Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №130/2408/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/276/2026

130/2408/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42026022130000069 від 10 червня 2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сербинівці Жмеринського райолну Вінницької області, громадянки України, студентки 3-го курсу Чернятинського фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету, незаміжньої, мешканки АДРЕСА_1 , раніше несудимої, - по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення та кваліфікація кримінального правопорушення, визнані судом доведеними

Обвинувачена ОСОБА_3 4 червня 2026 року, близько 15 год, перебуваючи біля приміщення аптеки "Конекс", що по вул. Б.Хмельницького, 4 в м. Жмеринка Вінницької області, помітивши на підвіконні мобільний телефон, залишений неповнолітньою ОСОБА_7 , в період дії воєнного стану, з метою таємного викрадення вказаного мобільного телефону, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон марки "Айфон-11" білого кольору, який належить матері неповнолітньої ОСОБА_8 , вартістю 4267,59 грн, який привласнила.

Своїми діями обвинувчена ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Досліджені судом докази

У вчиненому злочині обвинувачена ОСОБА_3 винною себе визнає повністю і беззаперечно, погоджується надати показання.

Прокурор просить розглянути кримінальне провадження відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуальеого кодексу України, з чим погодились обвинувачена та її захисник.

Оскільки обвинувачена повністю визнає свою вину, погоджується з кваліфікацією вчиненого нею діяння, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, з чим погодились прокурор і захисник, суд у відповідності із частиною третьою статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченої у його вчиненні. При цьому суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, переконався у добровільності їх позиції та роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд визначає такий обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та встановлює такий порядок їх дослідження: допит обвинуваченої, дослідження матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів, процесуальних витрат, а також характеризуючих особу обвинуваченої.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 надає показання, що дійсно 4 червня 2026 року, побачивши на підвіконні мобільний телефон, взяла його собі. При цьому розуміла, що він чужий і комусь належить. Через тижлдень, так і не здійснивши вхід у телефон, залишила його у занедбаному місці. Вину свою повеністю визнає, щиро кається у вчиненні злочину, просить її суворо не карати і застосувати штраф.

З матеріалів кримінального провадження видно, що :

- постановою слідчого від 11 червня 2026 року визнано речовим доказом мобільний телефон "Айфон" білого кольору, який поміщено до спецпакету НПУ ICR 139512 ы помыщено на зберыгання до камери зберыгання речових доказыв Жмеринського РВП;

- постановою слідчого выд 18 червня 2026 року визнано речовим доказом відеодиск з камер спостереження "Безпечне місто";

- згідно з актом здачі-приймання висновку експерта, вартість товарознавчої експертизи 1832,04 грн;

- згідно з квитанцією від 124 червня 2026 року вказані речові докази перебувають на зберіганні у кімнаті речових доказів Жмеринського РВП;

- з копії увал слідчого судді від 2 липня 2026 року та від 26 червня 2026 року видно, що відносно підозрюваної ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, термін дії якого сплив 2 вересня 2026 року, а також наклоадений арешт на відеодиск з ккамер "Безпечне місто";

- згідно з розпискою потерпілої ОСОБА_8 , їй відшкодована обвинуваченою шкода у розмірі 5000 грн;

- згідно з досудовою доповіддю від 4 вересня 2026 року, виправлення обвинуваченої без позбавлення волі можливе.

Відомості щодо особи обвинуваченого

Особа обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується фотокопією її паспорта, запис 20080303-09706, документ № 009202500.

Згідно з фотокопіями свідоцтв про народження, обвинувачений ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою про судимість від 13 та 15 червня 2026 року, обвинувачена ОСОБА_3 раніше несудима.

Згідно з довідками Жмеринської ЦРЛ від 16 червня 2026 року, обвинувачена ОСОБА_3 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, звернень за лікуванням не виявлено.

Згідно з довідкою та характеристикою з місця проживання від 11 червня 2026 року, обвинувачена ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_1 , склад сім`ї - мати, брат, сестра. Матеріалами компрометуючого характеру виконавчий комітет не розраховує.

Згідно з характеристикою з місмця навчання, обвинувачена ОСОБА_3 характеризується позитивно.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, що у відповідності із статтею 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які у відповідності із статтею 67 цього Кодексу, обтяжують покарання, судом не установлено.

Мотиви призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином; обставини, що пом`якшують покарання та особу винної, яка характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше несудима, повністю відшкодувала завдані збитки; що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, і яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого; виходячи з принципів індивідуалізації, розумності покарання з метою попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Отже, виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Водночас суд враховує, що санкцією частини четвертої статті 185 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Суд вважає, що виходячи з принципу справедливості покарання, суд має застосувати більш суворий вид покарання за скоєний злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.

Приймаючи до уваги вказані вище обставини, що враховані судом при розгляді судового провадження, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі в умовах звільнення від покарання іспитовим строком, як про це просить прокурор, є пропорційним та адекватним, тобто справедливим і спрямованим на досягнення легітимної мети та співмірними з нею.

Тому суд вважає доцільним призначити обвинуваченій покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів – у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини четвертої статті 185 Кримінального кодексу України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком відповідно до положень статті 75 цього кодексу з обов`язками, передбаченими статтею 76 цього кодексу..

Суд упевнений, що саме таке покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання, відповідно до якого суд, на основі оцінки ряду вказаних вище загальних і спеціальних критеріїв, зазначених у законі, визначає особі, яка вчинила злочин, справедливу міру покарання, спрямовану на досягнення цілей виправлення засудженого і приватної превенції.

При цьому суд також бере до уваги висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства.

Мотиви ухвалення інших процесуальних рішень

Суд вважає, що речові докази – мобільний телефон – слід повернути потерпілій, а відеодиск зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 349, 370, 371, 374, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України і обрати їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років.

У відповідності із статтею 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нею обов`язки.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.

Згідно з частиною першою статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, які знаходяться у Жмеринському РВП : мобільний телефон "Айфон" білого кольору, який поміщено до спецпакету НПУ ICR 139512 і поміщено на зберігання до камери зберігання речових доказів, повернути потерпілій ОСОБА_8 ; відеодиск з камер спостереження "Безпечне місто", який знаходиться у матеріалах кримінального провадження, у ньому зберігати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експретиз експертизи № 1038/26-21 від 23 червня 2026 року в сумі 1832 (одна тисяча вісімсот тридцять дві) грн 04 коп.

Ухвалу слідчого судді від 26 червня 2026 року про накладення арешту на мобільний телефон "Айфон" білого кольору, який поміщено до спецпакету НПУ ICR 139512, а також відеодиск з камер спостереження "Безпечне місто" - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення направити потерпілій ОСОБА_8 , яка не був присутньою у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_11