Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №489/4549/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/4549/26 провадження №2-др/489/35/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі – ТОВ «Бізнес позика») про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

Рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 28.07.2026 позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором № 465102-КС-001 від 05.05.2023 в розмірі 12682,46 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

11.08.2026 ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., про стягнення яких було заявлено у позові, але не вирішено судом при ухваленні рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої, частин другої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (письмове провадження), відповідно розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення слід здійснити в такому ж порядку, без повідомлення учасників.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Із змісту позовної заяви вбачається, що до судових витрат, які позивач просив вирішити при ухваленні рішення, віднесено витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Несення вказаних витрат на правничу допомогу позивач підтвердив: копією договору про надання правничої допомоги від 15.05.2026, укладеним між ТОВ «Бізнес позика» і Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» в особі керуючого партнера – адвоката Глуховецького О.С.; копією свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000217 від 31.08.2017, виданого адвокату Глуховецькому Олександру Степановичу; Витягом з Єдиного реєстру адвокатів від 29.04.2026; рахунком-фактурою №05-465102-КС-001 від 15.05.2026 на суму 10000,00 грн., на оплату послуги з надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги від 15.05.2026, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Із позовної заяви, яка подана через систему «Електронний суд» вбачається, що її підписано і подано представником позивача – Кіріченко Валерією Владиславівни, повноваження якої підтверджені виданої на її ім`я ТОВ «Бізнес Позика» довіреністю №20 від 23.02.2006, Положенням про самопредставництво ТОВ «Бізнес позика, затвердженого директором Товариства 23.02.2026, наказом (розпорядженням) №18-КД від 20.02.2026 про прийняття Кіріченко В.В. з 23.02.2026 юрисконсультом відділу примусового стягнення заборгованості Департаменту з операційної діяльності ТОВ «Бізнес позика».

Таким чином, подання позову до суду здійснено представником Кіріченко В.В., повноваження якої визначені довіреністю № 20 від 23.02.2026.

Щодо рахунку- фактури №05-465102-КС-001 від 15.05.2026 на суму 10000,00 грн., то його надано для оплати Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» за підготовку позовної заяви.

Відповідно до пункту 4.5 договору про надання правничої допомоги від 15.05.2026 оплата гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв здійснюється клієнтом в розмірі фактично компенсованих клієнту витрат на правничу допомогу не пізніше 6 місяців з дати надходження такої компенсації на рахунок клієнта.

Пунктами 4.6, 4.7 договору про надання правничої допомоги врегульовано, що за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами не пізніше 5 робочих днів з моменту оплати клієнтом гонорару; акт про надання правничої допомоги вважається підписаним після підписання його обома сторонами.

Таким чином, на дату розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення строк для оплати гонорару (винагороди) та складання акту наданих послуг не сплинув.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21) міститься висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд вважає співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які полягають у складанні позовної заяви, в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись пунктом 3 частини першої, частинами третьою, п`ятою статті 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 08.09.2026.

Суддя І.В.Коваленко