Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №922/2096/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2096/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, 61057

до Приватного акціонерного товариства "Харківський центральний універмаг", 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 1/3

простягнення 26 894,25 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Мироненко О.О.;

відповідача: Шевченко О.В., Тютюгіна О.М.

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський центральний універмаг" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 1248 від 01.01.2019 року, а саме: 3% річних у сумі 2 540,72 грн. та інфляційних втрат у сумі 24 353,53 грн.

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Крім того, у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 1248 від 01.01.2019 року, у зв`язку зі чим, у відповідача станом на 01.04.2026 року утворилась заборгованість зі сплати 3 % річних за період з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року у сумі 2 540,72 грн., та інфляційних втрат нарахованих в період з травня 2022 року по липень 2022 року у сумі 24 353,53 грн., що разом складає суму 26 894,25 грн.

Ухвалою суду від 15.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2096/26. Клопотання позивача, викладене у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - задоволено. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу 5 строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень (докази такого надіслання надати суду, із описом вкладеного у цінний лист, або використання електронних кабінетів у ЄСІТС). Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

30.06.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15884/26), у якому останній, просить суд, долучити відзив на позовну заяву до матеріалів справи № 922/2096/26. У задоволенні позовної заяви відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

07.07.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 16423/26), у якій останній, просить суд, долучити до матеріалів справи № 922/2096/26 дану відповідь на відзив з додатками. Задовольнити позовні вимоги у справі № 922/2096/26 у повному обсязі.

10.07.2026 року від відповідача через канцелярію суд надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №16907/26).

Ухвалою суду від 18.08.2026 року продовжено строк розгляду справи № 922/2096/26 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та здійснити розгляд справи в продовж розумного строку. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено "24" серпня 2026 р. о(б) 13:00 год. Викликано у судове засідання 24.08.2026 року уповноважених представників сторін Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та Приватного акціонерного товариства "Харківський центральний універмаг". Позивачу у строк до 11:00 год. - 24.08.2026 року (включно) надати до суду: обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, а саме за спірний лютий 2022 року (із урахуванням акту коригування) із зазначенням періодів нарахування, сплачених сум, та сум коригування; письмові пояснення щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії із урахуванням акту коригування із урахуванням акту АТ "Харківобленерго" приймання - передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за договором про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року № 1248 за червень 2022 року щодо перерахунку за лютий 2022 року, та атку ПрАТ "Харківенергозбут" приймання - передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії від 01.01.2019 року № 1248 за червень 2022 року щодо перерахунку попередніх періодів лютий 2022 року на - 57 117 кВт*г. на загальну суму - 152 766,79 грн.; письмові пояснення щодо суми боргу за лютий 2022 року із урахуванням рахунку за електричну енергію нараховану у червня 2022 року (в частині здійснення перерахунку попередніх періодів лютий 2022 року у розмірі - 57 117 кВт*г. на загальну суму - 149 690,35 грн. (без ПДВ) та викладених у запереченнях позивача пояснень. Відповідачу у строк до 11:00 год. - 24.08.2026 року (включно) надати до суду: контррозрахунок за спірний період (лютий 2022 року) із зазначенням періодів нарахування, сплачених сум.

24.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20660/26) про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку, у якому останній, просить суд, відкласти розгляд справи № 922/2096/26 призначений на 24.08.2026 року о 13:00 на іншу дату та час. Продовжити процесуальний строк для надання витребуваних ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2025 року у справі № 922/2096/26 документів та пояснень.

24.08.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. 3 20667/26) про долучення документів до матеріалів справи, у якому останній, просить суд, прийняти клопотання до розгляду. Долучити до матеріалів справи № 922/2096/26 такі документи: контррозрахунок суми заборгованості за лютий 2022 року згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № 1248 від 01.01.2019 року за період з лютого 2022 року по червень 2022 року із урахуванням перерахунку за лютий 2022 року; контррозрахунок заборгованості 3% річних згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № 1248 від 01.01.2019 року за період з березня 2022 року по червень 2022 року із урахуванням перерахунку за лютий 2022 року, контррозрахунок заборгованості індексу інфляції згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № 1248 від 01.01.2019 року за період з травня 2022 року по липень 2022 року із урахуванням перерахунку за лютий 2022 року, довіреність представника Шевченко О.В., довіреність представника Тютюгіна О.М.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року у клопотанні позивача (вх. № 20660/26 від 24.08.2026 року) позивача в частині відкладення розгляду справи відмовлено. Клопотання (вх. № 20660/26 від 24.08.2026 року) позивача в частині продовження процесуального строку – задоволено. Продовжено позивачу встановлений ухвалою суду від 18.08.2026 року процесуальний строк для подання до суду: обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог, а саме за спірний лютий 2022 року (із урахуванням акту коригування) із зазначенням періодів нарахування, сплачених сум, та сум коригування; письмових пояснень щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії із урахуванням акту коригування із урахуванням акту АТ "Харківобленерго" приймання - передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за договором про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року № 1248 за червень 2022 року щодо перерахунку за лютий 2022 року, та атку ПрАТ "Харківенергозбут" приймання - передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії від 01.01.2019 року № 1248 за червень 2022 року щодо перерахунку попередніх періодів лютий 2022 року на - 57 117 кВт*г. на загальну суму - 152 766,79 грн.; письмових пояснень щодо суми боргу за лютий 2022 року із урахуванням рахунку за електричну енергію нараховану у червня 2022 року (в частині здійснення перерахунку попередніх періодів лютий 2022 року у розмірі - 57 117 кВт*г. на загальну суму - 149 690,35 грн. (без ПДВ) та викладених у запереченнях позивача пояснень по 31.08.2026 року включно. Розгляд справи по суті відкладено на "02" вересня 2026 року о(б) 10:20 год. Явку учасників справи у підготовче засідання визнано обов`язковою.

31.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 21297/26).

Ухвалою суду від 02.09.2026 року, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 04.09.2026 року о(б) 12:00 год. Явку учасників справи у підготовче засідання визнано не обов`язковою.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті уповноважений представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив позов задовольнити.

Присутні у судовому засіданні з розгляду справи по суті уповноважені представники відповідача, проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд у судовому засіданні 04.09.2026 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі чим, було проголошено рішення скорочене (вступна та резолютивна) частини.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, у зв`язку із відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року, з 01.01.2019 року ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 року № 505.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно статті 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Підпунктом 3.2.5 “Правил роздрібного ринку електричної енергії” затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 визначено, що укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Відповідно до підпунктів 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому - передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311, обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, за твердженнями позивача, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ “Харківенергозбут” проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Харківський центральний універмаг" було надало до товариства підписану заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, договір про постачання електричної енергії споживачу № 1248 від 01.01.2019 року є укладеним на умовах Комерційної пропозиції № 23Р (Для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць).

Відповідно до пункту 13.1. договору, цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви – приєднання, яка є додатком № 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Згідно пункту 12 комерційної пропозиції № 23Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год. на місяць, договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Пунктами 1.1.-1.2. договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1. договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (пункт 3.1. договору).

Згідно пункту 3.3. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію. що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно пунктів 5.5. – 5.6. договору, розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 5.7. договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Також, позивачем до позовної заяви, позивачем було надано:

- додаток № 1 заяву – приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу;

- додаток до заяви приєднання Інформацію щодо об`єктів споживача;

- додаток № 2, а саме комерційну пропозицію № 23-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт *год на місяць.

Пунктом 4 комерційної пропозиції № 23-Р визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Попередня оплата електричної енергії здійснюється споживачем 3 платежами у таких співвідношеннях:

до 1 числа розрахункового місяця 30 % від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період;

до 10 числа розрахункового місяця 30 % від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період;

до 20 числа розрахункового місяця 30 % від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період.

Розрахунок попередньої оплати для нових споживачів. фактичний обсяг спожитої електричної енергії за попередній період дорівнює 0, визначається на підставі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Розрахунок попередньої оплати визначається постачальником як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період на визначену прогнозовану ціну (Ц прог).

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунку споживачу, у якому зазначається суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

У разі порушення умов оплати, зазначених у комерційній пропозиції, протягом двох розрахункових періодів, постачальник залишає за собою право перевести споживача на комерційну пропозицію, яка відповідатиме фактичному графіку оплати споживача.

Згідно пункту 5 комерційної пропозиції № 23-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 комерційної пропозиції.

Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Оплата вартості електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

За твердженнями позивача, у відповідності до пункту 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно до умов цього договору.

24.11.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду щодо електронного документообігу до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 року № 1248.

Пунктом 1 якої сторони погодили, що з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії споживачу, сторони домовились здійснювати електронний документообмін між постачальником та споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Згідно пункту 4 угоди, електронний документообмін здійснюється через Інформаційний WEB-сервіс «Paperless- сервіс для компаній та підприємців по обміну документами між собою в електронній формі», на Інтернет – ресурсі http://paperless/com.ua посилання на який міститься на офіційному веб – сайті ПрАТ «Харківенергозбут» за адресою: http://zbutenergo.kharkov.ua/.

Електронні документи, вважаються отриманими стороною з моменту відправлення такого електронного документу іншою стороною (пункт 8 угоди).

Згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго” відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію, а саме:

- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 315 268,84 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 100 247 кВт*год. Рахунок за лютий 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року надіслано споживачу 11.03.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 17.03.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено.

Оплата за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року здійснена:

22.04.2022 року у розмірі 30 282,00 грн. (платіжна інструкція № 139);

09.05.2022 року у розмірі 19 255,00 грн. (платіжна інструкція № 140);

20.05.2022 року у розмірі 28 318,00 грн. (платіжна інструкція № 145);

07.07.2022 року у розмірі 57 029,64 грн. (платіжна інструкція № 154);

08.08.2022 року у розмірі 26 476,11 грн. (платіжна інструкція № 211);

07.09.2022 року у розмірі 1 141,30 грн. (платіжна інструкція № 232).

- за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 56 803,48 грн. Відповідачем за березень 2022 року спожито 17 076 кВт*год. Рахунок за березень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року надіслано споживачу 07.04.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 14.04.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено.

Оплата за спожиту електричну енергію за березень 2022 року здійснена:

07.09.2022 року у розмірі 25 335,17 грн. (платіжна інструкція № 232);

07.10.2022 року у розмірі 26 476,29 грн. (платіжна інструкція № 249);

07.11.2022 року у розмірі 4 992,02 грн. (платіжна інструкція № 291);

- за квітень 2022 року на суму разом з ПДВ 47 960,54 грн. Відповідачем за квітень 2022 року спожито 14 115 кВт*год. Рахунок за квітень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року надіслано споживачу 06.05.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 13.05.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено.

Оплата за спожиту електричну енергію за березень 2022 року здійснена:

07.11.2022 року у розмірі 21 484,27 грн. (платіжна інструкція № 291);

07.12.2022 року у розмірі 26 476,27 грн. (платіжна інструкція № 320).

- за травень 2022 року на суму разом з ПДВ 34 839,73 грн. Відповідачем за травень 2022 року спожито 9 729 кВт*год. Рахунок за травень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2022 року надіслано споживачу 07.06.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 14.06.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено.

Оплата за спожиту електричну енергію за березень 2022 року здійснена:

24.06.2022 року у розмірі 34 839,73 грн. (платіжна інструкція № 168).

За твердженнями позивача, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 року по травень 2022 року сплачена, не є предметом даного позову та вказана для пояснення нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Також, між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (позивач) та Приватним акціонерним товариством "Харківський центральний універмаг" (відповідач) було укладено договір реструктуризації заборгованості за електричну енергію № 0404-Р від 29.06.2022 року.

Пунктом 1.2. якого сторони зокрема визначили що заборгованість за договором про постачання становить суму у розмірі 342 177,86 грн.

Додатковою угодою № 2 до договору реструктуризації заборгованості від 29.06.2022 року № 0404-Р від 01.08.2022 року, сторони погодили розірвати договір реструктуризації заборгованості з 01.08.2022 року. Отже вказаний договір реструктуризації є розірваним з 01.08.2022 року.

Оскільки позивач, як постачальник, виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, проте відповідач, як споживач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, позивачем було нараховано відповідачу 2 540,72 грн. - 3% річних за період з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року, та - 24 353,53 грн. інфляційні втрати нараховані в період з травня 2022 року по липень 2022 року.

Також позивач наполягає, що у зв`язку із тим, що відповідач не виконав умови договору в частині своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на суму невчасно здійсненої оплати електричної енергії за договором.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу рахунок за спожиту електричну енергію за загальний період:

- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 315 268,84 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 100 247 кВт*год. Рахунок за лютий 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року надіслано споживачу 11.03.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 17.03.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено. Оплата за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року здійснена: 22.04.2022 року у розмірі 30 282,00 грн. (платіжна інструкція № 139), 09.05.2022 року у розмірі 19 255,00 грн. (платіжна інструкція № 140), 20.05.2022 року у розмірі 28 318,00 грн. (платіжна інструкція № 145), 07.07.2022 року у розмірі 57 029,64 грн. (платіжна інструкція № 154), 08.08.2022 року у розмірі 26 476,11 грн. (платіжна інструкція № 211). 07.09.2022 року у розмірі 1 141,30 грн. (платіжна інструкція № 232).

