Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №295/7696/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/7696/25 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 8 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Павицької Т.М.,

за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу № 295/7696/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс-Тім», Приватного підприємства «Рієлт Сервіс ЮА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на добудовану частину нежитлового приміщення та стягнення упущеної вигоди і моральної шкоди

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 16 вересня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Чішман Л.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс-Тім», Приватного підприємства «Рієлт Сервіс ЮА», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Просить: визнати за нею ( ОСОБА_1 ) право власності шляхом виділення частки як самостійного об`єкта нерухомого майна на добудовану частину нежитлового приміщення загальною площею 129,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсними (нікчемними) будь-які зареєстровані речові права третіх осіб на зазначену добудовану частину площею 129,8 кв.м (зокрема, право власності ПП «Рієлт Сервіс ЮА», зареєстроване 03 грудня 2021 року на підставі правочинів із ТзОВ «Айс-Тім»). Зобов`язати відповідного державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності позивача ( ОСОБА_1 ) на вказаний об`єкт; стягнути солідарно з відповідачів: АТ «ПУМБ», ТзОВ «Айс-Тім» та ПП «Рієлт Сервіс ЮА» на користь позивача ( ОСОБА_1 ) суму упущеної вигоди, що складає вартість нестриманих доходів від використання спірного нерухомого майна за період із жовтня 2017 року по червень 2025 року; стягнути солідарно з зазначених вище відповідачів на користь позивача ( ОСОБА_1 ) компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 000 грн; стягнути солідарно з відповідачів три проценти річних та інфляційні втрати на присуджену суму упущеної вигоди (вимога п.3 цієї частини) відповідно до ст. 625 ЦК України - за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 16 вересня 2025 року в справі призначена судова експертиза, проведення якої доручено судовим експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Житомир, вул. Старий бульвар,18). На вирішення експертів поставлені наступні запитання: 1.Яка орієнтовна ринкова вартість нежитлового приміщення добудованої частини площею 129,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , станом на жовтень 2017 та станом на день проведення експертизи?; 2.Яким є середньоринковий рівень орендної плати за користування нежитловим приміщенням добудованої частини площею 129,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , у період із жовтня 2017 до дати проведення експертизи, з визначенням за 1 кв.м та за всю площу 129,8 кв.м, щомісячно?; 3.Який є розмір неотриманого доходу (упущеної вигоди) від неможливості користування/розпорядження нежитловим приміщенням добудованої частини площею 129,8 кв.м за період із жовтня 2017 року по дату проведення експертизи?; 4.Якою є сума інфляційних втрат та три проценти річних за період із жовтня 2017 по дату проведення експертизи на суму визначеної упущеної вигоди за цей період?; 5.Якою є загальна сума неотриманого доходу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за вказаний період? У разі неможливості доступу до майна, визначення орієнтовної ринкової вартості нежитлового приміщення, а саме, добудованої частини площею 129,8 кв.м за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 17/1, провести відповідно до подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна, станом на жовтень 2017 та на час проведення експертизи. В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи 295/7696/25. Витрати на проведення експертизи (експертиз) покладено на ОСОБА_1 . Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від дачі висновку та за дачу завідомо неправдивого висновку за ст.ст.384,385 КК України. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Відповідач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу про призначення у справі судової експертизи скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що сама позивач у своїй позовній вимозі фактично визнає, що наразі такого нерухомого майна як «нежитлового приміщення добудованої частини площею 129,8 кв.м за адресою АДРЕСА_1 » - не існує, і власне фактично позивач просить суд формально створити таке майно. Крім того, всі подальші позовні вимоги ОСОБА_1 фактично є похідними від основної позовної вимоги, оскільки вони всі побудовані на факті гіпотетичного визнання судом існування такого майна взагалі. Навіть не надаючи жодної оцінки обґрунтованості позовних вимог вбачається, що питання, які ставляться на розгляд експерта, презюмують фактичне існування майна, і питання експертизи стосуються саме вартості такого майна, упущеної вигоди від здачі в оренду такого майна, інфляційних втрат тощо. Складається враження, що суд, задовольняючи заяву позивача про призначення експертизи, вже визнав існування майна. Отже, фактично частково вирішив справу по суті шляхом фактичного «виділення зазначеної добудованої частини як самостійного об`єкта нерухомості». Як убачається з матеріалів цивільної справи, а саме, з тексту позовної заяви, позивач визначила розмір грошових вимог до відповідачів, а саме, розділ 9 уточненої позовної заяви містить розрахунок ціни позову, в якому чітко зазначено, що: орієнтовна вартість спірного нерухомого майна складає 10 768 720 грн; розмір упущеної вигоди складає 15 022 000 грн; три процента річних та інфляційні втрати складають 15 803 000 грн. Позовна заява містить у повному об`ємі відповіді на питання, які суд поставив перед експертом. Очевидним є факт того, що єдиною метою, з якою позивачем було подано заяву про проведення судової експертизи, є не з`ясування обставин, що мають значення для справи (п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України), а фактично штучне створення нових доказів у справі, що є порушенням принципів та правил ЦПК України. Оскаржувана ухвала Богунського районного суду м.Житомира не містить жодного обґрунтування, яке б пояснювало необхідність проведення експертизи, а саме, жодних належних доводів щодо того, чому позивач не отримала/виготовила/ замовила відповідні розрахунки самостійно до подання позову і які саме обставини справи мають бути з`ясовані відповідною експертизою. Висловлене в судовому засіданні позивачем обґрунтування, чому вона не може провести відповідну експертизу або розрахунку самостійно, звелися до того, що позивач позбавлена можливості потрапити у приміщення, оскільки не є його власницею, про що зазначає суд в оскаржуваній ухвалі. ОСОБА_1 на розгляд суду ставить питання про визнання за нею права власності на нерухоме майно. В свою чергу, позивач не ставить питання про відшкодування реальної вартості цього майна. У зв`язку з цим, виникає цілком логічне питання, з якою метою або для доведення чи спростування якої обставини, суд в оскаржуваній ухвалі ставить експерту питання про визначення реальної вартості спірного майна станом на 2017 рік та на дату виготовлення експертизи? Як такий висновок експерта може вплинути на питання позовної вимоги про фактичне витребування майна або стягнення упущеної вигоди, пені, інфляційних втрат або моральної шкоди? Вважає, що в порушення вимог ЦПК України суд не визначив на підставі яких саме матеріалів, документів має бути проведено судову експертизу, а отже, ухвала не відповідає вимогам ЦПК України. Процесуальним законом презюмується, що суд зобов`язаний визначити, які саме матеріали є необхідними для проведення експертизи. Крім того, суд має заслухати думку учасників справи щодо визначення таких матеріалів. У порушення вимоги закону судом не ставилося на обговорення з учасниками справи питання щодо конкретного переліку матеріалів, які мають бути передані експерту та на підставі яких експертом має бути проведено відповідну експертизу. Так само, в заяві позивача про призначення судової експертизи відсутнє будь-яке обґрунтування щодо переліку матеріалів, які мають бути передані експерту. Закон прямо забороняє експерту самостійно збирати матеріали для проведення експертизи, а отже, виникає питання щодо відповідності рішення суду вимогам закону в частині можливості вирішення експертом поставлених питань за «подібним майном». У порушення вимог ЦПК України, так і в порушення вимог Інструкції, в ухвалі суду відсутні бідь-які обґрунтування та підстави для призначення судової експертизи, відсутній конкретний перелік матеріалів (документів), на підставі яких має бути проведено експертизу. Оскаржувана ухвала в резолютивній частині не містить вказівки на те, яка саме експертиза (вид, підвид) має бути проведена. Також, питання, які поставлені судом експерту, не відповідають орієнтовному переліку питань, що містяться у Рекомендаціях. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер). Упущена вигода не може ґрунтуватися на теоретичних (абстрактних) розрахунках. В основу визначення розміру упущеної вигоди має покладатись належний доказ реальної можливості отримання доходу. Однак, у супереч цьому, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження реальної можливості отримання нею начебто упущеної вигоди. Оскільки такі документи відсутні в матеріалах справи, то відсутня будь-яка базова основа для здійснення експертом будь-яких розрахунків у цій конкретній справі, у тому числі, щодо визначення розміру упущеної вигоди, а також подальших розрахунків пені та інфляційних втрат. Зупинення судом розгляду справи на час проведення судової експертизи, питання якої жодним чином не впливають на розгляд та вирішення основної позовної вимоги, оскільки жодним чином не стосуються її, призводить до невиправданого затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

При цьому покликається на те, що призначення експертизи є процесуальним інструментом збору доказів, а не вирішенням спору по суті. Експертиза у цій справі виконує виключно допоміжну процесуальну функцію. Її призначення не має ознак передчасного чи несанкціонованого вирішення спору по суті, а скарга не містить переконливих правових підстав для скасування ухвали про її призначення. Призначення експертизи є правомірною процесуальною дією суду, а не засобом штучного формування нових доказів. Її мета — забезпечити об`єктивність і повноту розгляду, коли сторони самостійно не можуть надати висновки, що потребують вузькоспеціалізованої експертизи. Експертиза не визнає прав на майно, а лише дозволяє суду зібрати техніко-економічні дані для оцінки збитків. Фізичне існування добудованого об`єкта підтверджене як документально, так і поведінкою скаржника, а тому підстави для її оцінки є достатніми і обґрунтованими, незалежно від наявності чи відсутності окремого запису в ДРРП. Судова експертиза — це не дублювання позиції сторони, а неупереджене джерело спеціальних знань, яке дає суду можливість прийняти виважене рішення. Посилання скаржника на Науково-методичні рекомендації з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №?53/5 (у редакції від 26 грудня 2012 року), є необґрунтованим та юридично помилковими. Рекомендації не мають нормативно-обов`язкового характеру. Зазначений документ не є нормативно-правовим актом у розумінні Закону України «Про нормативно-правові акти», а має довідково-методичний характер. Його призначення — орієнтовне узагальнення типових питань для зручності суду та сторін, але жодним чином не обмежує суд при вирішенні процесуальних питань, пов`язаних із призначенням експертизи. Формулювання питань до експерта є виключною компетенцією суду. Відповідно до частини першої ст.103 ЦПК України, саме суд, а не сторони і не експертна установа, визначає, які питання потребують спеціальних знань та мають бути поставлені експерту. Норма містить лише одну умову — необхідність цих знань для з`ясування обставин справи, що неможливо зробити без експертизи. Водночас закон не вимагає, щоб питання обов`язково відповідали рекомендованим зразкам чи перелікам. Жодна норма ЦПК не передбачає права сторони обмежувати обсяг матеріалів, які суд надає експерту. Будь-яка спроба скаржника «визначити» або звузити цей обсяг — це втручання в дискрецію суду та порушення принципу змагальності (ст.12 ЦПК України). Тільки суд вирішує, які обставини потребують з`ясування, і які матеріали необхідні експерту для цього. Отже, указане в ухвалі формулювання про надання всіх матеріалів справи відповідає ст.104 ЦПК України. Апеляційна скарга помилково трактує правову природу поєднаних вимог. Подання комплексного позову є процесуально допустимим і обґрунтованим, а призначення експертизи — необхідним для встановлення розміру збитків. Це повністю узгоджується з принципами справедливого судочинства, ефективного захисту прав та усталеною судовою практикою. Ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у зв`язку з призначенням експертизи відповідає вимогам ст.ст.103,104,110,114,252 ЦПК України, а також усталеній практиці Верховного Суду. Вона була прийнята в межах процесуальних повноважень суду, з дотриманням принципів ефективності, змагальності та забезпечення права сторони на повний захист її прав.

Від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача АТ «ПУМБ» Пастушенко Б.Ю. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, - ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник ПП "Ріелт Сервіс ЮА", Вівсик С.А., Вівсик О.П. та ТзОВ "Айс Тім" Шахрай В.В. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, - ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями частин другої та третьої ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

При вирішенні питання щодо призначення судової експертизи в справі, суду належить керуватися положеннями діючого на момент вчинення відповідної процесуальної дії законодавства, з обов`язковим урахуванням додаткових інструкцій, роз`яснень, правил, які регулюють означене питання.

Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Порядок призначення судової експертизи, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», ЦПК України, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5), іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (з подальшими змінами) роз`яснено, що у разі, коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.

Також у пунктах 1 та 2 зазначеної вище постанови ВСУ звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України "Про судову експертизу" і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

Відповідно до правового висновку, відображеного у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі №683/1084/21, суд наділений правом не приймати на віру будь-який висновок експерта та оцінювати його відповідно до ст.89 ЦПК України.

У постанові від 11 квітня 2018 року в справі №910/24880/15 Верховний Суд наголосив, що висновок здійснений не в результаті проведення судової експертизи не є обов`язковим при оцінці доказів у справі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Абзац перший ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір із експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що проведення судової експертизи є фактичним штучним створенням нових доказів у справі є помилковим, оскільки проведення експертизи є необхідним для дослідження обставин, які входять до предмету доказування в справі та для встановлення яких потребуються спеціальні знання.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не визначив на підставі яких матеріалів, документів має бути проведено судову експертизу спростовуються змістом ухвали суду про призначення експертизи, оскільки в ній чітко зазначено на підставі яких матеріалів має проводитися експертне дослідження.

Відповідно до змісту ст.103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а тому посилання в апеляційній скарзі на те, що поставленні перед експертом питання не відповідають орієнтованому переліку питань, що містяться в рекомендаціях із питань підготовки і призначення судових експертиз не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду про призначення експертизи.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що зупинення судом розгляду справи на час проведення судової експертизи призводить до невиправданого затягування розгляду справи, що є неприпустимим, також не змінюють висновків суду першої інстанції про призначення експертизи, оскільки відповідно до ст.252 ЦПК України зупинення провадження у справі у випадку призначення судом експертизи є правом суду, яким суд і скористався.

Разом із тим, колегія суддів проаналізувала перелік питань, із яких має бути проведена судово-економічна експертиза, та вважає, що не є доцільним вносити на вирішення експертів наступні питання: під номером три – яким є розмір неотриманого доходу (упущеної вигоди) від неможливості користування/розпорядження нежитловим приміщенням добудованої частини площею 129,8 кв.м за період із жовтня 2017 року по дату проведення експертизи; питання під номером чотири – якою є сума інфляційних втрат та трьох процентів річних за період із жовтня 2017 року по дату проведення експертизи на суму визначеної упущеної вигоди за цей період; питання під номером п`ять – якою є загальна сума отриманого доходу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за вказаний період, оскільки маючи відповідь на питання під номером два про щомісячну вартість оренди одного квадратного метра користування нежитловим приміщенням за відповідною адресою, простим математичним підрахунком можливо здобути відповіді на інші питання (три, чотири і п`ять) та спеціальних знань у іншій сфері для того, щоб відповісти на третє, четверте та п`яте питання, не потребується.

Із огляду на викладене вище та відповідно до положень ст.376 ЦПК України ухвалу суду першої інстанції належить змінити, виключивши з переліку питань, із яких має бути проведена судово-економічна експертиза: питання під номером три – яким є розмір неотриманого доходу (упущеної вигоди) від неможливості користування/розпорядження нежитловим приміщенням добудованої частини площею 129,8 кв.м за період із жовтня 2017 року по дату проведення експертизи?; питання під номером чотири – якою є сума інфляційних втрат та трьох процентів річних за період із жовтня 2017 року по дату проведення експертизи на суму визначеної упущеної вигоди за цей період?; питання під номером п`ять – якою є загальна сума отриманого доходу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за вказаний період? У решті ухвала залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 16 вересня 2025 року змінити, виключивши з переліку питань, із яких має бути проведена судово-економічна експертиза: питання під номером три – який є розмір неотриманого доходу (упущеної вигоди) від неможливості користування/розпорядження нежитловим приміщенням добудованої частини площею 129,80 кв.м за період із жовтня 2017 року по дату проведення експертизи?; питання під номером чотири – якою є сума інфляційних втрат та трьох процентів річних за період із жовтня 2017 року по дату проведення експертизи на суму визначеної упущеної вигоди за цей період?; питання під номером п`ять – якою є загальна сума отриманого доходу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за вказаний період?.

У решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Судді: