Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: до засобів масової інформації
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №161/5820/26
Суддя: Бовчалюк З. А.
Справа № 161/5820/26 Головуючий у 1 інстанції: Шестернін В. Д.
Провадження № 22-ц/802/1170/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Карпук А.К., Федонюк С.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М.,
позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Волинські новини» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
16.03.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП «Волинські новини» про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на публічно доступному веб-сайті volynnews.com, що належить онлайн-медіа «Волинські новини» була розміщена публікація із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Публікація містить таку недостовірну інформацію:
« ІНФОРМАЦІЯ_2 від «Свідомих» обурився підтримці ветеранського бізнесу. Депутат від політичної партії «Громадянський рух «Свідомі», головний редактор видання «Конкурент» ОСОБА_4 обурився через те, що виконком Луцької міської ради придбав у родини військовослужбовця 100 аромасвічок у формі Луцького замку. [...] «Свідомого» депутата Андрія Лучика обурило, що міськрада вирішила купити сувенірні свічки в дружини військового. Мовляв, в інтернеті можна знайти й дешевші аромасвічки. Хоча як приклад навів свічки масового виробництва, зокрема з мережі «Аврора». В той час як майстриня робить їх власноруч, в оригінальному дизайні у формі Луцького замку. ОСОБА_4 розкритикував також те, що ОСОБА_5 зареєструвалася підприємицею лише у квітні 2024 року».
Вказує, що інформація є недостовірною з наступних причин: у публікації міститься посилання на статтю, розміщену ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» із заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », однак позивач не є автором цієї статті і не здійснював її публікацію; ОСОБА_1 не є першоджерелом інформації і зі змісту вказаної статті не випливає жодного посилання на будь-які твердження, публікації або інші висловлювання позивача; у заголовку та тексті публікації міститься посилання на статус позивача як депутата місцевої ради, водночас, він не надавав жодних коментарів, не давав інтерв`ю, інших публічних оцінок чи висловлювань з приводу закупівлі ароматичних свічок Луцькою міською радою, у тому числі як депутат Луцької міської ради.
Поширена відповідачем недостовірна інформація про ОСОБА_1 , є такою, що принижує ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню. Поширенням такої інформації позивачу було завдано моральної шкоди.
Просить визнати недостовірною та такою що принижує ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену Приватним підприємством «Волинські новини» у статті «Депутат Луцькради від «Свідомих» обурився підтримці ветеранського бізнесу» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 / а саме таку інформацію: 1) заголовок «Депутат Луцькради від «Свідомих» обурився підтримці ветеранського бізнесу»; 2) «Депутат від політичної партії «Громадянський рух «Свідомі», головний редактор видання «Конкурент» ОСОБА_4 обурився через те, що виконком Луцької міської ради придбав у родини військовослужбовця 100 аромасвічок у формі Луцького замку»; 3) «Свідомого» депутата Андрія Лучика обурило, що міськрада вирішила купити сувенірні свічки в дружини військового. Мовляв, в інтернеті можна знайти й дешевші аромасвічки. Хоча як приклад навів свічки масового виробництва, зокрема з мережі «Аврора». В той час як майстриня робить їх власноруч, в оригінальному дизайні у формі Луцького замку. ОСОБА_4 розкритикував також те, що ОСОБА_5 зареєструвалася підприємицею лише у квітні 2024 року». Зобов`язати Приватне підприємство «Волинські новини» не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі на головній сторінці веб-сайту в мережі Інтернет доменне ім`я: volynnews.com, із заголовком «СПРОСТУВАННЯ». Стягнути з Приватного підприємства «Волинські новини» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Луцької міської ради та головним редактором онлайн-медіа «Конкурент Волинь» (ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті volynnews.com, що належить онлайн-медіа «Волинські новини», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 / була опублікована стаття з назвою «Депутат Луцькради від «Свідомих» обурився підтримці ветеранського бізнесу» такого змісту:- «Депутат від політичної партії «Громадянський рух «Свідомі», головний редактор видання «Конкурент» ОСОБА_4 [гіперпосилання], обурився через те, що виконком Луцької міської ради придбав у родини військовослужбовця 100 аромасвічок у формі Луцького замку. Такі сувеніри, зокрема, дарують запрошеним делегаціям, вручають разом із відзнаками міськради. Натомість лучани відзначають, що міськрада має показувати більше прикладів продукції ветеранського бізнесу, та цікавляться, де можна придбати й собі таку аромасвічку. Ці свічки за 550 гривень за одиницю виготовляє знана майстриня, дружина військового, який захищає Україну, ОСОБА_5 . Це подарунковий набір, який складається з власне ароматизованої свічки в гіпсовій скульптурі, виконаній у формі в`їзної вежі Луцького замку, та пакування. Окрім свічок, ОСОБА_5 виготовляє кераміку та інші сувенірні вироби. Як дружина захисника постійно бере участь у місцевих ярмарках ветеранського бізнесу. У міськраді наголошують: уклавши угоду саме з ОСОБА_6 на придбання сувенірних свічок, не тільки підтримують сім`ю нашого захисника, а й спонукають інші ветеранські бізнеси долучатися до ярмарків, розвивати власну справу. [фото допису Луцької міської ради в мережі Facebook]. У коментарях до допису лучани відзначили красу та оригінальність виробу, дехто захотів придбати його собі. [фото коментарів]. «Свідомого» депутата ОСОБА_7 обурило [гіперпосилання], що міськрада вирішила купити сувенірні свічки в дружини військового. Мовляв, в інтернеті можна знайти й дешевші аромасвічки. Хоча як приклад навів свічки масового виробництва, зокрема з мережі «Аврора». В той час як майстриня робить їх власноруч, в оригінальному дизайні у формі Луцького замку. ОСОБА_4 розкритикував також те, що ОСОБА_5 зареєструвалася підприємицею лише у квітні 2024 року. «Підтримувати ветеранів - це не витрати. Це інвестиція в гідність», - апелювала начальниця управління туризму та промоції міста ОСОБА_8 . Вона наголосила, що в цьому випадку 55 тисяч гривень за 100 свічок в кашпо у формі Луцького замку - це не просто цифри, а підтримка родини ветерана, яка будує власний бізнес під час війни. «Міська рада систмено підтримує ветеранське підприємництво: ярмарки, партнерства з іншими містами, допомога в просуванні. Бо вдячність - це не тільки слова. Це можливості, навіть такі маленькі. Ці свічки даруватимуться й офіційним делегаціям. Разом із символом ОСОБА_9 вони повезуть історію про наших людей - про силу, майстерність і країну, яка воює та водночас працює» - зауважила [гіперпосилання] ОСОБА_10 . Нагадаємо днями суд визнав недостовірною [гіперпосилання] та зобов`язав спростувати інформацію, поширену депутатом і журналістом ОСОБА_11 та виданням «Конкурент», про нібито завищені ціни на продукти для харчування школярів Луцької громади. Крім того, за рішенням суду і депутат, і очолюване ним видання «Конкурент» мають виплатити Луцькому комбінату шкільного харчування і студентського харчування по 15 тисяч гривень моральної шкоди» (роздруківка скріншота веб-сторінки, а.с. 11 зворот-13, відео фіксації змісту веб-сторінки).
Автор цієї статті не зазначений. Власником веб-сайту volynnews.com є Приватне підприємство «Волинські новини».
В цій публікації онлайн-медіа «Волинські новини» міститься гіперпосилання на статтю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка розміщена в мережі Інтернет на веб-сайті konkurent.ua, що належить онлайн-медіа «Конкурент Волинь» такого змісту:
- «[фото] Луцький міськвиконком закупив у приватної підприємиці 100 ароматичних свічок за 55 тис. грн, тобто за одну віддали 550 грн. Інформацію про відповідну закупівлю оприлюднили у системі Prozorro 5 лютого. Там також йдеться, що закупили свічки для організаційного інформаційно-аналітичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності міськради. Поставити товари мають до кінця 2026 року, а фінансуватимуть таку покупку з місцевого бюджету. Зауважимо, що конкретних характеристик, якою ж має бути та свічка, у закупівлі не зазначено. Серед іншого в інтернет-магазинах за пошуковим запитом «ароматизована свічка» можна знайти товари від 135 грн і вище, що вже в декілька разів дешевше. [фото]. Хто ж постачатиме свічки в мерію? Договір підписали із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 - лучанкою, яка уже чимало років виготовляє аромасвічки ручної роботи. Зареєструвалась жінка підприємицею у квітні 2024 року, а основний вид діяльності - виробництво іншої продукції, зазначено НОМЕР_1 . За час існування ФОПа вона отримала замовлень з тендерів на понад 230 тис. грн. Усі - від департаментів луцької мерії. Для порівняння департамент ветеранської політики теж купував вироби у майстрині. За 400 свічок у травні 2025 року заплатити 80 тис. грн, тобто 200 грн за штуку. ОНОВЛЕНО: Згодом на сторінці Луцької міської ради у фейсбук з`явився допис щодо цієї закупівлі. Там зазначили, мовляв, таким чином вирішили підтримати ветеранський бізнес, адже ОСОБА_12 - дружина військового. «Це подарунковий набір, який складається з ароматизованої свічки у гіпсовій скульптурі, виконаній у формі в`їзної вежі Луцького замку, та пакування. Така або ж інша сувенірна продукція передбачена як подарунок до відзнак міської ради та міського голови»,- йдеться у дописі» (роздруківка скріншота веб-сторінки, а.с. 9-11, відео фіксації змісту веб-сторінки).
Автор цієї статті не зазначений. Власником веб-сайту konkurent.ua є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент».
ІНФОРМАЦІЯ_5 в Telegram-каналі за адресним гіперпосиланням https://t.me/a_luchyk від імені користувача « ОСОБА_4 - про Луцьк» було розміщено допис з назвою «Луцька мерія накупила ароматичних свічок по 550 грн за штуку» такого змісту: «Луцький міськвиконком закупив у приватної підприємиці 100 ароматичних свічок за 55 тис. грн, тобто за одну віддали 550 грн? Для чого свічки. У закупівлі йдеться, що закупили свічки для організаційного інформаційно-аналітичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності міськради. Крім того, конкретних характеристик, якою ж має бути та свічка, у закупівлі не зазначено. Що по цінах на свічки? В інтернет-магазинах за пошуковим запитом «ароматизовна свічка» можна знайти товари від 135 грн і вище, що вже в декілька разів дешевше. ? Хто ж постачатиме аромасвічки у мерію. Договір підписали із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 - лучанкою, яка уже чимало років виготовляє аромасвічки ручної роботи. Зареєструвалася жінка підприємицею у квітні 2024 року. ! За час існування ФОПа вона отримала замовлень з тендерів на понад 230 тис. грн. Усі - від департаментів луцької мерії. Для порівняння департамент ветеранської політики теж купував вироби у майстрині. За 400 свічок у травні 2024 року заплатили 80 тис. грн, тобто 200 грн за штуку» (роздруківка скріншота з Telegram-каналу, а.с. 37-38).
В описі цього Telegram-каналу зазначено, що це - неформальний канал головного редактора ІА «Конкурент» і депутата Луцької міської ради Андрія Лучика.
Позивач є власником і адміністратором цього Telegram-каналу про що зазначено у його профілі.
За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
У статті 201 ЦК України встановлено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканність ділової репутації.
Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей під час виконання нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої статті 277 ЦК України).
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19).
Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію»).
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання її з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Врахуванню підлягає зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, щодо якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Таким чином, необхідно відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак у цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів із використанням мовностилістичних засобів.
Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.
Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.
Згідно зі статтею 10 Конвенції і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
Суди під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.
Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Засоби масової інформації відіграють істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вони не можуть переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, однак їх обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із їх обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на них покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Тома проти Люксембургу» від 29 березня 2001 року суд зазначив, що для обмеження поширення інформації, що вже була оприлюднена та широко обговорюється, повинні існувати переконливі підстави; покарання журналіста за те, що він допомагав поширювати твердження, зроблені іншою особою, серйозно перешкоджатиме участі преси у обговоренні проблем, які становлять громадський інтерес, і його не потрібно передбачати, хіба що за наявності особливо переконливих підстав для цього.
Для того щоб відрізнити фактичне твердження від оціночного судження, необхідно враховувати обставини справи і загальний тон висловлювань, маючи на увазі, що твердження щодо питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не констатацію фактів.
У таких справах необхідно враховувати дві ключові обставини: 1) ступінь суспільного інтересу до поширеної інформації і 2) ступінь публічності особи, щодо якої поширена інформація.
Значний суспільний інтерес має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство значною мірою і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації.
У своїх висновках Верховний Суд виходить з того, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність.
Межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо публічних осіб є значно ширшими, ніж щодо звичайних громадян.
Політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Водночас зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Указані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Оскільки позивач є депутатом міської ради , відповідно, його особа та діяльність становлять суспільний інтерес, саме тому позивач в силу публічності його посади відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Суд враховує, що повідомлення новин, заснованих на інтерв`ю, або відтворення висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства. У таких справах необхідно розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у поширенні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» 19 червня 2003 року, № 49017/99; рішення у справі «Thorgeir Thorgeirson v. Iceland» 07 листопада 2008 року, № 56925/08; рішення у справі «Jersild v. Denmark» 23 вересня 1994 року, № 15890/89).
Журналістська свобода охоплює можливе використання певної міри перебільшення або навіть провокації (рішення ЄСПЛ «Prager and Oberschlick v. Austria», № 15974/90, § 38, 26 квітня 1995 року). Свобода вираження поглядів також застосовується до «інформації» або «ідей», які ображають, шокують або викликають занепокоєння (рішення ЄСПЛ «Janowski v. Poland» [ВП], № 25716/94, § 30, 21 січня 1999 року).
Гарантії, надані статтею 10 Конвенції журналістам щодо висвітлення питань, які становлять загальний інтерес, залежать від умови, що вони діють добросовісно з метою надання точної та достовірної інформації відповідно до журналістської етики. У ситуаціях, коли, з одного боку, робиться констатація факту і не надається достатніх доказів для його підтвердження, а з іншого боку, журналіст обговорює питання, що становить справжній суспільний інтерес, перевірка того, чи діяв журналіст професійно і добросовісно, набуває першочергового значення (рішення ЄСПЛ «Flux v. Moldova» (№ 7)», № 25367/05, § 41, 24 листопада 2009 року, рішення ЄСПЛ «Tavares de Almeida Fernandes and Almeida Fernandes v. Portugal», № 31566/13, § 56, 17 січня 2017 року).
З урахуванням обставин цієї справи, наведених норм матеріального права, а також прецедентної практики ЄСПЛ суд першої інстанції, врахував те, що позивач є публічною особою, тому, відповідно, обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшим.
Суд при правовій оцінці поширеної інформації врахував, що позивач є публічною особою, отже інформація про його діяльність становить суспільний інтерес, а оспорювана інформація у своїй сукупності має характер оціночних та особистих суб`єктивних суджень журналістів, здійснених за результатами дослідження допису, що був розміщений ІА «Конкурент» та у ТГ каналі «Андрій Лучик – про Луцьк», адміністратором якого є позивач.
Поширена в мережі «Інтернет» публікація з назвою «Депутат Луцькради від «Свідомих» обурився підтримці ветеранського бізнесу» стосується не приватного життя позивача, а його професійної діяльності, що відповідає критерію «суспільного інтересу» та цікавості з боку журналістів.
Оспорювана публікація має характер журналістського матеріалу, в якому викладені оціночні судження. Про це свідчать формулювання, використані у публікації. Для висловлення таких оціночних суджень у журналіста була достатня фактична основа (публікація на сайті інформаційного агентства «Конкурент» та допис в Telegram-каналі).
Безпідставними є покликання позивача про те, що він як депутат Луцької міської ради , не висловлювався з приводу закупівлі ароматичних свічок Луцькою міською радою, оскільки судом встановлено, що аналогічний допису , що був опублікований ІА «Конкурент» , було здійснено і в ТГ каналі « ОСОБА_4 – про Луцьк» адміністратором якого є позивач. Профіль даного ТГ каналу свідчить про те, що його адміністратором є головний редактор ІА «Конкурент» і депутат Луцької міської ради Андрій Лучик. Вказана інформація є загальнодоступною та могла бути використана відповідачем при здійсненні спірного допису.
Розміщений на фото перед дописом «У мерії поставлять свічки за 550 грн» «емоційний смайл» міг бути сприйнятий читачем як здивування, або ж обурення, про що фактично і стверджено позивачем у судовому засіданні.
Опублікований згодом на сторінці Луцької міської ради допис щодо закупівлі ароматичних свічок вказував про те, що вказані свічки придбавались у дружини військового.
З врахування вказаних дописів, колегія суддів вважає, що відповідачами були висловлені оціночні судження, щодо обставин , які висвітлені в спірній статті.
Інформація, яку позивач просить спростувати, за своїм змістом має характер громадської критики позиції позивача саме як публічної особи. Чи висловлював позивач позицію, яка отримала суб`єктивну інтерпретацію (критику) журналіста, він (позивач), як публічна особа, повинен усвідомлювати що може зазнавати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації. Висловлювання відповідача щодо позивача, як публічної особи, не переходять межі допустимої критики, хоч і можуть зачіпати його особисті почуття.
Будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що в задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то підстави для її задоволення відсутні, оскільки суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог про визнання недостовірної інформації.
При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.
Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua