Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №904/2145/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м. Дніпро Справа №904/2145/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)

суддів – Суховарова А.В., Фещенко Ю.В.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 (повний текст складено 19.06.2026) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026, суддя Ніколенко М.О.

у справі №904/2145/26

за позовом ОСОБА_2 , с-ще Глеваха, Київська область

до Відповідача-1: ОСОБА_1 , с-ще Глеваха, Київська область

Відповідача-2: ОСОБА_3 , с-ще Глеваха, Київська область

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТГ Солар 5”, місто Жовті Води, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору дарування; визнання недійсним акту приймання-передачі частки; скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: ОСОБА_1 , Відповідача-2: ОСОБА_3 про:

- визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТГ Солар 5” у розмірі 394 150 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу, укладеного 05 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТГ Солар 5” у розмірі 394 150 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу, укладеного 05 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- скасування державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про учасника та кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 , розмір частки якої у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТГ Солар 5” становить у розмірі 394 150 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі №904/2145/26 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відповідача-1: ОСОБА_1 та Відповідача-2: ОСОБА_3 відмовлено. Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладені на позивача.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 у справі №904/2145/26 заяву представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення - задоволено.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_2 , у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі № 904/2145/26 повністю та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ “ЕТГ Солар 5”, про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта приймання-передачі частки та скасування державної реєстрації змін задовольнити повністю, а саме:

- визнати недійсним Договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТГ СОЛАР 5” у розмірі 394150 гривень 00 коп., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу, укладений 05 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТГ СОЛАР 5” у розмірі 394 150 гривень 00 коп., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу, складений 05 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕТГ СОЛАР 5” щодо зміни складу учасників та/або відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, внесених на підставі акта приймання-передачі частки від 05.12.2024, у частині відображення за ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ “ЕТГ СОЛАР 5” у розмірі 394 150 гривень 00 коп., що становить 39,415% статутного капіталу.

Також до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_2 , у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 року у справі №904/2145/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 43 000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Мартинюка С.В. (доповідач), судді – Фещенко Ю.В., Золотарьова Я.С.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі №904/2145/26. Розгляд справи №904/2145/26 призначено у судовому засіданні на 05.08.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 у справі №904/2145/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.08.2026. Приєднано апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 у справі №904/2145/26 до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі №904/2145/26 у цій справі для розгляду в одному апеляційному провадженні.

Постановою Центрального апеляційного господарського судом від 05.08.2026 по справі №904/2145/26:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі №904/2145/26 залишено без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 у справі №904/2145/26 залишено без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника.

До Центрального апеляційного господарського суду від Відповідачів надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених Відповідачами у зв`язку із апеляційним переглядом справи, у сумі 30 000, 00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Золотарьової Я.С. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/2145/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), суддів - Фещенко Ю.В., Cуховарова А.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування витрат на правничу допомогу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

02.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У поданих запереченнях ОСОБА_2 заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 30 000,00 грн та зазначає, що вимога про відшкодування зазначеної суми не відповідає порядку подання доказів судових витрат, а заявлена сума не доведена як необхідна, розумна та пропорційна фактичному обсягу роботи в апеляційній інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, понесених Відповідачами у зв`язку із апеляційним переглядом справи, у сумі 30 000, 00 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18).

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, 17.08.2026 Відповідачами подано заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000, 00 грн.

Відповідачами дотримано строки подання відповідних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2021р. у справі № 755/9215/15ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

30 жовтня 2025 року між відповідачем-1 та адвокатським бюро «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» було укладено договір № 30/10-25/1 про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до додатку № 2 до якого у відповідності до пункту 1.1 Договору, Адвокатське бюро надає професійну правничу (правову) допомогу: представництво інтересів Клієнта при розгляді у Центральному апеляційному господарському суді (суд апеляційної інстанції) справи № 904/2145/26 за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТГ Солар 5» про визнання недійсним договору дарування; визнання недійсним акту приймання-передачі частки; скасування державної реєстрації.

До професійної правничої (правової) допомоги, визначеною у пункті 1 цього Додатку, включається, зокрема, але не обмежено: підготовка правової позиції Клієнта; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та подання усіх необхідних процесуальних документів під час розгляду справи; представництво інтересів Клієнта у Центральному апеляційному господарському суді (суд апеляційної інстанції) з усіма правами, що надані відповідачеві та передбачені у п. 1.2 Договору.

У відповідності до пункту 3.2 Договору, Сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за надання професійної правничої (правової) допомоги становить 15 000, 00 грн.

Апеляційним судом встановлено, що з метою виконання власних договірних обов`язків, згідно з платіжною інструкцією № 90f6c53c-42d7-4098-9f4b-96650b883dc9 від 10 липня 2026 року, відповідачем-1 перераховано адвокатському бюро «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» 15 000, 00 грн.

Також 30 жовтня 2025 року між відповідачем-2 та адвокатським бюро «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» було укладено договір № 30/10-25/2 про надання професійної правничої (правової) допомоги (копія міститься в матеріалах справи), відповідно до додатку № 2 до якого у відповідності до пункту 1.1 Договору, Адвокатське бюро надає професійну правничу (правову) допомогу: представництво інтересів Клієнта при розгляді у Центральному апеляційному господарському суді (суд апеляційної інстанції) справи № 904/2145/26 за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТГ Солар 5» про визнання недійсним договору дарування; визнання недійсним акту приймання-передачі частки; скасування державної реєстрації.

До професійної правничої (правової) допомоги, визначеною у пункті 1 цього Додатку, включається, зокрема, але не обмежено: підготовка правової позиції Клієнта; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та подання усіх необхідних процесуальних документів під час розгляду справи; представництво інтересів Клієнта у Центральному апеляційному господарському суді (суд апеляційної інстанції) з усіма правами, що надані відповідачеві та передбачені у п. 1.2 Договору.

У відповідності до пункту 3.2 Договору, Сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за надання професійної правничої (правової) допомоги становить 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Згідно з платіжною інструкцією № 68adab6d-8d82-4fee-a7da-ce78721e2c8c від 10 липня 2026 року, відповідачем-2 перераховано адвокатському бюро «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Повноваження адвоката при розгляді цієї справи підтверджуються:

- ордером серії АІ № 2254337, виданим на підставі договору № 30/10-25/1 про надання правничої допомоги від 30 жовтня 2025 року АБ «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» адвокату Демидюк Ользі Борисівні на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Центральному апеляційному господарському суді;

- ордером серії АІ № 2254338, виданим на підставі договору № 30/10-25/2 про надання правничої допомоги від 30 жовтня 2025 року АБ «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» адвокату Демидюк Ользі Борисівні на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_3 у Центральному апеляційному господарському суді.

Представником відповідачів, адвокатом Демидюк О.Б., протягом розгляду справи у Центральному апеляційному господарському суді здійснювалося належним чином представництво інтересів відповідачів.

Зокрема, протягом розгляду справи, представником відповідачів, адвокатом Демидюк О.Б. було підготовлено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу, участь адвоката Демидюк О.Б. у судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду підтверджується протоколом судового засідання від 05.08.2026.

Окремо відповідачі звертають увагу, що 13 серпня 2026 року між відповідачем-1 та адвокатським бюро «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» було складено акт виконаних робіт за договором № 30/10-25/1 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 30 жовтня 2025 року (додаток № 2 до договору № 30/10 25/1 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 09 липня 2026 року), за яким професійна правнича (правова) допомога за договором надана у повному обсязі, сторони претензій не мають.

Також 13 серпня 2026 року між відповідачем-2 та адвокатським бюро «Адвокатське бюро Ольги Демидюк» було складено акт виконаних робіт за договором № 30/10 25/2 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 30 жовтня 2025 року (додаток № 2 до договору № 30/10-25/2 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 09 липня 2026 року), за яким професійна правнича (правова) допомога за договором надана у повному обсязі, сторони претензій не мають.

Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

З огляду на викладене, враховуючи надані відповідачем заперечення, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі під час перегляду судового рішення в апеляційній інстанції, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, апеляційний суд доходить висновку про відповідність складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, які є безпосередньо пов`язаними з розглядом справи, а їх розмір є розумним та пропорційним до предмету спору, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із апеляційним переглядом справи у справі №904/2145/26 - задовольнити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Пинзеник ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк

Суддя А.В. Суховаров

Суддя Ю.В. Фещенко