Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №240/26421/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/26421/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протипранвою та скасування постанови,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни від 22.07.2026 ВП №80795671 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни від 22.07.2026 ВП №80795671 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з постановою 22.07.2026 ВП №80795671 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (боржника) штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду, а саме невиконання рішення суду. Вважає, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни про накладення штрафу від 22.07.2026 винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що 22.07.2026 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду, так як при перевірці виконання рішення суду боржником та заяви стягувана про не виконання рішення суду, державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, у результаті перерахунку на виконання рішення №240/19928/25 розрахунковий розмір пенсії з 01.02.2023 становив 31475,25 грн, при цьому пенсія нараховувалась в максимальному розмірі, визначеному ст. 2 Закону України від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", що становить 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 20930,00 грн. З 01.03.2024 по 30.11.2025 доплата відсутня, на виконання рішення №240/19928/25, оскільки пенсія нарахована без обмеження її максимального розміру на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №240/5487/24. З 01.12.2025 виплата пенсії здійснювалась в перерахованому на виконання рішення №240/19928/25 розмірі. У відповідності до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем повідомлено, що рішення суду не виконано, надано розрахунок пенсії по пенсійній справі 0601012648 де існують розбіжності в посадових окладах призначеної пенсії. Дані оклади не відповідають довідки (Х372036 від 18.06.2025) визначеної рішенням суду №240/19928/25.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 20.08.2026 не з`явився. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи провести без участі представника.

У судовому засіданні представник позивача щодо вступу ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не заперечував.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

ОСОБА_1 надав пояснення та просив у задоволенні позову відмовити.

У ході судового розгляду справи судом заслухано пояснення представника позивача та третьої особи та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 240/19928/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

Вказане рішення набрало законної сили 21 листопада 2025 року, у зв`язку з чим Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 240/19928/25 видано виконавчий лист.

20.04.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80795671 з виконання виконавчого листа № 240/19928/25, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 15.12.2025, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

04.06.2026 року державним виконавцем підготовлено та направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про його виконання (детальний розрахунок перерахованої пенсії по вищевказаному рішенню суду).

На вимогу державного виконавця від 04.06.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 08.06.2026 повідомило, що у результаті перерахунку на виконання Рішення №240/19928/25 розрахунковий розмір пенсії з 01.02.2023 становив 31475,25 грн., при цьому пенсія нараховувалась в максимальному розмірі, визначеному статтею 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», що становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 20930,00 грн.

22.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн, так як в розрахунку пенсії по пенсійній справі 0601012648 існують розбіжності в посадових окладах, дані оклади не відповідають довідці ХЗ72036 від 18.06.2025, визначеної рішенням суду №240/19928/25.

Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною четвертою статті 19 Закону №1404-VIII встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як було встановлено судом, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 240/19928/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.

В свою чергу, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 встановлено такі розміри:

- посадовий оклад – 4830,00 грн;

- оклад за військове звання – 1130, 00 грн;

- відсоткова надбавка за вислугу років 1490,00 грн;

- надбавка за особливості прох. в/сл-би (НВОВЗ) 4842,50 грн;

- надбавка за таємність 483,00 грн;

- премія 10674,30 грн.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії з 01.01.2026, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено із сум грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі 4830,00 грн, окладу за військовим званням 1130,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 25% 1490,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 15999,80 грн, всього 23449,80 грн.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії з 01.02.2026, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено із сум грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі 4470,00 грн, окладу за військовим званням 1040,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 25% 1377,50 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 9393,88 грн, всього 16281,38 грн.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії з 01.03.2026, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено із сум грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі 4470,00 грн, окладу за військовим званням 1040,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 25% 1377,50 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 9393,88 грн, всього 16281,38 грн.

Таким чином, пенсія позивачу нарахована на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022.

В свою чергу, суд зауважує, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Тобто, пенсія стягувачу нарахована та виплачується ГУ ПФУ в Житомирській області у розмірі, розрахованому не на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №хз72036 від 18.06.2025, визначеного станом на 2023 рік, як зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області рішенням суду у справі №240/19228/25.

Таким чином, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення ГУ ПФУ в Житомирській області належних дій щодо виконання рішення суду в повному обсязі станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

За таких обставин, відповідачем було правомірно винесено постанову від 22.07.2026 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу у виконавчому провадженні № 80795671, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області (майдан Соборний, 1,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева

08.09.26