Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №240/26346/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/26346/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Вчорайшенська сільська рада Бердичівського району Житомирської області звернулася до суду з позовом до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 13.07.2026 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП №81486566;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 13.07.2026 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № ВП №81486566.

В обґрунтування позову вказує, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року по справі №291/186/23 було виконано Вчорайшенською сільською радою у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами. Фактичного примусового виконання рішення державним виконавцем не здійснювалося, заходи примусового виконання, які б призвели до виконання рішення, не застосовувалися. Якщо рішення виконано боржником самостійно без фактичного вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, правові підстави для стягнення виконавчого збору відсутні. Таким чином, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору порушує права та суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що станом на 29.07.2026 року у державного виконавця не було жодних підстав для повернення без прийняття до виконання виконавчого листа № 291/186/23, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 17.06.2026, про зобов`язання Вчорайшенську сільську раду повторно розглянути адвокатський запит від 08.01.2023 № 02 та надати адвокату Маліцькому М.В. інформацію та запитувані копії документів у відповідь на вказаний адвокатський запит. Рішення не виконано, крім того надане підтвердження його виконання, а саме: заява від 15.07.2026 з відповіддю адвокату № 658 від 27.04.2026 містить лише загальні положення замість чітких фактів. Отож вважає, що дії старшого державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олени Харчук цілком правомірні та ґрунтуються виключно на правових підставах.

До відзиву додано копії матеріалів виконавчого провадження.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Встановлено, що до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Маліцький Микола Володимирович із позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Вчорайшенської сільська рада щодо не надання адвокату Маліцькому М.В., інформації та копії документів запитуванит в адвокатському запиті від 08.01.2023 №02;

- зобов`язати Вчорайшенську сільську раду надати адвокату Маліцькому М.В. інформацію та запитувані копії документів у відповідь на адвокатський запит від 08.01.2023 №02, а саме:

1. Розмір сукупного прибутку (доходу) отриманого сільським головою ОСОБА_1 за період часу 2021- 2022 роках (включно) - заробітна плата, премія, винагороди, матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, дивіденди, орендна плата;

2. Матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, нарахована та виплачена громадянам Вчорайшенської сільської ради на протязі 2021-2022 року, підстави виплати її розмір.

3. Сукупні Доходи, витрати понесені сільською радою в 2021-2022 році, в тому числі, соціальна та матеріальна допомога громадянам, мешканцям території сільської ради.

4. Розмір земельної ділянки (ділянок), які перейшли у відання сільської ради, комунальна, державна та приватна власність та передача її громадянам, юридичним особам, в кількості та розмірі, ОСГ, земельні наділи, паї, земельні ділянки, резерв на протязі 2020 - 2022 роках, підстави.

5. Цільові витрати на паливно - мастильні матеріали, підстави їх використання та списання.

6.Відмова у наданні матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 , за заявою від 15.11.22 року.

7. Розмір заробітної плати, премій, надбавок інших виплат старостам Вчорайшенської сільської ради в 2021-2022 році.

8. Підстави оформлення, видачу характеристики старості Роставицького старостинського округу Вчорайшенської с/ради, обгрунтувати відповідності до норм матеріального права, інструкції, Закону.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 291/186/23, яке набрало законної сили 20 квітня 2026 року, адміністративний позов адвоката Маліцького Миколи Володимировича було задоволено та зобов`язано Вчорайшенську сільську раду повторно розглянути адвокатський запит від 08.01.2023 №02 та надати адвокату ОСОБА_3 інформацію та запитувані копії документів у відповідь на вказаний адвокатський запит.

На адвокатський запит від 08.01.2023 №02 адвокату Маліцькому М.В. була надано повторно відповідь (вих. №658 від 27.04.2026), яка надіслана рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Також надіслано рекомендований лист з описом вкладення (вих. №674 від 29.04.2026) з проханням надати реквізити для повернення судового збору в сумі 1073,60 грн.

13.07.2026 на примусове виконання до відділу надійшов виконавчий документ - виконавчий лист № 291/186/23, виданий Житомирським окружним адміністративним судом 17.06.2026, про зобов`язання Вчорайшенську сільську раду повторно розглянути адвокатський запит від 08.01.2023 № 02 та надати адвокату Маліцькому М.В. інформацію та запитувані копії документів у відповідь на вказаний адвокатський запит.

Постановою старшого державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.07.2026 відкрито виконавче провадження №81486566.

Старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13.07.2026 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №81486566, якою постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн.

Також, 13.07.2026 керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 430,00 грн.

15.07.2026 року до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направлено заяву про добровільне виконання рішення суду.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки рішення виконане добровільно до відкриття виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню: виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Положеннями частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону №1404-VІІІ сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

При цьому, приписами частин 1-3 статті 27 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 27 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі Інструкція № 512/5) встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження. Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Так, виконавчий збір не стягується у разі добровільного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження починається примусове виконання рішення суду, за яке передбачено стягнення виконавчого збору у визначеному законом розмірі.

Суд наголошує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Статтею 40 цього Закону передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Відповідно до частини третьої статті 40 вказаного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Наведені приписи свідчать про те, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від виконання як таких виконавчих дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі № 480/3452/19, від 11.10.2023 року у справі № 140/1126/23.

Відповідно до статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 13.07.2026 було відкрито виконавче провадження №81486566 з примусового виконання виконавчого листа №291/186/23 виданого 17.06.2026 про зобов`язання Вчорайшенську сільську раду повторно розглянути адвокатський запит від 08.01.2023 №02 та надати адвокату ОСОБА_3 інформацію та запитувані копії документів у відповідь на вказаний адвокатський запит.

Старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13.07.2026 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №81486566, якою постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн.

Також, 13.07.2026 керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 430,00 грн.

Зважаючи на наведені правові норми, суд зазначає, що постанову про стягнення з боржника суми виконавчого збору прийнято державним виконавцем на виконання вимог частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII.

У свою чергу, 15.07.2026 року до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направлено заяву про добровільне виконання рішення суду.

Суд зазначає, що на виконанні у межах виконавчого провадження №81486566 перебуває виконавчий лист, виданий у справі №291/186/23, в якій рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року зобов`язано Вчорайшенську сільську раду повторно розглянути адвокатський запит від 08.01.2023 №02 та надати адвокату ОСОБА_3 інформацію та запитувані копії документів у відповідь на вказаний адвокатський запит.

Так, дійсно боржником у даному виконавчому провадженні - Вчорайшенською сільською радою було повідомлено відділ ДВС про виконання рішення суду шляхом надання повторно відповіді на адвокатський запит від 08.01.2023 №02 адвокату Маліцькому М.В.

Однак, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №81486566, відповідач, повторно розглядаючи адвокатський запит ОСОБА_3 , листом від листом від 27.04.2026 №658 не надав обґрунтованих та повних відповідей на запит по суті поставлених питань.

Зокрема, на питання №№ 1,2, 3, 4, 5 та 7 щодо конкретних сум виплат, матеріальної допомоги, витрати на паливо, руху та розміру земельного фонду за 3 роки Вчорайшенська сільська рада надала лише загальні посилання на головну сторінку веб-сайту громади та НАЗК.

Посилання відповідача на веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції та офіційний сайт Вчорайшенської сільської ради свідчить про ігнорування змісту запиту та безпідставне позбавлення права на інформацію.

На виконання ч.5 ст.242 КАС України суд урахував висновки Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2023 року у справі №480/2784/21 відповідно до яких, зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

Враховуючи дані обставини, виконавче провадження станом на момент розгляду справи в суді, не підлягає закінченню на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак виконавчий збір та витрати виконавчого провадження підлягають стягненню.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови винесені державним виконавцем у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому підстави для задоволення позову та визнання протиправними вказаних постанов відсутні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (вул. Бердичівська, 1, с. Вчорайше, Бердичівський р-н, Житомирська обл.,13610. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04344788) до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Європейська, 128,м. Бердичів, Бердичівський р-н, Житомирська обл.,13306. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35006362) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева

08.09.26