Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №904/3134/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3134/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від прокуратури: Сєрова Н.С. (власні засоби);

від відповідача: Калитвянська С.О. (власні засоби);

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 (суддя Загинайко Т.В., повний текст якого підписаний 04.10.2024) у справі №904/3134/24

за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області м.Бахмут Донецької обл. в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації м. Краматорськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" м. Дніпро;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл.

про визнання недійсною додаткової угоди від 30.09.2021 №9 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії та стягнення 18 114 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №2478/24 від 14.06.2024) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", в якій просить:

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.12.2020 №1 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.12.2020 №2 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.12.2020 №3 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 25.08.2020 №6 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 25.08.2020 №7 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 06.09.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 30.09.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 29.10.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 29.10.2021 №11 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 30.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 30.11.2021 №13 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду від 30.11.2021 №14 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації безпідставно отримані кошти в сумі 130 665 грн. 70 коп.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 31 491 грн. 20 коп. сплачений при поданні позову;

- про час та місце судового засідання прошу проінформувати Бахмутську окружну прокуратуру Донецької області та Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, прокурором подано заяву (вх.№30573/24 від 24.06.2024), відповідно до якої усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 19.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В подальшому судом також з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 позовну заяву заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 130 665 грн. 70 коп. - залишено без руху та запропоновано заступнику керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) протягом 5-ти днів з дня вручення даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати докладний обґрунтований розрахунок, з якого вбачався би розмір суми безпідставно отриманих коштів за кожною з оспорюваних додаткових угод, а саме:

- від 23.12.2020 №1 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 23.12.2020 №2 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 23.12.2020 №3 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 25.08.2020 №6 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 25.08.2020 №7 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 06.09.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 30.09.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 29.10.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 29.10.2021 №11 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 30.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 30.11.2021 №13 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";

- від 30.11.2021 №14 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" з посиланням на рахунки та трансакції, надіслати вказаний розрахунок іншим учасникам справи, докази надсилання надати до суду, роз`яснено заступнику керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002), що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.

Прокурор у заяві (вх.№32071/24 від 04.07.2024) просить прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №904/2597/24 заяву та розрахунок суми, що безпідставно отримана відповідачем за кожною додатковою угодою до договору від 23.12.2020 №1526 та вважати недоліки, визначені ухвалою суду від 02.07.2024 усунутими.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 продовжено розгляд справи №904/2597/24 в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається, прокурор у заяві (вх.№31756/24 від 02.07.2024) про розгляд справи у порядку загального позовного провадження просить: - здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; - про день та час розгляду справи повідомити сторони, Бахмутську окружну прокуратуру Донецької області та Донецьку обласну прокуратуру, посилаючись на те, що розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес, оскільки позов стосується неефективного використання бюджетних коштів, а також з огляду на обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін та їх думку, розгляд справи у спрощеному позовному провадженню не буде сприяти повному і всебічному з`ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 відмовлено заступнику керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Стосовно матеріалів позовної заяви, суд визнав, що позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 130 665 грн. 70 коп. підлягають роз`єднанню, оскільки розгляд справи буде утруднений сумісними вимогами, які фактично є предметом розгляду 5 (п`яти) позовних заяв з окремими правовими підставами щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору від 23.12.2020 №1526 щодо 5 (п`яти) окремих розрахункових періодів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 постановлено роз`єднати позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 130 665 грн. 70 коп., виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:

1) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 23.12.2020 №1, №2, №3 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 28 689 грн. 47 коп. - розглядати у справі №904/2597/24.

2) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 25.08.2021 №6, №7 та від 06.09.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 5 590 грн. 92 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.

3) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсною додаткової угоди від 30.09.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеної між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 18 114 грн. 03 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.

4) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 29.10.2021 №10, №11 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеної між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 35 187 грн. 20 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.

5) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 30.11.2021 №12, №13, №14 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 43 084 грн. 08 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.

В подальшому матеріали справи №904/2597/24 передано для виділення позовних вимог в самостійні провадження.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що додаткові угоди №№ 2, 3, 6-14 до договору № 1526 від 23.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу підлягають визнанню недійсними, оскільки укладені в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому грошові кошти, що надмірно сплачені на виконання цих додаткових угод, мають бути повернуті Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації.

При цьому, прокурором у позові наголошено, що сторона Договору - Миколаївська СЗШІ на підставі розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово цивільної адміністрації № 990/5-21 від 28.09.2021 реорганізована шляхом припинення та утворена філія Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради - Миколаївська філія Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради. Разом з тим, згідно з п. 6 вказаного вище розпорядження, правонаступником усього майна, прав та обов`язків закладу освіти, що припиняється, є Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради. Враховуючи викладене, наявні достатні підстави для залучення Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради до справи як третьої особи на стороні позивача.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2024 виділеним в окреме провадження позовним вимогам заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсною додаткової угоди від 30.09.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеної між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 18 114 грн. 03 коп. присвоєно унікальний номер судової справи - 904/3134/24.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Парасковіївську спеціальну школу № 40 Донецької обласної ради (84536, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл., вул. Гірників, буд. 23; ідентифікаційний код 25107733).

Відповідач у відзиві (вх.№ 37374/24 від 07.08.2024) на позовну заяву просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Також відповідач у клопотанні (вх.№ 37375/24 від 07.08.2024) про зупинення провадження у справі просить зупинити провадження у справі № 904/3134/24 до закінчення розгляду справи №904/2597/24.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вх.№37375/24 від 07.08.2024) про зупинення провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі №904/3134/24 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду від 30.09.2021 №9 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" м. Дніпро на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації м. Краматорськ Донецької області 18 114 грн. 02 коп. - безпідставно отриманих грошових коштів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" , м. Дніпро на користь Донецької обласної прокуратури 2 758 грн. 19 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовним вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції недотримані норми процесуального права, а саме ст. 45, 48, частину 4 статті 236 ГПК України, що є підставою для скасування або зміни рішення у відповідності до ст. 277 ГПК України. Так, посилаючись на висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 (пункти 57,60), зауважує, що якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

За цією справою, Прокурор подав позов в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні реалізації принципів регулювання бюджетних відносин під час здійснення публічних закупівель. Предметом позовних вимог, Прокурор зазначає визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020 (далі Договір) на підставі невідповідності останніх чинному законодавству України, зокрема застосування норм статей 203, 215, 216 ЦК України. Як встановив суд першої інстанції, зазначений Договір та додаткові угоди до нього були укладений двома сторонами, а саме ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Відповідач) як постачальником електричної енергії та Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради, як Споживачем. З огляду на наведене та враховуючи, що звертаючись з цим позовом до суду та користаючись своїми процесуальними правами, Прокурор не визначив Парасковіївську спеціальну школу № 40 Донецької обласної ради як правонаступника Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №7 Донецької обласної ради (сторону оспорюваних додаткових угод) як співвідповідача та в подальшому не заявляв клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача, Відповідач вважає, що суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову, так як незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог;

- при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції недотримані норми матеріального права, а саме частина 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (надалі Закон № 922-VIII) та не досліджені належним чином зібрані у справі докази та не встановлено пов`язані з ними обставини, що є підставою для скасування або зміни рішення у відповідності до ст. 277 ГПК України.

Так, Відповідач вважає, що Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є неналежним позивачем з огляду на наступне. Предметом позовних вимог за цією справою є визнання недійсною додаткової угоди № 9 до Договору та безпідставно отриманих коштів. При цьому у позовній заяві Прокурор зазначає, що Договір та додаткові угоди до нього укладені між Відповідачем та Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом № 7 Донецької обласної ради (далі - Миколаївська СЗШІ). Цей Договір та додаткові угоди були підписані уповноваженими представниками сторін та проставлені печатки. Відповідно до долученого до позову Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з сайту Мінюсту України, Миколаївська СЗШІ, протягом дії Договору, була самостійною юридичною особою. На виконання Договору, Відповідач надавав Миколаївський СЗШІ рахунки на оплату (наявні в матеріалах справи), в яких визначені необхідні реквізити, зокрема найменування споживача електричної енергії, а Миколаївська СЗШІ самостійно здійснювала оплату електричної енергії, що підтверджується платіжними інструкціями (наявні в матеріалах справи), в яких в якості Платника зазначено саме Миколаївську СЗШІ. Отже, саме Миколаївська СЗШІ, як юридична особа укладала та підписала Договір та додаткові умови до Договору, на підставі чого саме у Миколаївської СЗШІ виникли відповідні права щодо отримання електроенергії та зобов`язання щодо сплати за неї, а також самостійно здійснювала відповідну оплату за Договором зі своїх рахунків, відкритих у державному казначействі. Подаючи позов в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, Прокурор не визначив які саме права та охоронювані законом інтереси Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації порушені Відповідачем.

Тому вважає, що Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є окремою юридичною особою, яка не зв`язана з Відповідачем договірними відносинами, та не є правонаступником Миколаївська СЗШІ, крім того, ані законом, ані Статутом Споживача (Миколаївська СЗШІ) засновник - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, не наділений якимись правами та обов`язками притаманними саме цій юридичній особі, а отже, право та охоронювані інтереси Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації не порушені, тому Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі неналежного позивача, що є прямою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог;

- при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції зроблені невірні висновки при аналізі норм матеріального права, зокрема ст. 216 Цивільного кодексу України.

Так, підставою для повернення коштів, як наслідок визнання правочинів недійсними, Прокурором обрані положення - абз.1 ч.1 ст. 216 ЦК України – «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.», - п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України - «Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.». При цьому у позовній заяві Прокурором, незважаючи на формальне посилання на вищезазначені правові норми, не ставиться питання про застосування наслідків недійсності правочину до обох сторін правочину та безпідставно вимагає стягнути з Відповідача грошові кошти, як різницю між первісною ціною та ціною останньої додаткової угоди. Судом першої інстанції проігноровані положення абзацу другого частини першої статті 216 ЦК України, згідно з якими у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Звідси, наразі незастосування наслідків недійсності додаткових угод до обох сторін правочину (Відповідача) носить дискримінаційний характер та доводить Відповідача до збитків;

- при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції недотримані норми процесуального права, а саме ст. п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.234 ГПК України, що є підставою для скасування або зміни рішення у відповідності до ст. 277 ГПК України.

Так, Відповідач під час розгляду справи заявив клопотання (вх.№ 37375/24 від 07.08.2024) про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду справи №904/2597/24 обґрунтовуючи це тим, що: - початковою ціною для розрахунку надмірно сплачених коштів прокурор визначає 3,2403777 грн. з ПДВ, що зазначена в Договорі від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії; - відповідач зазначає, що первісною ціною для визначення розміру надмірно сплачених коштів треба вважати ціну, яка зазначена у Додатковій угоді № 1 до Договору та становить 3,518484 грн. з ПДВ (2,93207 грн. без ПДВ); ухвалою суду першої інстанції від 08.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі. Зазначена ухвала суду оскарженню не підлягає, тому відповідач включив ці заперечення у скаргу на рішення суду.

Зауважує, що Додаткова угода № 1 від 23.12.2020 укладена не у зв`язку з коливанням ціни, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», про що зазначено у самій Додатковій угоді №1. Оскільки ці тарифи є регульованими, та встановлюються державним органом НКРЕКП, то Відповідач об`єктивно не міг вплинути, а ні на час встановлення нових тарифів, а ні на строк їх застосування, а ні на їх розмір. Крім того, слід зазначити, що зазначені зміни відбулись вже після аукціону та навіть після визначення Відповідача переможцем. Отже, розрахунок суми, що надмірно сплачена позивачем на користь Відповідача виглядає наступним чином: 60 187,08 грн (сплачена Миколаївська СЗШІ сума) – (12984 кВт*год (обсяг спожитої електроенергії) * 2,93207 грн (первісна ціна за електроенергію) + 20% ПДВ) = 60 187,08 грн – 45 683,99 грн = 14 503,08 грн з ПДВ. Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховані Відповідачу за електроенергію по ціні, визначеній з урахуванням додаткової угоди №9, та сумою по ціні, визначеній у додатковій угоді № 1 до Договору, становить 14 503,08 грн з ПДВ. Між тим, у Господарському суді Дніпропетровської області розглядалась справа №904/2597/24 за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод від 23.12.2020 №1, №2, №3 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 28 689 грн. 47 коп., тому наявна об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення – без змін. Зазначив, що відповідно до пп. 1, 2 Розпорядження голови обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 990/5-21 від 29.09.2021 (далі – Розпорядження) юридичну особу публічного права Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу інтернат № 7 Донецької обласної ради, яка була стороною договору, припинено шляхом її приєднання до Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради та утворено філію останньої – Миколаївську філію Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради. Згідно з п. 6 Розпорядження, правонаступником усього майна, прав та обов`язків закладу освіти, що припиняється, є Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради був Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації. Разом з тим, положеннями Статуту Миколаївської СЗШІ, затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації 02.06.2000 № 346 (в редакції розпорядження від 08.11.2013 № 925) передбачалося, що управління школою інтернатом у межах повноважень здійснювалося облдержадміністрацією, координацію діяльності здійснював саме Департамент освіти і науки облдержадміністрації. Джерелами формування майна та кошторису школи-інтернату визначені, зокрема, кошти обласного бюджету. Аналогічні положення передбачені статутом Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради, яка є правонаступником Миколаївської СЗШІ. Відповідно до Статуту Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10.09.2020 № 995/5-20 (в редакції розпорядження від 21.10.2021 № 1066/5/21), управління закладом, у межах повноважень, здійснює облдержадміністрація, координацію – Департамент освіти і науки. Крім того, за інформацією, наданою позивачем у листі від 11.04.2024 № 734/0/161/-24/01-27, видатки на утримання закладу освіти здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, головним розпорядником є Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації. Позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, а тому цей орган, є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в розумінні статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Враховуючи викладене, Парасковіївську спеціальну школу № 40 Донецької обласної ради обґрунтовано залучено до справи як третю особу на стороні позивача, а Департамент, як позивача.

Щодо невірних висновків суду першої інстанції, що зроблені при аналізі норм матеріального права, зокрема ст. 216 Цивільного кодексу України зауважує, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» поставило електричну енергію у меншому обсязі, але сплачено значно більшу суму, ніж передбачено договором. А отже, вказане твердження відповідача про непостачання товару за умовами договору спростовується вищенаведеним. Таким чином, грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем – ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути на розрахунковий рахунок позивача – Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Вказаний висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Таким чином, доводи відповідача щодо неефективного способу захисту є безпідставними.

Щодо недотримання норм процесуального права, а саме п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 ГПК України наголошує, що Відповідач наводить хибні твердження для обґрунтування неправомірності висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, а саме вказує, що Додатковою угодою № 1 визначена ціна за 1 кВт*год, яка повинна бути застосована при визначені розміру безпідставно отриманих коштів по цій справі, то наявна об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 904/2597/24. Прокуратура не погоджується з розрахунками відповідача щодо відсотку підвищення ціни за одиницю електричної енергії. Також відповідач у апеляційній скарзі обґрунтовує твердження, що Додаткова угода № 1 від 23.12.2020 складена не у зв`язку з коливанням ціни, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідачем зазначено, що з укладанням додаткової угоди № 1 в день підписання договору 23.12.2020 зміна ціни за одиницю електричної енергії відбулась у зв`язку зі зміною регульованих тарифів та склала за 1 кВт/год 3,518484 грн з ПДВ (2,93207 грн без ПДВ). Слід відмітити, що у роздруківці сторінки закупівлі з електронної системи закупівель, наданій у якості доказу суду, вказана додаткова угода укладена у зв`язку з коливанням ціни. До того ж, твердження відповідача про те, що ціна за одиницю електроенергії, зазначена в тендерній пропозиції включала конкретні тарифи на розподіл та передачу електричної енергії не підтверджується документами, які надавалися відповідачем для участі у торгах. Так, тендерні пропозиції від 20.11.2020 та від 08.12.2020 містять лише ціну 3,2404 грн без обґрунтування її складових (копії додаються). А отже, з наведеного вище виснувати, що зміна ціни відбулась внаслідок зміни регульованих складових, неможливо.

Відтак, подана відповідачем заява про зупинення провадження у справі не містила належного обґрунтування щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 904/2597/24, а надані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Тому суд обґрунтовано не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження, оскільки відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Інші учасники правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що не є перешкодою у перегляді рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Іванова О.Г. (доповідач), судді – Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.10.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

30.10.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

08.11.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 30.10.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано докази доплати судового збору у сумі 3129,88 грн.

Ухвалою від 11.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/3134/24; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.02.2025, сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

13.02.2025 до суду від прокурора Сєрової Н.С. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Клопотання аналогічного змісту надійшло до суду 13.02.2025 від представника апелянта – Калитвянської С.О.

Також 13.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду справи №904/2597/24.

В судовому засіданні 17.02.2025 оголошено перерву до 26.06.2025.

23.06.2025 до суду від прокуратури надійшла заява про заміну представника прокуратури у справі № 904/3134/24 для участі у судовому засіданні 26.06.2025 на заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Сматченко Анну Дмитрівну.

В судове засідання 26.06.2025 з`явився прокурор; секретар судового засідання намагався вийти на зв`язок з представником відповідача Калитвянською С.О., для проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, але представник відповідача на зв`язок не вийшов.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2025 провадження у справі №904/3134/24 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суд справи № 920/19/24 та опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови по справі.

29.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області про поновлення провадження у справі у зв`язку з розміщенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 від 21.11.2025. Отже, вважає що усунені обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.01.2026 задоволено клопотання прокурора; поновлено провадження у справі; розгляд справи призначено на 12.05.2026 на 15:30 годину.

08.05.2026 (зареєстровано судом 11.05.2026) від представника відповідача Калитвянської С.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

10.05.2026 (зареєстровано судом 11.05.2026) до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду цієї справи до розгляду справи №904/2597/24, оскільки справи №904/2597/24 та №904/3134/24 є пов`язаними між собою, і оскільки Додатковою угодою № 1 визначена ціна за 1 кВт*год, яка може бути застосована при визначені розміру безпідставно отриманих коштів по цій справі, що є предметом апеляційного розгляду у справі №904/2597/24, то наявна об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншій справи.

Судом визначений регламент розгляду справ, з яких справа №904/2597/24 є першою із низки між тими ж сторонами та на підставі одного договору та в якій оголошено перерву. З урахуванням незавершеного розгляду справи, що передує за розглядом поряд з дійсною справою, судове засідання у справі №904/3134/24 не відбулось. Ухвалою суду від 12.05.2026 розгляд справи відкладений на 25.08.2026.

На підставі розпорядженням керівника апарату суду від 24.08.2026 №718/26, у зв`язку з відпусткою судді Мороза В.Ф., проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026, справу №904/3134/24 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Іванов О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусінков Ю.Б.

25.08.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких останній зауважив, що Додаткова угода № 1 укладена внаслідок зміни таких регульованих складових, як тариф на передачу та тариф на розподіл, які змінюються відповідними постановами НКРЕКП та на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, зміна зазначених регульованих складових відбулась вже після проведення аукціону публічної закупівлі. Відповідач зазначає, що такі складові ціни електричної енергії, як тариф на розподіл та тариф на передачу, не може бути тотожнім такий складовій ціни електричної енергії, як ціна самого товару на ринку електричної енергії. А, отже, при зміни тарифу на розподіл та тарифу на передачу, як регульованих тарифів, не застосовуються норми Закону України «Про публічні закупівлі» про 10% обмеження на збільшення ціни товару, оскільки ані тариф на розподіл, а ні тариф не передачу не коливаються на ринку електричної енергії, а встановлюються окремими нормативними актами. Отже, підстави для визнання Додаткової угоди №1, з урахуванням ст. 203, 215 ЦК України, відсутні. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові 03.06.2026 по справі 904/1828/25.

Оскільки, Додаткова угода № 1 відповідає умовам тендерної документації, укладеному між сторонами договору, нормам чинного законодавства, то при розрахунку безпідставно отриманих коштів повинна враховуватись саме ціна електричної енергії зазначена у Додатковій угоді № 1. Таким чином, за Договором безпідставно одержані відповідачем кошти становлять 14 503,08 грн.

Також апелянт звернув увагу на необхідності ретроспективного застосування новоприйнятої редакції Закону України «Про публічні закупівлі» на стадії апеляційного перегляду рішень з огляду на обмеження розгляду підстав позову (нової редакції Закону), що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи 24.06.2026 набрав чинності Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX від 27.05.2026.

Пунктом 1 Розділу XІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 №4888-IX (далі – Закон №4888-IX) прямо передбачено строк введення окремих положень цього розділу (пункту 7, підпунктів 9, 11 та абзаців першого, четвертого – одинадцятого підпункту 13 пункту 10) в дію з дня набрання чинності цим Законом. Натомість Закон №4888-IX набрав чинності 24.06.2026. Поряд з цим абзацом першим підпункту 13 пункту 10 Розділу XІV Закону №4888-IX внесено зміни до чинного Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі – Закон №922-VIII), а саме: згідно абзаців четвертого сьомого підпункту 13 пункту 10 Закону №4888-IX, викладено в новій редакції положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII). В свою чергу, положеннями пункту 7 Розділу XІV Закону №4888-IX, який набрав чинності 24.06.2026 передбачено, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року N 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року N 922-VIII. Так як, Закон №922-VIII набрав чинності 19.02.2016, то слідує, що з 24.06.2026 нова редакція пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII має застосовуватися до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з 19.02.2016, тобто ретроспективно поширюються на правовідносини, що є предметом спору у даній справі.

З огляду на те, що на час розгляду справи чинне законодавство зазнало змін, а саме норма права, яка розглядалася при формуванні висновку Верховним Судом суттєво змінилися, то відповідно всі попередні правозастосовчі висновки сформовані Верховним Судом, щодо редакції відповідної норми закону в не актуальній редакції, є такими, що втратили свою актуальність. З огляду на що, правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 та у справі № 920/19/24, вже не можуть застосовуватися судом в даному спорі, а тому мають по новому бути оцінені судом в рамках актуальної редакції, що вступила в дію 24.06.2026 та положень чинного законодавства, щодо розповсюдження її дії на правовідносини у сфері публічних закупівель, які виникли з 19.02.2016 по 24.06.2026.

Звідси, умова «ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%» - у додаткових угодах ціна за одиницю товару була збільшена в межах 10% від ціни погодженої сторонами на момент укладання Договору, а саме: Додаткова угода №1 від 23.12.2020 до Договору взагалі не стосувалась коливання електричної енергії на ринку електричної енергії, а змінилась тільки в наслідок зміни регульованих складових ціни, та скала 3,518484 грн з ПДВ (2,93207 грн без ПДВ), що і є первісною ціною продажу електроенергії; Додатковою угодою № 2 від 23.12.2020 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,641361 грн з ПДВ (3,0344675 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з первісною зросла на 3.49%; Додатковою угодою № 3 від 23.12.2020 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,764238 грн з ПДВ (3,136865 без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 3.57%; Додатковою угодою № 6 від 25.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,95448 грн з ПДВ (3,2954 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.05%; Додатковою угодою № 7 від 25.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,16359 грн з ПДВ (3,46966 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.28%; Додатковою угодою № 8 від 06.09.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,39339 грн з ПДВ (3,661158 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.51%; Додатковою угодою № 9 від 30.09.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,63548 грн з ПДВ (3,8629 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.51%. З викладеного вбачається, що кожне збільшення ціни товару (зокрема внаслідок укладення оспорюваних угод) не перевищувало 10%. Тобто, внесення сторонами змін до договору відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 4888-IX від 27.05.26.

Оскільки, Додаткова угода № 9 відповідає умовам тендерної документації, укладеному між сторонами договору, нормам чинного законодавства, то при розрахунку безпідставно отриманих коштів повинна враховуватись саме ціна електричної енергії зазначена у Додатковій угоді № 9. Таким чином, за Договором безпідставно одержані відповідачем кошти становлять 0,01 грн.

Колегія суддів зауважує, що за приписами ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Так, на стадії апеляційного перегляду рішення суду заявами по суті справи є: апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу.

При цьому, відповідач скористався правом на оскарження рішення суду, подавши апеляційну скаргу, в той час, як прокурор, - відзив на апеляційну скаргу.

У даному випадку, за наслідками проведених судових засідань, суд апеляційної інстанції не уповноважував учасників провадження, зокрема апелянта (відповідача) на подання письмових пояснень з будь-яких питань, отже, подані цим учасником письмові пояснення судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

В судовому засіданні 25.08.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

На підставі абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленнями прокурора на адреси відповідних суб`єктів владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється в разі, якщо захист цих інтересів не здійснюють або неналежним чином здійснюють відповідні органи. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів у суді.

Компетентними суб`єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави має виступати Департамент освіти і науки Донецької обласної Державної адміністрації з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розпорядження голови обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації №990/5-21 від 29.09.2021 (далі – Розпорядження), юридичну особу публічного права – Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат № 7 Донецької обласної ради – припинено шляхом її приєднання до Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради та утворено філію останньої – Миколаївську філію Парасковіївської спеціальної школи №40 Донецької обласної ради (т.1, а.с.23).

Згідно з пунктом 6 Розпорядження, правонаступником усього майна, прав та обов`язків закладу освіти, що припиняється, є Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, засновником Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради був Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (т.1, а.с.22).

Разом з тим, положеннями Статуту Миколаївської СЗШІ, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації 02.06.2000 №346 (в редакції розпорядження від 08.11.2013 № 925) передбачалося, що управління школою-інтернатом у межах повноважень здійснювалося облдержадміністрацією, координацію діяльності здійснював саме департамент освіти і науки облдержадміністрації. Джерелами формування майна та кошторису школи-інтернату визначені, зокрема, кошти обласного бюджету (т.1, а.с.26-34).

Аналогічні положення передбачені статутом Парасковіївської спеціальної школи №40 Донецької обласної ради, яка є правонаступником Миколаївської СЗШІ.

Відповідно до Статуту Парасковіївської спеціальної школи №40 Донецької обласної ради, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10.09.2020 № 995/5-20 (в редакції розпорядження від 21.10.2021 №1066/5/21), управління закладом, у межах повноважень, здійснює облдержадміністрація, координацію – Департамент освіти і науки (т.1, а.с.35-41).

Разом з тим, за інформацією, наданою позивачем у листі від 11.04.2024 №734/0/161/-24/01-27, видатки на утримання закладу освіти здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, головним розпорядником є Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (т.1, а.с.72).

Оскільки Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електроенергії за договором №1526 від 23.12.2020, то останній є особою, яка наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про повернення надмірно сплачених бюджетних коштів, а тому визначений позивачем за даним позовом.

За правовим висновком, викладеним у п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Нездійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом полягає у тому, що незважаючи на те, що про виявлені порушення та можливість оскарження у судовому порядку додаткових угод до договору від 23.12.2020 № 1526 прокуратурою повідомлено компетентний орган, але останній не реалізував свого права на оскарження незаконних додаткових угод у судовому порядку та повернення надмірно сплачених коштів.

Зокрема, підставою для представництва інтересів держави та, безпосередньо, інтересів Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з відсутністю активних дій (підготовка проєкту заяви, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду із вищевказаною позовною заявою. Бахмутською окружною прокуратурою листом від 14.03.2024 №50-663ВИХ-24 повідомлено Департамент освіти і науки про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод до договору №1526 від 23.12.2020 та про наявні підстави для захисту інтересів держави в цьому випадку (т.1, а.с.69-71).

У своєму листі № 734/0/161-24/01-27 від 11.04.2024 Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації зазначив, що інформація про порушення закладом освіти законодавства у сфері закупівель до департаменту від органів, уповноважених здійснювати контроль у сфері закупівель, не надходила. Підстави для звернення до суду відсутні.

Отже, Департаментом освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації будь-які заходи щодо захисту інтересів держави до теперішнього часу не вжиті, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Таким чином, у справі № 904/3134/24 прокурор, звертаючись із позовною заявою до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

В той же час, відповідач не ставить у апеляційній скарзі питання щодо неналежного представництва прокурором інтересів держави в особі Департаменту, а формулює доводи щодо неналежного позивача.

Щодо обставин справи.

Як слідує з матеріалів справи, Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради, правонаступником якої є Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради, 05.11.2020 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-05-009951-c щодо закупівлі електричної енергії, код згідно з Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:09310000-5, електрична енергія, зокрема, лот 1: "Електрична енергія адреса: Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат №7, 84180, Україна, Донецька обл., м. Миколаївка, Слов`янський р-н, вул. Синецького, 15", з очікуваною вартістю 512 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.16-17).

Джерелом фінансування закупівлі, згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів, є місцевий бюджет.

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" з остаточною пропозицією 479 575 грн. 90 коп. (т.1, а.с.206-214).

У подальшому, між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради, як споживачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", як постачальником укладено договір від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії (надалі - Договір) (т.1, а.с.44-51).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію (Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 31.12.2020 становить 148 000 кВт*год.

Згідно з пунктом 3.3 Договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Загальна вартість договору становить 479 575 грн. 90 коп. з ПДВ.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Пунктом 5.6 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 13.2 Договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно з пунктом 13.10 Договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі":

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача.

Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.

Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, АRGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.

Прокурор зазначає, що замовником на сторінці закупівлі не розміщені додатки до Договору, у тому числі комерційна пропозиція, де визначено вартість за одиницю електроенергії, проте, з огляду на кількість закуповуваної електроенергії - 148 000 кВт, вартість Договору - 479 575,90 грн, первісна ціна за 1 кВт/год електричної енергії складала 3,2403777 грн з ПДВ (2,70031 грн без ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що після укладення Договору сторонами було укладено низку додаткових угод до нього, якими зменшено обсяг постачання електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару, у тому числі:

- додатковою угодою від 23.12.2020 №1 обсяг електричної енергії зменшено до 136 302 (- 11 698) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 3,518484 грн. за 1 кВт/год (+8,6%); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021;

- додатковою угодою від 23.12.2020 №2 обсяг електричної енергії зменшено до 131 702 (- 16 298) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 3,641361 грн. за 1 кВт/год (+12,4%); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.12.2020;

- додатковою угодою від 23.12.2020 №3 обсяг електричної енергії зменшено до 127 403 (- 20 597) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 3,764238 грн. за 1 кВт/год (+16,2%); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021;

- додатковою угодою від 25.08.2021 №6 обсяг електричної енергії зменшено до 119 393 (- 28 607 від первісного обсягу, визначеного в Договорі) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 3,95448 грн. з ПДВ за 1 кВт/год (+22,0376% від первісної ціни); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з серпня 2021;

- додатковою угодою від 25.08.2021 №7 обсяг електричної енергії зменшено до 113 396 (- 34 604 від первісного обсягу, визначеного в Договорі) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 4,16359 грн. з ПДВ за 1 кВт/год (+28,4908% від первісної ціни); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з серпня 2021;

- додатковою угодою від 06.09.2021 №8 обсяг електричної енергії зменшено до 107 465 (- 40 535 від первісного обсягу, визначеного в Договорі) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 4,39339 грн. з ПДВ за 1 кВт/год (+35,5827% від первісної ціни); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з серпня 2021.

