Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №160/9808/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/9808/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

17.04.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль Олександр Володимирович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.01.2026 року №045550030473;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року та з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 16.06.2017 року по 02.07.2018 року та з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року на посаді завалювальника шихти у вагранки та печі та здійснити призначення пенсії з моменту звернення, тобто з 07.01.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058). Заява від 07.01.2026 року опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. За результатами розгляду зазначеної заяви прийнято рішення від 15.01.2026 року №045550030473 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 07.05.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

29.04.2026 року на адресу від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не згоден з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства посилаючись на наступне. Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (07.01.2026 року) позивач досяг віку 57 років 5 місяців. Страховий стаж 30 років 7 місяців 29 днів (в т.ч. додаткові роки за списком №1 - 3 роки). Пільговий стаж особи за списком №1 становить - 3 роки 3 місяці 2 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди отримання допомоги по безробіттю з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року, з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1986 року, оскільки трудову книжку засвідчено печаткою не придатною до читання. До пільгового стажу не зараховано з 16.06.2017 року по 02.07.2018 року, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2025 року №83, оскільки в Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 16.06.2017 року №15/1 невірно зазначено посилання на підрозділ 2 розділу ІІІ Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461, чинного на час роботи заявника; з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.01.2026 року №100 та Переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 29.07.2021 року №29, оскільки посада «завалювальник шихти у вагранки та печі» не передбачена підрозділом 2 розділу ІІІ Списку№1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, чинного на час роботи заявника. Представник відповідача вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 07.09.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058).

Заява від 07.01.2026 року опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

За результатами розгляду зазначеної заяви прийнято рішення від 15.01.2026 року №045550030473 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначено, що страховий стаж особи складає 30 років 7 місяців 29 днів (з урахуванням додаткових років за списком №1 – 3 роки). Пільговий стаж особи складає 3 роки 3 місяці 2 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди отримання допомоги по безробіттю з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року, з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року, згідно трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1986 року, оскільки трудову книжку засвідчено печаткою не придатною до читання. До пільгового стажу не зараховано: 16.06.2017 року по 02.07.2018 року, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2025 року №83, оскільки в Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 16.06.2017 року №15/1 невірно зазначено посилання на підрозділ 2 розділу ІІІ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, чинного на час роботи заявника; з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.01.2026 року №100 та Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 29.07.2021 року №29, оскільки посада «завалювальник шихти у вагранки та печі» не передбачена підрозділом 2 розділу ІІІ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, чинного на час роботи заявника.

З метою детального аналізу пенсійного забезпечення позивача, представник позивача направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області адвокатський запит.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.03.2026 року №0400-010303-8/48131 повідомлено наступне. «…07.01.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, професія “завалювальник шихти у вагранки та печі” за якою працював заявник передбачена у розділі ХІ “Оброблення металу”, підрозділі І “Ливарне виробництво”. З огляду на зазначене за результатами розгляду, наданих для призначення пенсії документів, до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи: згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2025 №83, яка видана ТОВ “ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ” з 16.07.2017 по 02.07.2018, оскільки у Переліку атестованих робочих місць, який затверджено наказом від 16.16.2017 № 15/1 професію “завалювальник шихти у вагранки та печі” віднесено до розділу ІІІ підрозділу ІІ Списку № 1; згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.01.2026 № 100, яка видана ТОВ “ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ” з 10.03.2025 по 05.01.2026, оскільки у зазначеній довідці професію “завалювальник шихти у вагранки та печі” віднесено до розділу ІІІ підрозділу ІІ Списку № 1. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 ОСОБА_1 становить 3 роки 3 місяці 2 дні, тому прийнято рішення від 15.01.2026 № 045550030473 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Перевірку відповідності змісту довідок від 31.10.2025 № 83 та № 84 та № 20 від 31.10.2015 первинним документам проведено, про що складено акти від 11.02.2026 № 0400-1002-1/2889 та від 12.02.2026 № 0400-1002-1/3069. Документи, які підтверджують усунення порушень, наявних в довідці від 31.10.2025 № 83 та у Переліку атестованих робочих місць, на сьогодні заявником не надано.»

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.01.2026 року №045550030473 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-ІV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно змісту абзацу першого пункту першого частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим пункту першого частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 24 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Щодо зарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року, з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року згідно трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1986 року суд зазначає наступне.

