Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №286/1207/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №286/1207/26 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.

Номер провадження №33/4805/1304/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Лугинця В.П. на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

встановила:

Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 05.04.2026 року о 17 год. 06 хв. в с. Гошів, вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував електро-мопедом Corso з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нев`язка мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер та пройти такий тест в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Лугинець В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рапорт та протокол не можуть бути беззаперечними доказами вчинення адміністративного правопорушення, працівниками поліції не було оголошено будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, не доведено факт керування саме електро-мопедом Corso, а не велосипедом та відеозапис є небезперервним. Вказує, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів порушення ПДР України ОСОБА_1 та відсутня постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України. Звертає увагу, що постановою суду ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом (тобто посвідчення водія), якого він не мав та не має, оскільки доказів його наявності, працівниками поліції суду не надано.

Також адвокат надіслав клопотання про поновлення строків на оскарження постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 26.05.2026.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник до суду апеляційної інстанції не з`явились. Захисник надіслав заяву про розгляд справи без їх участі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції розглядає справу без їх участі, оскільки їх явка не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при винесенні постанови вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632781 від 05.04.2026 вбачається, що 05.04.2026 о 17:37 год. в с. Гошів, вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував електро-мопедом Corso, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нев`язка мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. (а.с.2-3).

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632781 від 05.04.2026 (а.с.2-3); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.4); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.5); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення від керування транспортним засобом (а.с.6); направленням на медичне обстеження на стан наркотичного, алкогольного сп`яніння та визначення в організмі наркотичних речовин до КНП «Овруцька міська лікарня» (а.с.8); рапортом (а.с.9); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.11).

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора з автомобіля поліції об`єктивно та в достатньому обсязі зафіксовані обставини події для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відеозапис проводився працівниками поліції відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та є належним і допустимим доказом у справі, оскільки не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи. Відеозапис припинявся лише на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, що не є істотним порушенням та не спростовує встановлених обставин справи.

З відеореєстратора автомобіля працівників поліції зафіксовано факт керування ОСОБА_1 електро-мопедом Corso. У працівника поліції виникла обґрунтована підозра, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, порушення координації рухів. Запропоновано пройти освідування на місці зупинки за допомогою «Драгера» (17:10:35). Чіткої відповіді ОСОБА_1 не надав та натомість поводив себе агресивно до працівників поліції, із використанням нецензурної лексики в їх бік. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (17:12:50) також була агресія та нецензурна лайка, вказував, що їде на велосипеді. В ході тривалих пропозицій пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або в найближчому медичному закладі ОСОБА_1 не реагував, ухилявся, кричав, тому вказана поведінка водія була розцінена як фактична відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Водію роз`яснили права, передбачені законодавством (17:13:45) та повідомили про складення відносно нього адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів, за вказаних у протоколі подій, працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст. 256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.

Рапорт не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , але судом першої інстанції він оцінений разом з протоколом та відеозаписом з нагрудної камери.

Твердження захисника про те, що з матеріалів справи та відеозапису не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського чітко зафіксував траєкторію руху транспортного засобу безпосередньо перед його зупинкою. На відео виразно видно (17:09), що водій хаотично змінював напрямок руху та їхав нерівно (криво), що повністю підтверджує наявність реальних та об`єктивних підстав для зупинки транспортного засобу через підозрілу та небезпечну манеру керування.

Щодо доводів захисника про те, що з відеозапису нібито неможливо ідентифікувати транспортний засіб як електромопед суд зазначає наступне.

На відміну від звичайного велосипеда, де рух можливий виключно шляхом постійного обертання педалей, де потрібна мускульна сила, на електромопеді рух здійснюється за рахунок електричного двигуна. На відео видно, що водій ОСОБА_1 нічого не крутив ногами чи руками в момент фіксації, що є технічною особливістю роботи електромотора та руху за інерцією, що лише додатково підтверджує, що водій рухався не на велосипеді.

На відеозаписі чітко зафіксовано динамічне переміщення транспортного засобу у просторі, а не його статичне перебування на місці. ОСОБА_1 знаходився в сідлі транспортного засобу, тримав руки на кермі, зберігав рівновагу та своїми діями, поворотом керма, безпосередньо впливав на траєкторію руху. Оскільки транспортний засіб рухався, а ОСОБА_1 повністю контролював цей рух, його дії беззаперечно охоплюються поняттям керування.

За умови наявності у мопеда електричного двигуна, незалежно від його потужності, він за своїми технічними характеристиками підпадає під ознаки електричного транспортного засобу, тому ОСОБА_1 , як водій цього транспортного засобу є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Тип транспортного засобу - електромопед та факт керування ним зафіксовані не лише на відео, а й відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті поліцейського, які є первинними процесуальними документами. Відеозапис лише візуально підтверджує факт руху цього об`єкта, а не замінює собою повний технічний опис транспортного засобу.

Доводи захисника про те, що відсутність постанови про накладення адміністративного стягнення за первинне порушення ПДР свідчить про безпідставність зупинки та відсутність доказів порушення, є безпідставними з огляду на таке.

Сама по собі зупинка ТЗ здійснюється на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" у разі візуального виявлення проступку, що належним чином відображено інспектором у рапорті.

Безпосередньою причиною зупинки електромопеда в даному випадку було те, що водій хаотично змінював напрямок руху, їхав криво. Така манера керування давала працівникам поліції об`єктивні підстави вважати, що водій не контролює належним чином транспортний засіб або перебуває у стані, який загрожує безпеці дорожнього руху, що повністю відповідає вимогам пунктів ПДР щодо безпеки руху.

Таким чином, відсутність окремої постанови за змінення напрямку руху жодним чином не свідчить про безпідставність зупинки, оскільки факт підозрілого та небезпечного руху повністю підтверджується відеозаписом.

Твердження захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини, є необгрунтованими.

Дійсно, відповідно до ст. 252 КУпАП, жоден доказ не має наперед встановленої сили. Проте, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, доводиться не виключно самим лише бланком протоколу, а цілісною сукупністю узгоджених між собою доказів.

Відомості, внесені до протоколу серії ЕПР1№ 632781 від 05.04.2026, повністю та беззастережно підтверджуються доданим до матеріалів справи відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому чітко зафіксовано відмову водія від огляду та факт виявлення ознак сп`яніння, а також рапортом від 05.04.2026.

Оскільки захистом не надано жодних належних доказів, які б спростовували дані, зазначені в протоколі, або свідчили про його фальсифікацію, цей документ у сукупності з іншими матеріалами є законною та достатньою підставою для визнання особи винною.

Слід зазначити, що законодавство не вимагає безперервної щосекундної фіксації кожного жесту поліцейського. На відеозаписі зафіксовано зупинку транспортного засобу, виявлення ознак сп`яніння та відмову їхати до лікарні, що є підтвердженням складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відмова водія від проходження огляду на місці або в медичному закладі, зафіксована на відео, сама по собі є складом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Якщо водій відмовився від огляду на місці і не виявив бажання їхати до лікарні (або відмовився від такої пропозиції), процедура вважається дотриманою.

Відеозаписом зафіксоване пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, який своєю поведінкою демонстрував відсутність бажання виконувати законні вимоги працівників поліції.

Доводи захисника про неможливість або незаконність застосування судом стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами через відсутність у матеріалах справи посвідчення водія є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Стаття 30 КУпАП (із змінами та доповненнями) не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Зазначене кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (справа № 702/301/20), згідно якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Інших підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.

Вищевикладене вказує на необґрунтованість доводів поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановила:

Клопотання адвоката Лугинця Віктора Павловича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Лугинця Віктора Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С.Рябенька