Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №527/3549/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/3549/25 Номер провадження 22-ц/814/2900/26Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Дряниці Ю. В., Лобова О. А.

при секретарі: Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Завезіона Євгена Леонідовича

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року, ухвалене суддею Свістєльнік Ю. М., повний текст рішення складений – дата не вказана

у справі за позовом представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Завезіона Євгена Леонідовича до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Ельвіри Андріївни, про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2025 представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Завезіон Є.Л. звернувся до суду з позовом до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому просив суд: - встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах право на земельну частку (пай) площею 3,13 умовно кадастрових гектарів, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Градизької селищної ради (колишньої Броварківської сільської ради) Кременчуцького (Глобинського) району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , після якої спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав її син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , після якого спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав гр. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла двоюрідна бабуся ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про смерть. За життя ОСОБА_5 залишила заповіт, яким свій житловий будинок по АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6 , а земельний пай – ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа, де спадкоємцями її майна по заповіту є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_5 постійно проживала із ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 без реєстрації. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про смерть. Вказані обставини встановлені рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024 у справі №527/2389/24, яке набрало законної сили. Після смерті ОСОБА_4 залишилося майно, а саме право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розміром 3,13 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належного на підставі сертифікату на право земельну частку (пай) на підставі розпорядження №118 від 18.03.1997 Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, але не виданий на ім`я ОСОБА_3 , у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 , після якої спадщину прийняв син – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , після якого спадщину прийняла ОСОБА_5 , але не оформляла своїх спадкових прав. У даний час позивачі бажають реалізувати своє право на спадщину за законом, але не можуть цього зробити, так як за життя спадкодавець не встигла отримати сертифікат на право на земельну частку (пай). З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.12.2024 вбачається, що позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які засвідчують право власності померлої ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку. Сама обставина видачі сертифікату на ім`я померлої ОСОБА_3 підтверджує ту обставину, що остання була включена до списку розпаювання земель КСГП «Ленінець», але не встигла отримати сам сертифікат у зв`язку із смертю. Із матеріалів спадкової справи вбачається, що свідоцтво про народження ОСОБА_4 не збереглося, проте даний факт вважають повністю підтверджено довідкою про місце реєстрації та склад сім`ї громадянина на день смерті №35 від 10.04.2025, в якій вказано, що на день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, вказана обставина підтверджується і копією із погосподарської книги Броварківського старостинського округу, де ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була вказана як голова домогосподарства, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записаний її сином. Також факт родинних відносин підтверджується наявністю у позивачів оригіналів документів, спільним родовим прізвищем та місцем проживання за однією адресою до моменту смерті.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який подано представником позивачів – адвокатом Завезіоном Євгеном Леонідовичем, до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Ельвіри Андріївни, про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом – відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачами жодним чином не доведено та не обґрунтовано належними, достовірними та достатніми доказами, що при прийнятті спадщини у березні 2015, вони не знали та не могли знати про спадкове майно, яке залишилося після померлої ОСОБА_5 у вигляді права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розміром 3,13 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі.Позивачами не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не подано доказів поважності причин пропуску такого строку, беручи до уваги те, що спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса у березні 2015, а лише у грудні 2025 звернулися до суду про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Матеріалами справи належним чином не доведено факт, що ОСОБА_4 є сином померлої ОСОБА_3 , а тому у задоволенні позовної вимоги в частині встановлення факту, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , слід відмовити.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Завезіон Є.Л., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент подачі заяви про вступ у спадщину у березні 2015 позивачам не було відомо про право ОСОБА_3 на земельну частку (пай), яка є предметом спору, і що право на спадкування вказаного права має їх двоюрідна бабуся ОСОБА_5 . Про наявність такого права позивачам стало відомо у 2024 від односельчан, які вказали, що ОСОБА_5 постійно проживала однією сім`єю із ОСОБА_4 , а його матір ОСОБА_3 працювала у колгоспі та мала право на земельну частку (пай). Після отримання вказаної інформації позивачі і зверталися до Глобинського районного суду Полтавської області, рішенням якого від 01.10.2024 у справі №527/2389/24, яке набрало законної сили, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_5 із ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 без реєстрації. Про існування права померлої ОСОБА_3 на земельну частку (пай) не могло бути відомим позивачам, оскільки взагалі не було фізичного документу на таке право, а вказані обставини були з`ясовані після проведення відповідних перевірок. Питання строків оформлення свідоцтва про право на спадщину проаналізував Верховний Суд у постанові від 03.02.2025 у справі №496/6349/22. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Як вбачається із матеріалів справи, спадкоємці звернулися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку 11.07.2025, коли і дізналися про своє порушене право. Вважають, що строк позовної давності позивачами не пропущено. Крім того, судом першої інстанції ніяким чином не обгрунтовано причину відмови у встановленні факту родинних відносин між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як матір`ю і сином. Вважають, що наведених доводів та долучених до матеріалів справи доказів цілком достатньо для встановлення такого факту.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання апеляційного суду 07.09.2026 не з`явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 20.07.2026 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 127-131), які були доставлені до електронних кабінетів та засобами поштового зв`язку. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 15.05.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 29.05.2026 о 10.20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 17.08.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Е.А. про розгляд справи без її участі. 04.09.2026 через систему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшла заява представника позивачів – адвоката Завезіона Є.Л. про розгляд справи без їх участі. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених продату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що згідно довідки про місце реєстрації та склад сім`ї громадянина на день смерті, виданої Броварківським старостинським округом Градизької селищної ради Полтавської області №135 від 10.04.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 . На день її смерті за вказаною адресою був зареєстрований: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10-11).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Скляр Е.А. №333/02-14 від 11.11.2024, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 спадщину прийняли спадкоємці за заповітом та за законом двоюрідні онуки померлої – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців – немає. Згідно матеріалів спадкової справи №7/2015 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024). Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 не заводилася та заповіти від імені ОСОБА_4 не посвідчувалися, згідно інформації зі Спадкового реєстру (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 48), яка є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Після смерті ОСОБА_5 була відкрита спадкова справа №7/2015 на підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 47-49).

ОСОБА_5 спільно проживала із ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, що встановлено рішенням Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/2389/24 (а.с. 13-14).

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10.04.2025 у справі №527/562/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який подано представником позивачів – ОСОБА_7 , до Градизької селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом відмовлено з підстав того, що будь-яких доказів, що саме ОСОБА_4 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , а відтак набув право на її спадкове майно, у тому числі право на земельну частку (пай) у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Ленінець», позивачами не надано суду (а.с. 15-17).

Постановою приватного нотаріуса Скляр Е.А. від 11.07.2025 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, у зв`язку з ненаданням відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії (а.с. 18).

01.07.2024 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного нотаріуса надійшла заява, в якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке вона прийняла, але не оформила своїх спадкових справ після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 . Спадкоємцями за законом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Про повний склад спадкового майна та борги спадкодавця їм невідомо. Спадкоємців, передбачених законом, які в установлений законом строк спадщину не прийняли та були на час відкриття спадщини недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена – немає (а.с. 50).

Постановою приватного нотаріуса від 01.07.2024 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надані документи, які підтверджують родинні стосунки з померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 двоюрідною бабусею ОСОБА_5 та неможливо встановити факт проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років на день його смерті (а.с. 54).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Броварківської сільської ради Глобинського району від 30.07.2019 за №02-31/812, згідно запису погосподарської книги №1 за 1996-2000, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за адресою: с. Броварки Глобинського району Полтавської області, і на день її смерті за даною адресою були зареєстровані: син – ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 57).

Відповідно до інформації, наданої Градизькою державною нотаріальною конторою від 08.11.2024 за №567/01-16, згідно перевірки алфавітних книг обліку спадкових справ (1999-2008, 2009-2019, 2020-2024) спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Градизькою державною нотаріальною конторою – не заведена (а.с. 59 зворот).

