Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №917/821/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 Справа № 917/821/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829,

до Філатова Романа Сергійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 373 721,54 грн,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

27.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до Філатова Романа Сергійовича про стягнення 373 721,54 грн, з яких 339 931,30 грн – заборгованість за сумою кредиту за Кредитним договором № 712809144416 від 08.02.2025 р., 33 790,24 грн – заборгованість за комісією.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.05.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; також судом було задоволено клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неналежно виконано умови Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809144416 від 08.02.2025 року, укладеного між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та Фізичною особою-підприємцем Філатовим Романом Сергійовичем, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість у розмірі 203 344,47 грн, з яких– заборгованість за сумою кредиту в розмірі 181 643,97 грн, 21 700,50 грн – заборгованість за відсотками.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному демографічному реєстрі ( АДРЕСА_1 ), була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд неодноразово відзначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.06.2023 у справі №910/4473/21 (910/19757/21).

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у даній справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному демографічному реєстрі, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановив, що їх достатньо для вирішення спору, у зв`язку з чим вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та Фізичною особою-підприємцем Філатовим Романом Сергійовичем був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809144416 від 08.02.2025 року (а. с. 10-11).

Зазначений Договір укладено в електронному вигляді за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення та підписання електронним цифровим підписом. Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 24.04.2026 р. (а. с. 12), відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_712809144416.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Філатова Романа Сергійовича (підписувач 1) 11:24:52 08.02.2025 р.

Відповідно до вказаного договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.

Умови кредитування: сума кредиту складає 443 000,00 гривень, строк кредитування до 08.02.2028 р. включно, процентна ставка за користування Кредитом – 0,00001 % річних, процентна ставка на прострочену суму Кредиту – 0,00001 % річних, комісійна винагорода за надання Кредиту – 1 %, комісійна винагорода за надання Кредиту – 1,7 % за один місяць, цільове використання кредиту на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів. Згідно з вказаним графіком позичальник має, починаючи з 08.03.2025 р., щомісячно не пізніше 8 числа місяця до 08.02.2028 р. сплачувати суму у розмірі 19 926,11 грн, а 08.02.2028 р. – 19 926,15 грн, з яких на погашення основної суми кредиту по 12 361,11 грн, а 08.02.2028 р. – 12 361,15 грн та на погашення комісії по 7 565,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 717 340,00 грн, з яких 445 000,00 грн на погашення основної суми кредиту та 272 340,00 грн на погашення комісії.

Відповідно до п. 2.2 Договору Банк надає Кредит протягом трьох Банківських днів з дня укладення Договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п. 1.1.1 Договору.

На виконання взятих на себе за Договором зобов`язань Банком було надано Позичальнику кредит у розмірі 440 550,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції N TR.93288421.34967.29514 вiд 08.02.2025 р., призначення платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 712809144416 вiд 08/02/2025 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Фiлатов Роман Сергійович» (а. с. 30).

Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку (а. с. 31).

Згідно з п. 1.5 Договору повернення Кредиту, сплата Плати за Кредит та інших Боргових зобов`язань здійснюється Позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь Банку на рахунок для погашення Боргових зобов`язань.

Судом встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.03.2025 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Філатова Романа Сергійовича.

Згідно з ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Дані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 р. по справі № 916/559/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Таким чином, зобов`язання Фізичної особи-підприємця Філатова Романа Сергійовича за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809144416 від 08.02.2025 р., з урахуванням вищевикладеного, перейшли до фізичної особи Філатова Романа Сергійовича.

Банком було направлено позичальнику вимогу № 91 від 24.02.2026 р. про погашення простроченої заборгованості (а. с. 32-36). Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За даними Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» відповідач не повернув кошти, надані згідно з Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809144416 від 08.02.2025 р., що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення з Філатова Романа Сергійовича 373 721,54 грн, з яких 339 931,30 грн – заборгованість за сумою кредиту за Кредитним договором № 712809144416 від 08.02.2025 р., 33 790,24 грн – заборгованість за комісією.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809144416 від 08.02.2025 р., Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, платіжна інструкція N TR.93288421.34967.29514 вiд 08.02.2025 р., виписка по рахунку, вимога № 91 від 24.02.2026 р. з доказами направлення відповідачу та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ст. 204 ЦК України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України (чинний на момент виникнення та існування спірних правовідносин), передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 1049 ЦК України).

Враховуючи надані позивачем докази, суд вважає, що обставини отримання відповідачем суми кредиту за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809144416 від 08.02.2025 р. є доведеними, тобто Банк виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Позичальник, однак, свої зобов`язання за вказаним Договором виконав не в повному обсязі. Так, згідно з наданим позивачем розрахунком (а. с. 9), відповідач не повернув Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» 339 931,30 грн кредиту за Договором № 712809144416 від 08.02.2025 р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом в сумі 339 931,30 грн, суд встановив, що він підтверджений документально та є обґрунтованим.

Крім того, Банком нараховано до стягнення з відповідача 33 790,24 грн заборгованості по комісії за період з 08.03.2025 р. по 21.04.2026 р.

Перевіривши розрахунок нарахованої комісії, суд зазначає, що він здійснений правильно та з дотриманням умов договору.

Контррозрахунку вказаних сум заборгованості та заперечень щодо розміру позовних вимог відповідачем до суду подано не було.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 339 931,30 грн заборгованості за сумою кредиту за Кредитним договором № 712809144416 від 08.02.2025 р. та 33 790,24 грн заборгованості за комісією підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 4 484,66 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Філатова Романа Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) 339 931,30 грн – заборгованість за сумою кредиту за Кредитним договором № 712809144416 від 08.02.2025 р., 33 790,24 грн – заборгованість за комісією, 4 484,66 грн судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 08.09.2026 р.

Суддя О.С. Мацко