Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №917/1186/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 Справа № 917/1186/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ ЕНЕРГО ТРЕЙД» (м. Київ, ЄДРПОУ 38489035)

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» (селище Степне, Полтавська обл., ЄДРПОУ 00724904)

про стягнення 162 268,89 грн боргу за договором поставки № 0511-1 СН від 05.11.2025

представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ ЕНЕРГО ТРЕЙД» (позивач) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» (далі – відповідач, ДПДГ «Степне») про стягнення 162 268,89 грн (65 329, 30 грн – пені, 35 961, 09 грн– інфляційні витрати, 6 449, 80 грн– 3% річних, 54 528, 70 грн – курсова різниця), за несвоєчасне виконання умов договору поставки нафтопродуктів №0511-1 СН від 05.11.2025 (далі – Договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем була здійснена оплата товару з порушенням строків, визначених умовами Додаткової угоди № 25/0002 до Договору.

Відповідач у відзиві факт поставки позивачем 24.12.2025 дизельного палива у кількості 17,674 т визнає, водночас, посилається на неналежну якість товару, зокрема, на те, що поставлений товар не відповідав встановленим вимогам для зимового дизельного палива.

Також у відзиві відповідач посилається на відсутність доказів існування заборгованості зі сплати суми курсової різниці; відсутність документів, що посвідчують обов`язок зі сплати курсової різниці; істотні недоліки Акту про розрахунок курсових різниць.

Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача заперечує, зазначаючи, що поведінка відповідача є непослідовною, оскільки, з одного боку, він посилається на неналежну якість поставленого товару як на підставу для несплати його вартості, а з іншого боку - фактично прийняв товар, здійснив його оплату та використав поставлене дизельне пальне у власній господарській діяльності, про що сам зазначає у відзиві на позовну заяву.

Позивач також звертає увагу, що якісні характеристики поставленого дизельного пального підтверджуються паспортом якості № 862 від 23.12.2025, наданим під час поставки товару; згідно п. 4.7. Договору факт невідповідності якості поставленого Товару повинен підтверджуватися відповідним актом Торгово-промислової палати України або висновком експерта незалежної експертної організації, погодженої Сторонами; відповідач не викликав представника позивача для участі в прийманні товару за якістю, не запросив експерта відповідної територіальної Торгово-промислової палати України або експерта незалежної організації погодженої Сторонами.

Позивач також зазначає, що формула, відповідно до якої позивачем здійснено розрахунок курсової різниці, детально визначена в 5.3.1 Договору; курсова різниця підлягає стягненню не як санкція або наслідок порушення грошового зобов`язання, а як елемент договірної ціни товару, що прямо передбачено умовами Договору.

Процесуальні дії суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.

Ухвалою від 19.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень – до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Суд належним чином виконав обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляд справи шляхом надіслання ухвали від 19.06.2026 в електронній формі до Електронних кабінетів сторін та оприлюднення в Державному реєстрі судових рішень.

26.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8900).

01.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9102).

Інших заяв/клопотань по суті вимог та заперечень від сторін не надходило.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Між ТОВ «АТ ЕНЕРГО ТРЕЙД» (позивач, Постачальник) та ДПДГ «СТЕПНЕ» було укладено Договір № 0511-1 CH поставки нафтопродуктів від 05.11.2025 (Договір, а.с.14-20), п.2.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором Постачальник зобов`язаний передати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов`язаний прийняти ці нафтопродукти (в подальшому поіменовані – «Товар») та повністю оплатити їхню ціну (вартість).

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 Договору, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 25/0002 від 20.12.2025 (далі – Додаткова угода № 25/0002, а.с.21).

Згідно з п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 25/0002, позивач передає, а відповідач приймає та оплачує партію нафтопродуктів (Товар) на умовах DDP, а саме паливо дизельне ДП-3-Європ5-В0 у кількості 17,674 т загальною вартістю 1 046 300,72 грн (з ПДВ).

Покупець зобов`язаний здійснити оплату в розмірі 100% загальної вартості Товару протягом 7 днів з моменту відвантаження (п.5 Додаткової угоди № 25/0002).

Факт поставки відповідачу 24.12.2025 Товару у кількості 17,674 т загальною вартістю 1 046 300,72 грн визнається відповідачем у відзиві на позов, а також підтверджується копіями товарно-транспортної накладної № АЕТ251224/016 від 23.12.2025, видаткової накладної № 251224/016 від 24.12.2025, доданої до позовної заяви (а.с.22-23).

Як свідчать копії платіжної інструкції № 496 від 17.03.2026 та банківської виписки АТ «Райффайзен Банк» за період з 05.11.2025 по 20.05.2026 (а.с.24-25) вартість Товару на суму 1 046 300,72 грн була сплачена відповідачем 17.03.2026, тобто з пропуском строку, визначеного п.5 Додаткової угоди № 25/0002.

Відповідно до п. 4.1. Договору, якість Товару, який поставляється Покупцеві, повинен відповідати вимогам Державних стандартів (ДСТУ) або Технічних умов (ТУ), які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/ або сертифікатом відповідності (для Товару, який підлягає сертифікації).

Приймання Товару за якістю проводиться відповідно до даних паспорту якості заводу-виробника та/або сертифікату відповідності (для Товару, який підлягає сертифікації) (п.4.8 Договору).

Якісні характеристики поставленого Товару (дизельного пального) підтверджуються паспортом якості № 862 від 23.12.2025, наданим позивачем відповідачу під час поставки товару; факт отримання паспорту Товару відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 4.5. Договору приймання Товару здійснюється за кількістю та якістю у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затв. Наказом Держнафтогазпрому України від 20.05.2008р. N 281/171/578/155), Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затв. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 04.06.2007 року № 271/121), ДСТУ 7094:2009 Метрологія. Маса нафти та нафтопродуктів. Загальні вимоги до методик виконання вимірювання (ГОСТ 8.587-2009, MOD).

При виявленні невідповідності Товару за якістю Покупець зобов`язаний викликати для участі в прийманні Товару представника Постачальника згідно з вимогами зазначеної в цьому пункті Договору Інструкції, з обов`язковою участю в прийманні експерта відповідної територіальної Торгово-промислової палати України або експерта незалежної організації погодженої Сторонами.

Факт невідповідності якості поставленого Товару повинен підтверджуватися відповідним актом Торгово-промислової палати України або висновком експерта незалежної експертної організації, погодженої Сторонами (п.4.7 Договору).

Претензії щодо кількості чи якості Товару можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику впродовж 10 (десяти) календарних днів від дати поставки. Після спливу 10-ти денного строку для пред`явлення претензій щодо кількості чи якості Товару, будь-які претензії Покупця не розглядатимуться Постачальником (п.4.13 Договору).

Пунктами 5.1-5.2 Договору передбачено, що ціна (вартість) конкретної партії товару узгоджується сторонами у відповідних Додаткових угодах до цього Договору. Ціна на Товар, поставка (передача у власність) якого здійснюється відповідно до умов цього Договору, встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна (вартість) Товару є динамічною (рухомою), може бути формульною, а також може змінюватись Постачальником залежно від змін цін на ринку Товару, індексу інфляції, зміни тарифів на залізничні перевезення тощо.

При постачанні Товару на умовах відтермінування платежу Постачальником може бути застосовано вплив зміни курсу долара США до Гривні, що фіксується на момент закриття торгів УМВР, згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, на дату, що передує даті постачання товару та на дату, що передує даті здійснення платежу (п.5.3 Договору).

Пунктом 5.3.1. Договору передбачено, що в разі, якщо на дату що передує даті здійснення платежу Покупцем в рахунок погашення заборгованості комерційний курс Долара США до Гривні збільшився більше ніж на 0,5% (нуль цілих п`ять десятих відсотків) відносно такого комерційного курсу Долара США до Гривні на дату що передує даті узгодження поставки Товару, вартість поставленого Товару, пропорційна сумі здійсненого платежу, перераховується Постачальником у відповідній пропорції до зміни курсу, включаючи суму податку на додану вартість. Підтвердженням курсу є дані сайту http://www.udinform.com.

Покупець розуміє та усвідомлює, що перерахунок оформляється відповідним актом: Акт про розрахунок курсових різниць, який складається самостійно та в односторонньому порядку Постачальником та який, на вимогу Покупця, може бути направлений до відома Покупцеві, або Актом коригування цін нафтопродуктів, який складається самостійно Постачальником, направляється Покупцю для двостороннього підписання.

Також, у п.5.3.1 Договору передбачено, що остаточна вартість Товару (однієї партії) розраховується за відповідною формулою, а саме: ОВП = ВП + Р, де

ВП - вартість Товару з урахуванням ПДВ на дату проведення платежу;

Р - сума курсової різниці по одній партії Товару;

Р = ВП х ( К1 / К - 1), де

К1 - курс продажу Долара США, зафіксований на момент закриття торгів УМВР, згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing: http://www.udinform.com/index.php? option=com_dealingquotation&task=forexukr&Itemid= 59, під заголовком “Статистика”, по позіції “Закрытие /ASK”, на дату що передує даті, встановленій на дату проведення відповідного платежу;

К - курс продажу Долара США зафіксованого на момент закриття торгів УМВР, згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing: http://www.udinform.com/index.php? option=com_dealingquotation&task=forexukr&Itemid= 59, під заголовком “Статистика”, по позіції “Закрытие /ASK”, встановленій на дату, що передує даті поставки Товару.

