Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №132/1839/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №132/1839/26

Суддя: Аліменко Ю. О.

Справа № 132/1839/26

Провадження № 2/132/1357/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" вересня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 552794-КС-003 від 07.11.2025 року про стягнення заборгованості в розмірі 54 708,20 грн та 2662,40 грн судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 552794-КС-003 про надання кредиту (споживчий кредит електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 16 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , строком на 24 тижнів - на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 % зниженої процентної ставки за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 3 200,00 грн, а позичальник в свою чергу зобов`язалася повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів.

25.11.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 552794-КС-003 про надання кредиту, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 4 000,00 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме – 20 000,00 грн. та донарахувати Комісію – 800 грн.

Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 11 785,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 54 708,20 грн, що складається з 19 505,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 24 643,20 грн - сума прострочених платежів по процентах, 560,00 грн. сума прострочених платежів за комісією, 10 000,00 грн сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ. Відтак, просить стягнути з відповідача вказану суму та понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає частково (лише в межах фактичного залишку тіла кредиту) та заперечує проти нарахування відсотків та інших платежів з мотивів наведених у відзиві.

Представником позивача відповіді на відзив надано не було.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 552794-КС-003, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачці споживчий кредит у розмірі 16 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених цим договором і Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (пункти 2.1договору).

Сторони узгодили строк кредиту - 24 тижнів; стандартну процентну ставку за кредитом 1% в день, яка є фіксованою та незмінною протягом усього строку (терміну) договору; денна процентна ставка 0,87%; комісію за надання кредиту – 3 200,00 грн.; строк дії договору до 24.04.2026 року; орієнтовну загальну вартість кредиту 39571,57 грн. (пункти 2.1-2.5, 2.7-2.12, 2.13-2.15 договору).

У п.7.5 кредитного договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000% процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує два відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 гривень. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір кредиту № 552794-КС-003 укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 07.11.2025 року електронним підписом (одноразовим ідентифікатором «UA-2454»).

25.11.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 552794-КС-003 про надання кредиту, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 4 000,00 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме – 20 000,00 грн. та донарахувати Комісію – 800 грн.

07.11.2025 року та 25.11.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало кредитні кошти в сумі 16000,00 грн. та 4 000,00 грн. на банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260619/91419-БТ від 22.06.2026 року, а також випискою про рух коштів на рахунку № НОМЕР_1 за період з 07.11.2025 по 24.04.2026.

На виконання зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 здійснила часткову оплату на загальну суму 11 785,00 грн.

Станом на 05.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 54 708,20 грн., з яких: 19 505,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 24 643,20 грн. сума прострочених платежів по процентах, 10 000,00 грн. - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України, 560,00 грн. сума прострочених платежів за комісією.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Досліджені судом докази вказують на те, що 07.11.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, та 25.11.2025 року додатковий договір, на виконання якого ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало на картковий рахунок відповідачки кредитні кошти у загальному розмірі 20 000,00 грн., а ОСОБА_1 ці кошти отримала та зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором, та комісію.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула грошові кошти, не сплатила комісію та проценти за користування грошовими коштами.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачка не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути заборгованість.

Наданий товариством розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, є правильним та здійснений у межах строку кредитування, тобто за період з 07.11.2025 по 24.04.2026 включно.

Враховуючи, що ОСОБА_1 порушила умови договору кредиту, допустила прострочення з повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії, тому з неї на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 44 708,20 грн, з яких: 19 505,00 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 24 643,20 грн сума прострочених платежів по процентах, 560,00 грн сума прострочених платежів за комісією.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Бізнес Позика» просило також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 10 000,00 грн заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, яка нарахована за період з 07.11.2025 по 24.04.2026 включно.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Однак, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення заборгованості по відсотках, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України, в розмірі 10 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідачка не звільнена від обов`язку повернути тіло кредиту, комісію та проценти за користування кредитними коштами, а тому з неї на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 44 708,20 грн, з яких: 19 505,00 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 24 643,20 грн сума прострочених платежів по процентах, 560,00 грн сума прострочених платежів за комісією.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Положеннями ч.ч. 4-5 ст. 178 ЦПК України визначено, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Поданий стороною відповідача відзив не направлений інший стороні у справі, а тому не може прийматись до уваги судом для вирішення спору по суті.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, який він просить стягнути з відповідача.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 175,71 грн. (2662,40х81,72%).

Керуючись ст.ст. 526, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок, 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 552794-КС-003 від 07.11.2025р. в розмірі 44 708 (сорок чотири тисячі сімсот вісім) грн. 20 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 175,71 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua