Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №758/13110/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якимець О. І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить зменшити розмір аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки всіх видів доходів ОСОБА_1 до 1/6 частки доходів.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 .

Зазначається, що судовим наказом у справі № 758/9301/23 від 25.10.2023 з позивача були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

У позові зауважується, що шлюб між сторонами було розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07.03.2024 у справі № 753/6664/23, яке сторонами не оскаржувалось та на даний час набрало чинності.

Зі слів позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у цивільному шлюбі з іншою жінкою, у нього народився син - ОСОБА_4 .

Як стверджується у позові, позивач є інвалідом ІІІ групи довічно, що підтверджується копією посвідчення, та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до довідки про доходи ПФУ. На сьогоднішній день позивач не мав заборгованості по аліментах, що підтверджується розрахунком заборгованості від 04.06.2026.

У позові вказується, що відповідач через свого представника звернулася до Окружного суду Республіки Австрія с урахуванням коригування дольового права, вимагаючи додаткових виплат по стягненню аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини на її користь згідно судового наказу з тих коштів, які позивач може отримувати за місцем свого мешкання в даний час.

Позивач наголошує, що його матеріальне становище погіршилося у зв`язку з народженням у другому шлюбі сина ОСОБА_5 , що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.

17.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що народження сина, з яким позивач пов`язує погіршення майнового стану відбулось 21.09.2023, проте з позовом про зменшення розміру аліментів позивач звернувся майже через три роки після народження сина. Таке тривале зволікання з часу виникнення обставин, з якими позивач пов`язує можливість зменшення аліментів і до дня фактичного пред`явлення позову свідчить про відсутність об`єктивних чинників, які б свідчили про погіршення його майнового стану, що пов`язується саме з його сімейним станом.

Відповідач звертає увагу на те, що народження другої дитини не може бути єдиною підставою, яка свідчить про погіршення майнового стану платника аліментів, оскільки в даному випадку підлягають оцінці докази, які свідчать саме про погіршення майнового стану позивача як платника аліментів.

Як вказується у позові, позивачем надано довідку про доходи за змістом якої він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, що свідчить про отримання пенсії, проте це не виключає можливість отримання позивачем інших видів доходів.

Відповідач вважає, що середньостатистичний рівень витрат на забезпечення життя у м. Відень вищий, ніж у м. Києві, відтак навряд позивач спроможний забезпечити свої потреби за рахунок пенсії, яку отримує в Україні, що свідчить про те, що рівень його витрат вищий, ніж рівень доходів, які він показує, а отже може свідчити про потенційну можливість наявності у позивача інших джерел доходів, про які він замовчує.

Позивач вказує, що у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, з чого за твердженням відповідача можна зробити висновок, про наявність у нього можливості сплачувати аліменти у визначеному судом рівні.

Щодо доводів позивача про перебування на його утриманні матері, відповідач вказує, що ці обставини не підтверджено жодними належними та допустимим доказами, в тому числі не надано доказів неспроможності матері утримувати себе самостійно, існування необхідності у додатковому матеріальному забезпеченні.

У відзиві наголошується, що одночасно зі зміною сімейного стану, позивач в позові вказує про те, що він є особою з інвалідністю III групи довічно. Однак, аліменти стягуються з позивача на утримання дочки, ОСОБА_3 - з 09.08.2023, тоді як інвалідність була встановлена йому ще у 2014 році. Тобто цей стан у позивача існував задовго до ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, відтак зміна стану здоров`я не відбулась.

Одночасно відповідач зазначає, що III група інвалідності встановлюється за наявності стійких, але помірних порушень функцій організму, що не виключає можливості заняття трудовою діяльністю. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що наявність інвалідності негативно впливає на його здатність отримувати доходи чи обмежує його у праці.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено зміни його матеріального чи сімейного стану, які б вплинули на його майновий стан, як і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 31.07.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у такій ухвалі.

07.08.2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у справі.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Судом встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі у них народилась донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 12.11.2008, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до судового наказу Подільського районного суду міста Києва № 758/9301/23 від 14.08.2023 вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3

01.11.2023 державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василюшком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 на підставі судового наказу № 758/9300/23 від 25.10.2023.

Відповідно Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно судового наказу Подільського районного суду міста Києва № 758/9301/23 від 25.10.2023 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, виданого 30.06.2026 Подільським ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народження, виданого відділом РАЦС м. Відень по району Оттакрінг. Матір`ю зазначено - ОСОБА_6 .

Позивач є інвалідом 3 групи довічно, що підтверджується Пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до довідки про доходи Пенсійного фонду України. Відповідно до відповіді на запит № 348365450 від 24.06.2026 Подільського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ до Пенсійного фонду України, розмір пенсії ОСОБА_1 становить 10 434,98 грн.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 51 Конституції України дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ст. 180 СК України на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») /див. 23.05.2022 у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21/.

Зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2024 у справі № 688/4308/23, провадження № 61-5168св24).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вказаних норм матеріального та процесуального права та викладених висновків Верховного Суду, ОСОБА_1 належними та допустимим доказами не довів наявності обставин, які ст. 192 СК України передбачені, як правова підстави для зменшення розміру аліментів - зміна матеріального стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи одержувача аліментів чи інші випадки, передбачені цим Кодексом.

Долучені до матеріалів справи документи не підтверджують відсутність працездатності, а саме по собі наявність на утриманні дитини, яка народилась в іншому цивільному шлюбі, без доведення погіршення майнового становища, не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позивач не довів погіршення свого матеріального стану з часу присудження аліментів, а розмір стягуваних з нього аліментів є мінімальним гарантованим розміром необхідним для забезпечення потреб дитини, батьком якої він є.

На підставі викладеного в сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме зареєстроване місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. І. Якимець