Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №128/1444/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Суд: Вінницький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №128/1444/26

Суддя: Карпінська Ю. Ф.

Справа № 128/1444/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що з 19.12.1986 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Вони припинили розуміти та поважати один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє спільне господарство, з`явилися розбіжності у поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та спільного побуту. Вони не проживають як подружжя більше року. Шлюб носить формальний характер. Тому просить розірвати даний шлюб.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 09.04.2026 відкрив провадження у даній справі та призначив судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 02.06.2026 частково задовольнив заяву відповідача ОСОБА_2 і надав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю 2 (два) місяці; до закінчення строку для примирення, визначеного судом, провадження у справі № 128/1444/26 зупинив.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 10.08.2026 поновив провадження у справі № 128/1444/26 та призначив судове засідання.

У судове засідання 07.09.2026 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1 попередньо подала до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, зазначила, що примирення між нею та відповідачем не відбулось, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку за адресою зареєстрованого місця проживання, заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи до суду не подавав, відзив на позовну заяву у запропонований судом строк до суду не подав.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

У постанові Верховного Суду (справа № 755/17944/18) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

За наслідком викладеного, відповідач, у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак не з`явився без поважних причин, не скориставшись процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву і не повідомивши суд про причини неявки.

Крім того, інформація щодо розгляду справи міститься на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (вебадреса сторінки – http://vnr.vn.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 07.09.2026 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19 грудня 1986 року зареєстрували шлюб у «г. Винница горотдел ЗАГС», актовий запис №3437, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 19.12.1986.

Згідно з позовною заявою, від шлюбу сторони у справі неповнолітніх дітей не мають.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що вони припинили розуміти та поважати один одного, проживати однією сім`єю, шлюб носить формальний характер.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 02.06.2026 за клопотання відповідача надав сторонам строк для примирення тривалістю два місяці.

Тобто, відповідно до статті 111 СК України, суд вжив заходів щодо примирення подружжя, однак це не дало будь-якого результату, відомості щодо примирення сторін у справі відсутні.

Після поновлення провадження у справі та призначення судового розгляду відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, позивач подала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що примирення між нею та відповідачем не відбулось, тобто наполягає на розірванні шлюбу.

Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).

У частинах третій та четвертій статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

З`ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, укладеного з відповідачем ОСОБА_2 .

Суд враховує і те, що відповідно до статті 111 СК України, суд вжив заходів щодо примирення подружжя, однак це не дало будь-якого результату, відомості щодо примирення сторін у справі відсутні.

За таких обставин суд доходить висновку, що спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, тому шлюб необхідно розірвати, у зв`язку з чим позовні вимоги треба задовольнити.

Керуючись статтями 24, 104, 105, 110 СК України, статтями 4, 12, 76-82, 89, 95, 211, 247, 259, 263-265, 268, 280-282ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , укладений 19 грудня 1986 року у «г. Винница горотдел ЗАГС», актовий запис №3437, – розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення – 08.09.2026.

СУДДЯ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua