Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №539/689/26
Суддя: Дряниця Ю. В.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/689/26 Номер провадження 22-ц/814/3137/26Головуючий у 1-й інстанції Мирошникова О. Ш. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Дряниця Ю.В.,
судді Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Антіховичем Володимиром Володимировичем,
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року, постановлене суддею Мирошниковою О.Ш.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
13.02.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №96152760000 від 31.01.2020 у розмірі 18 973,32 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу, які склали 8 000,00 грн.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що 31.01.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №96152760000, за умов якого позичальниці встановлено ліміт кредитування у розмірі 15 000,00 грн.
Відповідачка, користуючись коштами наданими їй кредитодавцем, не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами договору на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідачки утворилася заборгованість у розмірі 18 973,32 грн, із якої: 14 785,27 грн –заборгованість за тілом кредиту; 4 178,05 грн –заборгованість за відсотками; 10,00 грн –заборгованість за комісією.
17.09.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №186, за яким останній набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №96152760000 від 31.01.2020.
Позивачем вжито заходів досудового врегулювання спору та направлено позичальниці досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка залишена останньою без належного реагування. Із підстав викладеного позивач просить суд захистити порушене право згідно із заявленими позовними вимогами.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.04.2026 позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №09152760000 від 31.01.2020 в сумі 18 963,32 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 785,27 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 4 178,05 грн.
Відмовлено в частині позовних вимог про стягнення комісії в сумі 10,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 2 659,73 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 662,40 грн.
Рішення міськрайонного суду вмотивовано тим, що позивачем підтверджено належними доказами, що відповідачка, будучи обізнаною із істотними умовами кредитного договору, допустила порушення умов зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками у розмірі заявленому до стягнення. Оскільки банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які надаються відповідачці та за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту, міськрайонний суд відмовив у її стягненні.
Не погодившись із таким рішенням відповідачка, в інтересах якої діє представник - адвокат Антіхович В.В., оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення міськрайонного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Детально цитуючи положення статті 137 ЦПК України, а також практику Верховного Суду, сформовану у справах №755/9215/15-ц від 19.02.2020, №910/15944/17 від 24.01.2019, №917/1071/18 від 19.02.2019, та рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», вважає постановлений до стягнення розмір правничих витрат завищеним та неспівмірним із наданими послугами.
Зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення поза увагою міськрайонного залишився той факт, що відповідачка самостійно утримує трьох дітей без допомоги батька та хворіє на онкологічне захворювання - Саркаідоз легень ІІ ступеню. Із 2020 року вона систематично проходить лікування, а тому всі її доходи витрачаються на лікування та підтримання хвороби в стадії ремісії.
Також просить урахувати, що із 2022 року її, відповідачки, дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлено діагноз - цукровий діабет, що є хронічним захворюванням та потребує постійного медичного контролю і довічного лікування, що також потребує значних матеріальних витрат.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.06.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 05.06.2026.
19.06.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. При цьому наголошу, що відповідачка, ознайомившись та підписавши кредитний договір, свідомо прийняла на себе зобов`язання сплатити отримані кошти згідно із умовами кредитного договору. Відтак, позичальниця мала можливість проаналізувати умови кредитування та всі платежі за кредитним договором.
Звертає увагу, що відповідачкою не оскаржено норм матеріального та процесуального права по суті спору, не оспорено укладення договору та умов зобов`язання. Натомість постановлений до стягнення розмір правничих витрат, який склав 2662,40 грн, є розумним і доведеним належними доказами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.01.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 09152760000.
Відповідно до п.1.1. договору банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом «Шоппінг картка 55 grace», розміщеного на сайті: www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього договору-анкети та правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, а саме: поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України.
Банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит) на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором-анкетою та правилами (п.1.2. договору).
Згідно із розділом 2 договору ліміт кредитування встановлюється у розмірі 15000,00 грн. Строк дії ліміту кредитування по 05.02.2022 (п.2.1. договору). Процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та за безготівковими операціями: 55% річних; пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів; реальна процентна ставка ліміту кредитування 55% річних (п.2.1.4. договору)./а.с.12-13/
Передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальника із істотними умовами кредитування, викладеними у Паспорті споживчого кредиту - Інформаційний лист. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)./а.с.11-12/
На виконання умов договору банк відкрив на ім`я відповідачки рахунок № НОМЕР_1 , видав банківську карту № НОМЕР_2 , зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 15000,00 грн.
Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період із 11.01.2020 по 10.11.2020, з картки відповідачки № НОМЕР_2 проведені оплати покупок кредитними коштами./а.с.16-22/.
17.09.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір факторингу №186, за яким останній набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №96152760000 від 31.01.2020, що підтверджується витягом із Реєстру боржників від 17.09.2020, Актом прийому-передачі права вимоги від 17.09.2020, Актом взаємозаліку та платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) від 17.09.2020 №19690./а.с.23-27/
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складено розрахунок заборгованості за кредитним договором №96152760000 від 31.01.2020 ОСОБА_1 , за яким: 14785,27 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4178,05 грн - заборгованість за відсотками; 10,00 грн - комісія; а всього 18973,32 грн./а.с.23/
При постановленні рішення в оскаржуваній частині міськрайонний суд, врахувавши визнання відповідачкою позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, дійшов висновку про наявність підстав для її стягненню, включно із нарахованими відсотками, що загалом становить 18 963,32 грн.
Заперечення відповідачки щодо неправомірного розрахунку процентів, міськрайонний суд відхилив, оскільки доказів неправильного розрахунку процентів чи їх безпідставного нарахування відповідачка суду не надала, а судом не встановлено правових підстав для зменшення їх розміру.
Між тим, суд першої інстанції погодився і доводами сторони відповідача, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу (8000,00 грн), є завищеною, та такою, що не відповідає складності справи, а додані до позову письмові докази не є такими, збирання яких вимагає надмірних зусиль, як і їх кількість. Тому, із урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності, співмірності та справедливості, міськрайонний суд визнав за необхідне зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до розміру сплаченого позивачем судового збору 2662,40 грн.
Апеляційний суд, переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11, частини другої статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.
Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
На доведення факту укладення кредитного договору позивачем надано суду: анкету-заявку на надання споживчого кредиту; Паспорт споживчого кредиту та безпосередньо договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 09152760000 від 31.01.2020, які містять відомості про істотні умови кредитування, а сам правочин містить підписи первісного кредитора та позичальниці.
Доводів, які б спростовували презумпцію правомірності такого правочину, апеляційна скарга не містить, як і спростувань фактичного отримання кредитних коштів та їх використання у спірний період, а тому суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку щодо підставності стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 785,27 грн.
Стосовно стягнення заборгованості за процентами, колегія суддів ураховує наступне
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В свою чергу, частини перша, друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставка визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
Частини перша та п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на час укладення договору) вказує у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема: 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та слати процентів; 9) орієнтовна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредити, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Між тим, апеляційна скарга сторони відповідача не містить обґрунтування нікчемності умов кредитного договору, а обставини, з якими остання пов`язує підстави для скасування рішення у відповідній частині, а саме, стан здоров`я позичальниці та наявність на її утримання трьох неповнолітніх дітей, одна з яких хвора на цукровий діабет, не звільняють відповідачку від обов`язку сплати договірні процентів, несправедливість яких судом не встановлена.
Стосовно стягнення правничих витрат, колегія суддів ураховує наступне
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
При постановленні рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції наведені норми процесуального права та позицію Верховного Суду правильно застосував, врахувавши, як особливості предмета спору, так і складність справи, витрачений адвокатом час та обсяг наданих ним послуг (складання процесуальних документів), постановивши до стягнення правничі витрати у розмірі 2662,40 грн.
Підстав вважати, що при визначенні розміру стягнення правничих витрат міськрайонний суд не врахував критерії реальності адвокатських витрат, колегія суддів відхиляє, оскільки їх перелік змістовно викладено у мотивах оскаржуваного рішення. Тоді як малозначність спору, а також стан здоров`я відповідачки та наявність на її утриманні неповнолітніх дітей були враховані судом першої інстанції при визначенні розміру стягнення, та не можуть бути безумовною підставою для відмови у відшкодуванні понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування норм цивільного-процесуального закону та позиції Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних правовідносин. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення міськрайонного суду оскаржуваній частині слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Антіховичем Володимиром Володимировичем, - залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Дряниця
Судді А.І. Дорош
В.М. Триголов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua