Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №533/569/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 533/569/25 Номер провадження 22-ц/814/707/26Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Карпушин Г.Л., Дорош А.І.

за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2025 року (час ухвалення судового рішення з 09:31:00 до 09:38:35; дата виготовлення повного тексту рішення – 16 вересня 2025 року) у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання особи померлою,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

у с т а н о в и в :

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, просила суд ухвалити рішення, яким визнати померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зниклого безвісті ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання.

Заявлені вимоги мотивовані такими обставинами і доводами.

ОСОБА_2 є рідними братом заявниці ОСОБА_1

27 січня 2025 заявниця отримала сповіщення сім`ї №3/267/4в, де її було повідомлено, що її брат ОСОБА_2 , призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісті 19.01.2025 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка Донецької області.

28.01.2025 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за заявою ОСОБА_1 зареєстроване в ЄРДР кримінальне провадження №12025170520000082 за ч.1 ст.115 КК України, за яким її брат ОСОБА_2 , військовослужбовець, під час виконання бойового завдання зник безвісті біля населеного пункту Петропавлівка, Донецької області.

Фактично встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісті у зв`язку з воєнними діями більш ніж шість місяців тому.

Установлення факту смерті ОСОБА_2 – брата заявниці, необхідно останній для оформлення та отримання виплат, передбачених законодавством України.

Іншим порядком встановити даний факт неможливо.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено за недоведеністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подану заяву.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що суд помилково витлумачив висновки, викладені у постанові ВП ВС від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, допустив формалізм, не врахувавши конкретні обставини і докази, надані у справу, якими доведено факт зникнення її брата під час активних бойових дій, відсутність відомостей про його перебування у полоні.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.

Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є рідними братом заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 3-4).

Сповіщенням сім`ї від 27.01.2025 №3/267/4в повідомлено сестру ОСОБА_2 про те, що її брат, гранатометник взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісті 19.01.2025 року під час виконання бойового завдання в зоні населеного пункту Петропавлівка, Донецької області (а.с.7).

За вищезазначеним фактом 28.01.2025 відкрито кримінальне провадження №12025170520000082 за ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.6).

З відповіді в/ч НОМЕР_1 від 04.03.2025 вбачається, що з метою встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_2 проводиться ряд пошукових дій та заходів, залучено пошукові групи, здійснюються обльоти засобами БПЛА, перевіряються списки полонених, загиблих, поранених. Наразі, встановити місце знаходження солдата ОСОБА_2 не вдалося, серед поранених, загиблих, військовополонених не значиться. У разі встановлення місця перебування військовослужбовця, члени родини будуть додатково оповіщені через підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).

Відповідно до акта службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 встановлено, що «З пояснень начальника штабу-заступника командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 відомо, що зазначені військовослужбовці 19.01.2025 року перебували на позиціях поблизу населеного пункту Петропавлівка Волноваського району Донецької області. В результаті проведення противником штурмових дій та внаслідок ураження ворожими FPV дронами позицій, солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_4 , старший солдат ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_6 та солдат КВ. перестали виходити на зв`язок. Евакуаційна група здійснювала пошукові заходи, але місця перебування солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_4 , старшого солдата ОСОБА_5 , старшого солдата ОСОБА_6 та солдата КВ. не встановлено, тіла військовослужбовців не знайдено. Військовослужбовці перебували у засобах індивідуального захисту, місцезнаходження особової зброї невідомо. Командир 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_7 надав аналогічні пояснення як і майор ОСОБА_3 .

Зникнення безвісті солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_4 , старшого солдата ОСОБА_5 , старшого солдата ОСОБА_6 та солдата КВ. не пов`язане з вчиненням ними кримінального або адміністративного правопорушення під час проходження військової служби, не є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи /або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Під час проведення службового розслідування відомості про надходження солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_4 , старшого солдата ОСОБА_5 , старшого солдата ОСОБА_6 та солдата КВ. до закладів охорони здоров`я та судово-медичної експертизи не надходило.

Підтвердження з відділення цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 про те, що солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_4 , старший солдат ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_6 та солдат КВ. перебувають у полоні на дату складання акту службового розслідування відсутні.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції врахував висновки, викладені у постанові ВП ВС від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, та керувався такими мотивами.

Оскільки ОСОБА_2 пропав безвісти внаслідок збройної агресії РФ проти України до правовідносин підлягають застосуванню норми частини другої статті 46 ЦК України, які передбачають, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, та є чинним станом на час вирішення справи судом встановлено, що c. Петропавлівка Великоновосілківської територіальної громади (код UA14040010150082985) є територією, на якій з 21.06.2023 велись бойові дії, дата припинення яких не визначена, територія тимчасово окупована.

Таким чином, щодо населеного пункту, який є місцем зникнення ОСОБА_2 відсутні дані щодо дати (дня) закінчення активних бойових дій на відповідній території.

Отже, для вирішення питання про оголошення ОСОБА_2 померлим не підлягають застосуванню норми речення другого ч.2 ст.46 ЦК України, які передбачають, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу шести місяців.

Датою зникнення солдата ОСОБА_2 є 19.01.2025, відсутні підстави вважати, що на території його зникнення закінчилися активні бойові дії, а з часу його зникнення станом на час вирішення справи судом минуло 07 місяців 29 днів.

Надані письмові докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення, що він зник безвісти за особливих обставин, при виконанні бойового завдання.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у постанові ВС 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24.

У вказаній справі Верховний Суд, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції і залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виклав такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.

«72. Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що обставини справи дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть у певний час ОСОБА_8 унаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Олександропілля Попаснянського району Луганської області.

73. Суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дійшов висновку, що як шестимісячний, так і дворічний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, який починає відлік від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_8 , на момент подання заяви сплив.

74. В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_8 , на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, не розпочався, відповідно, заява про оголошення ОСОБА_8 померлим є передчасною.

75. Верховний Суд в цій справі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

76. Оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій, які є протилежними у питанні того, як застосовуються висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24), Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про таке.

77. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, посилаючись на наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зробив висновок, що оскільки Попаснянська міська територіальна громада Луганської області з 24 лютого до 07 травня 2022 року була територією активних бойових дій, а з 07 травня 2022 року - тимчасово окупована територія рф, то заява про оголошення ОСОБА_8 померлим є передчасною.

78. Тобто, суд апеляційної інстанції вважав, що якщо після закінчення активних бойових дій на певній території, ця ж територія стала тимчасово окупованою рф, то перебіг строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, не розпочинається.

79. Касаційний цивільний суд нагадує, що у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того (див. пункт 45 постанови), що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

80. Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (див. пункти 58-61 постанови ВП ВС).

81. У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

82. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

83. Очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

84. Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення території залишилась під контролем України.

85. Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_8 , на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником; у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_8 загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 07 травня 2022 року.

86. Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (див. пункт 109 постанови).

87. На переконання колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.»

У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_2 разом з іншими військовослужбовцями зник безвісті 19 січня 2025 року, перебуваючи на бойовій позиції, після штурмових дій противника і ураження позицій ворожими дронами.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року, c.Петропавлівка Великоновосілківської територіальної громади (код UA14040010150082985) є територією, на якій з 21.06.2023 велись активні бойові дії, з 14 січня 2025 року є тимчасово окупованою територією, дата припинення тимчасової окупації чи ведення активних бойових дій не визначена.

Отже, за встановлених обставин – зникнення безвісті військовослужбовця під час бойових дій на території, яка залишилася окупованою, відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин дворічний строк, визначений ч.2 ст.46 ЦК України.

Надані у справу докази – сповіщення (а.с.7), лист командира в/ч НОМЕР_1 (а.с.8), акт службового розслідування, на який посилається в/ч НОМЕР_1 (а.с.33), дають підстави вважати встановленим з великою вірогідністю факт загибелі ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу c.Петропавлівка Великоновосілківської територіальної громади Донецької області.

З наведених мотивів рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення поданої заяви.

Керуючись ст.367, ст.374 ч.1 п.2, ст.376 ч.1 п.4, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволення.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська (нині – «Дніпро»), у результаті його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України, загибель якого пов`язана з виконанням бойового завдання в умовах воєнного стану.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вважати населений пункт Петропавлівка Великоновосілківської територіальної громади Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2026 року

Головуючий суддя О. А.Лобов

Судді: Г.Л. Карпушин

А.І. Дорош