Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №285/1313/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/1313/26Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М.з секретарем судового засідання Гончаруком С.С., з участю захисника Грабовського Дмитра Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Грабовського Д. О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Згідно з постановою судді місцевого суду 24.02.2026 о 21:53 год в м. Звягель, вул. Шевченка, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому лікувальному закладі відмовилась, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Грабовський Д.О. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких допустимих та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керувала автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що на наданих відеозаписах відсутні докази руху та зупинки автомобіля ОСОБА_1 . Зазначає, що можливе знаходження ОСОБА_1 біля транспортного засобу, або в ньому, який не є в стані руху, не є доказом вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Однак, у постанові суддею неодноразово зазначено, що працівники поліції під`їхали чи зупинилися біля нерухомого автомобіля, тобто судом встановлено, що законної зупинки та руху транспортного засобу не було.

ОСОБА_1 у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Враховуючи участь в судовому засіданні адвоката Грабовського Д.О., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим проводити апеляційний розгляд на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 24.02.2026 серії ЕПР1 №600097 убачається, що 24.02.2026 о 21:53 год в м. Звягель, вул. Шевченка, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому лікувальному закладі відмовилась, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що остання від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовилася (а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, згідно з яким ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.8); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6719901 від 24.02.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.8); наявних в матеріалах справи відеозаписах із службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського (а.с.10), на яких зафіксовано, що поліцейські зупинились позаду автомобіля Hyundai, номерний знак НОМЕР_1 , який був з увімкненими приладами та фарами. Працівники поліції підійшли до автомобіля та виявили, що на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 . Під час спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вона здійснила зупинку автомобіля в забороненому місці та склали постанову за порушення нею п.15.9 г ПДР, а саме за здійснення зупинки на перехресті, на що остання не заперечувала та погодилась оплатити штраф. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що при спілкуванні з нею виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер» та у найближчому лікувальному закладі, на що остання відмовилась. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово наголошувала, що працівники поліції її не зупиняли, оскільки автомобіль був у нерухомому стані, крім того, повідомляла, що керувала не вона, а водій, який втік. Від отримання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та від підпису у ньому відмовилась.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд зазначає наступне.

З відеозапису службового автомобіля поліції убачається, що поліцейські зупинились позаду автомобіля Hyundai, номерний знак НОМЕР_1 . Працівники поліції підійшли до автомобіля та виявили, що на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 . Під час спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вона здійснила зупинку автомобіля в забороненому місці – на перехресті, на що ОСОБА_1 відповіла, що їй подзвонила дитина з температурою 38,5, то вона зупинилась. ОСОБА_1 каже: «Ви мене не зупинили, я просто зупинилася, мені дитя телефонує, розумієте…», на що працівник поліції відповідає: «Але Ви зупинилися з порушеннями». В подальшому працівники поліції склали постанову за порушення нею п.15.9 г ПДР, а саме за здійснення зупинки на перехресті, за що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, на що остання не заперечувала та погодилась оплатити штраф.

Факт керування ОСОБА_1 визнала особисто, зокрема, погодилася з постановою серії ЕНА №6719901 від 24.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 340 грн, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.8), за що особисто поставила підпис, тобто визнала, що керувала вказаним транспортним засобом, а тому доводи в цій частині повністю спростовуються. Крім того, як встановлено судом, доказів того, що вказана постанова оскаржена або скасована суду не надано. Будь-яких заперечень щодо дій працівників поліції ОСОБА_1 не виказувала. Вказаний транспортний засіб належить особисто ОСОБА_1 . Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Твердження ОСОБА_1 , що вона не керувала транспортним засобом, а керувала інша особа – водій, а вона сіла на водійське місце, щоб погрітися, апеляційний суд розцінює як спробу уникнення адміністративної відповідальності, оскільки суперечать поясненням ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції. Спочатку ОСОБА_1 підтверджувала, що вона керувала транспортним засобом і зупинилася, бо їй зателефонувала дитина. Версія, що вона не керувала транспортним засобом, з`явилася вже після того, як працівники поліції озвучили наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного дії працівників поліції вчинені у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735. Тому вказані посилання у апеляційній скарзі не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Грабовського Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська