Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №464/4547/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/3618/26

Справа: 464/4547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

23.07.2026 на виконання ухвали судді Сихівського районного суду м. Львава Жили В.С. про передачу справи за підсудністю до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №199543 від 07.09.2025 в загальній сумі 29056,30 грн, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №199543 (далі - кредитний договір №199543 від 07.09.2025) у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора – 4fс9c9da.

Відповідно до кредитного договору №199543 від 07.09.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» зобов`язалось, згідно п.2.1 договору, на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6 Договору надати Позичальнику грошові кошти в сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п.2.2 договору, Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі.

Згідно п.2.2.1 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн, яка надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 12000,00 грн на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; в розмірі 3000,00 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно п.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, відповідно до п.2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Окрім того, п.2.5 договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3000,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 140 днів з 07.09.2025 року (дата надання кредиту) по 25.01.2026, що передбачено п.2.6 договору.

На виконання умов кредитного договору, 07.09.2025 первісний кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» ініціював переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 9152,83 грн.

Отже, первісний кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання щодо надання грошових коштів для ОСОБА_1 виконав у повному обсязі.

10.10.2025 між первісним кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №199543 від 07.09.2025 для ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 реєстру прав вимог № 5 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №199543 від 07.09.2025 на загальну суму 32056,30 грн.

Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості, станом на момент звернення до суду із позовом, за кредитним договором №199543 від 07.09.2025 становить 32056,30 грн, яка складається з: 15000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13155,30 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 901,00 грн - заборгованість по комісії; 3000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Разом з цим, зазначає, що не заявлено вимоги про стягнення 3000,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи), тому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №199543 від 07.09.2025 в загальній сумі 29056,30 грн. (15000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту + 13155,30 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом + 901,00 грн - заборгованість по комісії).

Окрім того, позивач зазначає, що ним понесені витрати у зв`язку із розглядом вказаної справи, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, які просить стягнути із відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 справу розподілено судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Коваленко Н.А.

Ухвалою від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

04.08.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що на момент звернення до суду позивач не володіє належними доказами, які підтверджують укладення договору саме з відповідачем, а матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що кредитний договір №199543 від 07.09.2025 був укладений саме відповідачем у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Також відповідач зазначає, що на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_1 позивач долучив лише довідку про перерахування коштів, яка є внутрішнім документом кредитодавця та не є первинним бухгалтерським документом, який беззаперечно підтверджує фактичне перерахування та зарахування коштів на рахунок відповідача. Зауважує, що із загальної суми кредиту 15000 грн лише 12000 грн підлягало перерахуванню на банківську картку позичальника, тоді як 3000 грн були використані кредитодавцем для погашення комісії за надання кредиту, отже, навіть за умовами самого договору відповідач фактично не отримувала усю суму кредиту, зазначену позивачем. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів того, що банківська картка № НОМЕР_1 належить саме відповідачу та вказує на відсутність первинних бухгалтерських документів щодо виконання платіжної операції; підтвердження банку про зарахування коштів на рахунок відповідача. Акцентує на тому, що недоведеність факту видачі кредитних коштів виключає можливість задоволення позову про їх стягнення.

При цьому відповідач зазначає, що у разі якщо суд дійде висновку про належне укладення кредитного договору та перехід права вимоги до позивача, заявлений ним розрахунок заборгованості є необґрунтованим та не відповідає вимогам законодавства, оскільки кредитодавець утримав 3000 грн як комісію за надання кредиту, а потім на цю ж суму продовжив нараховувати проценти як на нібито видані кредитні кошти, що призводить до безпідставного збільшення розміру заборгованості.

Вважає, що оскільки фактично у користування відповідачу було передано лише 12000 грн, що становить 80 % від номінальної суми кредиту 15000 грн, проценти мали нараховуватися саме на фактично отриману суму кредитних коштів. Відповідно, якщо застосувати той самий порядок нарахування процентів, але виходячи із фактично переданих коштів, розмір процентів на думку відповідача має становити: 13155,30 грн х 12000 грн / 15000 грн = 10524,24 грн. Таким чином, сума відсотків, що підлягають стягненню, враховуючи вищевказаний розрахунок не може становити більше 10524,24 грн, а тіло кредиту 12000 грн.

При цьому відповідач також зазначає, що витрати позивач на правничу допомогу в розмірі 7000 грн є явно непропорційними фактичному обсягу процесуальної роботи.

05.08.2026 від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - Кукси К.О. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник заперечує аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, при цьому, стверджує, що нарахування для ОСОБА_1 заборгованості повністю відповідає умовам кредитного договору.

