Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №759/26015/24 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/26015/24

пр. № 2-а/759/13/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1932 від 24.09.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, та закрити провадження щодо нього.

Даний позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що про винесення щодо нього постанови дізнався із застосунку «Дія», в якому отримав постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення із нього штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп. Саму постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не отримував, з її змістом не знайомий.

Щодо змісту вчиненого ним, на переконання працівників ІНФОРМАЦІЯ_4, діяння зазначає, що не відмовлявся від проходження ВЛК, однак просив дотриматися законодавчо визначеної процедури, зокрема забезпечити йому можливість взяти вдома документи, що підтверджують наявність у нього проблем зі здоров`ям. Також зазначає, що розгляд справи було призначено на 19.09.2024, а сама постанова винесена 24.09.2024, водночас жодних викликів на 24.09.2024 він не отримував, про розгляд справи у вказану дату не був повідомлений.

Щодо змісту постанови - то позивач вказує, що особа, яка притягнула його до відповідальності, не вказала, якими нормами вона керувалася, накладаючи на нього найбільш тяжке адміністративне стягнення. Окремо зауважує, що жодних доказів про вручення йому направлення для проходження ВЛК матеріали справи не містять. Більше того, фактично йому змушувало пройти ВЛК не той ІНФОРМАЦІЯ_4 в якому він перебуває на військовому обліку.

Також позивач звертає увагу на порушення відповідачем строків притягнення його до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування незаконної постанови.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 для розгляду даного позову визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 12.12.2024 позовну заяву залишено без руху.

25.12.2024 позивачем усунені допущені недоліки.

Ухвалою від 14.01.2025 провадження відкрито, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників провадження.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження судом скеровано сторонам справи копію ухвали про відкриття провадження. Зважаючи на те, що позовну заяву подано у паперовій формі, судом скеровано відповідачу копію позову з додатками засобами поштового зв`язку. Як вбачається із зворотного повідомлення, відповідачем отримано процесуальні документи 12.02.2025 року. Разом з тим, у визначений судом строк відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву та доказів, якими він обґрунтовує свою позицію.

Суд вважає за необхідне нагадати, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Водночас, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У свою чергу, згідно зі ст. 2 КАС України завданням цивільного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (ч. 1, 2 ст. 44 КАС України).

До основних засад судочинства ч. 3 ст. 2 КАС України віднесено верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Виходячи зі змісту ст. 8, 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Таким чином, суд доходить висновку про належне сповіщення відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про розгляд даного провадження, забезпечення останньому можливості скористуватися наданим КАС України правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Суд, взявши до уваги доводи позивача, викладені у позовній заяві, оцінивши в сукупності надані останнім докази, доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 13.09.2024 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №2170, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п. 4 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, які містяться у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, що полягало у відмові від проходження ВЛК (т. 1 а.с. 21-22).

За результатами розгляду складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення №2170 від 13.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову №1932 від 24.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження ВЛК під час особливого періоду, тобто порушення вимог п. 4 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, які містяться у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, за що встановлена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (т. 1 а.с. 20).

Як вбачається зі змісту протоколу, розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті відбудеться 19.09.2024 о 09 год. 00 хв.

ОСОБА_1 власноручно проставленим у протоколі підписом підтвердив, що йому відомо про дату та час розгляду протоколу по суті, також останній висловив свої заперечення, в яких вказав, що не відмовляється від проходження ВЛК, однак просить відтермінувати таке з огляду на необхідність надання медикам документів про стан його здоров`я, які лежать вдома. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що просить розглядати справу за його участі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином проінформований про дату і час розгляду складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення №2170 від 13.09.2024, однак у призначений час 19.09.2024 не прибув, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 24.09.2024 року. Однак, як вказує позивач, його не було своєчасно та належним чином проінформовано про те, що розгляд справи перенесено і відбудеться фактично 24.09.2024 року.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов висновку, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Зважаючи на те, що відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, не надав своїх заперечень, на викладені у позові аргументи, а отже, суд доходить висновку, що позиція позивача ОСОБА_1 щодо неповідомлення його про дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що зафіксоване протоколом №2170 від 13.09.2024, саме 24.09.2024 є достовірною та з огляду на положення закону підставою для скасування винесеної щодо позивача постанови №1932 від 24.09.2024 року.

Суд вважає за необхідне нагадати, що відповідно до ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У свою чергу, приписи ст. 77 Кодексу закріплюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено неправомірності винесення оскаржуваної постанови. Матеріали справи містять сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких вбачається, що позивач у визначений строк не виконав вимогу ІНФОРМАЦІЯ_3 про явку з метою уточнення військово-облікових даних.

Таким чином, враховуючи, що позивачем доведено обставини, на які він посилається у своїй позовній заяві, більше того, долученими до позовної заяви доказами спростовують такі твердження та свідчать про неправомірність винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови №1932 від 24.09.2024 стосовно ОСОБА_1 .

З огляду на відсутність у суду доказів, зі змісту яких можна було б дійти висновку, що постанова №1932 від 24.09.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ґрунтується на низці допустимих, достатніх та достовірних доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого діяння, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 20, 44, 72-79, 241-246, 250, 255, 268-269, 286 КАС України, ст.ст. 38, 210-1, 247, 268 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №1932 від 24.09.2024 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Єросова І.Ю.