Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №294/1983/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №294/1983/25 Головуючий у 1-й інст. БІЛЕРА І. В.

Номер провадження №33/4805/1137/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., захисника Сидоренка В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 23 листопада 2025 року о 00:42 в м. Чуднів по вул. Європейській керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР.

На постанову суду особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що суддею було допущено спрощений підхід до розгляду даної справи, оскільки не було встановлено фактичних обставин правопорушення.

Стверджує, що при розгляді справи була відсутня належна та обґрунтована оцінка наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Сидоренка В.В. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення.

Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, даними, які містяться:

- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521094 від 23.11.2025 року (а.с. 2);

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с 4),

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с 5),

- рапортом працівника поліції (а.с 6),

- довідкою про належність транспортного засобу, згідно якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом маки «Фольсваген пасат», днз НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 (а.с 7),

- довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 (а.с 8),

- відеозаписом події (а.с 9).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, працівниками поліції було зупинено автомобіль, внаслідок порушення комендантської години.

В ході спілкування з ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або проїхати до найближчого медичного закладу, однак ОСОБА_1 , відмовився.

На відеозаписі також зафіксовано на 01 год. 09 хв. 29 с., що ОСОБА_1 повідомляє: «Я не заперечую, що я випив».

При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Працівниками поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521094 від 23.11.2025 року.

Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, яке вважається закінченим, в момент, коли особа розуміючи свій обов`язок пройти огляд та наслідки такої відмови відмовляється виконати таку вимогу працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а також ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права є голослівними та не підтверджені жодними конкретними обставинами чи доказами. Апелянтом не наведено, які саме норми права були порушені судом першої інстанції та яким чином такі порушення вплинули на правильність ухваленого рішення.

Твердження про нібито спрощений підхід суду до розгляду справи також є безпідставним. Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив усі наявні докази, встановив фактичні обставини справи, перевірив їх належність, допустимість, достовірність та достатність у сукупності, після чого надав їм належну правову оцінку відповідно до вимог закону.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність належної оцінки доказів також не відповідають фактичним обставинам справи. У постанові суду наведено мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, зазначено докази, покладені в основу висновків суду, а також наведено обґрунтування щодо їх оцінки. При цьому апеляційна скарга не містить аналізу конкретних доказів, які, на думку апелянта, були неправильно оцінені або залишені поза увагою суду.

До суду 10.07.2026 р. захисником Сидоренком В.В. було подано доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 , в якому захисник вказує на відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, неналежне роз`яснення порядку процедури проведення огляду на стан сп`яніння, що полягає в можливості проходження огляду в медичному закладі в разі незгоди з проведеним оглядом на місця зупинки, відсутності направлення на медичний огляд в медичному закладі та не відсторонення водія від керування транспортним засобом. Також захисник просить застосувати аналогію права, а зокрема ст. 69 КК України та звільнити ОСОБА_1 від додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Апеляційний суд звертає увагу, що доповнення до апеляційної скарги подано особою, яка не має на це права, оскільки захисник Сидоренко В.В. апеляційну скаргу не подавав, а розгляд справи в апеляційному суді здійснюється за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Вказане доповнення до апеляційної скарги надійшло зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження, в ньому відсутнє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суді від 02.06.2026 р., а тому відсутні підстави для прийняття вказаної скарги до розгляду як окремої апеляційної скарги поданої іншою особою, яка має на це право.

Разом з тим апеляційний суд діючи в межах своїх повноважень, визначених ч.6 ст. 294 КУпАП, перевіривши відповідні доводи захисника, не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки вони є необґрунтованими та суперечать вимогам закону.

Як засвідчує відеозапис з нагрудної камери поліцейського він повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак сп`яніння, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, роз`яснив порядок проходження огляду відповідно до визначеного законом порядку, в тому числі і у медичному закладі, однак водій категорично відмовився від огляду, пропонував домовитися, а після того як йому роз`яснили наслідки вчинення корупційного правопорушення, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував поліцейському. В зв`язку з відмовою від проведення огляду, як на місці так і у медичному закладі, направлення в медичний заклад не складалося, а тому відсутність такого направлення жодним чином не ставить під сумнів висновки суду.

Не є підставою для скасування постанови суді і відсутність доказів про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки це жодним чином не впливає на обставини, які мали місце 00.42 23.11.2025 р. і які перевірялися у вказаній справі. Крім того, кожен водій транспортного засобу повинен виконувати вимоги ПДР України, в тому числі вимоги пункту 2.9 «а» зазначених Правил, самостійно визначати чи дозволяє його стан керувати ТЗ та розуміти наслідки їх порушення.

Позбавлення права керування транспортним засобом є обов`язковим стягненням визначеним санкцією ст. 130 КУпАП, а положення чинного КУпАП не надають суду права приймати рішення про його незастосування чи звільнення від його виконання, в зв`язку з цим, апеляційний суд не має таких повноважень, оскільки зобов`язаний діяти відповідно до своєї компетенції та у точній відповідності з законом.

Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.

За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 02 червня 2026 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.В. Ляшук