Представник наголошує, що сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 12000,00 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3000,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини ( згідно п. 2.2.1). Таким чином, при укладенні Кредитного договору № 199543 від 07.09.2025 позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 та 2.4 цього Договору, та зобов`язався сплатити кредитодавцю комісія за надання кредиту, яка складає 3000,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору та комісію за обслуговування кредитним договором в розмірі 901,00 грн. Отже, Позичальник повністю усвідомлювала та прийняла на себе всі зобов`язання, передбачені Кредитним договором. Просить, враховуючи викладене, задовольнити позов у повному обсязі, а також просить стягнути судові витрати в повному обсязі - в розмірі 7000,00 грн, з огляду на доведеність та співмірність таких витрат.

Сторони в судове засідання не прибули. Позовна заява місти прохання представника позивача про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі. Відповідач у відзиві на позовну заяву просила розглянути справу за її відсутності, із врахуванням заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні 07.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 08.09.2026.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Судом встановлено, що 07.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №199543 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора – – 4fс9c9da, за умовами якого позичальник отримала споживчий кредит, сума якого відповідно до п. 2.2.1 становить 15000,00 грн, яка надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 12000,00 грн на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; в розмірі 3000,00 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Загальний строк кредитування складає 140 днів з 07.09.2025 року (дата надання кредиту) по 25.01.2026, що передбачено п.2.6 договору.

Згідно з п. 3.3. правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» - вартість (ціна/тарифи, розмір плати (проценти) щодо фінансової послуги (кредиту) визначається товариством індивідуально для кожного позичальника виходячи з його фінансового стану, платоспроможності, загальної кредитної історії, історії клієнтських відносин з товариством, суми, строку кредиту та інших чинників і складається з фіксованої процентної ставки за користування кредитом, розмір якої може становити від 0,1 % до 586 % річних, одноразової комісії за надання кредиту/траншу, розмір якої може становити від 15 % до 28 % від суми кредиту та комісії за управління та обслуговування кредиту, розмір якої може становити від 1 до 200 гривень за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів. Конкретний розмір вартості кредиту та її складових зазначаються в кредитному договорі (індивідуальній частині), що укладається з позичальником. Якщо для укладення кредитного договору позичальнику за вимогою товариства необхідно укласти договори про надання послуг третіми особами, оплата таких послуг може здійснюватися за рахунок власних коштів позичальника або за домовленістю з товариством за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до п. 2.3. договору про споживчий кредит проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Також договором про споживчий кредит передбачена комісія двох типів: п. 2.4. передбачає знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривню. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено; п. 2.5. встановлена комісія за надання кредиту, що складає 3000,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 20,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти та комісію за користування коштами на умовах, передбачених у договорі про споживчий кредит №199543, що був підписаний одноразовим ідентифікатором відповідача 4fс9c9da (для підписання та укладання договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону 0680831958).

Згідно з п. 2.3.1. правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» подаючи заяву за кредитним продуктом, що передбачає видачу кредиту за технологією карткового переказу, заявник має верифікувати платіжну картку, на рахунок для управління яким вона була емітована, будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві, якщо така платіжна картка не була верифікована заявником раніше. Товариство не верифікує картку заявника/позичальника самостійно. Для цієї мети товариство використовує сервіси PSP та інших провайдерів/учасників платіжних систем. Для верифікації картки заявнику пропонується ввести інформацію по картці та зробити відповідну перевірочну операцію. Якщо в процесі здійснення перевірочної операції застосовувалася технологія 3DSecure введення відповідного коду з SMS-повідомлення здійснюється на веб-сторінці банку-емітенту платіжної картки. Таким чином перевіряється, що платіжна картка активна та заявник має доступ до управління картковим рахунком.

Відповідно до 2.1. договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п. 5.1.-5.3. договору (індивідуальної частини) цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця https://finx.com.ua. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцю. Кредитодавець накладає на договір свою електронну печатку з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. За зверненням позичальника кредитодавець може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням позичальника. Приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він до моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту ознайомився з публічною частиною, правилами, паспортом споживчого кредиту графіком платежів за кредитом, усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись їх умов; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на плато та кредитоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив Кредитодавця (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо), зокрема позичальник підтверджує, що він не подавав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, стосовно нього відсутнє відкрите провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) та, що на момент укладення цього договору підстав передбачених Кодексом України з питань банкрутства для відкриття такого провадження не існує; вся інформація надана кредитодавцю, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам заявника, що встановлені Правилами; він не є лудоманом та не перебуває в списках КРАЇЛ; він не є військовослужбовцем та або дружиною/чоловіком військовослужбовця, якому відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються.

У п. 5.7. договору зазначається, що ідентифікація та верифікація проводиться на підставі інформації та ідентифікаційних документів отриманих особисто від позичальника та/або через Систему BankID НБУ.

Ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Суд з`ясував, що позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору №199543 від 07.09.2025 (оферти), невід`ємною частиною якого є правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення кредитного договору про споживчий кредит (стандартизована форма), з якими вона попередньо уважно ознайомилася, та приймає умови кредитного договору. Указана обставина підтверджується укладенням кредитного договору. Договір був підписаний відповідачем електронним шляхом - одноразовим ідентифікатором 4fс9c9da (для підписання та укладання договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 ).

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між сторонами кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами яких було визначено суму кредиту, розмір відсотків та комісії, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідною довідкою про переказ грошових коштів на картку позичальника.

Отже, суд вважає встановленою та доведеною належними доказами обставину укладення кредитного договору між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства щодо укладення договорів в електронній формі та погодження його умов сторонами.

Проаналізувавши розрахунок заборгованості відповідача суд дійшов такого висновку.

У п. 2.2.1. договору вказано, що сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: - у розмірі 12000,00 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; - у розмірі 3000,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5. індивідуальної частини.

07.09.2025 відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн, з яких: 12000,00 грн були зараховані їй як наданий кредит, рештою – 3000,00 грн позичальник сплатив комісію у розмірі 20,00 % від суми кредиту як разову комісію за надання кредиту.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, максимальний розмір денної процентної ставки для кредитних договорів з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати 1 %, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5 % (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня 1 % (з 21.08.2024).

Позаяк кредитний договір №199543 від 07.09.2025 укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, а тому слід ураховувати обмеження максимального розміру денної процентної ставки 1 % - за період з 07.09.2025 до 25.01.2026, відповідно до вимог п. 17. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, з 07.09.2025 до 25.01.2026 (140 днів) відповідачу повинні були нараховуватися відсотки не більше 1 % у день.

1 % від суми 15000,00 грн становить 150,00 грн.

Суд звертає увагу, що позивач застосовував за вказаний період меншу відсоткову ставку.

Зважаючи на засаду диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд уважає, що відповідачу слід нараховувати той розмір відсотків, який просить позивач.

Відповідачем умови договору про споживчий кредит не виконувалися, відповідачка грошові кошти не повертала та не сплачувала відсотки за користування ними.

Сукупно розмір заборгованості за відсотками складає 13155,30 грн, що відповідає вимогам п. 17. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд доходить переконання про те, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн є підставними.

Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 3000,00 грн (20,00 % від суми кредиту) та комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 901,00 грн суд вважає за необхідне зазначити таке.

У п. 2.5. договору вказано, що комісія за надання кредиту складає 3000,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово у день укладення цього договору за ставкою 20,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Також п. 2.4. договору передбачає знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 грн та стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Однак, провівши аналіз розрахунку заборгованості суд дійшов висновку, що комісія у розмірі 100,00 грн нараховувалася відповідачу дев`ять разів: 05.10.2025, 19.10.2025, 02.11.2025, 16.11.2025, 30.11.2025, 14.12.2025, 28.12.2025, 11.01.2026, 25.01.2026 (один раз на два тижні відповідно до п. 2.6.1. договору), хоча з умов п. 2.4. договору не випливає, що вона має систематичний характер. Крім того, 21.09.2025 позичальнику була нарахована комісія у розмірі 1,00 грн.

Суд зауважує, що позикодавець не обґрунтував, за які саме послуги позичальник має сплачувати цю комісію, вказано лише «за управління та обслуговування кредиту».

Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Однак, відповідно до частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2024 у справі № 337/3703/22 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову Особи про визнання недійсною з моменту укладення умову пункту 1.2 кредитного договору в частині встановленої щомісячної комісії за обслуговування кредиту; зобов`язано Банк (відповідача) здійснити перерахунок платежів Особи з комісії з часу укладення кредитного договору, зарахувавши сплачену ним комісію у сумі 30 000,00 грн. у рахунок інших обов`язкових платежів. Відмовлено Банку у зустрічному позові в частині вимог про стягнення Особи простроченої заборгованості за комісією в розмірі 54 000,00 грн.

У постанові виснувано: «До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.

При цьому згідно з графіком платежів і розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки загальний розмір плати за розрахунково-касове обслуговування 237 750,00 грн є суттєвим порівняно із розміром кредиту, отриманого Особа (200 000,00 грн), що вочевидь не можна визнати справедливим та розумним.

У справі, яка переглядається, Банк не було позбавлено можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які банком встановлена комісія».