Як вбачається за змісту копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 16.07.1986 року, остання містить наступні записи:

- №21 від 03.07.1999 року розпочата виплата по безробіттю згідно п.1б ст.29 Закону України «Про зайнятість населення» (наказ №1731 від 03.06.1999 року);

- №22 від 26.06.2000 року припинено виплату допомоги по безробіттю згідно п.1з ст.30 Закону України «Про зайнятість населення» (наказ №1731 від 26.06.2000 року);

- №27 від 06.01.2004 року розпочата виплата по безробіттю згідно п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (наказ №3822 від 08.10.2003 року);

№ 28 від 02.10.2004 року припинено виплату допомоги по безробіттю згідно з пп.12 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (наказ №3822 від 08.10.2003 року).

При цьому, зазначені записи в трудовій книжці позивача заповнені без помилок і недоліків, записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками Бабушкінського районного центру зайнятості та містять підписи відповідальних осіб та дефектів їх вчинення не мають.

Зі змісту рішення про відмову від 15.01.2026 року убачається, позивачу було відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періодів отримання допомоги по безробіттю з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року, з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року, згідно трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.07.1986 року, оскільки трудову книжку засвідчено печаткою не придатною до читання.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

В період спірної трудової діяльності позивача, та в момент оформлення трудової книжки (1986 рік) діяли Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 20 червня 1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162) та Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі -Інструкція № 58).

Пунктом 2.2. Інструкції № 162 передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення, про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Аналогічні вимоги щодо заповнення трудових книжок містяться в пункті 2.2. Інструкції № 58.

Пунктом 2.4. Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Таким чином, слід зазначити, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вказувати щодо відсутності трудового стажу позивача за спірний період.

Таким чином, твердження пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу позивача, періодів отримання допомоги по безробіттю з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року, з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року є необґрунтованими у зв`язку з тим, що працівник не може нести відповідальність за внесені відомості роботодавцем до трудової книжки.

Суд зазначає, що відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. Аналогічні вимоги до порядку ведення трудових книжок містяться і в Інструкції № 58.

Законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Неналежне оформлення трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, які дають їй право на призначення/перерахунок пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.

Щодо зарахування періодів роботи з 16.06.2017 року по 02.07.2018 року та з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року до пільгового стажу позивача за Списком №1 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

У рішенні про відмову від 15.01.2026 року №045550030473, зокрема зазначено, що вік заявника 57 років 5 місяців, страховий стаж особи – 30 років 07 місяці 29 днів, в тому числі додаткові роки за Списком 1- 3 роки), пільговий стаж за Списком №1 особи становить 3 роки 3 місяці 2 дні. До пільгового стажу не зараховано: 16.06.2017 року по 02.07.2018 року, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2025 року №83, оскільки в Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 16.06.2017 року №15/1 невірно зазначено посилання на підрозділ 2 розділу ІІІ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, чинного на час роботи заявника; з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.01.2026 року №100 та Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 29.07.2021 року №29, оскільки посада «завалювальник шихти у вагранки та печі» не передбачена підрозділом 2 розділу ІІІ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, чинного на час роботи заявника.

В той же час, трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 16.07.1986 року містить записи, які підтверджують його зайнятість у спірний період та пільговий характер роботи:

- запис №51 від 01.08.2016 року - прийнятий в порядку переведення з ПрАТ «НПО «Дніпропрес» до ТОВ «Дніпроперс Сталь» завалювальником шихти в вагранки та печі 5 розряду шихтової дільниці сталеливарного цеху (наказ №123к від 27.07.2016);

- запис №52 від 02.07.2018 року звільнений з посади за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (наказ від 14.06.2018 року №249-к);

- запис №55 від 07.02.2025 року прийнятий на посаду слюсар-ремонтник 5 розряду ремонтно-механічного цеху (наказ №21-к25 к від 06.02.2025 року);

- запис №56 від 10.03.2025 року переведений на посаду завалювальник шихти у вагранки та печі 4 розряду шихтової дільниці сталелеварного цеху (наказ №40-к25 від 07.03.2025 року);

Суд зазначає, що трудова книжка позивача не є дублікатом, всі записи про прийняття/звільнення та переведення з роботи є послідовними, вчинені за підписом відповідних посадових осіб та скріплені печаткою організації, виправлень трудова книжка не містить.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 року.