- за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 56 803,48 грн. Відповідачем за березень 2022 року спожито 17 076 кВт*год. Рахунок за березень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року надіслано споживачу 07.04.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 14.04.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено. Оплата за спожиту електричну енергію за березень 2022 року здійснена: 07.09.2022 року у розмірі 25 335,17 грн. (платіжна інструкція № 232), 07.10.2022 року у розмірі 26 476,29 грн. (платіжна інструкція № 249), 07.11.2022 року у розмірі 4 992,02 грн. (платіжна інструкція № 291).

- за квітень 2022 року на суму разом з ПДВ 47 960,54 грн. Відповідачем за квітень 2022 року спожито 14 115 кВт*год. Рахунок за квітень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року надіслано споживачу 06.05.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 13.05.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено. Оплата за спожиту електричну енергію за березень 2022 року здійснена: 07.11.2022 року у розмірі 21 484,27 грн. (платіжна інструкція № 291), 07.12.2022 року у розмірі 26 476,27 грн. (платіжна інструкція № 320).

- за травень 2022 року на суму разом з ПДВ 34 839,73 грн. Відповідачем за травень 2022 року спожито 9 729 кВт*год. Рахунок за травень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2022 року надіслано споживачу 07.06.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу. Строк оплати рахунку до 14.06.2022 року. Рахунок в строк оплати не було сплачено. Оплата за спожиту електричну енергію за березень 2022 року здійснена: 24.06.2022 року у розмірі 34 839,73 грн. (платіжна інструкція № 168).

У зв`язку зі чим, позивачем заявлено до стягнення із відповідача заборгованість зі сплати

- 2 540,72 грн. - 3% річних за період з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року,

- 24 353,53 грн. інфляційні втрати нараховані в період з травня 2022 року по липень 2022 року. Враховуючи вищевикладене, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних нарахованих позивачем відповідачу на суму несвоєчасно здійсненої оплати електричної енергії за договором.

При цьому, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (від 30.06.2026 року вх. № 15884/26) та запереченнях на відповідь на відзив (від 10.07.2026 року вх. №16907/26) зокрема зазначив, що заборгованість за договором № 1248 від 01.01.2019 року виникла у зв`язку із помилкою обліку електричної енергії за лютий 2022 року, що не залежала від дій ПрАТ «Харківський ЦУМ». У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем у лютому 2022 року було спожито 100 247 квт/год., згідно акту приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року. Однак зазначені показники не відповідали фактичним обсягам споживання електричної енергії. Вказану в акті приймання-передачі електричної енергії кількість електроенергії ПрАТ «Харківський ЦУМ» не споживав у лютому 2022року. Після отримання зазначеного рахунку ПрАТ «Харківський ЦУМ» неодноразово зверталося до ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та до оператора системи розподілу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» щодо виправлення помилки у визначенні обсягів споживання електричної енергії за лютий 2022 року. За результатами перевірки було встановлено, що первісні показники комерційного обліку є неправильними, у зв`язку із чим позивач здійснив офіційний перерахунок.

Так, актом приймання-передачі електричної енергії за червень 2022 року та актом приймання-передачі послуги з розподілу електричної енергії за червень 2022 року позивач відобразив перерахунок попереднього періоду 2022/02, яким здійснив сторнування 57 117 кВт·/год. та зменшив вартість електричної енергії на 149 690,35 грн. без ПДВ, що разом із ПДВ становить 179 628,42 грн. Із акта звіряння взаємних розрахунків між сторонами вбачається, що у бухгалтерському обліку позивача первісна заборгованість за лютий 2022 року була скоригована шляхом спростування 179 628,42 грн., що відображено окремим записом за актом приймання-передачі від 30.06.2022 року. Саме після такого коригування сторони уклали новий договір реструктуризації від 01.08.2022 року вже щодо фактичного розміру основної заборгованості. Таким чином, за лютий 2022 року, виходячи із фактичного обсягу спожитої електроенергії, акт приймання - передачі мав бути на суму 135 640,42 грн. замість 315 268,84 грн. з ПДВ . Проте, позивач необґрунтовано нарахував 3% річних, та інфляційні втрати на завищену суму, яка невірно нарахована з лютий 2022 року, не приймаючи до уваги перерахунок у червні 2022року.

Також, відповідач зазначає, що 29 червня 2022 року між ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та ПрАТ «Харківський центральний універмаг» було укладено договір реструктуризації заборгованості № 0404-Р, предметом якого стало врегулювання заборгованості, що виникла за лютий, березень та квітень 2022 року. Водночас аналіз умов зазначеного договору свідчить про те, що він не містить жодних положень щодо сплати відповідачем 3 % річних або інфляційних втрат (пункт 1.2. такі нарахування відсутні). У подальшому, на підставі виправленої помилки в нарахуванні за поставлену електроенергію за лютий 2022 року, договір реструктуризації боргу від 29.06.2022 року був достроково припинений відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.08.2022 року.

Отже на думку останнього, нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які є предметом позову, здійснено до укладання договору реструктуризації не відповідає дійсності. Приймаючи до уваги, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено після укладання договору реструктуризації та погашення заборгованості згідно укладених договорів, позивач мав здійснити нарахування на врегульовану суму за лютий 2022 року, а саме на суму 135 640,42 грн., замість 315 268,84 грн.

Також, відповідачем було надано власний контррозрахунок (розрахунок) 3 % річних та інфляційних втрат.

У відповіді на відзив (від 07.07.2026 року вх. № 16423/26), позивач зокрема зазначив, що згідно вказаного договору реструктуризації відповідач визнає та сплачує позивачу заборгованість за договором № 1248 від 01.01.2019 року у сумі 342 177,86 грн., що утворилась станом на 29.06.2022 року (за спожиту електричну енергію за жовтень 2022 року - 0,01 грн., за лютий 2022 року - 237 413,83 грн., за березень 2022 року - 56 803,48 грн., за квітень 2022 року - 47 960,54 грн.). Отже, за твердженнями останнього, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, про стягнення яких заявлено в позовній заяві, здійснено до укладання вказаного вище договору реструктуризації 0404-Р від 29.06.2022 року. При цьому, договір реструктуризації № 0404-Р від 29.06.2022 року було укладено вже після порушення відповідачем строків оплати електроенергії, після виникнення боргу за неї та після виникнення підстав для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість. До договору реструктуризації № 0404-Р від 29.06.2022 року не увійшли нараховані суми 3 % річних та індексу інфляції на заборгованість за електричну енергію, про стягнення яких заявлено в позовній заяві ПрАТ “Харківенергозбут”, а тому, не включення до умов договору реструктуризації № 0404-Р від 29.06.2022 року сум інфляційних та 3 % річних, не свідчить, що позивач відмовився від їх нарахування, а лише що сторони не погодили розстрочення сплати нарахованих раніше сум.

Щодо наданого відповідачем розрахунку, позивач зазначає, що розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, що долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву є невірні, оскільки коригування обсягу електричної енергії за лютий 2022 року відбулось після укладання договору реструктуризації № 0404-Р від 29.06.2022 року, шляхом укладання якого відповідач визнав заборгованість за електричну енергію в розмірі 342 177,86 грн. на яку і здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

За твердженнями позивача, нарахування 3 % річних та індексу інфляції здійснено до укладання договору реструктуризації № 0404-Р від 29.06.2022 року, до проведення коригування обсягу електричної енергії за лютий 2022 року та до укладання договору реструктуризації від 01.08.2022 № 0404-Р.

Суд, дослідивши матеріали справи, та надані сторонами у справі пояснення та заперечення не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається із пункту 4 комерційної пропозиції № 23 Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць, розрахунковим періодом є календарний місяць. Попередня оплата електричної енергії здійснюється споживачем 3 (трьома) платежами у таких співвідношеннях: до 1 числа розрахункового місяця 30% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; до 10 числа розрахункового місяця 30% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; до 20 числа розрахункового місяця 40% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; розрахунок попередньої оплати для нових споживачів та споживачів, фактичний обсяг спожитої електричної енергії яких за попередній період дорівнює 0, означається на підставі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Розрахунок суми попередньої оплати визначається постачальником як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період на визначену прогнозовану ціну (Цпрог).

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном Її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. У разі порушення умов оплати, зазначених у комерційній пропозиції, протягом двох розрахункових періодів, постачальник залишає за собою право перевести споживача на комерційну пропозицію, яка відповідає фактичному графіку оплати споживача.

Пунктом 5.7. договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно пункту 5 комерційної пропозиції № 23-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Як вбачається із наявною у матеріалах справи, та встановлено судом в частині здійснення нарахування щодо спірного рахунку, а саме за лютий 2022 року, його було виставлено позивачем на загальну суму разом з ПДВ 315 268,84 грн., та зазначено, що відповідачем було спожито за лютий 2022 року - 100 247 кВт*год. Також зазначено, що рахунок за лютий 2022 року, та акт було надіслано споживачу 11.03.2022 року в електронному вигляді згідно угоди щодо електронного документообігу відповідно до угоди щодо електронного документообігу від 24.11.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 року № 1248. Отже як зазначає позивач, строк оплати рахунку до 17.03.2022 року. Рахунок у визначений строк, сплачено не було.

