Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №283/980/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 283/980/26Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.

Категорія 327Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, а провадження у справі в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрито відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 та ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

У постанові судді місцевого суду встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 190001 від 21.04.2026 ОСОБА_1 ухилявся від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення належних умов життя, виховання та розвитку дітей. Зокрема, 05.04.2026 близько 13 год. у будинку за місцем проживання сім`ї було виявлено антисанітарний стан: приміщення було брудним, речі розкидані, кухонний стіл забруднений, при цьому у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 190002 від 21.04.2026 ОСОБА_1 05.04.2026 о 12 год. 30 хв. за місцем проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своїх дітей, а саме висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, чим завдав шкоди їх психічному здоров`ю.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Барановський І.І. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, провадження у справі в цій частині закрити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що жодним доказом у справі не встановлено, у чому проявилось невиконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_1 по відношенню до його дітей. Вважає, що розкидані речі по кімнатах та забруднений стіл не може ставитися у провину ОСОБА_1 як невиконання батьківських обов`язків. Також не зрозуміло, за якими критеріями було визначено, що приміщення є брудним, та яким чином це визначено без інших доказів. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 сам виховує дітей (мати дітей померла). На думку адвоката, суд не надав оцінки діям ОСОБА_1 в чистині невиконання батьківських обов`язків.

ОСОБА_1 та адвокат Барановський І.І. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. За таких обставин суд вважає можливим проводити апеляційний розгляд на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постанова судді в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП в апеляційній скарзі не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції наведених вище вимог закону дотримався не в повному обсязі.

Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався як на докази: протокол про адміністративні правопорушення серії ВБА № 190001 від 21.04.2026 (а. с. 2); рапорт працівника поліції від 05.04.2026 (а.с.4); акт обстеження умов проживання від 05.04.2026 (а.с.5).

Дослідивши наявні докази, апеляційний суд не погоджується з тим, що перелічені докази є достатніми для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені у ст. 150 Сімейного кодексу України та передбачають, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків вважатиметься невиконання безпосередньо обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. При цьому, як зазначалось вище, положеннями ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено відповідальність саме за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей. А об`єктивна сторона за ч.1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Апеляційний суд зауважує, що за змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є видами джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Однак, з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 190001 від 21.04.2026 вбачається, що як неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо створення належних умов проживання дітей вказується те, що 05.04.2026 близько 13 год. у будинку за місцем проживання сім`ї було виявлено антисанітарний стан: приміщення було брудним, речі розкидані, кухонний стіл забруднений, при цьому у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому у протоколі не вказано, які саме дії вчинив чи не вчиняв ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків, чи була заподіяна шкода інтересам дітей (потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП є малолітні та/або неповнолітні особи, відносно яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов`язків).

Слід звернути увагу, що акт обстеження умов проживання від 05.04.2026 містить лише посилання на те, що в будинку ОСОБА_1 брудно, безлад, антисанітарний стан, розкидані речі, неприємний запах, посуд, кухонний стіл брудний. При цьому жодного доказу такого стану речей, як-то матеріали фото чи відеофіксації, матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 190001 від 21.04.2026, не містять, що викликає обгрунтовані сумніви у їх об`єктивності. Крім цього, в оскаржуваній постанові не наведено мотивів, чому неприбраний будинок в конкретний момент часу оцінюється як ухилення батька від виконання своїх обов`язків стосовно дітей.

З урахуванням наведеного, та встановлених судом апеляційної інстанції обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 190001 від 21.04.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, в розумінні ст.251 КУпАП, сам по собі не може підтверджувати вчинення останнім правопорушення.

Викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не ґрунтуються на достатніх доказах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_2 за ч.1 ст.184 КУпАП поза розумним сумнівом, оскаржена постанова суду першої інстанції є необґрунтованою.

Згідно з положеннями ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП ( протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 190001 від 21.04.2026) та закриття в цій частині провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення,

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Малинського районного суду Житомирської області від 30 липня 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 190001 від 21.04.2026) - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська