Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №163/49/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/49/26 Провадження №33/802/897/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника Стецюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Стецюка О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 10 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 31 грудня 2025 року о 15 год 01 хв в місті Любомль по вулиці Володимирській в порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху керував автомобілем марки «Опель Віваро», номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вказує, що не згідний з постановою суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм процесуального права. Повністю заперечує факт вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів та, на думку захисника, огляд на стан наркотичного сп`яніння проведений із суттєвими та грубими порушеннями, а саме попри очевидний негативний результат первинного дослідження було безпідставно проведено ще тести. Самі тести розпаковувалися не у присутності водія, а біологічний матеріал водія (сечу) не було направлено для обов`язкового лабораторного дослідження методом газової (рідинної) хромато-мас-спектометрії. Крім того вказує про некомпетентність лікаря, який проводив медичний огляд ОСОБА_1 , оскільки той здійснював телефонні дзвінки стороннім особам з метою усних консультацій, а також постійно користувався підказками медичної сестри, яка фактично керувала діями лікаря.

Захисник просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, доходжу наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскарженої постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Незважаючи на позицію захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№ 571598 від 31.12.2025; постановою ЕНА№6441551 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП; направленням на огляд; актом огляду; висновком №50 від 31.12.2025 щодо результатів медичного огляду про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння (марихуана), показаннями свідка, відеозаписом події та іншими письмовими доказами.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Перш за все, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про те, що факт керування ОСОБА_1 31.12.2025 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння не доведено належним чином.

На відеозаписі з відеореєстратора, доданому до матеріалів справи, чітко зафіксовано рух автомобіля марки AC4338ВІ та керування ним ОСОБА_1 , що фактично не заперечується в апеляційній скарзі.

Факт перебування ОСОБА_1 31.12.2025 в стані наркотичного сп`яніння, попри заперечення цих обставин стороною захисту, також належним чином доводиться сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху, та в подальшому після виявлення працівниками поліції у водія ознак наркотичного сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому лікувальному закладі.

В медичному закладі шляхом огляду ОСОБА_1 лікарем з фіксацією поведінкових та фізіологічних ознак, проведення експрес-тестування у останнього було встановлено наркотичне сп`яніння, а саме вживання канабіноїдів (марихуани).

За наслідками розгляду апеляційний суд дійшов тих же висновків, що і суд першої інстанції щодо належності результатів проведеного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з відеозапису та пояснень лікаря, наданих безпосередньо в суді першої інстанції, з огляду на занурення тест-системи в сечу разом з пакуванням, здійснив заміну експрес-тесту та за результатами повторного дослідження виявив ознаки наркотичного сп`яніння, а саме вживання канабіноїдів (марихуани). Окрім того огляд також проводився із застосуванням клінічних методів за поведінковими та фізіологічними ознаками.

Погоджується апеляційний суд і з висновком суду першої інстанції щодо того, що висновок за результатами медичного огляду ОСОБА_1 від 31.12.2025 був складений уповноваженою на те особою — лікарем, який проводив огляд із дотриманням встановленої процедури: із застосуванням експрес-тестування біологічного матеріалу (сечі) та з фіксацією поведінкових і фізіологічних ознак, що відповідно до чинного законодавства є самостійними та достатніми методами виявлення стану наркотичного сп`яніння. Сам факт непроведення підтверджуючого дослідження газовою (рідинною) хромато-мас-спектрометрією не свідчить про порушення процедури огляду в цілому та не спростовує наявність в організмі ОСОБА_1 наркотичного засобу, встановлену за результатами скринінгового дослідження та клінічного обстеження, а може оцінюватися судом лише в сукупності з іншими доказами щодо повноти та достатності проведеного огляду.

Водночас за результатами дослідженого відеозапису не вбачається обставин про намагання лікаря чи медичної сестри будь-яким чином вплинути на результати проведеного огляду ОСОБА_1 , як про це апелюють ОСОБА_1 та його захисник. Фактично результат встановлено двома методами, а саме фіксацією поведінкових і фізіологічних ознак та експрес-тестування, які узгоджуються між собою.

На підтвердження своєї лінії захисту щодо недостовірності встановленого результату огляду ОСОБА_1 жодних належних відомостей не надано. Ініціювання ж у суді першої інстанції призначення комісійної судової-медичної експертизи після спливу значного періоду часу та, як правильно зазначено судом, за відсутності первинного біологічного матеріалу, не забезпечить отримання будь-яких доказових результатів та не сприятиме встановленню обставин, що мають значення для справи.

Відтак, відеозапис є одним із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення, який суд оцінює в сукупності з іншими долученими до протоколу доказами, які досліджені судом, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Поміж тим, суд апеляційної інстанції враховує, окрім іншого, й положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Разом з тим, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).

Отже, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Таким чином, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Стецюка Олега Васильовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Любомльського суду Волинської області від 10 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В. В. Гапончук