Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №712/402/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/310/26 Справа № 712/402/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Гоменюк О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Поліщука А.Ю. та правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Поліщука А.Ю. на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 3.03.2026 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Умань, Черкаської обл., має середню освіту, одру- жений, пенсіонера, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 8.01.2026 р. о 13:52 год. в м. Черкаси по просп. Хіміків, 32 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qashqai, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», діагноз: «Стан алкогольного сп`яніння» (висновок № 12 від 8.01.2026 р.), чим порушив п. 2.9. а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адмінправопорушення, 8.01.2026 р. о 15:16 год. в м. Черкаси по вул. В`ячеслава Галви (Руднєва) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qashqai, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510, результат 1,91 ‰, чим порушив п. 2.9. а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Поліщук А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити в зв`язку з недоведеністю складу адмінправопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив та оцінив докази, поклавши в основу свого рішення докази, які, на його думку, є неналежними та недопустимими. Зокрема, захисник заперечує наявність достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

На думку захисника, долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним та не дає можливості достовірно встановити особу водія транспортного засобу. При цьому, як зазначено в апеляційній скарзі, інших прямих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема показань свідків, матеріали справи не містять. У зв`язку з цим захисник вважає, що висновок суду про доведеність факту керування ґрунтується на припущеннях.

Крім того, захисник посилається на порушення працівниками поліції встановленого порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено суті правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, положень ст. 266 КУпАП та порядку проведення огляду. Також, захисник вказує на відсутність належної фіксації ознак алкогольного сп`яніння та вважає, що вимога працівників поліції щодо проходження медичного огляду не була належно обґрунтована.

Окремо захисник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поданим стороною захисту клопотанням, зокрема клопотанню щодо перебування ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності. За твердженням захисту, ОСОБА_1 був змушений скористатися транспортним засобом для термінового придбання лікарських засобів для своєї матері, яка потребувала невідкладної допомоги. На думку захисника, наведені обставини могли свідчити про наявність стану крайньої необхідності та підлягали обов`язковому з`ясуванню судом відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.

Таким чином, захисник вважає, що суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, неправильно оцінив наявні докази, не надав належної оцінки доводам та клопотанням сторони захисту, а висновок про винуватість ОСОБА_1 зробив за відсутності достатніх та допустимих доказів.

Заслухавши доповідь судді, захисника Поліщука А.Ю. та правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити по викладеним доводам, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 8.01.2026 р. о 13:52 год. у м. Черкаси по пр-ту Хіміків, 32 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Qashqai, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», діагноз: стан алкогольного сп`яніння (висновок № 12 від 8.01.2026 р.), чим порушив п. 2.9. а) ПДР, за що встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, 8.01.2026 р. о 15:16 год. у м. Черкаси по вул. В`ячеслава Галви (Руднєва) водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Qashqai, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510, результат позитивний та склав 1,91 ‰, чим порушив п. 2.9. а) ПДР, за що встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 та 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 2.9. а) ПДР, затверджених Постановою КМУ, від 10.10.2001 № 1306 заборонено водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 561956 від 8.01.2026 р. (а. пр. 17); даними протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 562022 від 8.01.2026 р. (а. пр. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складеним поліцейським взводу № 1 роти № 2 БУПП в Черкаській обл. ДПП капрала поліції Присяженка В.В. (а. пр. 18); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного на водія ОСОБА_1 від 8.01.2026 р. (а. пр. 19); висновком №12 від 8.01.2026 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», згідно з яким за наслідками огляду ОСОБА_1 встановлено діагноз: стан алкогольного сп`яніння (а. пр. 20); рапортом командиру взводу № 2 роти № 2 УПП в Черкаській обл. ДПП ст. л-нта поліції Попович Н. від 8.01.2026 р. ( а. пр. 21); довідкою ст. інспектора з ОД відділу АП УПП в Черкаській обл. майора поліції Бойка Р. Від 9.01.2026 р., згідно з якою ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП протягом календарного року не притягувався (а. пр. 22); екзаменаційною карткою водія на ім`я ОСОБА_1 (а. пр. 6, 23); даними роздруківки приладу Drager Alcotest 7510 від 8.01.2026 р. з результатом тесту 1,91 ‰ (а. пр. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним інспектором взводу №2 роти №2 БУПП в Черкаській обл. л-нта поліції Руденко М.В. ( а. пр. 3); копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 15.10.2025 р. на прилад Drager Alcotest 7510 ARMF-0266, виданим ДП «Київоблстандартметрологія», чинне до 15.10.2026 р.(а. пр. 4); рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП в Черкаській обл. ДПП ст. л-нта поліції Баранова С. Від 8.01.2026 р. ( а. пр. 5); відеозаписами (а. пр. 8, 24).

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав, підтвердив обставини вчинення адмінправопорушень, викладені у протоколах. ОСОБА_1 пояснив, що в обідній час 8.01.2026 р. йому зателефонувала його матір і повідомила, що вона впала, має біль в спині. Він відвіз матір до лікаря, а коли повертався додому, був зупинений поліцією. ОСОБА_1 просив не накладати на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, та пояснив, що даний вид стягнення несе надмірний тягар для нього та його родини, а також позбавляє можливості піклування про батьків похилого віку.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого, оскільки під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення у стані крайньої необхідності. Щире каяття обґрунтовано визнано обставиною, що пом`якшує відповідальність, а обставин, що її обтяжують, не встановлено.

Відповідно до ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адмінвідповідальності.

Згідно ст. 18 КУпАП, не є адмінправопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адмінправопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував того факту, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, діяв в стані крайньої необхідності є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Апелянт має довести, що на той час існувала небезпека, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління. З наданих апеляційному суду матеріалів та пояснень під час апеляційного розгляду вбачається, що ОСОБА_1 відвіз матір у лікарню, тобто хвора особа перебувала під наглядом медичних працівників, отримували належну медичну допомогу і таким чином небезпека для здоров`я людини була усунута, а тому він не мав права сідати за кермо автомобіля у стані сп`яніння, проте порушив п. п. 2.9. а) ПДР та був зупинений працівниками поліції. Ці обставини, на переконання апеляційного суду, ніяким чином не надає права будь-якій особі сідати за кермо автомобіля. Тому ОСОБА_1 повинен був відмовитися вчиняти такі дії, тому що він не має права керувати транспортними засобами, тобто саме у такий законний та доступний спосіб відвернути небезпеку для життя людини. Доказів про те, що ОСОБА_1 чи інші особи вчиняли такі дії, але не змогли їх виконати апелянт суду не надав.

Таким чином, під час апеляційного перегляду не встановлено належними доказами, що ОСОБА_2 перебував в стані крайньої необхідності.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-які докази, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні, апелянтом суду апеляційної інстанції не надані. Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 2.03.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Поліщука А.Ю. - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.