Також, у матеріалах справи наявні оплати відповідача електричної енергії за лютий 2022 року на загальну суму 162 502,05 грн. які позивачем було враховано в рахунок погашення заборгованості за лютий 2022 року, а саме: 22.04.2022 року у розмірі 30 282,00 грн. (платіжна інструкція № 139), 09.05.2022 року у розмірі 19 255,00 грн. (платіжна інструкція № 140), 20.05.2022 року у розмірі 28 318,00 грн. (платіжна інструкція № 145), 07.07.2022 року у розмірі 57 029,64 грн. (платіжна інструкція № 154), 08.08.2022 року у розмірі 26 476,11 грн. (платіжна інструкція № 211), 07.09.2022 року у розмірі 1 141,30 грн. (платіжна інструкція № 232).

Судом також встановлено, та не заперечується сторонами, позивачем було здійснено перерахунок (коригування) суми спожитої електричної енергії відповідачем у лютому 2022 року, про що свідчить наявний у матеріалах справи рахунок позивача за електричну енергію нараховану у червні 2026 року з якого слідує, а саме:

- всього – 48 903 кВт*год., на суму – 127 305,68 грн., ПДВ – 25 461,13 грн., разом з ПДВ – 152 766,79 грн.;

- у тому числі електрична енергія 8214 кВт*год., тариф 2,725188 грн., на суму 22 384,69 грн.;

- перерахунок попередніх періодів за лютий 2022 року - 57 117 кВт*год., разом - 149 690,35 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявний лист відповідача до позивача щодо виявлення після підписання договору реструктуризації помилки у нарахуванні оплати за попередній період (2022/02), акт приймання – передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за договором про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року № 1248 за червень (АТ «Харквобленерго»), з якого вбачається, що було здійснено перерахунок за період 02/2022 року, а саме: разом – 57 117 кВт.

З вищевикладеного слідує, що відповідачем у лютому 2022 року було спожито електричної енергії у розмірі 43130 кВт (100247 кВт*год. - 57 117 кВт*год.) на загальну суму 135 640,42 грн. (із урахуванням ПДВ 20 % 22 606,74 грн., ціна за 1 кВт. – 2,62767 грн. яка визначена у лютому 2022 року як зазначено у акті приймання – передачі електричної енергії за лютий 2022 року), оскільки зазначена у рахунку за лютий 2022 року сума у розмірі 315 268,84 грн. та кількість спожитих відповідачем кіловат 100247 кВт*год. була визначена позивачем виходячи з первісних, помилково визначених обсягів споживання електричної енергії за лютий 2022 року, про що свідчить рахунок за червень 2022 року, який не заперечується ані позивачем ані відповідачем.

А тому, саме первісне визначення заборгованості позивачем за лютий 2022 року у розмірі 315 268,84 грн. за обсяг спожитих відповідачем кіловат 100247 кВт*год. (відповідно до рахунку за лютий 2022 року) не може бути покладене в основу розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат за весь період прострочення, оскільки зазначена сума включала вартість електричної енергії, яка фактично відповідачем не споживалася, тобто така послуга не була надана позивачем, та згодом була виключена самим позивачем шляхом проведення відповідного перерахунку - коригування.

З вищевикладеного слідує, обґрунтовані заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (від 30.06.2026 року вх. № 15884/26) та запереченнях на відповідь на відзив (від 10.07.2026 року вх. №16907/26), а саме що після коригування за лютий 2022 року відповідачем фактично було спожито електричну енергію - 43130 кВт, на суму 135 640,42 грн. (з ПДВ), а не як зазначено позивачем 315 268,84 грн. (з ПДВ).

Тобто, такі нарахування мають бути здійснені позивачем із урахуванням фактичних обсягів спожитої електричної енергії відповідачем у лютому 2022 року відповідно до акту коригування за червень 2022, тобто із урахуванням проведеним позивачем перерахунків, а не як помилково визначено позивачем за загальний обсяг виставленого за лютий 2022 року рахунку, та якої відповідач фактично не споживав.

Щодо посилання позивача на укладений договір реструктуризації заборгованості № 0404-Р від 29.06.2022 року, суд звертає увагу останнього, що такий договір не змінює фактичного обсягу спожитої відповідачем електричної енергії у лютому 2022 року, та не може свідчити про визнання відповідачем заборгованості у частині, яка у подальшому була скоригована позивачем.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до додаткової угоди № 2 до договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи – підприємця за електричну енергію від 29.06.2022 року № 0404-Р від 01.08.2022 року, у пункту 1 якої, кредитор та боржник дійшли згоди розірвати договір реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця за електричну енергію від 29.06.2022 року № 0404-Р, укладений між сторонами, з 01.08.2022 року.

Отже, такий розірваний договір не несе ніяких юридичних наслідків для сторін в частині визначення розрахунків, як на тому помилково наполягає позивач.

Суд звертає увагу позивача, наявності або відсутності заборгованості здійснюється саме на основі первинних документів (актів, показників лічильників, рахунків тощо), а договір про реструктуризації заборгованості № 0404-Р від 29.06.2022 року (який у подальшому було розірваного між сторонами) не може підміняти собою первинну фінансово-господарську документацію.

Суд також бере до уваги, що відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три проценти річних є наслідком прострочення виконання саме грошового зобов`язання.

Отже, їх нарахування має здійснюватися виходячи із дійсного розміру основного грошового зобов`язання, строк виконання якого настав, а не з помилково визначеної суми, яка в подальшому була скоригована позивачем.

З аналізу вищевикладеного та наявних у матеріалах справи документів слідує, що при визначенні розміру 3 % річних та інфляційних втрат, суд повинен виходити саме з фактичної вартості спожитої відповідачем електричної енергії за лютий 2022 року, встановленої після проведення позивачем відповідного коригування, а саме з суми 135 640,42 грн., а також враховувати фактично здійснені відповідачем платежі, а не як помилково вважає позивач з загальної суми виставленого рахунку за лютий 2022 року у розмірі 315 268,84 грн.

При цьому, посилання позивача на те, що коригування обсягу електричної енергії за лютий 2022 року було проведено після укладення договору реструктуризації № 0404-Р від 29.06.2022 року, саме по собі не є підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму, яка фактично не була спожита відповідачем, та згодом була виключена з його заборгованості внаслідок проведеного позивачем перерахунку, оскільки нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на первісно виставлену за лютий 2022 року суму 315 268,84 грн. з ПДВ, без урахування подальшого коригування, призводить до нарахування відповідальності на суму грошового зобов`язання, яка не відповідає фактичній вартості спожитої відповідачем електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, за висновком суду, наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат у частині, що стосується заборгованості за лютий 2022 року, є необґрунтованим, оскільки здійснений без урахування встановленого позивачем перерахунку та фактичного обсягу спожитої електричної енергії.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з аналізу вищевикладеного слідує, що позивач має право здійснити нарахування 3 % річних та інфляційних втрат саме від простроченого грошового зобов`язання відповідача, а не як було враховано помилково позивачем від суми рахунку без врахування коригувань.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд враховує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (подібний висновок викладений, зокрема, у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі № 905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 року № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078).

З аналізу вищевикладеного слідує, що базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, в якому здійснено платіж.

Суд, також приймає до уваги, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця, інфляційна складова обчислюється без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця — з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, із застосуванням математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого сталося прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 року № 62-97р].

Також, суд приймає до уваги, що Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики у справі № 751/4086/24 зазначив, що при обчисленні інфляційних втрат за статті 625 Цивільного кодексу України мають враховуватися всі місяці прострочення, у тому числі періоди дефляції (коли індекс інфляції менше від 100 %), оскільки такі нарахування становлять єдиний послідовний процес розрахунку.

Крім того, при здійснення перевірки та розрахунку суми заявлених позовних вимог за допомого онлайн - системи "Ліга-закон", суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 лютого 2018 року у справі № 917/1622/16, а саме щодо здійснення перерахунку заявлених позовних вимог саме за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН".

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат нарахованих останнім за заявлений у позовній заяві період з травня 2022 року по липень 2022 року у загальному розмірі 24 353,53 грн., відповідно до наданого розрахунку та із урахуванням здійснених відповідачем оплат за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон" із урахуванням вставної суми боргу за лютий 2022 року (відповідно до проведених коригувань), та встановлено, що такі нарахування здійснено невірно, оскільки відповідно до наданого розрахунку суми інфляційних втрат, позивачем зазначено, що місяць за який нараховано індекс інфляції квітень 2022 року, місяць у якому нараховується індекс інфляції травень 2022.

Крім того, суд приймає до уваги визначений позивачем у позовній заяві період стягнення інфляційних втрат, а саме інфляційні втрати за період з травня 2022 року по липень 2022 року, та наведений позивачем розрахунок суми інфляційних втрат у позовній заяві, у якому зокрема зазначено, щодо періодів за який здійснено нарахування інфляційних втрат зокрема (т. 1., а.с. 4-5)):

- розрахунок заборгованості з інфляційних витрат проводиться по формулі: S=N*(К-100)/100, де S — сума індексу інфляції, N - сума простроченої заборгованості, К – індекс інфляції.

У травні 2022 року нараховано інфляційні втрати з застосуванням індексу інфляції за квітень 2022 року;

У липні 2022 року нараховано інфляційні втрати з застосуванням індексу інфляції за червень 2022 року.

З вищевикладеного викладеного розрахунку позивача який відповідає наданому до позовної заяви розрахунку суми позовних вимог (т. 1., а.с. 29) слідує, що позивачем фактично здійснено нарахування інфляційних втрат по червень 2022 року, а не як помилко вказано у позовній заяві період по липень 2022 року.

Крім того, із надано до суду розрахунку суми позовних вимог, саме інфляційних втрат, судом було встановлено, що позивачем не вірно було здійснено розрахунок інфляційних втрат за зобов`язання лютого 2022 року та березня 2022, а сума інфляційних втрат за зобов`язання квітня 2022 року здійснених позивачем не перевищує суми за розрахунком суду.

Також, суд не приймає наданий відповідачем до відзиву на позовну заяву конррозрахунок позовних вимог, а саме інфляційних втрат, оскільки такий розрахунок здійснено відповідачем за період, що не відповідає заявленому позивачем періоду стягнення, а саме відповідачем нарахування інфляційних втрат здійснено починаючи з квітня 2022 року, тоді як позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з травня 2022 року по липень 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, судом було здійснено власний розрахунок інфляційних втрат із урахуванням заявлено у позовній заяві початку періоду нарахування, та відповідно до здійсненого розрахунку завершення такого періоду (який визначено у позовній заяві та наданому до суду розрахунку суми позовних вимог інфляційних втрат), а саме з травня 2022 року по червень 2022 року із урахування сплати відповідачем суми боргу за кожним місяцем, та із урахуванням здійсненого позивачем коригування фактично спожитої відповідачем електричної енергії за лютий 2022 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у загальному розмірі 7626,06 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі - 16727,47 грн. відмовити.

Також, судом було здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 2 540,72 грн. нарахованих за заявлений у позовній заяві період, а саме з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року, відповідно до наданого розрахунку за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено не вірно, оскільки позивачем було невірно визначено суму боргу за лютий 2022 року, та у наданому до суду розрахунку суми позовних вимог зазначено кінець періоду 28.06.2022 року, у той час, як у позовній заяві заявлено період з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року, при цьому розрахунок за зобов`язання травня 2022 року позивачем здійснено за період з 15.06.2022 року по 24.06.2022 року, що відповідає визначеному у позові періоду.

Також, суд не приймає наданий відповідачем до відзиву на позовну заяву конррозрахунок позовних вимог, а саме 3 % річних, оскільки такий розрахунок здійснено відповідачем за період, що не відповідає заявленому позивачем періоду стягнення, а саме відповідачем нарахування 3 % річних здійснено по 28.06.2026 року, тоді як позивачем заявлено до стягнення 3 % за період з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року

У зв`язку із чим, судом було здійснено власний розрахунок 3 % річних із урахуванням (початку та завершення) заявленого позивачем періоду стягнення (з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року, із урахування сплати відповідачем суми боргу за кожним місяцем, та із урахуванням встановленої судом вірної суми боргу за лютий 2022 року, за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, до стягнення підлягає сума 3 % у розмірі 1317,15 грн.

В частині стягнення 3 % у розмірі 1223,61 грн. – відмовити.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 7626,06 грн. за загальний період з травня 2022 року по червень 2022 року та 3 % у розмірі 1317,15 грн. за загальний період з 18.03.2022 року по 24.06.2022 року).

В частині стягнення 3 % у розмірі 1223,61 грн., та інфляційних втрат у розмірі - 16727,47 грн. відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 885,33 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський центральний універмаг", 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 1/3, ЄДРПОУ 01562800) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, ЄДРПОУ 42206328, п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, ХОУ АТ “Ощадбанк”)

заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 1248 від 01.01.2019 року 3% річних у розмірі 1317,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 7626,06 грн. та судовий збір у розмірі 885,33 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 % у розмірі 1223,61 грн., та інфляційних втрат у розмірі - 16727,47 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328);

відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківський центральний універмаг", 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 1/3, ЄДРПОУ 01562800).

Повне рішення складено "08" вересня 2026 р.

СуддяО.О. Ємельянова