Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №279/4038/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 279/4038/26 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Категорія 68 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2026 року, постановлену в складі судді Невмержицької О. А. в місті Коростені,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. 18 червня 2026 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 (далі також відповідач) про розірвання шлюбу.

2. Позов мотивовано тим, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, між ними відсутні взаємна повага, взаєморозуміння та довіра, подальше спільне життя є неможливим.

Рух справи в суді першої інстанції

3. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі №279/4038/26 та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

4. 09 липня 2026 року до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача про надання сторонам строку для примирення на шість місяців, мотивоване тим, що сторони виховують малолітню доньку, позивач проходить військову службу, а відповідач не виключає можливості збереження сім`ї.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2026 року клопотання про надання строку для примирення задоволено частково.

6. Надано сторонам строк для примирення терміном два місяці — до 13 вересня 2026 року. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинено у зв`язку з наданням сторонам строку для примирення.

7. Ухвала мотивована тим, що відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд першої інстанції, врахувавши клопотання відповідача, наявність у сторін малолітньої дитини, а також обставини проходження відповідачем військової служби та зумовлену цим його тривалу відсутність, яка може негативно впливати на сімейні стосунки, дійшов висновку про доцільність вжиття заходів, спрямованих на збереження сім`ї. У зв`язку з цим суд надав сторонам строк для примирення та зупинив провадження у справі на визначений строк.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

8. ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції та 11 липня 2026 року подав апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».

9. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2026 року у справі № 279/4038/26 в частині надання сторонам строку для примирення та зупинення провадження у справі, а справу передати до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області для продовження розгляду без надання сторонам строку для примирення.

10. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, формально застосував статтю 111 Сімейного кодексу України та не встановив обставин, які б свідчили про існування реальної можливості відновлення сімейних відносин між сторонами.

11 Позивач зазначає, що з моменту звернення до суду він послідовно вказував на неможливість примирення, формальний характер існування шлюбу, припинення спільного життя та остаточність свого рішення про розірвання шлюбу. Також ОСОБА_1 посилається на те, що 10 липня 2026 року після отримання відзиву відповідача він подав через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив та заперечення на клопотання про надання строку для примирення, у яких повторно повідомив про категоричну незгоду із наданням такого строку. На його думку, ці документи не були враховані судом першої інстанції під час постановлення ухвали.

12. Крім того, позивач вказує, що надання строку для примирення не відповідає меті статті 111 Сімейного кодексу України, оскільки він не бажає зберігати шлюб, а примушування до збереження шлюбних відносин суперечить принципу добровільності шлюбу. Окремо ОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду першої інстанції не містить належної мотивації, не враховує фактичного припинення сімейних відносин, його проходження військової служби, добровільне утримання доньки та відсутність між сторонами спору щодо місця проживання дитини, батьківства чи майнових вимог.

13. На думку позивача, зупинення провадження у справі без належного обґрунтування призводить до штучного затягування розгляду справи та порушує його право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

14. Відзив від ОСОБА_2 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не перешкоджає перегляду судового рішення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

15. 17 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху у зв`язку з виявленими недоліками.

16. 21 липня 2026 року через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» до Житомирського апеляційного суду надійшла заява позивача про усунення недоліків апеляційної скарги.

17. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2026 року.

18. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

19. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

20. Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

21. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

22. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 260 ЦПК України в ухвалі, яка викладається окремим документом в обов`язковому порядку мають бути вказані мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

23. Апеляційний суд уважає, що ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

24. Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

25. Згідно з частиною сьомою статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

26. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

27. З аналізу наведених норм встановлено, що надання сторонам строку для примирення у справі про розірвання шлюбу є процесуальним заходом, спрямованим на можливе збереження сім`ї, і застосовується судом з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому такий захід не вирішує спір по суті, не позбавляє особу права на розірвання шлюбу та не перешкоджає подальшому розгляду справи після закінчення визначеного судом строку.

28. Суд першої інстанції встановив, що між сторонами існує спір про розірвання шлюбу, вони мають малолітню дитину, а відповідач просила надати строк для примирення, посилаючись на можливість збереження сім`ї.

29. За таких обставин суд першої інстанції мав процесуальні підстави для застосування статті 111 Сімейного кодексу України та частини сьомої статті 240 ЦПК України.

30. Визначений судом строк для примирення становить два місяці, тобто не перевищує граничного шестимісячного строку, передбаченого процесуальним законом. Такий строк не є надмірним та відповідає меті надання сторонам часу для можливого врегулювання сімейних відносин.

31. Оскільки суд першої інстанції надав сторонам строк для примирення, зупинення провадження у справі було процесуальним наслідком такого рішення та відповідало пункту 4 частини першої статті 251 ЦПК України.

32. Тому, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі на цей строк є правильним.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

33. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що категорична незгода позивача на примирення виключала можливість надання сторонам строку для примирення.

34. Сам по собі факт заперечення одного з подружжя проти примирення не позбавляє суд права вжити передбачені законом заходи щодо примирення подружжя, якщо суд дійшов висновку, що такі заходи не суперечать моральним засадам суспільства та можуть бути застосовані з урахуванням обставин справи.

35. Доводи позивача про те, що шлюб фактично припинений, а його рішення про розірвання шлюбу є остаточним, підлягають оцінці судом першої інстанції під час вирішення спору по суті відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України. Натомість оскаржувана ухвала не вирішує питання про розірвання шлюбу по суті, а лише тимчасово зупиняє провадження у справі у зв`язку з наданням сторонам строку для примирення.

36. Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував відповідь на відзив та заперечення на клопотання про надання строку для примирення, також не дають підстав для скасування ухвали, оскільки зі змісту апеляційної скарги встановлено, що ці документи фактично містили повторне підтвердження позиції позивача про небажання зберігати шлюб. Така позиція враховується апеляційним судом, однак не спростовує права суду першої інстанції надати сторонам нетривалий строк для примирення.

37. Посилання позивача на неправильне застосування судом першої інстанції статей 111 та 112 Сімейного кодексу України є необґрунтованим. Стаття 112 Сімейного кодексу України регулює вирішення спору про розірвання шлюбу по суті, тоді як оскаржуваною ухвалою справа по суті не вирішувалася.

38. Доводи апеляційної скарги про порушення права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку апеляційний суд відхиляє, оскільки зупинення провадження у справі здійснено на визначений законом строк, який є меншим за максимально допустимий, а після його закінчення справа підлягає подальшому розгляду судом першої інстанції.

39. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача із застосуванням судом першої інстанції передбаченого законом процесуального заходу та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

40. Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

41. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

43. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

44. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а оскаржену ухвалу – залишити без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

45. Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

2. Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 липня 2026 року у справі № 279/4038/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 08 вересня 2026 року.