Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №752/6738/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6738/26

Провадження №: 2/752/9001/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

за участю:

представника позивача - адвоката Плискань Ірини Олегівни,

представника відповідача - адвоката Підвисоцького Володимира Ігоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15 вересня 2005 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 181.

Під час шлюбу у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач стверджує, що вони з чоловіком з 2019 року фактично не проживають разом, не ведуть спільне господарство, оскільки відповідач вже на той час мав стосунки з іншою жінкою. З початку повномасштабного вторгнення позивач з дитиною переїхали проживати до Львова, а відповідач залишився проживати в Києві.

Позивач перебуває на військовій службі за контрактом офіцерського складу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Павла Сагайдачного.

Тобто, з 2022 року подружжя проживає у різних місцях. Відповідач і надалі перебуває у стосунках з іншою жінкою, яка у цьому році народила йому дитину. Дані обставини свідчать про те, що шлюб між сторонами є формальністю і фактично їх шлюбні відносини припинені ще з 2019 року. Наразі спільне життя сторін є неможливим, оскільки між ними відсутнє взаєморозуміння, стосунки розпалися. З огляду на вказані обставини, збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому шлюб між позивачем та відповідачем доцільно розірвати. Позивач просить строк на примирення не надавати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року клопотання представника відповідача - адвоката Підвисоцького Володимира Ігоровича про надання строку на примирення, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення терміном на два місяці - до 29 липня 2026 року (включно).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2026 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання на 14 серпня 2026 року на 11 год. 00 хв., у судове засідання викликано учасників справи.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 24 серпня 2026 року на 14:30 год.

У зв`язку із неявкою відповідача та його представника та відсутності даних про їх належне повідомлення розгляд справи було відкладено на 08 вересня 2026 року на 10:00 год.

У судовому засіданні - 08 вересня 2026 року - представник позивача - адвокат Плискань Ірина Олегівна зазначила, що сторони не примирилися, сімейних відносин не підтримують, відповідачем не вчиняється жодних дій, спрямованих на примирення, тому позивач наполягає на розірванні шлюбу.

У судовому засіданні - 08 вересня 2026 року - представник відповідача - адвокат Підвисоцький Володимир Ігорович повідомив, що за поясненнями самого позивача сторони перебувають у процесі примирення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 15 вересня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 181.

Під час шлюбу у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом установлено, що сторони шлюбно-сімейних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя не відбулося, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам.

При розгляді справи ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року сторонам було надано строк на примирення терміном два місяці, однак примирення не відбулося.

Посилання представника відповідача на те, що сторони перебувають в процесі примирення не підтверджені будь-якими доказами. Відтак з урахуванням наданих пояснень представником позивача щодо бажання позивача розірвати шлюб із відповідачем та неодноразового відкладення розгляду справи після надання сторонами строку на примирення, яке так і не відбулося, суд дійшов висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили емоційний зв`язок як подружжя, а також враховуючи заяви представника позивача про категоричне бажання позивача розірвати шлюб із відповідачем та реалізованого судом права надання подружжю строку на примирення, яке не надало позитивного результату, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

В установлений судом строк примирення сторін не відбулося, а саме бажання відповідача зберегти шлюб не є підставою для відмови у його розірванні, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді як жінки, так і чоловіка.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.

Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останній не заявляв, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 181, - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 08 вересня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук