Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №285/1077/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/1077/26 Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й.

Номер провадження №33/4805/1059/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., адвоката Баса Андрія Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Баса А.М. на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 18 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановила:

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 18 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 14.02.2026 о 23:40 год в м. Звягель по вул. Шевченка, керував транспортним засобом Rolls Royce, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, що фіксувалося на портативний відеореєстратор Моторола, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Бас А.М. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушеннями норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, маючи офіційне клопотання про відкладення розгляду справи, не надав йому жодної правової оцінки, не виніс ухвали про його відхилення, не навів мотивів такого відхилення в тексті постанови та розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , що є істотним порушенням норм процесуального права щодо забезпечення права на захист та справедливий судовий розгляду. Зазначає, що ігнорування клопотання про допит свідків та відмова від оцінки доказів захисту є проявом обвинувального ухилу суду. Наголошує, що у відповідності до ст.251 КУпАП, протокол є лише одним із джерел доказів і не має для суду наперед встановленої сили. ОСОБА_1 погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я, куди його повезли працівники поліції. Прибувши до лікарні, працівники поліції самоусунулись від процедури огляду, чим порушили п.6 Постанови КМУ №1103 та п.2 розділу ІІІ Інструкції МВС/МОЗ №1452/735, які зобов`язують поліцейського бути присутнім при проведенні огляду в закладі охорони здоров`я. Огляд проведено у межах встановленого законом двогодинного терміну. Наявність офіційного медичного лабораторного аналізу крові повністю спростовує факт «відмови від огляду», оскільки правовою метою процедури є встановлення факту тверезості водія, яка була повністю досягнута в межах закону. Суд першої інстанції не дав жодної оцінки медичному висновку, проігнорувавши допустимий, належний та беззаперечний доказ невинуватості особи. За умов наявності офіційного висновку про абсолютну тверезість водія та зафіксованих грубих порушень процедури з боку поліції, в діях ОСОБА_1 повністю відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

18.06.2026 захисник Бас А.М. та Денисенко О.В. в судове засідання не з`явилися. Захисник надіслав клопотання про відкладення розгляду справи оскільки перебуває у відпустці та знаходитиметься за межами місця проживання.

24.06.2026 в судовому засіданні захисник Бас А.М. навів свої доводи щодо апеляційної скарги та заявив клопотання про допит ОСОБА_1 та свідків. Суд задовольнив клопотання захисту, а тому судове засідання було відкладено.

08.07.2026 адвокат Бас А.М. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки у ОСОБА_1 07.07.2026 відбулося проведення державної реєстрації шлюбу. Таким чином ні ОСОБА_1 , ні свідки прибути не змогли.

27.08.2026 захисник Бас А.М. знову надіслав клопотання про відкладення судового засідання, оскільки ОСОБА_1 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я госпіталізований та перебуває на стаціонарному лікуванні.

02.09.2026 захисник Бас А.М. знову надіслав клопотання про відкладення судового засідання 03.09.2026, оскільки ОСОБА_1 у зв`язку з триваючим процесом лікування досі перебуває на лікарняному та не може прибути на визначену дату.

02.09.2026 Житомирським апеляційним судом направлено лист адвокату Басу А.М. та ОСОБА_1 , що у разі наступної неявки в судове засідання апеляційна скарга буде розглянута за матеріалами справи. Крім того просив надіслати підтверджуючи документи щодо перебування на лікарняному.

03.09.2026 року в судовому засіданні захисник Бас О.В. відмовився від допиту свідків та допиті ОСОБА_1 ..

За таких обставин суд апеляційної інстанції, враховуючи думку захисника, розглянув справу без участі ОСОБА_1 , оскільки його явка не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Так, за положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591624 вбачається, що ОСОБА_1 14.02.2026 о 23:40 год в м. Звягель, вул. Шевченка, керував транспортним засобом Rolls Royce, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, що фіксувалося на портативний відеореєстратор Моторола, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591624 від 14.02.2026, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі відносно ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від такого огляду; даними диску з відеозаписом.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам ч.7 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та відбулася у зв`язку з порушенням водієм п.11 ПДР, а саме порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині, у зв`язку з цим складено протокол серії ЕНА №6669032 ч.2 ст.122 КУпАП. При спілкуванні з водієм у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Останньому були роз`яснені відповідні права та обов`язки, наслідки ухилення від огляду на стан сп`яніння. Також, відеозапис свідчить, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу.

З відеозапису події вбачається, що працівники поліції пояснюють причину зупинки транспортного засобу (порушення п.11 ПДР). В автомобілі на місці водія перебуває ОСОБА_1 та пасажирка. Працівники поліції просять водія пред`явити документи. В подальшому ОСОБА_1 в період з 23:44 до 00:36 години перебуває в автомобілі з закритими вікнами та не реагує на звернення працівників поліції. В подальшому до працівників поліції підходять сторонні чоловіки та починають запитувати у поліцейських, може чимось допомогти, зазначають про комендантську годину, говорять "відпустіть", запитують причину зупинки Денисенка. В цей час ОСОБА_2 відкриває вікно, та починає вести діалог з поліцейськими.

Працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 причину зупинки та що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП (00:36:30). Повторно роз`яснюють права, оскільки о 00:27:46 вже роз`яснювали, проте, водій не реагував на поліцейських. Повідомляють про наявні ознаки сп`яніння та пропонують пройти освідування (00:39:25) на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, однак останній відмовився. При цьому, роз`яснювались наслідки не проходження освідування. О 00:40:59 працівники поліції повідомляють про складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_2 виходить з машини, зазначає: "що я порушив, в мене немає ознак сп`яніння, це ваша суб`єктивна думка". На запитання поліцейських чи бажаєте пройти огляд, відповідає, що не бажаю. 00:41:15 ОСОБА_2 зазначає: "в мене немає ознак, я рахую, що це показуха. Я не вживав алкоголь. Я не буду ні за що підписуватися, я нічого не порушував, я не вважаю себе винним". Працівники поліції зазначають їдемо на експертизу, на що ОСОБА_2 відповідає: "чого їхати, я твереза людина". В подальшому його відсторонено від керування (00:42:23). При спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 проявляв не повагу, створював конфліктні ситуації та неодноразово не реагував на звернення поліцейських. При цьому чоловік, який під`їхав в підтримку до ОСОБА_2 після оголошення про складання адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, почав грубо виражатися в сторону поліцейського, перебуваючи біля службового автомобіля, вимагаючи пояснень з приводу складання протоколу.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги адвоката Баса А.М. щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, попри наявність у матеріалах справи медичних документів та клопотання про відкладення розгляду справи. Зазначене свідчить про допущене місцевим судом порушення вимог ст. 268 КУпАП щодо забезпечення права особи на особисту участь у розгляді справи.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому він не обмежений її доводами, якщо встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та має право досліджувати нові докази і заново оцінювати обставини справи.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції процесуальні права особи, яка притягується до відповідальності, та її право на захист були реалізовані в повному обсязі через адвоката Баса А.М., який діяв на підставі договору від 10.03.2026 та ордеру серія АМ №1194584.

Адвокат у повному обсязі скористався процесуальними правами, передбаченими статтями 268, 271 КУпАП, зокрема: надав детальні усні та письмові пояснення щодо суті правопорушення, висловив правову позицію захисту, заперечував проти протоколу, брав участь у дослідженні матеріалів справи та виступив у судових дебатах. Особа, яка притягується до відповідальності, будучи належним чином повідомленою про дату та місце розгляду апеляційної скарги, до суду не з`явилася, довіривши представництво своїх інтересів професійному захиснику.

Оскільки апеляційний суд наділений повною юрисдикцією щодо встановлення обставин справи та оцінки доказів, а в судовому засіданні апеляційної інстанції за участю професійного адвоката було детально досліджено всі матеріали справи, заслухано всі доводи захисту та перевірено правомірність висновків місцевого суду, право особи на захист та справедливий судовий розгляд відновлено й забезпечено в повному обсязі.

Враховуючи, що допущене судом першої інстанції процесуальне порушення не спростовує самого факту вчинення адміністративного правопорушення та було повністю нівельоване належною судовою процедурою в апеляційному суді за участю адвоката, вказані доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції чи закриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції належним чином не вказав у постанові мотиви відхилення заперечень захисту, є безпідставними та спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення з огляду на таке.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції діяв у чіткій відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, згідно з якою постанова повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи, та зазначення доказів, на яких ґрунтується висновок суду.

Аналіз оскаржуваного рішення свідчить, що місцевий суд не просто формально перерахував матеріали справи, а провів їх повний та всебічний аналіз, визнавши наведені у протоколі докази вини ОСОБА_1 належними, допустимими та достатніми.

Окрім цього, вказаний недолік, на який посилається захист, повністю нівелюється на стадії апеляційного розгляду. Апеляційний суд, володіючи повною юрисдикцією, безпосередньо дослідив заперечення адвоката Баса А.М. та співставив їх із наявними у справі матеріалами. Результати цього дослідження доводять, що заперечення захисника є лише суб`єктивним трактуванням обставин справи, спрямованим на уникнення особою відповідальності, і жодним чином не спростовують факт правопорушення.

