Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №160/8205/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокуСправа №160/8205/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання наказів протиправними та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 17.03.2026 року №200, яким до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції про звільнення інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_1 , зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) враховуючи основні його види та і всі додаткові виплати за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення по день фактичного розрахунку;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на службі та виплати заробітної плати за один місяць;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що при проведенні службового розслідування дисциплінарною комісією не було досліджено та не було враховано, що керівником позивачу не було організовано можливість проходження підготовки. Позивач зауважив, що позивач службову дисципліну не порушував, дисциплінарного проступку не вчиняв, а отже наказ відповідача про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є протиправними. Позивач зауважив, що відповідач не врахував, що у листопаді та грудні 2025 року позивач перебував на лікарняних, а саме: в листопаді місяці 2025 року: з 03 по 07, з 08 по 12, з 14 по 17, з 19 по 24, з 25 по 28 (в листопаді 2025 року на службу не виходив), в грудні 2025 року перебував на лікарняних: з 01 по 05, з 06 по 10, з 16 по 18, з 22 по 24, з 24 по 31. Крім цього позивач зазначив, що термін проходження підпорядкованими поліцейськими щомісячного тестування з використанням Інформаційної системи «Освітній портал службової підготовки НПУ» не встановлений, відсутній наказ про встановлення обов`язку проходити поліцейськими освітнього порталу з визначенням термінів такого щомісячного проходження. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.

06.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.04.2026 року Департамент патрульної поліції звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що службовим розслідуванням в повній мірі встановлено наявність в діях позивача повного складу дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 5 та 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337 – VIII, пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 року №50 (зі змінами), та виразився у тому, що у листопаді та грудні 2025 року позивач не пройшов щомісячне тестування для визначення власного рівня службової підготовленості на Освітньому порталі Національної поліції України. Згідно пояснень керівника позивача, позивач повідомляє щомісяця, що відмовляється проходити тестування на Освітньому порталі, в тому числі і в листопаді та грудні 2025 року. При цьому позивачу неодноразово було запропоновано забезпечити йому умови для проходження тестування на Освітньому порталі, облаштоване комп`ютером робоче місце, проте позивач навідріз відмовився від проходження тестування, пояснюючи свої дії тим, що він вважає вимоги Положення №50 незаконними. Відповідач зауважив, що Положення №50 не містить жодних винятків або підстав для звільнення поліцейського від проходження щомісячного тестування у разі перебування на лікарняному, навчанні, у відпустці, у нічних змінах або в інших режимах несення служби. У зв`язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

08.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив, в якій позивач підтримав свою позицію, викладену у позовній заяві.

11.05.2026 року Департамент патрульної поліції звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із запереченнями на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

09.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із додатковими поясненнями, в яких зазначив, що до складу комісії службового розслідування включено ініціатора проведення службового розслідування, а отже вона є заінтересованою у результатах службового розслідування.

11.06.2026 року Департамент патрульної поліції звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із додатковими поясненнями, в яких зазначив, що позивачем не доведено, а матеріалами даної судової справи не встановлено зацікавленість голови дисциплінарної комісії або її членів у результатах службового розслідування, що підтверджується тим, що останні не повідомляли уповноваженого керівника, яким призначено службове розслідування, про наявність таких обставин, а позивачем в його заявах по суті справи не наведено, в чому саме виразилась така зацікавленість та які повноваження голови та членів дисциплінарної комісії, визначені положенням про дисциплінарні комісії, виконувались неналежним чином, або не виконувались взагалі.

25.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із додатковими поясненнями, в яких зазначив, що єдиним доказом на підставі якого встановлено вину позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення є рапорт ОСОБА_2 , який не може бути таким доказом.

31.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із додатковими поясненнями, в яких підтримав свою позицію, викладену у поясненнях від 09.06.2026 року.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, запереченням на відповідь на відзив та додаткові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

На підставі рапорту ОСОБА_2 , з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Управління, зокрема ОСОБА_1 , наказом Управління від 21.01.2026 року №23 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. Наказом Управління від 26.01.2026 року №25 продовжено термін проведення службового розслідування на 15 календарних днів, призначеного наказом Управління від 21.01.2026 року №23.

Згідно висновку службового розслідування від 19.02.2026 року Дисциплінарною комісією встановлено, що 15.01.2026 року до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП Дніпропетровській області ДПП найшов рапорт капітана поліції Кривошеіна О., старшого інспектора з професійної підготовки відділу кадрового забезпечення Управління від 15.01.2026 року №426BH/41/19-2025, щодо виявлення ознак вчинення правопорушень, а саме: фактів порушень вимог Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 року №50 (зі змінами), серед іншого, у діях ОСОБА_1 , який зобов`язаний був самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості, але, відповідно до відомостей Порталу, ОСОБА_1 не пройшов тестування в листопаді та грудні 2025 року.

Дисциплінарна комісія визнала відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження та за учинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 5 та 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337 VIII, пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 року №50 (зі змінами), та полягає у тому, що у листопаді та грудні 2025 року ОСОБА_1 не пройшов щомісячне тестування для визначення власного рівня службової підготовленості на Освітньому порталі, враховуючи частину 8 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337-VIII, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 цього Статуту, інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

17.03.2026 року наказом №200 Департаменту патрульної поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 5 та 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МMBC України від 26.01.2016 року №50 (зі змінами), відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту застосовано до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

07.04.2026 року наказом №695 о/с Департаменту патрульної поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0006992), інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, з 07.04.2026 року.

Непогоджуючись із звільненням зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII).

Частиною 3 ст. 11 Закону №580-VIII передбачено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписам ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.

За ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно ч. 1-4 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку № 893).

За змістом пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно п. 7 розділу ІІІ Положення №50 особовий склад навчальної групи чисельністю 25-30 осіб (до 40 осіб, як виняток) формується з урахуванням специфіки службової діяльності поліцейських.

Особовий склад навчальної групи зобов`язаний:

- перебувати на заняттях зі службової підготовки в однострої відповідно до тематики;

- оволодівати теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для виконання службових завдань;

- підтримувати достатній рівень загальної фізичної підготовленості (згідно із визначеними критеріями);

- підвищувати свій культурний рівень, удосконалювати та нести особисту відповідальність за власну підготовленість;

- дбайливо ставитися до обладнання, засобів навчання та інвентарю, що використовуються в навчальному процесі;

- виявляти повагу до учасників навчального процесу;

- фіксувати інформацію, пов`язану з державною таємницею, у зошиті, зареєстрованому в установленому порядку в підрозділі поліції, що реалізує державну політику у сфері державної таємниці, захисту інформації з обмеженим доступом, контролю за її збереженням;

- самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості;

- дотримуватися правил охорони праці та заходів безпеки під час навчання;

- відвідувати заняття, що проводяться відповідно до розкладу занять, а також додаткові заняття зі службової підготовки.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.11.2023 року у справі №480/2696/22.

Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.11.2023 року у справі №600/1876/22-а.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі №260/749/20

Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування. Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 460/5545/20.

Частина друга ст. 19 Закону №580-VIII є бланкетною нормою права та відсилає до Дисциплінарного статуту щодо питань підстав та порядку притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Статті 12, 13 Дисциплінарного статуту, а також інші його положення, створюють систему правового регулювання, за змістом якої дисциплінарне стягнення накладається за вчинення дисциплінарного проступку, види якого не визначені, а його визначення надано змістовно.

Відповідно, в цій справі суду первинно належить встановити чи була поведінка позивача дисциплінарним порушенням.

В даному випадку, як зазначає відповідач, дисциплінарний проступок позивача виразився у непроходженні в листопаді та грудні 2025 року щомісячних тестувань для визначення власного рівня службової підготовленості на Освітньому порталу.

При цьому відповідачем визначено, що цими діями порушено наступні нормативні положення:

1) п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII (поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва);

2) п.4, 5, 9 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту (Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень);

3) п.7 Положення №50 (Особовий склад навчальної групи зобов`язаний, зокрема, самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості).

Так, використання Освітнього порталу для навчання та тестування закріплено в положеннях про організацію службової підготовки (зокрема, Положенням №50).

Посилання позивача на те, що він перебував в стані непрацездатності, оскільки відповідні обставини тривали не протягом повних двох місяців, а отже позивач мав в розпорядженні час для проходження відповідного навчання і тестування.

Окрім цього, позивача притягнуто до відповідальності не за несвоєчасне проходження тестування в листопаді та грудні 2025 року, а за його непроходження взагалі.

Більш того, для поліцейських встановлено чіткі терміни проходження тестування та контрольних заходів в інформаційній підсистемі «Освітній портал службової підготовки поліцейських», які визначаються річним циклом навчання та внутрішніми наказами.

Тож, позивач мав достатній час пройти тестування, при цьому, позивачем не надалися до суду докази того, що не було забезпечено умов для проходження тестування (наявність доступу до мережі, технічна справність обладнання, тощо).

Тотожне правозастосування саме щодо позивача та за подібних обставин здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.01.2026 року по справі №160/24000/25 та від 23.07.2026 року по справі №160/29556/25.

Крім цього позивач також стверджував, що термін проходження тестування не встановлений, однак такі доводи суперечать положенням абз.10 п.7 розділу ІІІ Положення №50, відповідно до яких особовий склад навчальної групи зобов`язаний самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості.

Також позивач зазначив, що докази непроходження ним тестування відсутні.

Водночас, згідно ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Отже, в даній справі, особливо враховуючи посилання позивача на вчинення ним активних дій (та заперечення стверджуваної відповідачем бездіяльності), саме позивач міг та мав би надати до суду доказ вчинення таких активних дій – докази проходження відповідного тестування.

Суд враховує, що обране відповідачем дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано після попередніх 5 застосувань дисциплінарних стягнень, а саме: наказом ДПП від 20.09.2017 №1432 - «догана», наказом ДПП від 26.08.2018 №233 - «сувора догана» наказом 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 08.08.2025 №94 - «зауваження», наказом 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 01.10.2025 №122 - «догана», наказом УПП в Дніпропетровській області ДПП від 05.11.2025 №146 - «сувора догана», які прийняті, зокрема, за аналогічні порушення. Суд визнає застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції пропорційним та обґрунтованим.

Також суд визнає належною кваліфікацію таких діянь згідно викладу наказу відповідача, який є предметом оскарження, в частині зазначення норм права, які відповідач визначав порушеними позивачем.

При цьому суд звертає увагу на те, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.

Щодо доводів позивача, що у нього не було відібрано та не могло бути відібрано пояснення під час службового розслідування, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 26.01.2026 року позивачу було надіслано запрошення на 02.02.2026 року о 16:00 год. для надання пояснень під час службового розслідування на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та засобом поштового зв`язку.

02.02.2026 року о 16.00 год. відповідачем було складено акт відмови від надання позивачем пояснень, що був зареєстрований у відділі документального забезпечення УПП в Дніпропетровській області ДПП 02.02.2026 року за №933ВH/41/19-2026.

В свою чергу надіслане засобом поштового зв`язку запрошення позивач отримав 05.02.2026 року, що підтверджується трек номером поштового відправлення, який наявний в матеріалах службового розслідування.

Таким чином позивач наголошує, що він не міг надати своїх пояснень під час службового розслідування, оскільки отримав запрошення пізніше від дати запрошення.

Однак як встановлено судом, 10.02.2026 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом з приводу призначеного службового розслідування.

14.02.2026 року відповідач листом за №58аз/41/19/01-2026 повідомив представника позивача, що службове розслідування, призначене наказом Управління від 21.01.2026 №23 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», наразі триває і для врахування всіх можливих обставин і причин, з яких ОСОБА_3 не міг пройти дистанційну підготовку на Освітньому порталі та самостійне тестування за результатом опанованої при підготовці інформації у грудні 2025 року, останньому листом за вих. №694/41/19-2025 від 26.01.2026 було надіслано лист із запрошенням прибути, для надання пояснень членам дисциплінарної комісії з приводу питань, що підлягають дослідженню в межах даного службового розслідування. Станом на дату надання цієї відповіді ОСОБА_3 не прибув до членів дисциплінарної комісії, з будь-якими поясненнями, клопотаннями не звертався та, разом з цим, станом на теперішній час він не позбавлений можливості надати пояснення, долучити до матеріалів службового розслідування документи, тощо щодо причин, що унеможливили проходження на Освітньому порталі.

Суд звертає увагу, що станом на 14.02.2026 року висновку службового розслідування не було складено. Вказаний висновок складено 19.02.2026 року, тобто через 4 робочі дні від дати вищезазначеного листа.

В свою чергу, доказів звернення до відповідача для надання пояснень позивачем або його представником після отримання 05.02.2026 року запрошення та в тому числі протягом вказаних 4 робочих днів позивач до суду не надав.

Таким чином суд зазначає, що фактично позивач не був позбавлений права звернутися до відповідача для надання пояснень протягом проведення службового розслідування.

Однак, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 року по справі №826/9858/18.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що вказане порушення під час проведення службового розслідування не свідчить про позбавлення позивача права на подання пояснень під час проведення службового розслідування.

Таким чином суд доходить висновку, що вказані доводи позивача є необґрунтованими та не свідчать про протиправність оскаржуваних наказів.

Стосовно доводів позивача, що до складу комісії службового розслідування включено ініціатора проведення службового розслідування, а отже вона – ОСОБА_4 є заінтересованою у результатах службового розслідування, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Суд зазначає, що ОСОБА_4 є підлеглою позивача матеріали справи не містять.

Позивач наголошує, що оскільки ОСОБА_4 склала доповідну записку про призначення службового розслідування вона є ініціатором службового розслідування.

Суд звертає увагу позивача, що Дисциплінарний статут Національної поліції України не містить такого визначення як «ініціатор службового розслідування».

В свою чергу суд зауважує, що положення статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не містять заборони призначати членом дисциплінарної комісії особи, яка склала доповідну записку про призначення службового розслідування.

Крім цього суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_4 зацікавлена у результатах службового розслідування стосовно позивача.

Таким чином суд доходить висновку, що вказані доводи позивача є безпідставними та не свідчать про протиправність оскаржуваних наказів.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення зі служби в поліції.

Оскільки не підлягають задоволенню основні позовні вимоги, тому не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги щодо поновлення позивача на службі в поліції та стягнення середнього заробітку.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання наказів протиправними та стягнення середнього заробітку.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання наказів протиправними та стягнення середнього заробітку – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський