погоджується з доводами відповідача 2, з огляду на наступне. Зазначення компетентним державним органом наявності виключно однієї особи (сина), яке базується на даних державних реєстрів, логічно та вичерпно підтверджує факт відсутності будь-яких інших осіб. Процедурна неможливість проведення бесіди (яка є елементом порядку виключення зі списків частини) не може нівелювати або блокувати матеріальне право особи на видання наказу по особовому складу про її звільнення з військової служби за наявності підтверджених сімейних обставин.

22 липня 2026 року відповідач 1 надав до суду заперечення (на відповідь на відзив). Військова частина НОМЕР_1 , не визнає вказаних пояснень, міркувань та аргументів наведених позивачем та вважає що вони є не обґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню з огляду на наступне. Позивач, пов`язує фактичну відсутність з об`єктивною необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю І групи, оскільки інші особи, які могли здійснювати такий догляд, відсутні. Відповідач 2 вважає, що цей факт не доведений позивачем, в матеріалах в наявності лише заява ОСОБА_2 про обрання утримувача (доглядача), інші підтверджуючи документи та відомості, крім запису в акті №70 від 01 квітня 2026 про обстеження сімейного стану ОСОБА_1 , відсутні. Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що звільнення з військової служби - це чітка процедура, яка вимагає особистої присутності військовослужбовця у військовій частині, задоволення рапорту по суті наразі є технічно та процедурно неможливим, оскільки військовослужбовець відсутній у розташуванні частини, не здав посаду та майно. Відповідач 1 не вважає себе належним відповідачем щодо питання звільнення з військової служби ОСОБА_1 .

28 липня 2026 року позивачем подані до суду додаткові пояснення у справі, в яких вказано наступне. Жоден нормативно-правовий акт не містить норм, які б дозволяли військовій частині зупиняти, блокувати або ігнорувати розгляд рапорту про звільнення за наявності імперативних сімейних обставин на підставі проведення кримінального провадження чи відсутності військовослужбовця у розташуванні частини. Акт обстеження сімейного стану, складений уповноваженим колегіальним органом (ТЦК та СП), є офіційним, належним та достатнім документом, який констатує факт відсутності інших осіб, зобов`язаних за законом здійснювати постійний догляд.

28 липня 2026 року додаткові пояснення у справі надійшли від Військової частини НОМЕР_2 наступного змісту. Фактично позивач не може бути звільнений з військової служби за сімейним станом, так як тривалий час фактично вже не проходить військову службу та на території Військової частини НОМЕР_1 15 місяців не з`являвся. Позивач фактично відсутній на військовій службі, тому з ним неможливо провести жодної бесіди щодо питань його звільнення, також позивачу необхідно здати майно, яке було ним отримано, справу та посаду у Військовій частині НОМЕР_1 , а це можна зробити тільки після його повернення до Військової частини НОМЕР_1 .

З 11.08.2026 по 06.09.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у щорічній основній відпустці.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.04.2025 №132 позивач як призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначений на посаду та зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2025 №158, позивач в зв`язку із самовільним залишенням військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що самовільно залишив військову частину 17.04.2025.

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.05.2025 №185, підтверджується, що позивач згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.05.2025 №110-РС з 13.05.2025 призначений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 та залишений у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби на підставі абзацу 4 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір`ю, яка є особою з інвалідністю І групи. До рапорту позивач додав копії документів: свідоцтво про народження ОСОБА_1 , пенсійне посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 16.07.2025, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №138/25/1199/В від 13.06.2025, нотаріально засвідчена заява ОСОБА_2 про вибір особи, яка буде здійснювати догляд, акт №70 від 01 квітня 2026 року про обстеження сімейного стану військовослужбовця, складений і затверджений ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Командиром Військової частини НОМЕР_1 погоджено рапорт та підготовлено подання на звільнення позивача, яке разом з доданими документами відправлено на розгляд до Військової частини НОМЕР_2 .

Командиром Військової частини НОМЕР_2 не погоджено рапорт позивача та зазначено: «У порушення п. 26 Додатку 19 до Наказу Міністерства оборони України №170 відсутній акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; натомість в наявності акт, якій підтверджує, що сам в/с, який бажає звільнитися є членом сім`ї 1-го або 2-го ступеня споріднення про, що і так всім відомо.»

Листом Військової частини НОМЕР_1 №1803/2439 від 02 червня 2026 року повідомлено позивача про непогодження його рапорту.

Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо непогодження рапорту та дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Підстави звільнення з військової служби встановлені статтею 26 Закону №2232-XII.

Підпунктом г пункту 2 частини четвертої цієї статті визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, зокрема, на підставах: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

У свою чергу, абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої цієї статті встановлено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, визначено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Наказом Міністерства оборони України від 23.07.2024 №495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.2024 № 1361/42706 внесено зміни до Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджену Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170 (пункт 12.11 розділу XII), яким визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема конкретизовано, що при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» подаються:

- копія аркуша бесіди;

- копія рапорту військовослужбовця;

- копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);

- документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: 26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Відповідно до пункту 14.30 Інструкції №170 під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п`ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім`я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.

Після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов`язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.

Комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця утворюється при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у такому складі:

голова комісії - заступник керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

члени комісії - представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки (не менше трьох осіб).

Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:

вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи;

відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою;

використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну;

за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.

Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.

У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.

За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п`яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.

Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Суд зауважує, що для звільнення з військової служби саме за такою сімейною обставиною військовослужбовець має підтвердити такі факти:

- наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи;

- відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Таким чином, лише за умови підтвердження таких взаємопов`язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Як свідчать встановлені у справі обставини, позивачу відмовлено у погодженні рапорту оскільки у порушення п. 26 Додатку 19 до Наказу Міністерства оборони України №170 відсутній акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; натомість в наявності акт, якій підтверджує, що сам в/с, який бажає звільнитися є членом сім`ї 1-го або 2-го ступеня споріднення про, що і так всім відомо.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі комісії складений акт від 01 квітня 2026 року №70 про обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У вказаному акті, в графі - відомості, щодо виявлених членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, вказано, що відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану та доданих до заяви документів у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наявні члени сім`ї першого або другого ступеня споріднення, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 - син.

За доводами позивача вказаний акт належним чином підтверджує відсутність інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд за матір`ю, крім нього.

Натомість, відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначав, що повинно бути вказано саме у акті від 01.04.2026 № 70 про "наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд".

Оцінюючи такі доводи сторін, суд враховує наступне.

Фактично доводи відповідача 2 зводяться до того, що акт обстеження сімейного стану військовослужбовця не може вважатися належним підтвердженням відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, оскільки в ньому зазначений сам позивач, а не міститься прямого висновку про відсутність інших членів сім`ї.

Суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка сімейного стану військовослужбовця здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки із використанням даних державних реєстрів (в тому числі Державного реєстру актів цивільного стану громадян), інформаційних систем, баз даних, відомостей органів соціального захисту, а у разі необхідності шляхом направлення відповідних запитів до компетентних органів.

У спірному випадку акт перевірки сімейного стану військовослужбовця містить відомості, щодо виявлених членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, а саме відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану та доданих до заяви документів у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наявні члени сім`ї першого або другого ступеня споріднення, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 - син, тобто саме позивач.

Відомостей щодо інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд вказаний акт не містить.

Отже, акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складений уповноваженим органом - територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та в межах його компетенції та відповідно до процедури, визначеної Інструкцією №170. Під час проведення перевірки комісія мала право та обов`язок використовувати відомості державних реєстрів, інформаційних систем, баз даних, а також отримувати інформацію від інших органів державної влади.

За таких обставин викладені в акті висновки підлягають врахуванню під час вирішення питання щодо наявності чи відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за матір`ю позивача. Сам по собі факт зазначення в акті у графі «відомості, щодо виявлених членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд» саме позивача, не свідчить про недостовірність чи неповноту проведеної перевірки, оскільки відображає результат опрацювання уповноваженим органом наявних державних реєстрів, баз даних та інших джерел інформації, визначених Інструкцією №170.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували висновки акта перевірки сімейного стану військовослужбовця або підтверджували наявність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача.

Отже, акт від 01 квітня 2026 року №70 про обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 є належним та достатнім доказом на підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача - ОСОБА_2 .

Підсумовуючи вище наведене, відповідач 2 відмовляючи у погодженні рапорту та оцінюючи надані до рапорту документи, діяв не добросовісно.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача у спірних відносинах, суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, а практичне застосування ефективного механізму захисту для адміністративного суду є обов`язковим, оскільки протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Водночас, суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та приймати рішення про звільнення з військової служби замість нього, а може лише зобов`язати відповідача повторно розглянути рапорт позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

За приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки, зазначені вище обставини були не належно враховані відповідачем 2, до компетенції якого віднесено питання погодження рапорту про звільнення позивача зі служби, відповідно до частини другої статті 9 КАС України наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо непогодження рапорту солдата ОСОБА_1 від 18 квітня 2026 року про звільнення з військової служби у запас та зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

Крім того, позивачем не доведено протиправних дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту солдата ОСОБА_1 від 18 квітня 2026 року про звільнення з військової служби у запас, оформленої листом №1803/2439 від 02 червня 2026 року, оскільки як встановлено судом та не є спірним між сторонами командиром Військової частини НОМЕР_1 погоджено рапорт та підготовлено подання на звільнення позивача, яке разом з доданими документами відправлено на розгляд до Військової частини НОМЕР_2 , отже у цій частині до позовні вимоги заявлені до Військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.

Також, суд не надає оцінку доводам сторін стосовно відсутності військовослужбовця ОСОБА_1 на службі, оскільки такі обставини не були підставами відмови у погодженні поданого позивачем рапорту та виходять за межі предмету заявленого спору.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 частково у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо непогодження рапорту солдата ОСОБА_1 від 18 квітня 2026 року про звільнення з військової служби у запас.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні дев`яносто шість коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),

Відповідач 1 - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ),

Відповідач 2 - Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Б.В. Богатинський