Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №155/871/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 155/871/26 Провадження №33/802/892/26 Головуючий у 1 інстанції:Санакоєв Д. Т.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Рущака В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Рущака В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 36 КпАП України, накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік..

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23.05.2026 року о 21 год. 20 хв. в с. Журавники, по вул. Набережна, керуючи електроскутером марки Форте не вибрав безпечної швидкості руху при якій міг би керувати безпечно в наслідок чого відбулося перекидання та падіння водія. Внаслідок ДТП електроскутер отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР за що відповідальність передбачена ст.124 КпАП України.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 24.05.2026 року серії ЕПР1 №674079, 23.05.2026 року о 21 год. 20 хв. в с. Журавники, по вул. Набережна керував електроскутером в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу Alkotest Drager ARSM-0871, результат огляду 0,40‰, тест №104 чим порушив п.2.9(а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КпАП України.

В поданій апеляційній скарзі захисник просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України. Захисник вказує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушеннями, оскільки ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження і в такому випадку обов`язково проводиться дослідження сечі або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він був доставлений. Відеозаписи не містять обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд першої інстанції об`єктивно та всебічно наявні в матеріалах справи докази не дослідив, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень є необґрунтованим.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2 та його захисника Рущака В.М., які апеляційну скаргу підтримали, доходжу наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За положеннями статей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України, а тому вказаний вище висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КпАП України.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, за положеннями ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданих адміністративних правопорушень, за обставин, зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина повністю доводиться:

- поясненнями старшого інспектора СРПП ВП№2 Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , який пояснив, що орієнтовно в травні цього року, на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що чоловік їхав і впав з електроскутера, коли приїхали на виклик, водія транспортного засобу вже госпіталізували, на місці події свідок, яку на місці опитали, після цього поїхали в Горохівську ЦРЛ, оскільки водій був госпіталізований і вже в лікарні розпочали оформлення матеріалів та провів освідування водія на стан сп`яніння. Освідування проводили в лікарні, а не на місці події, оскільки ОСОБА_1 з місця події забрала швидка допомога. Зазначив, що ОСОБА_1 йому повідомляв про те, що вжив алкоголь, а саме, дві пляшки пива. Повідомив, що ні лікарі, ні сам ОСОБА_1 не заперечували про проведення огляду та складання матеріалів, жодних претензій до нього не висував;

- поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила суду, що можливо 23.05.2026 перебувала зі своєю дитиною на подвір`ї будинку батьків в с. Журавники, з вулиці почула різкий звук (удар) і побачила багато пилюки, вийшовши на дорогу побачила чоловіка який був напівприсядки, підійшовши ближче побачила скутер, який лежав на узбіччі та особу, якого впізнала як свого односельчанина ОСОБА_1 , останній повідомив, що в нього болить нога, одяг був забруднений пилюкою, вона одразу викликала швидку. До того часу як швидка забрала його в лікарню знаходилась поруч з ним, під час цього ОСОБА_1 декілька разів втрачав свідомість. Через декілька хвилин після від`їзду швидкої допомоги приїхали працівники поліції, скутера вже на місці події не було. Коли підійшла до ОСОБА_1 на місці події був лише останній та скутер.

- протоколами про адміністративних правопорушень серії ЕПР1 №674078 від 24.05.2026 року та серії ЕПР1 №674079 від 24.05.2026 року, якими зафіксовано суть правопорушень вчинених ОСОБА_1 із підписом останнього;

- тестом на визначення стану алкогольного сп`яніння проведеного 23.05.2026 о 17:54 год на приладі Alkotest Drager ARSM-0871, результат огляду 0,40‰, тест №104, підписаний ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стану алкогольного сп`яніння від 23.05.2026 року відповідно до якого за результатами такого огляду встановлено 0,40‰ алкогольне сп`яніння та підписане ОСОБА_1 ;

- рапортом №2080 від 23.05.2026 року відповідно до якого ЕПД повідомлено про потерпілого внаслідок ДТП що мало місце 23.05.2026 року;

- схемою місця ДТП від 23.05.2026 року на якій відображено місце вчинення ДТП;

- повідомленням №56 Горохівської багатопрофільної лікарні від 23.05.2026 року о 22:30 год черговому ВП ГУНП про доставлення ОСОБА_1 з діагнозом закритий двохкістковий перелом правої гомілки зі зміщенням. Алкогольне сп`яніння 0,40‰. Причина травми ДТП с. Журавники;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 23.05.2026 року;

- відеозаписом.

Перегляд відеозапису відтворює обставини події, зазначені у протоколі, відповідає вимогам ст. 251 КпАП України. З відеозапису вбачається, що під час спілкування із працівником поліції в приміщенні лікарні ОСОБА_1 підтвердив те, що керував електроскутером і не врахував швидкість і їдучи під горку на розвороті від цього впав, пояснив, що випив у той день два – три бокали пива, погодився пройти огляд на стан сп`яніння, підтвердив герметичне упакування трубки до приладу Драгер, пройшов огляд за допомогою даного приладу в присутності працівників лікарні та своєї матері, яка перебувала поруч і була очевидцем проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Результат огляду ОСОБА_1 не заперечував, працівнику поліції пояснив, що керував електроскутером без шолому, без заперечень та будь яких зауважень підписав чек з приладу Драгер, погодився і підписав Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Надалі 24.05.2026 під час складання та ознайомлення з протоколами про адміністративні правопорушення не заперечував факт керування, вчинення ДТП та вживання алкоголю.

Апеляційним судом не здобуто відомостей, які можуть слугувати підставою не довіряти наведеним доказам, оскільки судом першої інстанції вжито усіх заходів для встановлення доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Разом з тим, відеозапис події не фіксує факту безпосереднього перебування за кермом транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки розпочинається з моменту спілкування поліцейських з водієм в медичному закладі, враховуючи, що останній під час ДТП отримав тілесні ушкодження і першочерговим було надання йому медичної допомоги. Проте, зазначена обставина не спростовує пояснень особи, яка склала протокол про адміністративні правопорушення, пояснень свідка ОСОБА_4 , пояснень самого ОСОБА_1 , відомостей зафіксованих відеозаписом, які узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі.

Не заперечував ОСОБА_1 факту керування транспортним під час спілкування з працівниками поліції, такий факт підтвердили і родичі останнього, брат вказав, що забрав після ДТП електроскутер яким керував ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_4 у письмових поясненнях та у суді також ствердила факт ДТП, що узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, сам ОСОБА_1 описував обставини керування транспортним засобом, можливі причини ДТП, що і стало наслідком отримання останнім тілесних ушкоджень.

Також апеляційні твердження про відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 апеляційний суд оцінює критично, оскільки із оглянутого апеляційним судом відеозаписом події вбачається, що ОСОБА_1 на запитання працівників поліції повідомив, що їхав сам і сильно розігнався, чим підтвердив факт керування транспортним засобом. Також зафіксовано на відеозаписі висловлювання ОСОБА_1 про вживання алкоголю, а саме 2-3 келика пива.

Доводи, що ОСОБА_1 надав такі пояснення перебуваючи у схвильованому стані цілком безпідставні, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений на наступний день, працівники повторно з`ясовували обставини подій і жодних заперечень водій не зазначав, і при цьому перебував у спокійному стані, розумів обставини які відбуваються. Свою згоду з обставинами викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення, складені стосовно нього ствердив своїм підписом.

Цілком голослівними є покликання захисника щодо допущення працівниками поліції порушень під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки зазначені обставини повністю спростовуються дослідженим відеозаписом з бодікамер працівників поліції.

Перед використанням спеціального технічного засобу надано можливість ОСОБА_1 перевірити цілісність упаковки, всередині з мундштуком, використано новий герметично запакований мундштук та встановлено результат 0,40 проміле алкоголю в крові, що у 2 рази перевищує гранично допустиму норму, тобто виключає можливість похибки, тому аргументи захисника про неналежне застосування мундштука поліцейським і помилковість результату огляду спростовуються.

Доводи захисника, що у ОСОБА_1 не було відібрано біологічні зразки, не є слушними з наступних підстав.

Згідно з п.11, 12 розділу ІІІ Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений (п.13 розділу ІІІ Інструкції).

Проаналізувавши зазначені норми законодавства, апеляційний суд доходить висновку про те, що кров, як біологічне середовище при лабораторному дослідженні, може бути використано при огляді на стан сп`яніння лише у випадках неможливості провести лабораторного дослідження повітря, що видихається, сечі, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та перебування особи у несвідомому стані внаслідок ДТП.

ОСОБА_1 перебував у свідомості, його тілесні ушкодження жодним чином не заважали йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», а тому порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року, під час огляду водія не встановлено.

Аналізуючи наведене вище та належність, допустимість наявних у справі доказів апеляційний суд вважає доведеним вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Рущака Володимира Михайловича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В. В. Гапончук