Таким чином, встановивши, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто оспорювані умови кредитного договору є несправедливими, суди попередніх інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, обґрунтовано виходили з необхідності визнання недійсним умови пункту 1.2. кредитного договору в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Відповідно до умов договору про споживчий кредит №199543 від 07.09.2025 сукупний розмір комісії складає: 3000,00 + 1,00 + 900,00 = 3901,00 грн. При цьому 3000,00 грн - разова комісія, а інші - це періодичні платежі, які нараховувалися позичальнику десять разів.

Суд доходить переконання, що такі умови договору щодо комісії є несправедливими для споживача.

Суд наголошує, що підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Виходячи із наведених аргументів суд доходить висновку, що позивачу слід відмовити у стягненні комісії у розмірі 901,00 грн.

Щодо належності права вимоги позивачу суд зважає на таке.

10.10.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 10102025, у п. 2.1. якого визначено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п. 2.2. зазначено, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Фактором у цьому договорі виступив позивач - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Згідно з п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку № 3 та п. 4.2. всі суми, що наводяться в реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України - гривні, станом на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимог.

Відповідно до п. 3.1.2. договору факторингу фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру прав вимог (додаток № 3).

До договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 додається: витяг з додатку № 1 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 реєстр прав вимог № 5 від 03.02.2026, акт приймання-передачі реєстру прав вимог № 5 від 03.02.2026 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 та три платіжні інструкції про сплату за право грошової вимоги згідно реєстру прав вимог № 5 від 03.02.2026 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025.

Згідно з витягом з додатку № 1 від 03.02.2026 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 реєстр прав вимог № 5 на умовах договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 за кредитним договором № 199543 від 07.09.2025 у сумі 32056,30 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 13155,30 грн - заборгованість по відсоткам, 901,00 грн - заборгованість по комісії та 3000,00 грн - заборгованість по штрафах/пені, за яке сума фінансування складає 2400,00 грн.

Згідно з вимогами п. 4.1. договору факторингу, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» передав, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняв реєстр прав вимог від 03.02.2026, складений за формою згідно з додатком № 1 до договору, у кількості 1 090 боржників, загальною сумою заборгованості - 21 757 828,34 грн та сумою фінансування, що підлягає сплаті 2 134 267,34 грн, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру прав вимог №5 від 03.02.2026 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025.

Відповідно до реєстру прав вимоги за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Суд вважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності підтверджують обставини, на які він покликається, в частині надання кредитних коштів та невиконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем, а також суд вбачає за доведену ту обставину, що право вимоги належить позивачу відповідно до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підстави заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість сукупно у розмірі 29056,30 грн у зв`язку із порушенням зобов`язань за описаним вище кредитним договором.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 07.09.2025 ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит № 199543 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», права вимоги за яким у подальшому стали предметом договору факторингу, укладеним між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та позивачем - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». За умовами договору про споживчий кредит відповідачу надавалися кредитні кошти, які вона зобов`язалася повернути та сплатити відсотки і комісію за користування ними у порядку, визначеному договором.

У подальшому право вимоги кредитного договору, укладеним з ОСОБА_1 , було відступлено за договором факторингу позивачеві.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, п. 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Договір відступлення прав вимоги є ідентичним за правовою природою до договору факторингу. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор), ні позивачу - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не повернуті, позицію відповідача, який жодних аргументів чи доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках підлягає захисту в судовому порядку.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 199543 від 07.09.2025 у розмірі 28155,30 грн, яка складається з: 15000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 13155,30 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, при цьому у стягненні 901,00 грн заборгованості по комісії слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору 0,8, що становить 2662,40 грн.

Разом з тим, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 28155,30 грн, що становить 96,90% від ціни позову. Тому на підставі ч.1ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2579,86 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження укладення договору про надання правничої допомоги позивач надав копію такого договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026, сторонами якого є ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (в особі керуючого бюро - адвоката Тимошенка О.О.). Крім того, позивачем надано додаток № 1 до договору - протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду № 25771533345 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, де міститься перелік боржників у справах про стягнення заборгованості за кредитними коштами, відповідно до яких адвокат надає професійну правничу допомогу, у якому знаходиться боржник ОСОБА_1 та акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало позивачеві професійних послуг сукупно на 7 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У цій справі відповідач заявила про неспівмірність заявлених іншою стороною витрат, оскільки розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, суд враховуючи обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року та додаткової угоди до нього, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та обсяг виконаних робіт, ціну позову та (або) значення справи для сторони, а також заперечення відповідача, вважає, що витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката, понесені позивачем, підлягають до часткового задоволення в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,352,354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 199543 від 07.09.2025 у розмірі 28155 (двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн 30 коп., яка складається з: 15000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 13155,30 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2579 (дві тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 08.09.2026.

Суддя Н.А.Коваленко