П.6.2 Договору та в п. 6 Додаткової угоди № 25/0002 передбачено, що у у випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) Покупцем строків (термінів) оплати Товару, визначених умовами Договору та Додатковими угодами до нього, покупець зобов?язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання).

Під час розгляду по суті заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Частиною першою ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням обставин, встановлених судом, спірні правовідносини між сторонами виникли в зв`язку з укладенням та виконанням Договору, який за правовим змістом є договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст.712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Як було встановлено судом, відповідач здійснив оплату поставленого Товару з порушенням строку, визначеного п.5 Додаткової угоди № 25/0002, період прострочення складає 75 днів з 01.01.2026 по 16.03.2026.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що поставлений за Договором Товар був неякісним, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

П.4.5 Договору сторони передбачили, що приймання Товару за якістю має здійснюватися, зокрема, відповідно до вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 271/121 від 04.06.2007 року (далі - Інструкція 271/121).

Згідно розділу 1 Інструкції № 271/121, вказана Інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску. Дія Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів. Інструкція не поширюється на контролювання якості нафти під час її приймання до системи магістральних трубопроводів, подальшого транспортування системою магістральних нафтопроводів, здавання із системи магістральних нафтопроводів споживачам та перевантаження до інших видів транспорту, а також на контролювання якості під час виробництва нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

Відповідно до п. 6.1.7 Інструкції № 271/121, у разі встановлення невідповідності якості нафти та/або нафтопродукту вантажоодержувач зобов`язаний: забезпечити умови збереження нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, які дають змогу запобігти погіршенню якості і можливості змішування з іншими однорідними продуктами; викликати для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні двостороннього акта представника виробника (вантажовідправника, постачальника) телеграмою за формою N 13-НК.

Повідомлення про виклик представника вантажовідправника має бути передано не пізніше 24 годин від моменту початку одержання нафти та/або нафтопродукту, якщо більшого терміну не обумовлено договором поставки (або іншим договором) (п. 6.1.9 Інструкції № 271/121).

В п.4.5 Договору також передбачено, що при виявленні невідповідності Товару за якістю Покупець зобов`язаний викликати для участі в прийманні Товару представника Постачальника згідно з вимогами зазначеної в цьому пункті Договору Інструкції, з обов`язковою участю в прийманні експерта відповідної територіальної Торгово-промислової палати України або експерта незалежної організації погодженої Сторонами.

Згідно п. 6.1.19 Інструкції № 271/121, за даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою N 14-НК, у якому має бути вказано: назва вантажоодержувача нафти та/або нафтопродукту і його місцезнаходження; номер і дата складання акта, місце приймання нафти та/або нафтопродукту, час початку і завершення приймання. У разі, коли приймання здійснено з порушенням термінів, в акті зазначається причина затримки і час її виникнення; прізвище, ім`я та по батькові осіб, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродукту за якістю, місце їх роботи, посади, дата і номер довіреності (доручення) представника на приймання продукції за якістю, а також довідка про ознайомлення цих осіб з порядком приймання продукції, установленим цією Інструкцією; найменування і місцезнаходження вантажовідправника; дата і номер телеграми про виклик представника вантажовідправника; номер і дата договору про поставку нафти та/або нафтопродуктів, рахунку-фактури, транспортного документа (накладної, коносамента тощо) і паспорта якості; дата надходження нафти та/або нафтопродукту до станції призначення, час видачі вантажоодержувачу вантажу органом транспорту, час відкриття опломбованих транспортних засобів; номер і дата складання комерційного акта, якщо такий складено під час отримання нафти та/або нафтопродуктів від органів транспорту; умови зберігання нафти та/або нафтопродуктів на складі вантажоодержувача до складання акта; стан тари на момент огляду, стан зовнішнього маркування тари, а також кількість (маса) нестандартної продукції; за чиїми пломбами (ЗПП вантажовідправника чи транспортувальника) відвантажено й отримано нафту та/або нафтопродукти, їх справність, наявність відтисків, відповідність фактичних відтисків на пломбах відтискам, зазначеним у транспортних документах; відомості про відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів, номер і дата акта відбирання проб і надання проб до відповідної випробувальної лабораторії на випробування; номер і назва нормативних документів, згідно з якими здійснювалось контролювання якості нафти та/або нафтопродуктів; висновки випробувальної лабораторії щодо можливості доведення до відповідної якості (виправлення) нафтопродукту або переведення його до іншої марки з посиланням на нормативний документ; інші відомості, які на думку осіб, що беруть участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю, необхідно зазначити в акті.

Відповідачем не надані суду докази виклику представника позивача для участі в прийманні Товару за якістю, так само як не надані докази складення акта приймання продукції за якістю за формою N 14-НК, в порядку, визначеному Інструкцією № 271/121.

Водночас, суд звертає увагу, що п.4.7 Договору прямо передбачено, що факт невідповідності якості поставленого Товару повинен підтверджуватися відповідним актом Торгово-промислової палати України або висновком експерта незалежної експертної організації, погодженої Сторонами.

Відповідний акт Торгово-промислової палати України або висновок експерта щодо невідповідності переданого позивачем Товару умовам щодо його якості, визначеним Договором, не був наданий суду відповідачем.

Також відповідачем не були надані суду докази пред`явлення позивачу претензій щодо якості Товару в строк, визначений п.4.13 Договору (впродовж 10 календарних днів від дати поставки Товару).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція, викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

З урахуванням обставин, встановлених судом, суд констатує, що твердження відповідача щодо неякісності Товару, поставленого позивачем на підставі Договору, не доведене посиланням на будь-які докази; відповідачем не було дотримано умов Договору щодо порядку встановлення факту поставки неякісного Товару, тому відповідні доводи відповідача відхиляються судом як необґрунтовані.

Щодо позовних вимог про стягнення курсової різниці судом приймається до уваги наступне.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17).

Як було встановлено судом, порядок визначення вартості Товару у випадку збільшення комерційного курсу долара США до гривні більше ніж на 0,5% на дату, що передає даті здійснення платежу, відносно такого комерційного курсу долара США до гривні на дату що передує даті узгодження поставки Товару, у відповідній пропорції до зміни курсу, прямо передбачений в п.5.3.1 Договору, в якому також наведена формула здійснення відповідного перерахунку остаточної вартості товару з урахуванням курсової різниці.

Позивачем додано до позовної заяви Акт про розрахунок курсових різниць за прострочку оплати нафтопродуктів, згідно Договору поставки нафтопродуктів № 0511-1 СН від 05.11.2025 (а.с.13), відповідно до якого сума курсової різниці складає 54 528,70 грн.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що в таблиці розрахунку курсових різниць помилково вказана назва іншої юридичної особи, а саме ТОВ «Батьківщина-Агро».

Також позивач зазначає у відповіді на відзив, що у назвах колонки 6 та колонки 7 з найменуваннями «Курс НБУ на дату поставки» та «Курс НБУ на дату оплати» було допущено описку, при цьому така описка стосується виключно найменування відповідних колонок та не вплинула на правильність здійсненого розрахунку курсових різниць.

Як свідчить Акт про розрахунок курсових різниць за прострочку оплати нафтопродуктів, згідно Договору поставки нафтопродуктів № 0511-1 СН від 05.11.2025, доданий до відповіді на відзив, здійснений позивачем розрахунок курсової різниці 54 528, 70 грн відповідає умовам, викладеним в п.5.3.1 Договору, зокрема, він здійснений на підставі визначеної у вказаному пункті Договору формули та з використанням відомостей щодо курсу продажу долару США на відповідні дати інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing та містяться на сайті за посиланням http://www.udinform.com.

Відповідні відомості щодо курсу продажу долару США на відповідні дати визнаються судом загальновідомими відповідно до ч.3 ст.75 ГПК України.

Відповідачем не надані докази, які б свідчили про невідповідність здійсненого позивачем розрахунку курсової різниці умовам, визначеним в п. в п.5.3.1 Договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 54 528,70 грн курсової різниці визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум річних, та пені позивача, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, здійснений в межах періоду прострочення.

Перевірка правильності розрахунку позивачем штрафних санкцій проводилася за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга 360».

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача, серед іншого, інфляційне збільшення боргу в розмірі 35961,09 грн., при цьому у Додатку №3 до позовної заяви «Розрахунок інфляційних втрат згідно Договору № 0511-1 СН поставки нафтопродуктів від 05.11.2025» позивач розрахував суму інфляційних втрат, яка підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 35951,09 грн.

За розрахунком суду за період з січня 2026 по березень 2026 на суму боргу в розмірі 1046300,72 грн розмір інфляційних втрат становить 35951,09 грн., таким чином позов в цій частині вимог підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення 6 449,80 грн – 3% річних; 35 951,09 грн - інфляційних втрат; 65329,30 грн пені, нарахованих за період прострочення з 01.01.2026 по 16.03.2026 на загальну суму боргу 1046300,72 грн суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням встановлених судом обставин.

Розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» (вул. Центральна, 18, селище Степне, Полтавський район, Полтавська область, ЄДРПОУ 00724904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ ЕНЕРГО ТРЕЙД» (вул. Старонаводницька, 13, корп. Б, оф. 33, м. Київ, ЄДРПОУ 38489035) – 6 449,80 грн – 3% річних; 35 951,09 грн - інфляційних втрат; 65 329,30 грн пені; 54 528,70 грн курсової різниці; 3 327,80 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4.Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя І.І. Пушко