Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №756/8766/26 — Оболонський районний суд міста Києва

04.09.2026 Справа № 756/8766/26

Справа № 756/8766/26

Провадження № 2/756/7712/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП ВО «Київтеплоенерго») звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що виникла станом на 28 лютого 2026 року за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 99604,21 грн., з яких: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4689,96 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 956,75 грн., три відсотки річних у розмірі 292,58 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 2783,38 грн., інфляційна складова боргу - 567,81 грн., три відсотки річних - 173,64 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води - 1160,34 грн., інфляційна складова боргу - 236,71 грн., три відсотки річних - 72,39 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2026 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 61787,84 грн., інфляційна складова боргу - 9007,43 грн., три відсотки річних - 2834,43 грн., пеня - 3448,56 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2026 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 6244,12 грн., інфляційна складова боргу - 980,67 грн., три відсотки річних - 306,11 грн., пеня - 372,44 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1788,12 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1900,93 грн., а також просить стягнути судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, відповідачу надавалися послуги з централізованого опалення, теплової енергії та постачання гарячої води, проте відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 28 лютого 2026 року становить 99604,21 грн.

Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялась. З цих підстав позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги та вирішити питання судових витрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 22 травня 2026 року справу передано для розгляду головуючій судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Станом на 04 вересня 2026 року відзив на позов до суду не надійшов, у зв`язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку з чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».

Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511), а з 01 листопада 2021 року - на підставі типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, оприлюднених позивачем відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 та від 21 серпня 2019 року № 830.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є споживачем послуг, які надає позивач.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений в п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідач ОСОБА_1 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася, не відключалася.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов`язаний: забезпечувати своєчасність, безперервність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином. Доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуг або надання їх неналежної якості матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» надавались послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачу, яка отримувала вказані послуги і користувалася ними за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідача ОСОБА_1 як споживача виник обов`язок щодо оплати цих послуг.

Разом з тим суд не може у повному обсязі погодитись з розміром заявлених позивачем до відповідача вимог з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заборгованість же нарахована позивачем за період, який починається задовго до цієї дати, а саме включає заборгованість, що існувала до 01 травня 2018 року, та заборгованість за послуги, спожиті з 01 травня 2018 року. Таким чином, у період з початку нарахування заборгованості і до 26 квітня 2022 року відповідач була неповнолітньою.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Обов`язок утримувати дитину та забезпечувати її потреби, у тому числі шляхом внесення плати за житлово-комунальні послуги за житло, у якому дитина проживає, покладається на її батьків. Батьки є законними представниками неповнолітньої дитини та відповідають за її утримання, зокрема за оплату житлово-комунальних послуг.

Отже, до 26 квітня 2022 року ОСОБА_1 була неповнолітньою, а тому обов`язку зі сплати вартості житлово-комунальних послуг у неї не виникло. Батьки відповідача до участі у справі як співвідповідачі позивачем не залучалися, будь-яких вимог до них у цій справі не заявлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 може нести відповідальність лише в частині заборгованості за надані послуги, яка виникла після досягнення нею повноліття, тобто за період з 26 квітня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Здійснюючи перерахунок заборгованості за даними наданого позивачем розрахунку, суд виходить із такого.

Заборгованість за послуги з постачання теплової енергії станом на 28 лютого 2026 року становить 61787,84 грн., з яких 11174,55 грн. - заборгованість, що сформувалася до досягнення відповідачем повноліття. Відтак стягненню підлягає 50613,29 грн. (61787,84 грн. - 11174,55 грн.).

Заборгованість за послуги з постачання гарячої води станом на 28 лютого 2026 року становить 6244,12 грн., з яких 851,50 грн. - заборгованість, що сформувалася до досягнення відповідачем повноліття. Відтак стягненню підлягає 5392,62 грн. (6244,12 грн. - 851,50 грн.).

Заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії станом на 28 лютого 2026 року становить 1788,12 грн., з яких 217,37 грн. - заборгованість, що сформувалася до досягнення відповідачем повноліття. Відтак стягненню підлягає 1570,75 грн. (1788,12 грн. - 217,37 грн.).

Заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води станом на 28 лютого 2026 року становить 1900,93 грн., з яких 219,61 грн. - заборгованість, що сформувалася до досягнення відповідачем повноліття. Відтак стягненню підлягає 1681,32 грн. (1900,93 грн. - 219,61 грн.).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, яка виникла після досягнення нею повноліття з 26 квітня 2022 року, станом на 28 лютого 2026 року становить 59257,98 грн. (50613,29 грн. + 5392,62 грн. + 1570,75 грн. + 1681,32 грн.).

Що ж до заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4689,96 грн., заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 2783,38 грн. та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1160,34 грн., то ця заборгованість у повному обсязі виникла у період, коли відповідач була неповнолітньою, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційну складову боргу, три проценти річних та пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим вимоги про стягнення інфляційної складової боргу, трьох процентів річних та пені є похідними від вимоги про стягнення основної суми заборгованості. Зазначені нарахування здійснені позивачем на всю суму заборгованості, у тому числі й на ту її частину, яка виникла до досягнення відповідачем повноліття та стягненню з відповідача не підлягає.

Помісячного розрахунку інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, який дозволяв би встановити, яка саме їх частина нарахована на заборгованість, що виникла після 26 квітня 2022 року, позивач суду не надав. Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить лише помісячні дані про нарахування та оплату вартості послуг і не містить розрахунку зазначених нарахувань.

За приписами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок довести розмір заявлених до стягнення сум покладено на позивача, а суд не вправі здійснювати власний розрахунок замість сторони.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення інфляційної складової боргу, трьох процентів річних та пені задоволенню не підлягають.

Ураховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню - у частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла після досягнення відповідачем повноліття, у розмірі 59257,98 грн., а в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 2868 від 07 квітня 2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на суму 59257,98 грн. із заявлених 99604,21 грн., що становить 59,49 % ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1979,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникла після досягнення відповідачем повноліття, станом на 28 лютого 2026 року у загальному розмірі 59257,98 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1979,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 40538421);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений 04 вересня 2026 року.

Суддя Ірина ШРОЛИК