Таким чином, оцінка судом першої інстанції доказів у їх сукупності є належним і достатнім мотивуванням відхилення версії захисту, а відтак права особи на обґрунтоване судове рішення порушено не було.

Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

На боді-камерах зафіксовано, що поліцейський чітко озвучив пропозицію пройти огляд, роз`яснив наслідки (ст. 130 КУпАП) але у відповідь отримав ігнорування — це трактується як форма відмови, а в подальшому о 00:39 ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється пройти огляд на місці та в медичному закладі. Пасивна поведінка водія не звільняє його від обов`язку виконувати законні вимоги поліції.

Будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення або провокації з їх боку до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при перегляді відеозапису суд не встановив, відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Під час апеляційного розгляду не було надано будь-яких інших доказів, що спростовують такі фактичні обставини. Крім того, в матеріалах справи не містяться та стороною захисту не надано на час розгляду апеляційним судом доказів щодо оскарження дій працівників поліції щодо їх неправомірності.

Посилання захисника, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі спростовуються відеозаписом, яким підтверджено, що останній безумовно відмовився виконати вимогу поліцейського пройти такий огляд у визначеному законом порядку, не зважаючи на те, що йому були роз`яснені наслідки такої відмови – складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи захисника про те, що водій самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння та згідно медичної довідки з результатами токсикологічного дослідження №495 від 17.02.2026 у нього не було виявлено ознак алкогольного сп`яніння, на правильність постанови суду не впливає, оскільки такий висновок був отриманий без додержання вимог ч.4 ст.266 КУпАП, яка передбачає проходження відповідного огляду та складення висновку в присутності поліцейського. Крім того, наданий медичний висновок не є доказом відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол відносно нього складено за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто за порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що працівники поліції разом із водієм поїхали до медичного закладу, а в подальшому самоусунулись від огляду слід зазначити наступне.

Порядок проходження огляду водіїв з метою виявлення ознак сп`яніння чітко регламентований ст. 266 КУпАП та вимогами чинної Інструкції (затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735). Відповідно до цих норм, процедура огляду складається з чітких та послідовних етапів. Огляд у медичному закладі проводиться виключно у разі відмови водія від проведення огляду на місці або незгоди з його результатами.

З досліджених судом апеляційної інстанції відеозаписів з нагрудних камер поліцейських чітко вбачається, що водію ОСОБА_1 було роз`яснено його процесуальні права та запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і в закладі охорони здоров`я. На дані законні вимоги поліцейських водій відповів категоричною відмовою від обох видів огляду.

Правове значення має саме первинна, усвідомлена відмова водія, висловлена під час фіксації правопорушення. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у частині відмови від проходження огляду, вважається закінченим з моменту такої відмови. Саме після фіксації цієї безповоротної відмови працівники поліції, діючи у повній відповідності до закону, склали протокол про адміністративне правопорушення о 00:40:57 год, після чого вимкнули бодікамери, оскільки процесуальну дію було повністю завершено.

Зміна думки водія, висловлена ним вже після ознайомлення зі складеним протоколом та усвідомлення юридичних наслідків зокрема, коли на відеозапис телефону присутніх зафіксовано його бажання «їхати здавати кров», не має зворотної правової сили і не скасовує вже вчиненого правопорушення. Закон не передбачає можливості анулювання водієм своєї відмови після того, як протокол уже оформлено.

Стосовно факту подальшого транспортування особи до медичного закладу, апеляційний суд наголошує, що ця дія не була процедурним оглядом на стан сп`яніння в розумінні ст. 266 КУпАП, оскільки патрульний екіпаж прямо попередив водія: "оскільки протокол уже складений, в медзаклад для огляду на сп`яніння ми не їдемо".

Транспортування правопорушника здійснювалося патрульною поліцією виключно в межах виконання загальних поліцейських функцій щодо забезпечення безпеки та правопорядку. Оскільки водій згідно із законом був відсторонений від керування транспортним засобом, не мав права продовжувати рух за кермом, а також висловлював суб`єктивне бажання потрапити до лікарні, працівники поліції проявили лояльність і довезли особу до медичного закладу на службовому авто паралельно з викликом таксі присутнім, з метою недопущення залишення особи без нагляду на нічній дорозі та запобігання спробам знову сісти за кермо відстороненим водієм.

Таким чином, доставка особи до медичного закладу після 00:40:57 год відбулася поза межами адміністративної процедури огляду, була обумовлена виключно фактом відсторонення водія від керування та не спростовує законності раніше складеного протоколу про вчинене правопорушення.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на нові факти чи докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції або свідчили про незаконність ухваленої у справі постанови.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката Баса Андрія Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 18 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С.Рябенька