Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №489/6558/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/6558/26

Провадження № 2/489/3523/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

встановив:

В липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.11.2020 по справі № 489/4023/20 з нього на користь відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час позивач не має можливості сплачувати аліменти у вказаному розмірі, виходячи з наступного.

По-перше, на утриманні ОСОБА_1 перебуває інша малолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася після винесення рішення про стягнення аліментів. Крім того, на утриманні позивача перебувають батьки похилого віку, його мати ОСОБА_5 має інвалідність 2 групи, яка потребує допомоги у лікуванні та придбанні медикаментів. ОСОБА_1 вказує на те, що під час проходження ним військово-лікарської комісії було виявлено численні проблеми зі здоров`ям, через що в 2026 році його було визнано непридатним до військової служби.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.11.2020 по справі № 489/4023/20 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 25.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, зменшити розмір аліментів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином. Про розгляд справи відповідач повідомлялась належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів, та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про розгляд справи.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

24.11.2020 Інгульським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі №, 489/4023/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,відповідно до якого позовні вимоги задоволено. А саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2020 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5-6).

У відповідності до витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 08.09.2026 на примусовому виконанні в Інгульському відділі ДВС у м. Миколаєві ОМУМЮУ перебуває виконавче провадження № 66475757, за яким стягувачем є ОСОБА_2 , а боржником ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9). Враховуючи викладене, після стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 в нього народилась інша дитина – донька ОСОБА_7 .

В обґрунтування позовних вимог про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 посилається на те, що на його утриманні також перебувають батьки пенсійного віку; його мати ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи (а.с. 11).

У відповідності до свідоцтва про хворобу від 16.01.2026, виданого гарнізонною ВЛК Військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість глибокого ступеню; поєднане порушення периферичного і центрального відділу вестибулярного аналізатора 2 ступеню; обмежений остеохондроз шийно-грудного відділу хребта, ускладнений екструзіями і протрузіями; гемандгома тіла С4 хребця з незначним порушенням функцій; хронічна вертеброгенна цервікобрахіалія; торакалгія ліворуч з больовим та м`язево-тонічним синдромами; дисциркуляторна енцефалопаія І ст. у вигляді цефалічного, антено-невротичного синдромів; відділені наслідки нейроінфекції у вигляді злипливого арахноїдиту з помірним лікворо-динамічним порушенням; кохлеовестибулярний синдром. На підставі вище перелічених захворювань ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби (а.с. 12-15).

Згідно довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7 за період з лютого 2026 року по теперішній час відомості про доходи ОСОБА_1 відсутні (а.с. 27-28).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з часу ухвалення Ленінським районним судом у 2020 році рішення про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 його матеріальний стан та стан здоров`я значно погіршився. Крім того вказував на те, що змінився його сімейний стан, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 в нього народилась інша дитина – донька ОСОБА_7 .

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 , серед іншого, посилався на те, що у нього змінився сімейний стан, а отже, змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейногостану як самостійна підставадля зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22.

Виходячи з предмету позову, суду слід керуватися частиною першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно яких держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що змінились обставини, які існували станом на 24.11.2020 - на момент постановлення судом рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 . А саме значно погіршився стан здоров`я позивача, що призвело до визнання його непридатним до військової служби; змінився сімейний стан ОСОБА_1 (в нього народилась інша дитина); погіршився матеріальний стан позивача (з лютого 2026 року він не отримує доходу). Вказане є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягнуті з нього на утримання дитини. Таке зменшення призведе до відповідності і співрозмірності розміру утримання усіх дітей позивача. Керуючись принципами розумності та справедливості, враховуючи вище перелічені обставини та положення діючого законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. А саме розмір аліментів, що стягнутий з відповідача на утримання доньки ОСОБА_6 , підлягає зменшенню до 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно – починаючи з дати набрання даним рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а відповідач звільнена від сплати судового збору у відповідності до положень ЗУ «Про судовий збір», судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.11.2020 по цивільній справі № 489/4023/20 (провадження № 2/489/2274/20).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати виконавчий лист по цивільній справі № 489/4023/20 (провадження № 2/489/2274/20).

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 08.09.2026.

Суддя Г.А. Микульшина