Рішення від 14 липня 2025 р. у справі №759/2579/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/2579/25

пр. № 2/759/2789/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суду м. Києва у складі:

Головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Хвостенку О.О.,

за участі:

представника позивача Гуцуляка Д.В.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2025 позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києві із позовом, в якому просить стягнути із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка виникла за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 01.01.2017 по 30.11.2024 у розмірі 96 760 грн. 09 коп.

Позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» обґрунтовує тим, що 05.08.2014 в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. Також визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал» жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідачів не надходило.

Відповідно до п. 1.1 договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов?язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов?язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу. Розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку був встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 № 1716 для відповідного будинку у розмірі 19,94 грн щоквартально, однак він не сплачений відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок чого борг складає 139 грн. 58 коп.

31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021, від 31.12.2021, від 01.08.2022 та від 01.02.2024), у зв?язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.

Згідно з п. 1 договору виконавець зобов?язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов?язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 15 договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.

Пунктом 7 договору визначено, що плата за послуги складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства, та плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порушення умов договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов?язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2024 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 96 760 грн. 09 коп., яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Отже, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає 98 454 грн. 80 коп., з яких:

- 96 760 грн. 09 коп. заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

- 139 грн. 58 коп. заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку;

- 1 555 грн. 13 коп. заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування.

Крім того, зважаючи на положення ст. 625 ЦК України, беручи до уваги прострочення відповідачами оплати житлово-комунальних послуг, позивач наголошує на обов`язку відповідачів сплатити на користь позивача 3% річних, які становлять 8 337 грн. 44 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 41 280 грн. 45 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 для розгляду даного позову визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 04.02.2025 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

На виконання вимог ухвали судом скеровано сторонам копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачам додатково копію позовної заяви з додатками, які останні не отримали у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення у точці видачі.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У свою чергу, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, за змістом наведених положень процесуального закону повернення поштового відправлення, здійсненого судом, з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Суд вважає за необхідне нагадати, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У свою чергу, згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

Таким чином, суд доходить висновку про належне сповіщення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розгляд даного провадження, забезпечення останнім можливості скористуватися наданим ЦПК України правом на подачу відзиву на позовну заяву, яким останні у наданий судом строк не скористалися.

06.03.2025 до суду надійшла відповідь із КП КМР «КМБТІ», з якої вбачається, що квартира АДРЕСА_3 не зареєстрована на праві власності.

У судовому засіданні представник позивача Гуцуляк Д.В. позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 не заперечує щодо наявного у неї обов`язку сплачувати за надані житлово-комунальні послуги, однак вказує на фінансовій неможливості здійснення такого у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, до суду не прибув, жодних заяв чи клопотань, у тому числі й по відкладення, на адресу суду не надсилав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу приписів ч. 3 вказаної статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що у матеріалах справи наявне документальне підтвердження обізнаності відповідача ОСОБА_2 про розгляд даного провадження та призначене судове засідання, в яке остання не прибув, про причини неявки та їх поважність не повідомив, то суд доходить висновку про відсутність підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе розглянути справу по суті без участі відповідача ОСОБА_2 .

Вислухавши позиції учасників справи, врахувавши наявні у розпорядженні суду документи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_3 .

За вказаною адресою ПрАТ «Київводоканал» надаються житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок індивідуального споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

При цьому, ч. 1 ст. 9 цього ж Закону визначає, що Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами житлово-комунальних послуг, наданих позивачем з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою АДРЕСА_2 .

У порушення умов договору, укладеного між споживачами квартири АДРЕСА_3 щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період 01.01.2017 року по 30.11.2024 року послуг з водопостачання та водовідведення, відповідачі не виконали належним чином, внаслідок чого у них виникла заборгованість у розмірі 148 072 грн. 69 коп., яка підтверджується розрахунком заборгованості, долученим до позовної заяви.

У постанові від 26.09.2018 у справі №750/12850/16 Верховний Суд виклав правову позицію, в якій зазначив, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відсутність укладеного договору про надання послуг не звільняє споживачів від обов`язку оплачувати надані їм послуги. Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

У ході розгляду справи відповідачами не спростовано твердження позивача про те, що вони фактично споживають послуги, які надані позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 01.01.2017 по 30.11.2024, а відтак вони мають обов`язок щодо оплати фактично спожитих послуг. Більше того, у ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 зазначив, що він фактично не заперечує щодо наявного боргу, однак зауважує на фінансовій неможливості задоволення вимог позивача.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

До матеріалів позовної заяви позивачем долучені відповідні розрахунки інфляційної складової у розмірі 41 280 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 8 337 грн. 44 коп., які відповідають вищезазначеним вимогам законодавства та не оспорювались відповідачами.

Відповідно до ч. 4 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Суд роз`яснює, що якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Зважаючи на те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг, які надавалися за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 01.01.2017 по 30.11.2024, оплату за які вчасно та регулярно не здійснювали, що призвело до утворення заборгованості у загальному розмірі 148 072 грн. 69 коп., вказана заборгованість підлягає стягненню з них в примусовому порядку.

Суд, встановивши обставини справи, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення, які надає позивач за адресою: АДРЕСА_2 , не надали доказів про виконання своїх обов`язків щодо сплати за надані послуги або не проживання за вказаною адресою, дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідачів понесених судових витрат суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ПрАТ «Київводоканал» задоволено судом у повному обсязі, то суд доходить висновку про необхідність солідарного стягнення із відповідачів на користь позивача понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору. Суд зауважує, що стягненню підлягає судовий збір у межах 3 028 грн. 00 коп., який є визначеним Законом України «Про судовий збір» розміром судового збору, який підлягає сплаті юридичною особою у разі заявлення вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 509, 610, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 7, 9, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомий, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а) загальну суму заборгованості у розмірі 148 072,69 грн. з яких: заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з центрального водопостачання та централізоване водовідведення у розмірі 98 454,80 грн., три відсотки річних у розмірі 8 337,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 41 280,45 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.