Згідно відповіді відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №29-16-0.165-4551/15-24 від 13.11.2024, в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області внесений запис про реєстрацію сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ПЛ №0248463, на ОСОБА_3 №1212 від 28.05.1999 (згідно розпорядження голови Глобинської РДА №118 від 18.03.1997), проте у відмітці про отримання вказано, що громадянка померла. Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінець», що є додатком 1 до державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ-09 зареєстрованого 29.12.1995 за №23, виданого КСП «Ленінець», ОСОБА_3 значиться за номером 914 (а.с. 60 зворот-61).

Матеріалами справи підтверджено та доведено, що ОСОБА_3 набула права на земельну частку (пай) у КСГП «Ленінець», а відтак зазначене право може бути успадковане.

Щодо застосування строку позовної давності, суд першої інстанції зазначив наступне.

29.12.2025 представник відповідача подав заяву про застосування позовної давності, оскільки, позивачами було пропущено строк, у межах якого вони могли звернутися з вимогою про захист своїх цивільних прав. Аналогічну за змістом заяву, представник відповідача надіслав до суду і 17.03.2026.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачами жодним чином не доведено та не обґрунтовано належними, достовірними та достатніми доказами, що при прийнятті спадщини у березні 2015, вони не знали та не могли знати про спадкове майно, яке залишилося після померлої ОСОБА_5 , у вигляді права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розміром 3,13 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі.

Враховуючи те, що позивачами не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не подано доказів поважності причин пропуску такого строку, беручи до уваги те, що спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса у березні 2015, згодом, лише у грудні 2025 звернулися до суду про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з спливом позовної давності.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту, що померла ОСОБА_3 є рідною матір`ю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Разом з цим, матеріалами справи належним чином не доведено факт, що ОСОБА_4 є сином померлої ОСОБА_3 , а тому у задоволенні позовної вимоги у частині встановлення факту, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 слід відмовити.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено в п.1,3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Верховний Суд в постанові від 16.06.2021 у справі №61-13243св20 зазначив, що для визнання за особою права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, мають бути надані докази, що таке право було у спадкодавця. Тобто за життя спадкодавець мав поставити питання про своє право на земельну частку (пай), якщо такого зроблено не було і таке право за ним не було визнано, то таке право не може бути успадковано його спадкоємцем, оскільки не входило до складу спадщини.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.12.2022 у справі №278/1593/20 умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Ч.4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.

У пункті 7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Факти, що мають юридичний характер – це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з підставами відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Предметом даного позову є:

- встановлення факту, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах права на земельну частку (пай), площею 3,13 умовно кадастрових гектарів, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Градизької селищної ради (колишньої Броварківської сільської ради) Кременчуцького (Глобинського) району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , після якої спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав її син – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , після якого спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про встановлення факту, що померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи належним чином не доведено факт, що ОСОБА_4 є сином померлої ОСОБА_3 .

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у її задоволенні слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

При вирішенні позовних вимог, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, обставинам справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим неправильно визначив підстави відмови у їх задоволенні, виходячи з наступного.

З наданих стороною позивачів доказів на підтвердження факту родинних відносин вбачається, що згідно довідки про місце реєстрації та склад сім`ї громадянина на день смерті, виданої Броварківським старостинським округом Градизької селищної ради Полтавської області №135 від 10.04.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 . На день її смерті за вказаною адресою був зареєстрований: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10-11).

Крім цього, згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Броварківської сільської ради Глобинського району від 30.07.2019 за №02-31/812, згідно запису погосподарської книги №1 за 1996-2000, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за адресою с. Броварки Глобинського району Полтавської області і на день її смерті за даною адресою були зареєстровані: син – ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 57).

Згідно повідомлення Державного архіву Полтавської області від 08.05.2025 за №04-16/412, книги реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів с. Броварки (нині Заможне) Великокринківського району Харківської області (станом на 01.06.2012 – Глобинського, нині Кременчуцького району Политавської області) за 1936 рік на зберігання до Державного архіву Полиавської області не надходили, у зв`язку з чим немає можливості надати копію актового запису про народження гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 62 зворот).

Як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану від 11.07.2025, у вказаному реєстрі інформація щодо актового запису про народження ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня (а.с. 63).

Інших доказів (листи, фото, заяви тощо) на підтвердження позовної вимоги про встановлення факту, що померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріали справи не містять.

Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Проте, при вирішенні цієї позовної вимоги судом першої інстанції не враховано, що встановлення факту родинних відносин, а також фактів прийняття спадкоємцями спадщини та визнання за позивачами права на земельну частку (пай), то у разі непідтвердження виникнення права на спірне майно у спадкодавця, встановлення факту родинних відносин не породжує жодних юридичних наслідків, а тому, враховуючи положення статті 315 ЦПК України, ці позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах права на земельну частку (пай), площею 3,13 умовно кадастрових гектарів, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Градизької селищної ради (колишньої Броварківської сільської ради) Кременчуцького (Глобинського) району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , після якої спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав її син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , після якого спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , то відмовляючи у їх задоволенні, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не подано доказів поважності причин пропуску такого строку, беручи до уваги те, що спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса у березні 2015, згодом, лише у грудні 2025 звернулися до суду про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, суд першої інстанція дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції в частині вирішення вказаних позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області внесений запис про реєстрацію сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ПЛ №0248463, на ОСОБА_3 №1212 від 28.05.1999 (згідно розпорядження голови Глобинської РДА №118 від 18.03.1997), проте у відмітці про отримання вказано, що громадянка померла. Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінець», що є додатком 1 до державного акту на право колективної власності на землю, серія ПЛ-09, зареєстрованого 29.12.1995 за №23, виданого КСП «Ленінець», ОСОБА_3 значиться за номером 914, що підтверджується відповіддю відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №29-16-0.165-4551/15-24 від 13.11.2024 (а.с. 60 зворот-61).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та доведено, що ОСОБА_3 набула права на земельну частку (пай) у КСГП «Ленінець», а відтак зазначене право може бути успадковане.

Гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання була зареєстрована в АДРЕСА_2 . На день її смерті за вказаною адресою був зареєстрований: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10-11).

Також, згідно запису погосподарської книги №1 за 1996-2000, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за адресою: с. Броварки Глобинського району Полтавської області, і на день її смерті за даною адресою були зареєстровані: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 57).

Згідно інформації Градизької державної нотаріальної контори від 08.11.2024 за №567/01-16, згідно перевірки Алфавітних книг обліку спадкових справ, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Градизькою державною нотарвльною конторою не заведена (а.с. 59 зворот).

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (у редакції від 27.12.1996, яка була чинна на час відкриття спадщини) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ч.1,2 ст. 549 ЦК УРСР (у редакції від 27.12.1996) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Виходячи зі змісту п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично вступив в управління та володіння спадковим майном матері ОСОБА_3 на підставі реєстрації за місцем проживання останньої.

Гр. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Актовий запис про смерть, свідоцтво про смерть чи витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть гр. ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Гр. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Скляр Е.А. №333/02-14 від 11.11.2024, згідно матеріалів спадкової справи №7/2015 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_5 прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024). Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 не заводилася та заповіти від імені ОСОБА_4 не посвідчувалися, згідно інформації зі Спадкового реєстру (а.с. 12).

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024 у справі №527/2389/24 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , із померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Виходячи з того, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , то ОСОБА_5 (згідно рішення суду від 01.10.2024 у справі №527/2389/24) проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто з листопада 2003.

Згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинність 01.01.2004, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності

Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1,2 ст. 1269 спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч.1,3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

По справі вбачається, що ОСОБА_5 (як спадкоємець четвертої черги) не зверталася у передбачений законом строк до нотконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

У матеріалах справи відсутня довідка про постійне проживання ОСОБА_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

У матеріаліах справи відсутні відомості щодо звернення ОСОБА_5 до суду з позовами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про визнання права на спадщину за законом тощо.

Аналізуючи рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024 у справі №527/2389/24 (в порядку окремого провадження) за заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Завезіона Євгена Леонідовича, за участю заінтересованої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Е.А. (а.с. 13-14), яким встановлено факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та встановлено факт спільного проживання ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , із померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, вбачається, що для встановлення цих фактів заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду у вересні 2024, тобто майже після 16 років смерті ОСОБА_4 та більш ніж 9 років після смерті ОСОБА_5 . Крім цього, вказаним рішенням суду факт спільного проживання ОСОБА_5 із ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини встановлено між померлими особами; цим же рішенням суду встановлено факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; заінтересованою особою до участі у справі залучено приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Е.А. Мотивувальна частині вказаного рішення суду не відповідає вимогам ч. 4 ст. 265 ЦПК України, в ньому відсутні посилання на встановлені судом фактичні обставини при ухваленні рішення, а зазначення у мотивувальній частині рішення суду лише переліку правовстановлюючих документів (свідоцтв, довідок тощо) позбавляє суди у порядку ст. 82 ЦПК України посилатися на це рішення суду щодо обставин, які не доказуються при розгляді іншої справи.

26.01.2026 на виконання ухвали Глобинського районного суду Полтавської області від 08.12.2025 від приватного нотаріуса Кременчуцького рацонного нотаріального округу Полтавської області Е.А. Скляр надійшла копія спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 (а.с. 46-70), з матеріалів якої вбачається, що 30.06.2015 ОСОБА_1 та 01.07.2015 ОСОБА_2 подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (47, 49 зворот).

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Е.А. від 11.07.2025 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній влсності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, у зв`язку з ненаданням відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, зокрема, не надано правовстановлюючий документ, що посвідчує право на земельну частку (пай), також не надані документи, які підтверджують родинні стосунки померлої ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_4 (а.с. 18).

З даним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду 05.12.2025, в якому просили встановити факт родинних відносин між померлими особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як матір`ю та сином, а також визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право в порядку спадкування за законом в рівних частинах на земельну частку (пай) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , після якої спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , після якого спадщину прийняла, але не оформила своїх прав спадкових прав ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

По справі вбачається, що 29.12.2025 поштою та 17.03.2026 через систему «Електронний суд» до Глобинського районного суду Полтавської області надійшли заяви Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що позовна заява про визнання права на земельну частку (пай) подана зі спливом значного періоду часу з моменту відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 та заведення спадкової справи 30.06.2015, що є підставою для відмови у позові (а.с. 39-41, 92-93).

Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом у зв`язку зі спливом позовної давності.

Проте, колегія суддів не погоджується з відмовою у позові про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом з підстави пропуску строку позовної давності, оскільки, судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги) протягом 6-ти місців з дня відкриття спадщини не подала заяву до нотконтори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , тобто пропустила строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, отже, ОСОБА_5 спадщину не прийняла, а ухвалення рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024 у справі №527/2389/24 за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання померлої ОСОБА_5 із померлим ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини не є правовою підставою для визнання факту прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки згідно ч.1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги) протягом 6-ти місців з дня відкриття спадщини повинна була особисто подати заяву до нотконтори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , або надати нотаріусу довідку про постійне проживання з ОСОБА_4 за місцем відкриття спадщини, або відразу після смерті ОСОБА_4 звернутися до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини. Однак, за життя ОСОБА_5 такі дії не вичнила.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у позові про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом слід відмовити по суті за необгрунтованістю позовних вимог, а не у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18) зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону. За сталою практикою Верховного Суду, позовна давність застосовується лише до обґрунтованих позовних вимог. Оскільки факт порушення права ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість позову, питання дотримання чи пропуску строку звернення до суду не впливає на кінцевий процесуальний результат і не має правового значення для вирішення даного спору.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів приходлить до висновку про скасування рішення суду в частині вирішення позовних вимог про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні з підстав необгрунтованості.

Крім цього, як вже зазначалося колегією суддів, встановлення факту родинних відносин між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також фактів прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - спадщини після смерті ОСОБА_4 та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах права на земельну частку (пай), то у разі непідтвердження виникнення права на спірне майно у спадкодавця ОСОБА_5 , встановлення цих фактів не породжує для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних юридичних наслідків, а тому, враховуючи положення статті 315 ЦПК України, ці позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.2, 376, ч.1 п.3,4, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Завезіона Євгена Леонідовича– задовольнити частково.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року– скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Завезіона Євгена Леонідовича до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Ельвіри Андріївни, про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош Ю. В. Дряниця О. А. Лобов