- додатковою угодою від 30.09.2021 №9 обсяг електричної енергії зменшено до 101 853 (- 46 147 від первісного обсягу, визначеного в Договорі) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 4,63548 грн. з ПДВ за 1 кВт/год (+43,0536% від первісної ціни); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з вересня 2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2597/24 за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради (84536, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл., вул. Гірників, буд. 23; ідентифікаційний код 25107733) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 28 689 грн. 47 коп. - позов задоволено частково; визнано недійсною додаткову угоду №1 від 23.12.2020 до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719); визнано недійсною додаткову угоду №2 від 23.12.2020 до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719); визнано недійсною додаткову угоду №3 від 23.12.2020 до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719); стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) 28 689 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 38 коп. - безпідставно отриманих грошових коштів, а також стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури 7 799 (сім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 16 коп. - витрат на сплату судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі №904/3132/24 за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради (84536, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл., вул. Гірників, буд. 23; ідентифікаційний код 25107733) про визнання недійсними додаткових угод від 25.08.2021 №№6, 7 та від 06.09.2021 №8 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії та стягнення 5 590 грн. 92 коп. позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради (84536, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл., вул. Гірників, буд. 23; ідентифікаційний код 25107733) про визнання недійсними додаткових угод від 25.08.2021 №№6, 7 та від 06.09.2021 №8 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії та стягнення 5 590 грн. 92 коп. - позов задоволено частково; визнано недійсною додаткову угоду від 25.08.2021 №6 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719); визнано недійсною додаткову угоду від 25.08.2021 №7 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719); визнано недійсною додаткову угоду від 06.09.2021 №8 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719); стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) 5 590 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 91 коп. - безпідставно отриманих грошових коштів, а також стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури 7 370 (сім тисяч триста сімдесят) грн. 83 коп. - витрат на сплату судового збору; в решті позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з додаткової угоди від 30.09.2021 №9 до Договору, що необхідність збільшення ціни за електричну енергію обґрунтована зміною ціни (коливанням ціни) "На добу наперед" за 1 кВт/год за даними ДП "Оператор ринку".

На виконання умов Договору Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради у вересні 2021 прийнято електричну енергію та сплачено за неї грошові кошти в розмірі 60 187 грн. 08 коп., а саме:

- відповідно до рахунку від 05.10.2021 за спожиту електроенергію за вересень 2021 - у вересні 2021 спожито 12984 кВт/г на суму 60 187 грн. 08 коп. з урахуванням ПДВ.

В матеріалах справи міститься роздруківка Інформації про трансакції за Договором від 23.12.2020 (18-19), а також деталі трансакції, якими підтверджено проведення споживачем сплати виставлених відповідачем рахунків за спірний період (вересень 2021) на загальну суму 60 187 грн. 08 коп.

Прокурор стверджує, що внаслідок укладення додаткової угоди від 30.09.2021 №9 ціну Договору було збільшено на 43,1% від первісної ціни, визначеної Договором, при цьому, обсяги закупівлі зменшено до 101 853 кВт/год (на 46 147 кВт/год від первісного обсягу, встановленого у Договорі). На думку прокурора, наявні підстави вважати, що укладення додаткової угоди від 30.09.2021 №9 є неправомірним та свідчить про порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тому вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною в судовому порядку; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” дає підстави для висновку про те, що сторони можуть декілька разів вносити зміни до договору про закупівлю щодо збільшення ціни, яка визначена в договорі, проте таке збільшення не може перевищувати 10% від визначеної в договорі.

Ураховуючи, що за спірною додатковою угодою ціна електричної енергії за 1 кВт*год зросла на 43,0536% від погодженої в договорі, що перевищує граничний розмір, на який може бути збільшено ціну договору про закупівлю, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 9 до Договору.

Крім того, суд дійшов висновку, що внаслідок укладення спірної додаткової угоди, яка визнана недійсною, у спірний період (вересень 2021) за Договором відповідачем споживачу поставлено 12984 кВт/год електричної енергії за ціною 3,2403777 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 42 073 грн. 06 коп. (12984 кВт/год х 3,2403777). Проте, Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплачено відповідачу 60 187,08 грн. Таким чином, грошові кошти в сумі 18 114 грн. 02 коп. (60 187 грн. 08 коп. - 42 073 грн. 06 коп.) є такими, що безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги”, підстава їх набуття відпала, тому відповідно до статей 216, 1212 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації. Суд встановив, що прокуратурою у розрахунку не застосовано правила округлення, внаслідок чого невірно визначено суму грошових коштів, що були безпідставно одержані відповідачем, після перевірки розрахунку судом вказана сума складає 18 114 грн. 02 коп., а тому задовольнив позовні вимоги частково.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки предметом апеляційної скарги не є підставність представництва прокурором інтересів держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, то суд апеляційної інстанції рішення господарського суду в цій частині не перевіряє.

З урахуванням меж апеляційного оскарження, відповідно до доводів скарги, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно положень ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК).

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Об`єктом судового захисту відповідно до ст. 15 ЦК України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч. 1 ст. 45 ГПК).

Частиною 1 ст. 47 ГПК визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 ч. 3 ст. 62 ГПК).

Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, у даному випадку прокурора. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18, п. 41).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття “сторона у спорі” може не бути тотожним за змістом поняттю “сторона у процесі”: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, п. 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, п. 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження №14-448цс19, п. 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження №14-46цс20, п. 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. п. 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в цій справі є, зокрема, вимоги прокурора про визнання недійсними додаткової угоди до Договору, укладеної між ТОВ “Донецькі енергетичні послуги” та Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради.

При цьому, прокурором у позові наголошено, що сторона Договору - Миколаївська СЗШІ на підставі розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації № 990/5-21 від 28.09.2021 реорганізована шляхом припинення та утворена філія Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради - Миколаївська філія Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради. Разом з тим, згідно з п. 6 вказаного вище розпорядження, правонаступником усього майна, прав та обов`язків закладу освіти, що припиняється, є Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, заміна сторони матеріального правовідношення врегульована, зокрема, положеннями статей 512-514 Цивільного кодексу України, якими передбачена заміна кредитора у зобов`язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і правонаступництва. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звідси, в даних правовідносинах, на підставі розпорядчого акту - розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації № 990/5-21 від 28.09.2021, - учасника спірних договірних відносин - Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат №7 Донецької обласної ради реорганізовано шляхом припинення та утворення філії Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради, при цьому згідно з п. 6 вказаного вище розпорядження, правонаступником усього майна, прав та обов`язків закладу освіти, що припиняється, є Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради.

Звідси, колегія суддів виснує, що саме ця особа є учасником спірних матеріальних правовідносин, що є предметом спору у цій справі (як правонаступник припиненого закладу освіти) нарівні з відповідачем.

Статтею 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття “заінтересована особа” такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 10.09.2021 у справі № 909/207/20 ).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.09.2022 у справі № 125/2157/19, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема, пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину.

З`ясовуючи належність суб`єктного складу учасників справи, Велика Палата Верховного Суду в наведеній вище постанові зазначила, що вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

Проте, визначений у даній справі прокурором статус Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради (сторони оспорюваної додаткової угоди, як правонаступник) як третьої особи не є належним, так як останнє в силу наведеного, зокрема позиції Великої Палати Верховного Суду, як сторона оспорюваних додаткових угод повинне мати процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цих правочинів, але й можливими допущеними ним порушеннями при їх укладенні.

Оскільки правовідносини у цій справі щодо визнання недійними додаткових угод безпосередньо стосуються прав та обов`язків осіб, які є сторонами цих правочинів, зокрема Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради, такий спір не може бути розглянутий щодо третьої особи, як сторони оспорюваних правочинів, яка в такій ситуації мала бути співвідповідачем.

Відповідно до положень ГПК України процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків.

Отже, висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

В контексті наведено колегія суддів враховує, що у розумінні ст. 50 ГПК підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (аналогічний висновок Верховного Суду наведений у постановах від 20.08.2019 у справі № 910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18).

Залучення Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради до участі у цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не можна ототожнювати із залученням зазначеної особи в належному процесуальному статусі відповідача, адже обсяг наданих законом прав відповідача є більшим за обсяг прав третьої особи (зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, визнання позову тощо) (схожий за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №3/5025/1379/12 (924/681/21)).

Права, передбачені ГПК щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 904/5669/21 (904/801/22)). Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 50 ГПК), відрізняється за обсягом прав та обов`язків (постанова Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 1316/364/12).

З огляду на наведене та враховуючи, що звертаючись з цим позовом до суду та користаючись своїми процесуальними правами, прокурор не визначив Парасковіївську спеціальну школу № 40 Донецької обласної ради (правонаступника Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №7 Донецької обласної ради, і сторону оспорюваних додаткових угод) як співвідповідача та в подальшому не заявляв клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, так як незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог. Аналогічного висновку дотримувався Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 по справі № 922/42/24.

Доводи прокурора, що розпорядником бюджетних коштів є Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації у підпорядкуванні якого був припинений заклад освіти і саме Департамент залучено прокурором в якості позивача, не спростовують помилкових процесуальних дій прокурора. У даному випадку варіантом належної процесуальної поведінки було або залучення як співвідповідача Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради, як правонаступника припиненого закладу освіти, або подання прокурором позову в інтересах держави в особі Департаменту освіти та Парасковіївської спеціальної школи №40 ДОР, у зв`язку з чим частково слушними є доводи апелянта стосовно особи позивача у цій справі. До того ж, у листі на адресу Департаменту освіти №50-663ВИХ-24 від 14.03.2024 щодо виявлених порушень, прокурор сам зазначає, що учасником спірного договору у цій справі є Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 Донецької обласної ради, правонаступником якої нині є Парасковіївська загальноосвітня школа-інтернат № 40 Донецької обласної ради.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не розглядає, адже якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19, постанові Верховного Суду від 10.09.2021 №909/207/20).

Вищенаведені обставини є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права (зокрема в частині незалучення всіх сторін оспорюваного правочину) знайшли своє підтвердження.

Зазначені в цій постанові обставини зумовлюють наслідком відмову у задоволенні позовних вимог через неналежний склад відповідачів як в частині визнання недійсним правочину, так і в частині стягнення спірної суми, як наслідку такої недійсності.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду слід скасувати, прийняти у справі нове рішення про відмову у позові.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги і відмову в позові, судові витрати, понесені у зв`язку із поданням скарги і апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокуратуру, як самостійного учасника розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі №904/3134/24 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі №904/3134/24 – скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області м.Бахмут Донецької обл. в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м. Дніпро, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл. про визнання недійсною додаткової угоди від 30.09.2021 №9 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії та стягнення 18 114 грн. 03 коп. – відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за подання позовної заяви покласти на прокуратуру.

Стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" м. Дніпро 7267,20 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 08.09.2026.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков