Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №910/4601/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2026Справа № 910/4601/26

За позовом Фізичної особи-підприємця Максименка Руслана Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ ЛОГІСТИКА"

про стягнення коштів у сумі 58998,78 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ ЛОГІСТИКА" (далі - відповідача) на користь Фізичної особи-підприємця Максименка Руслана Вікторовича (далі - позивач) боргу та санкцій за договором перевезення вантажів №СЛ04/12/24-930П від 04.12.2024, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити надані йому послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 відкрито провадження у справі №910/4601/26, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі у своєму електронному кабінеті - 29.04.2026, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відзиву на позовну заяву надано не було.

Враховуючи наведене, та за відсутності подання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як перевізником та відповідачем як замовником було укладено Договір перевезення вантажів №СЛ04/12/24-930П від 04.12.2024 (далі - Договір).

Згідно п. 1.2 Договору умови надання послуг щодо конкретного вантажу узгоджуються Сторонами в Заявках на перевезення (далі в тексті - Заявка). Заявка є невід`ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов Договору та Заявки, пріоритетними є умови Заявки.

Відповідно до п. 3.1 Договору кожне замовлення на надання послуг перевезення попередньо узгоджується між Замовником та Перевізником шляхом погодження Заявок на перевезення вантажів.

На виконання умов Договору сторонами було погоджено Заявки: №01822 від 04.12.2024, №01825 від 06.12.2024, №01837 від 06.12.2024, №01838 від 09.12.2024, №01859 від 12.12.2024, №01860 від 13.12.2024, №01872 від 14.12.2024, №01877 від 16.12.2024, №01878 від 17.12.2024, №01891 від 18.12.2024, №01895 від 19.12.2024, відповідно до яких позивач зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Павлоград, Дніпропетровська обл. - Родинське, Донецька обл.

За умовами п. 12 Заявок 80% оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після вивантаження з моменту отримання підписаних скан-копій документів на електронну пошту замовника та 20 % оплата після вивантаження протягом 5 банківських днів з моменту отримання належно оформлених оригіналів документів замовником.

Позивач зазначає, що ним було здійснено усі перевезення, які погоджені в Заявках на суму 108288 грн, що підтверджується копіями актів прийому-передачі підписаних обома сторонами: №№ 11 від 05.12.2024; 12 від 06.12.2024; 13 від 07.12.2024; 14 від 09.12.2024; 15 від 10.12.2024; 16 від 12.12.2024; 17 від 13.12.2024; 18 від 14.12.2024; 19 від 16.12.2024; 20 від 17.12.2024; 21 від 18.12.2024; 22 від 19.12.2024.

Позивач вказує, що відповідачем було оплачено лише 59724,64 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій долучених з позовом.

Позивач підтверджує, що обмін оригіналами документів виконало в повному обсязі, залишок боргу відповідача за договорами-заявками становить 48563,36 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою Договір-заявка є договором перевезення.

Частина 1 ст. 909 ЦК України вказує на те, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи містять докази на виконання позивачем як перевізником своїх обов`язків з доставки вантажу відповідно до укладених між сторонами до Договорів-заявок.

Як вже було зазначено вище, вартість послуг з поставки вантажу за Договором мала бути сплачена упродовж 10 робочих днів після отримання сканованих копій оригіналів документів.

Відповідач лише частково виконав свій обов`язок з оплати послуг на суму 59724,64 грн.

Доказів оплати решти суми у розмірі 48563,36 грн матеріали справи, станом на день ухвалення цього рішення, не містять. Відповідачем не спростовано заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 48563,36 грн з відповідача за Договором та Заявками підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.7 Договору у випадку прострочення оплати послуг перевізника, перевізник може нарахувати пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від оплати суми зобов`язання.

Позивачем на суму боргу було нараховано 8487,44 грн пені та 1947,98 грн 3% річних.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних позивача, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 7322,08 грн пені та 1665,55 грн 3% річних. У решті заявлених сум суд відмовляє.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволеним вимогам позову.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ ЛОГІСТИКА" (м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 44057805) на користь Фізичної особи-підприємця Максименка Руслана Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 48563 (сорок вісім тисяч п`ятсот шістдесят три) грн 36 коп боргу, 7322 (сім тисяч триста двадцять дві) грн 08 коп. пені, 1665 (одну тисячу шістсот шістдесят п`ять) грн 55 коп. 3% річних та 3257 (три тисячі двісті п`ятдесят сім) грн 37 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.