Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №908/1879/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 м.Дніпро Справа №908/1879/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)

суддів: Віннікова С.В., Висоцького А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка”

про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро”

на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2026 (суддя Горохов І.С., повний текст рішення складено 27.05.2026) у справі №908/1879/24

за первісним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка”

про стягнення 500000,00 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка”

до Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро”

про стягнення 985116,09 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2026 у справі №908/1879/24 у первісному позові відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково: стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” 20% штрафу в розмірі 458418,54 грн, пеню в розмірі 124338,18 грн, 3% річних в розмірі 163424,72 грн, а також судовий збір в розмірі 8954,18 грн; в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне сільськогосподарське підприємство “Росток-Агро” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2026 у справі №908/1879/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог по первісному позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Також апелянт просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог по зустрічному позову та ухвалити в цій частині нове рішення про повну відмову в задоволені зустрічних позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Висоцького А.М., Андрейчука Л.В.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі №908/1879/24 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро” залишено без задоволення; рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2026 у справі №908/1879/24 залишено без змін.

19.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 44000,00 грн.

Заява мотивована тим, що під час апеляційного перегляду справи інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” представляв адвокат Громут В.І., яким було подано відзив на апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро”, а також забезпечено участь представника позивача за зустрічним позовом у судових засіданнях Центрального апеляційного господарського суду. На підтвердження понесення витрат заявником подано договір про надання правничої допомоги з додатком, додаткову угоду до вказаного договору, акт приймання-передачі наданих послуг, документи на підтвердження повноважень адвоката.

25.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро” надійшла заява, за змістом якої апелянт просив залишити подану позивачем заяву без розгляду, посилаючись на вжиття товариством заходів щодо добровільного погашення заборгованості за рішенням суду.

На підставі службової записки головуючого судді Левшиної Г.В. від 07.09.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Андрейчука Л.В., розпорядженням №773/26 від 07.09.2026 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №908/1879/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Віннікова С.В., Висоцького А.М.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши заяву інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” про ухвалення додаткової постанови, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

ТОВ “Полетехніка” дотрималось вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання вимог частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена стороною у відзиві.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат до вказаної заяви позивачем надано: договір про надання правничої допомоги б/н від 09.01.2024, укладений між ТОВ “Полетехніка” та адвокатом Громутом Володимиром Ігоровичем, додаток до договору про надання правничої допомоги б/н від 09.01.2024, додаткову угоду №1 від 23.12.2024, до договору про надання правничої допомоги б/н від 09.01.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 19.08.2026, ордер серії АР №1288226 на надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У даному випадку, з наданих суду документів вбачається, що 09.01.2024 між ТОВ “Полетехніка” (клієнт) та адвокатом Громутом В.І. (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги, згідно п. 1 якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту у інформаційно-консультаційній області, а також в частині представництва інтересів клієнта в судах усіх інстанцій, в правовідносинах з усіма державними органами, підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності, включаючи органи прокуратури, поліції, Державного бюро розслідувань, органи державної виконавчої служби, приватних виконавців, нотаріату, БТІ, у тому числі здійснювати захист інтересів клієнта як його представник та/або захисник.

Пунктом 4 договору сторони прийшли до згоди, що за надану виконавцем правову допомогу, клієнт робить оплату у розмірі, строки та у порядку згідно досягнутої окремої домовленості.

За умовами п. 11 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, без застосування автоматичної пролонгації.

Додатковою угодою №1 від 23.12.2024 до договору про надання правничої допомоги сторони дійшли згоди викласти пункт 11 в новій редакції: « 11. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28.12.2026, без застосування автоматичної пролонгації…».

Додатком до договору про надання правничої допомоги сторони погодили фіксовану вартість послуг, які надаватимуться виконавцем клієнту за договором у справі №908/1879/24 з розгляду апеляційної скарги ПСП “Росток-Агро” на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2026 в Центральному апеляційному господарському суді, а саме:

- за надання послуг складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу (вивчення матеріалів справи, аналіз апеляційної скарги, вивчення судової практики з розгляду подібних справ, погодження правової позиції з клієнтом, оформлення відзиву відповідно до вимог ГПК) сторони погодили вартість 30000,00 грн;

- за складання та направлення пояснень - вартість становить 10000,00 грн;

- за складання та направлення клопотання будь-якого характеру – вартість одного документу становить 1000,00 грн;

- участь представника в одному судовому засідання оцінена в сумі 7000,00 грн.

Надання виконавцем послуг клієнту відповідно до цього додатку до договору підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг по договору (п. 2 додатку до договору).

Отже, колегія суддів констатує, що за умовами договору про надання правничої допомоги від 09.01.2024 передбачено фіксований розмір гонорару.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням викладеного посилання апелянта на відсутність погодинного розрахунку та загальної кількості витрачених годин є помилковими та апеляційним судом до уваги не приймаються.

Так, зі змісту поданого акту приймання-передачі наданих послуг від 19.08.2026 відповідно до додатку від 10.06.2026 до договору б/н від 09.01.2024 про надання правничої допомоги вбачається, що адвокатом надано правничу допомогу у сумі 44000,00 грн за наступні послуги:

1. Складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу (вивчення матеріалів справи, аналіз апеляційної скарги, вивчення судової практики з розгляду подібних справ, погодження правової позиції з клієнтом, оформлення відзиву відповідно до вимог ГПК) – 30000,00 грн;

2. Участь представника в судових засіданнях 04.08.2026 та 18.08.2026 – 14000,00 грн.

Загальний розмір винагороди за надану правничу допомогу визначений у сумі 44000 грн.

Колегія суддів встановила, що заявлені відповідачем витрати пов`язані з апеляційним переглядом саме цієї справи. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу, а також участь представника в судакових засіданнях є процесуальними діями, які безпосередньо пов`язані із захистом інтересів товариства у Центральному апеляційному господарському суді.

Разом з тим сам по собі факт надання правничої допомоги та підтвердження її зв`язку з розглядом справи не означає автоматичного покладення на іншу сторону всієї заявленої суми витрат.

Оцінюючи заявлену Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 44000 грн за критеріями реальності, необхідності, розумності, співмірності та пропорційності, колегія суддів виходить із таких обставин.

Так, згідно приписів сталої та послідовної судової практики, вирішуючи клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №905/716/20).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №916/2014/20.

У постанові Касаційного суду у складі Верховного Суду цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22 колегією суддів вкотре було акцентовано увагу на тому, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В даному випадку відповідач за зустрічним позовом подав до апеляційного суду заяву, за змістом якої просив залишити заяву ТОВ “Полетехніка” про ухвалення додаткової постанови без розгляду, посилаючись на вжиття товариством заходів щодо добровільного погашення заборгованості за рішенням суду.

Доказів на підтвердження факту добровільного погашення визнаної судом заборгованості скаржником до матеріалів справи долучено не було.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити учаснику справи, що добровільне погашення суми заборгованості за рішенням суду не нівелює факту понесення стороною витрат на правничу допомогу та відповідно жодним чином не спростовує обов`язку сторони відшкодувати вказані витрати.

За наведеного колегія суддів не вбачає законодавчо обґрунтованих та допустимих підстав для залишення без розгляду заяви ТОВ “Полетехніка” про ухвалення додаткової постанови.

Разом з тим, апеляційний суд констатує, що жодних інших заперечень саме з приводу заявленої товариством до стягнення суми витрат на правничу допомогу, в т.ч. клопотання про її зменшення представник ПСП “Росток-Агро” не надав.

В силу наведених вище процесуальних приписів та висновків послідовної судової практики, відповідні негативні наслідки покладаються на відповідача за зустрічним позовом, як особу, яка самоусунулася від реалізації процесуальних можливостей надання заперечень.

За таких обставин, враховуючи те, що ТОВ “Полетехніка” підтверджено факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі, співмірність розміру витрат з наданими послугами, беручи до уваги відсутність заперечень ПСП “Росток-Агро” проти заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача за зустрічним позовом на правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача за зустрічним позовом повністю в сумі 44000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1879/24 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Росток-Агро” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 44000,00 грн.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 07.09.2026 після виходу головуючого судді Левшиної Г.В. з відпустки.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя С.В. Вінніков

Суддя А.М. Висоцький