Суд зазначає, що видача пільгових довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, здійснюється роботодавцем, а отже позивач не наділений повноваженнями щодо їх оформлення та видачі.

В той же час уточнююча довідка необхідна лише в тих випадках, коли трудова книжка не містить інформації, необхідної для встановлення певних обставин.

Відповідно до записів трудової книжки позивача він працював в період з 01.08.2016 року по 02.07.2018 року, з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року на посаді «завалювальник шихти у вагранки та печі»

Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442).

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Додатково слід зазначити, що позивачем надавались всі наявні в нього документи для підтвердження пільгового характеру робіт, зокрема щодо спірного періоду:

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.08.2025 року №06;

- наказ №2а від 19.06.2012 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, 2» з переліком;

- лист вих №114 від 13.07.2016 року щодо проведеної у 2012-2015 роках у підрозділах ПрАТ «ТД Завод Дніпропрес» та ПрАТ «НПО Дніпропрес» атестації робочих місць за умовами праці;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.07.2025 року №53;

- наказ №29 від 29.07.2021 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, 2» з переліком;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.08.2025 року №54;

- наказ №15/1 від 16.06.2017 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, 2» з переліком;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2025 року №83;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2025 року №84;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.01.2026 року №100;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2025 року №20;

Також, слід зазначити, що довідка Форма ОК-5 Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містить відомості, що ОСОБА_1 в спірний період працював на роботах, які відносяться до спеціального стажу, який відображається в 5 колонці в таблиці про спеціальний стаж.

Спеціальний стаж зазначений, як ЗП3013А1 та відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства визначений як, «Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».

Також органом Пенсійного фонду проведено перевірку відповідності змісту довідок від 31.10.2025 року № 83 та № 84 та № 20 від 31.10.2015 року первинним документам, про що складено акти від 11.02.2026 року № 0400-1002-1/2889 та від 12.02.2026 року № 0400-1002-1/3069.

За результатами проведених перевірок розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року по справі №520/15025/16-а сформувала наступний правовий висновок: «… особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, зазначено «на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах».

У справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.

При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Також з метою зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 до Державної служби з питань праці було направлено листа щодо надання роз`яснення про застосування п.2 розділу ІІІ Списку №1, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 року №461 для результатів атестації робочого місця «завалювальник шихти у вагранки та печі» шихтовій дільниці сталелеварного цеху ТОВ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» згідно з наказом №29 від 29.07.2021 року (п.16 додатку 1 до наказу №29, арк.4) та наказом №15/1 від 16.06.2017 року (п.6 додатку 1 до наказу №15/1, арк.12).

Листом від 20.11.2025 року №92 повідомлено, що пунктом 1.2 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41, визначено, що правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі та нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці. Враховуючи викладене, атестаційна комісія проводить атестацію робочого місця за умовами праці за професійною назвою «завалювальники шихти у вагранки та печі».

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто, в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Подібну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 року (справа №175/4336/16-а), від 25.09.2018 року (справа №242/65/17), від 11.07.2019 року (справа №423/1156/17).

Таким чином суд вважає, що записи у трудовій книжці позивача про спірні періоди з 16.06.2017 року по 02.07.2018 року, з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року є належним доказом роботи позивача на вказаних посадах і у наведений період часу зі шкідливими умовами праці, а отже факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки спірний період роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та має бути зарахований до його пільгового стажу.

За вищевикладених обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.01.2026 року №045550030473 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, з приводу позовних вимог зобов`язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає про таке.

Як вже було вказано у цьому рішенні, за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача від 07.01.2026 року було розподілено на відділ пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Тобто, розгляд заяви позивача від 07.01.2026 року та прийняття відповідного рішення здійснювалися саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що дії зобов`язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.

Відтак, у даній справі дії зобов`язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як до органу, рішення якого визнається судом протиправним і скасовується.

Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року та з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 16.06.2017 року по 02.07.2018 року та з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року на посаді завалювальника шихти у вагранки та печі.

Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії позивачу, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 07.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 1331,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 798,72 грн.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.01.2026 року №045550030473 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи з 03.07.1999 року по 26.06.2000 року та з 06.01.2004 року по 02.10.2004 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи з 16.06.2017 року по 02.07.2018 року та з 10.03.2025 року по 30.11.2025 року на посаді завалювальника шихти у вагранки та печі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 798,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна