Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №553/3807/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/3807/24 Номер провадження 22-ц/814/2861/26Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю.М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Дорош А.І., Лобов О.А.,

розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Подільського районного суду м.Полтави від 17 березня 2026 року, постановлене суддею Подмарковою Ю.М.,

у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

23.10.2024 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.06.2021. Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем кредитних зобов`язань у порядку та строки, визначені умовами кредитного договору. Просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитом станом на 11.09.2024 у розмірі 171 043,92 грн, яка складається із: 137 439,96 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33 603,96 грн – заборгованість за простроченими відсотками; а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Рішенням Подільського районного суду м.Полтави від 17.03.2026 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.06.2021 станом на 11.09.2024 у розмірі 33 603,96 грн, яка становить заборгованість за простроченими відсотками, а також судовий збір у розмірі 476,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не підтверджено належними доказами факт направлення відповідачці вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості, а тому до стягнення підлягає виключно заборгованість за простроченими відсотками.

Не погодившись із указаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вважає посилковим висновок суду першої інстанції про передчасність вимоги щодо стягнення тіла кредиту, оскільки він зроблений без урахування специфіки умов відновлюваної кредитної лінії та прямої домовленості сторін, викладеної у п. 2.1.1.3.5 Умов та Правил, де сторони узгодили, що у разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі статей 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. Таким чином, строк повного виконання основного зобов`язання за договором вже настав у силу дії самого договору, а не внаслідок реалізації банком права на дострокове повернення коштів, передбаченого статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування» та/або п.2.1.1.2.4 та п.2.1.1.9.1 Умов та Правил, про що помилково наголошував суд в оскаржуваному рішенні.

Наголошує, що оскільки строк настав, норма про обов`язкове досудове повідомлення, яка стосується лише дострокових вимог, не підлягає застосуванню, тоді як застосовану районним судом практику Верховного Суду вважає нерелевантною.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 26.05.2026.

Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду Дряниці Ю.В. від 03.09.2026 задоволено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції за участі адвоката Істамової І.В. з використанням нею власних технічних засобів.

04.09.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшли пояснення відповідачки, у яких остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін, як законне та обґрунтоване. Розгляд справи просить проводити без участі сторони відповідача.

Представник позивача – адвокат Істамова І.В. не забезпечила свою участь в судовому засіданні з використанням власних технічних засобів.

За правилами частини п`ятої статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги наступне.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.06.2021 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Прави надання послуг та паспорт споживчого кредиту, погодивши такі істотні умови кредитування: тип кредиту -відновлювальна кредитна лінія; максимальний розмір кредитного ліміту: 50 000,00 грн для карт «Універсальна», 75 000,00 грн для карт «Універсальна GOLD»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту: споживчі цілі; спосіб надання кредиту: безготівковим шляхом; а також процентна ставка: відсотків річних 42,0% для карт Універсальна та 40,8% для карт Універсальна GOLD; тип процентної ставки: фіксована.

У пункті 5 Заяви викладено текст Умов та Правил надання банківських послуг на дату приєднання та підписання їх клієнтом, які розміщені на https://privatbank.ua/terms.

Згідно з умовами договору тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, який передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину, здійснювати повторне запозичення протягом терміну дії кредитної лінії (п.2.1.1.2.2 Умов).

Зі змісту п.1.2 Заяви (основні умови кредитування), п.2.1.1.2.3. Умов, а також п.3 Паспорту слідує, що Банк зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі, тобто відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, у розмірі визначеному договором в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в обумовлені цим договором терміни.

Строк кредиту 12 місяців. При цьому сторони узгодили, що строк користування кредитом продовжується на кожні наступні 12 місяців, якщо щонайменше як за 30 календарних днів до дати повернення кредиту банк не повідомить клієнта про припинення кредитування одним із передбачених у Договорі способів. Датою повернення кредиту є останній день календарного місяця строку Договору з урахуванням умови про продовження строку Договору (п. 2.1.1.2.4. Умов).

Сторони узгодили, що загальний розмір кредиту за цим Договором становить розмір кредитного ліміту, встановленого банком клієнту, та який за розміром не перевищує 50 000,00 грн для карт «Універсальна» та 75 000,00 грн для карт «Універсальна голд» (п.2.1.1.2.5. Умов).

Розмір кредиту, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту на дату укладення Договору, усі припущення, використані для обчислення процентної ставки зазначені в Паспорті, який є невід`ємною частиною Договору, а саме процентна ставка у пільговий період становить 0,00001% річних, процентна ставка поза межами пільгового періоду становить - 42,0% річних для карт Універсальна та 40,8% річних для карт Універсальна GOLD (п. 1.3 Заяви та п.4. Паспорту).

Пільговий період становить до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості (п.3. Паспорту).

У п.2.1.1.3.5. Умов сторони погодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст.212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Згідно з п.2.1.1.6.1 Умов на підставі статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» сторони узгодили, що в разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку передбаченому п.2.1.1.3.1 договору, щонайменше на один календарний місяць, Банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов`язання за договором, в т.ч. щодо сплати пені, в повному обсязі. При цьому Банк у письмовій формі повідомляє клієнта про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушень, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Договір починає діяти з дати встановлення кредитного ліміту на картці та діє до повного погашення сторонами своїх зобов`язань. Договір вважається продовженим на кожні наступні 12 місяців в разі, якщо за 30 днів до дати закінчення дії цього договору жодна із сторін не заявила про намір його розірвання. Банк може повідомити Клієнта про намір розірвання одним із передбачених у договорі способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та клієнта: Приват24, смс-повідомлення на останні відомі Банку номери телефонів, надані Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта або іншими засобами, що дають змогу встановити дату направлення повідомлення. Клієнт може повідомляти Банк про намір розірвання договору в письмовій формі (п.2.1.1.9.1. Умов).

Факт отримання кредитних коштів відповідачкою та користування ними підтверджується випискою за договором №б/н за період 03.06.2021-12.09.2024, а також розрахунком заборгованості станом на 11.09.2024, за яким загальний розмір заборгованості становить 171 043,92 грн, із яких: 137 439,96 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33 603,96 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

При постановленні рішення в оскаржуваній частині, районний суд виходив із того, що починаючи з 10.06.2017 праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII, якою зокрема визначено, що кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Наведені вимоги закону позивачем не виконано та не надано суду доказів того, що банк надсилав відповідачці повідомлення (вимогу) про дострокове погашення кредитної заборгованості, а відповідачка її отримувала.

Доводи позивача, що у п. 2.1.1.3.5 договору сторони передбачили відкладальну обставину, внаслідок виникнення якої терміном повернення кредиту встановлюється 180-ий день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту, районний суд відхилив. Оскільки позивач не надав доказів, які б підтверджували, що строк виконання кредитного зобов`язання змінено у встановленому законом порядку, а також, що у відповідачки виник обов`язок достроково повернути кредитні кошти. Відтак, права позивача в частині повернення частини кредиту, строк сплати якого станом на дату подання позову не настав, не порушені, а позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 щодо стягнення всієї суми заборгованості достроково є передчасними.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині не погоджується з таких підстав

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов`язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин (частина п`ята статті 212 ЦК України).

Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №754/4475/19 зазначено, що сторони на момент укладення правочину, щодо якого правові наслідки пов`язуються з настанням певної обставини, усвідомлюють можливість ненастання такої обставини. Водночас згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За змістом цієї норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, відповідна подія має неминуче настати. Тлумачення змісту договору не може бути таким, що призводитиме до неможливості виконання договірного зобов`язання взагалі і ніколи. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №740/2904/17.

У справі, яка переглядається, п.2.1.1.3.5 кредитного договору сторони погодили, що у разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст.212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі.

Сторони зобов`язання також погодили, що повернення кредиту здійснюється шляхом внесення Клієнтом коштів в розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

Надані стороною позивача докази, а саме первинні бухгалтерські документи, підтверджують активне користування позичальницею кредитними коштами у спірний період, а також не належне виконання істотних умов зобов`язання, яке полягає у тому, що позичальниця припинила вносити мінімальний обов`язковий платіж.

Тому, у відповідності до погоджених сторонами умов зобов`язання зі спливом 180 днів з моменту порушення договору поточна заборгованість вийшла на прострочення, що є підставою для застосування п. 2.1.1.3.5. договору, за яким у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит у повному обсязі, яке відповідач ОСОБА_1 також не виконала.

При цьому, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що умови, за яких настає строк повернення кредиту у повному обсязі, і після повернення кредиту у повному обсязі (погашення простроченого боргу), банк може знову встановити/змінити кредитний ліміт на карті, і клієнт матиме змогу продовжити використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту необмежену кількість разів протягом дії договору. Відтак, пролонгація договору не означає продовження строку повернення вже простроченого боргу, а настання строку повернення простроченого боргу не означає припинення дії договору чи його дострокове розірвання. Натомість, у спірних правовідносинах, де мова йде про відновлювальну кредитну лінію, пролонгація договору підтверджує лише те, що між сторонами продовжують існувати договірні відносини (можливість обслуговування рахунку, користування іншими сервісами Банку, тощо). Але у разі настання події визначеної у п.2.1.1.3.5, вступає в дію обов`язок клієнта повернути суму кредиту у повному обсязі. Враховуючи п.2.1.1.3.5 Умов, термін виконання зобов`язання щодо повернення тіла кредиту настав автоматично внаслідок тривалого порушення Клієнтом умов платежів, незалежно від подальшої пролонгації дії самого Договору.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції помилково залишив поза увагою той факт, що сторони зобов`язання встановили спеціальну умову (відкладальну обставину) стосовно терміну повернення кредиту у повному обсязі, яка настає на 180-тий день після прострочення платежів, а тому термін повернення кредиту автоматично вважається таким, що настав. Відтак, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги стосовно безпідставності застосування районним судом до спірних правовідносин положень статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», якою регламентовано право кредитора вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав.

Доводів на спростування викладеного стороною відповідача не наведено. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за відсотками сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 580,00 грн (3 633,60 грн (за подачу апеляційної скарги) + 1 946,40 грн/доплата судового збору за подачу позову).

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м.Полтави від 17 березня 2026 року в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту – скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 03 червня 2021 року в розмірі 137 439,96 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 5 580,00 грн.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді А.І. Дорош

О.А. Лобов