Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №910/7693/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2026Справа № 910/7693/26

За позовом Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут"

до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

про стягнення 20546,41 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - відповідача) на користь Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (далі - позивач) заборгованість у сумі 14430 грн, пеню у сумі 1553,70 грн, 3% річних у сумі 155,37 грн, 7 % штрафу додатково за прострочення оплати понад 30 днів у сумі 1010,10 грн та інфляційні нарахування в сумі 734,84 грн за договором №1/41516/В від 02.12.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7693/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачу було доставлено 02.07.2026 о 20:50 год. в його особистий електронний кабінет, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 між позивачем як виконавцем та відповідачем як замовником було укладено індивідуальний договір №1/41516/В (далі - Індивідуальний договір) про приєднання до договорів, що визначають стандартні умови щодо надання послуг/виконання науково технічних робіт з «Розроблення тимчасової індивідуальної базової лінійної норми витрати палива, який розміщений в мережі інтернет за адресами https://insat.org.ua/files/services/Idvpe/6/norms.pdf, (далі - Договір приєднання) та відповідно до якого відповідач доручає і оплачує а позивач на підставі поданих відповідачем заявок разом з ідентифікаційними анкетами бере на себе зобов`язання надати послуги/виконати роботи щодо розроблення тимчасової індивідуальної базової лінійної норми витрати палива на колісні транспортні засоби (КТЗ): спеціальний автомобіль Toyota Land Cruiser, спеціальний автомобіль-автокран Liebherr LTM 1040 та вантажні автомобілі MAN TGS 41.400, Renault Premium 370, Mercedes-Benz Arocs 2548.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору загальна вартість послуг/робіт становить 14430 грн з ПДВ.

Пунктом 2.2 Договору приєднання передбачено, що оплата здійснюється перерахуванням відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у випадку оплати за бюджетні кошти через Державну казначейську службу України протягом 10 банківських днів з моменту підписання акта передання-прийняття наданих послуг/виконаних робіт замовником.

Відповідно до пункту 3.3 Договору приєднання у випадку оплати послуг за бюджетні кошти позивач надає послуги у термін до 20 робочих днів (включно) після отримання від Відповідача підписаного ним та зареєстрованого в Державній казначейській службі України примірника Індивідуального договору.

Позивач зазначає, що надав послуги у строк визначений умовами Договору приєднання та оформив результати послуг у формі:

- Висновку № 1/41516-1 від 22.12.2025 (розроблені тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива на MAN TGS 41.400);

- Висновку № 1/41516-2 від 22.12.2025 (розроблені тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива на Renault Premium 370);

- Висновку № 1/41516-3 від 22.12.2025 (розроблені тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива на Toyota Land Cruiser);

- Висновку № 1/41516-4 від 22.12.2025 (розроблені тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива на Mercedes-Benz Arocs 2548);

- Висновку № 1/41516-5 від 22.12.2025 (розроблені тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива на Liebherr LTM 1040).

Пунктом 3.5 Договору приєднання передбачено, що Відповідач протягом 3-х робочих днів з моменту одержання оригіналів Висновків та акта передання прийняття наданих послуг/виконаних робіт зобов`язаний направити Позивачу підписаний і скріплений відбитком печатки акт передання-прийняття наданих послуг/виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання послуг/робіт.

Відповідно до п. 3.7 Договору приєднання у випадку неповернення оформленого Відповідачем примірника Акта протягом 10 робочих днів з моменту його відправлення Позивачу надані/виконані послуги/роботи вважаються прийнятими Виконавець без зауважень на підставі односторонньо оформленого Позивачем Акта.

24.12.2025 позивач листом з описом вкладення (№0505528766697) відправив відповідачу через засоби поштового зв`язку вищевказані Висновки разом з двома примірниками акта від 22.12.2025 передання-прийняття виконаних робіт, який відповідач не отримав та який 12.01.2026 повернувся позивачу у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

23.01.2026 позивач листом з описом вкладення (№0311300238845) повторно відправив відповідачу через засоби поштового зв`язку вищевказані Висновки разом з двома примірниками акта від 22.12.2025 передання-прийняття виконаних робіт, який відповідач отримав 26.01.2026, що підтверджується трекінгом Укрпошти.

Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач не повернув позивачу примірник оформленого належним чином акта передання-прийняття наданих послуг/виконаних робіт, мотивовану відмову від приймання послуг позивачу не направив.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач отримав Висновки та акт передання-прийняття наданих послуг/виконаних робіт 26.01.2026, як підставу для оплати вартості наданих послуг та не повернув підписаний зі свого боку один примірник акта позивачу та не надав мотивовану відмову від прийняття послуг, то керуючись п. 2.2 та 3.7 Договору приєднання, оплата відповідачем отриманих послуг повинна була бути не пізніше 12.02.2026, але відповідач не здійснив оплату послуг в строк, у зв`язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 14430 грн.

Позивачем було направлено претензію відповідача щодо спати заборгованості за надані послуги №104/4.06-23-26 від 20.03.2026.

Відповідач в свою чергу відповіді на вимоги не надав, борг не сплатив, що зумовило позивача звернутися з указаним позовом.

Відповідач заперечень на заявлені вимоги позову не надав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Факт надання позивачем передбачених Договором послуг підтверджується відповідними Висновками та Актом передання-прийняття виконаних робіт.

Відповідачем жодних заперечень щодо наведених у позові тверджень та обґрунтувань надано не було.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, на підтвердження наявності у відповідача зауважень до якості наданих позивачем послуг, їх кількості, обсягу або наявності ненаданих позивачем послуг.

Станом на день ухвалення даного рішення матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем боргу у сумі 14430 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження факту надання ним відповідачу послуг за Договором у спірний період та не виконання відповідачем своїх обов`язків з вчасної оплати, які зі сторони відповідача жодними чином не спростовані, є належними та допустимими, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктом 4.2 Договору приєднання передбачено, що разі несвоєчасної оплати вартості наданих/виконаних послуг/робіт, передбачених цим Договором, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховують пеню, від загальної вартості наданих/виконаних послуг/робіт, з яких допущене прострочення оплати, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% указаної вартості.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем в установлені Договором строки не було сплачено позивачу спірну суму заборгованості.

Позивачем було нараховано відповідачу 734,84 грн інфляційних втрат, 155,37 грн 3% річних, 1553,70 грн пені та 7% штрафу у сумі 1010,10 грн за порушення строків оплати послуг.

Судом перевірено розрахунки позивача заявлених до стягнення штрафних санкцій, розрахунки 7% штрафу, пені та 3% річних є арифметично правильними та обґрунтованими, а тому з відповідача підлягає стягненню 155,37 грн 3% річних, 1553,70 грн пені та 7% штрафу у сумі 1010,10 грн.

Що ж стосується розрахунків інфляційних втрат, то за перерахунками за допомогою системи Liga-zakon, з відповідача підлягає стягненню 719,67 грн інфляційних втрат. У сятягненні 15,17 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Судовий збір згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволеним вимогам позову.

На підставі викладеного, керуючись 86, 129, ст. 165, 178, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (04082, м. Київ, вул. Бережанська, 7; ідентифікаційний код 23312417) на користь Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 57; ідентифікаційний код 01527695) 14430 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять) грн боргу, 155 (сто п`ятдесят п`ять) грн 37 коп. 3% річних, 719 (сімсот дев`ятнадцять) грн 67 коп. інфляційних втрат, 1553 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят три) грн 70 коп. пені, 1010 (одну тисячу десять) грн 10 коп. 7% штрафу та судовий збір у сумі 2660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн 43 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.