Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №758/6845/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6845/25

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (надалі за текстом - співвідповідачі), про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням співвідповідачами обов`язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з співвідповідачів заборгованість за комунальні послуги з приводу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (надалі за текстом - квартира) у сумі 78 158,47 грн., з яких: 66816,78 грн. основного боргу, 8678,41 грн інфляційних втрат, 2057,09 грн 3% річних, 606,19 грн пені.

Ухвалою від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою від 19.08.2025 позовну заяву залишено без руху.

29.08.2025 на виконання Ухвали суду від 19.08.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій міститься клопотання про залучення співвідповідачів.

Ухвалою від 01.09.2025 залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та продовжено розгляд справи.

09.10.2025 до суду від відповідача надійшла заява про намір укласти мирову угоду.

12.11.2025 до суду від відповідача 4 надійшли заперечення.

03.03.2026 до суду від відповідача 4 надійшла заява про долучення доказів.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади м. Києва № 129413170 від 15.04.2025 у квартирі зареєстровані співвідповідачі.

28.03.2018 року, в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск 34) позивачем було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на наступних умовах.

1. Виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачевi вiдповiдної якостi послуги з централiзованого опалення, постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати наданi послуги за встановленими тарифами у строки i на умовах, що передбаченi договором.

10. У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

14. Розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Система оплати послуг щомісячна. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) на підставі рахунків на оплату наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Так квартира під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, що підтверджується наявними в матеріалах справи корінцями нарядів на включення та відключення по адресі місцезнаходження квартири за період з 29.10.2018 по 24.03.2025.

Згідно Довідки про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ за адресою квартири, лічильник ГВП, марки Multical UF 66 CDE зв.№ 4745831 за період з 01.05.2018 по 31.03.2025 обсяг складає 7852,9440 м3.

Згідно Довідки про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ за адресою квартири, лічильник опалення, марки СВТУ-11Т зв.№ 5675 за період з 01.05.2018 по 31.03.2025 обсяг складає 1070,8665 Гкал.

Згідно розрахунку позивача у співвідповідачів на явна наступна заборгованість:

- з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у сумі 28 535,44 грн;

- постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 03.2025 у сумі 10728,12 грн;

- постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 12.2024 у сумі 25331,33 грн;

- плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у сумі 1295,55 грн;

- абонентського обслуговування послуг з постачання гарячої води за період у сумі 926,34 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Як встановлено судом вище, співвідповідачі мають зареєстроване місце проживання у квартирі.

Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, то відповідно співвідповідачі приєднались до умов Договору шляхом фактичного користування послугами, внаслідок чого між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору, а отже, співвідповідачі є споживачами наданих позивачем послуг за адресою проживання співвідповідачів у квартирі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є, зокрема, суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого теплової енергії та гарячої води.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачам послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, відповідно до умов Договору та положень законодавства строк здійснення платежів є таким, що настав.

Відповідно до п.24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж станом на момент надання послуг була встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005.

Співвідповідачі не надали доказів відключення централізованого опалення у квартирі у спірний період у встановленому законодавством порядку та погодження такого відключення з компетентними особами.

Отже, у співвідповідачів існує обов`язок щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.

Згідно п .7 ст. 29 Правил споживач має право на:

- зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання;

- тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання);

- несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.

Виконавець зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором (п. 16 ст. 31 Правил).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що співвідповідачі звертались до позивача у встановленому законодавством порядку з повідомленням про відсутність одного або декількох членів сім`ї, а тому, у позивача відсутній кореспондуючий обов`язок проводити відповідні перерахунки розміру плати.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Отже, як наймачі (власники) та споживачі житлово-комунальних послуг, згідно ст. 162 ЖК України, зобов`язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Згідно з доводами позивача, співвідповідачі не сплачували за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, за ними утворилась заборгованість, що становить 66816,78 грн. за період з 01.05.2018 по 31.03.2025, з урахуванням часткових оплат.

З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість співвідповідачів перед позивачем в розмірі 66816,78 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і співвідповідачі на момент ухвалення рішення не надали документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надали доказів неотримання ними вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростували належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення 66816,78 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем здійснено нарахування сум інфляційних втрат та 3% річних поетапним методом, де базою нарахування визначено всю суму заборгованості по поточний місяць надання послуг включно, а періодом - поточні місяці оплати комунальних послуг.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 8678,41 грн. інфляційних втрат та 2057,09 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Позивачем здійснено нарахування пені поетапним методом, де базою нарахування визначено всю суму заборгованості по поточний місяць надання послуг включно, а періодом - поточні місяці оплати комунальних послуг.

Перевіривши розрахунки пені, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснено правильно, визначені позивачем періодом нарахування є обґрунтованими, а вимоги про стягнення пені у сумі 606,19 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача 4 про те, що сума боргу є меншою, суд відхиляє оскільки, відповідачем не надано належним чином оформлених (засвідчених) доказів на підтвердження власних заперечень.

Стосовно застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, 258, ч.1 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, останній раз Законом України № 3891-IX "Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" по 09.11.2024.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, в разі існування підстав для застосування позовної давності, даний строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскільки Закон №540-IХ від 30.03.2020 набув чинності 02.04.2020.

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX постановлено:

1. Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключити.

2. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Текст закону опубліковано в газеті «Голос України» 03.06.2025 року та набрав чинності 03.09.2025.

Отже, перебіг строку позовної давності поновлено з 04.09.2025.

З розрахунків позивача вбачається, що остання оплата комунальних послуг відбувалась у 2022 році що свідчить про переривання строку позовної давності, а позовна заява була направлена до суду в травні 2025 року, тобто у строк встановлений законом, а тому, залишає заяву відповідача про застосування строків позовної заяви без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у сумі 78 158 (сімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 47 копійок;

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок з кожного;

Учасники справи:

Позивач: Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

Відповідач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач 2: ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач 3: ОСОБА_3 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач 4: ОСОБА_4 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач 5: ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 );

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк