Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №904/1795/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1795/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши заяву Приватного підприємства “Ельпласт-Київ” про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/1795/25

за позовом Приватного підприємства “Ельпласт-Київ” (25015, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 2В, код ЄДРПОУ 37297591)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Велта” (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734)

про стягнення 2 884 196,64 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2025 року у справі № 904/1795/25 позовну заяву задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Велта” (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734) на користь Приватного підприємства “Ельпласт-Київ” (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 2В, код ЄДРПОУ 37297591) заборгованість за договором поставки № 60 від 24.11.2017 року в розмірі 2 884 196,64 грн, судовий збір в розмірі 43 262,95 грн та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 20 000 грн.

У задоволенні решти заявлених витрат на професійну правничу (правову) допомогу відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 року (повний текст складено 12.08.2026 року) апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2025 року у справі №904/1795/25 залишено без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника.

07.08.2026 року від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/1795/25.

Дана заява обґрунтована тим, що внаслідок апеляційного перегляду справи позивач поніс додаткові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн., які заявник просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ПП “Ельпласт-Київ” та вважає необхідним звернути увагу на наступне:

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в задоволенні позову - на позивача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі заявником дотримано процесуальний порядок та строк зверненням з даним клопотанням та надання доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів даної справи вбачається, що судом апеляційної інстанції здійснено апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. За підсумками апеляційного перегляду справи відповідачу відмовлено в задоволенні апеляційної скарги.

Отже, в силу положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2026 року між Адвокатським об`єднанням "ДЕ ЛЕКС" (надалі - Виконавець) та Приватним підприємством “Ельпласт-Київ” (надалі - Замовник) укладено договір про надання юридичних (адвокатських) послуг.

Сторони домовились про наступне:

Відповідно до умов цього договору Виконавець приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу Замовнику в справі № 904/1795/25 в Центральному апеляційному господарському суді (п. 1.1. договору).

Правничою допомогою відповідно до даного договору є, в тому числі, ознайомлення га правовий аналіз апеляційної скарги ТзОВ “ВКФ “Велта”, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, клопотань, пояснення по справі № 904/1795/25 та участь в судових засіданнях, призначених в Центральному апеляційному господарському суді.

За надання правничих послуг, передбачених п. 1.1 цього договору, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 30 00,00 грн (п. 3.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що представництво заявника у даній справі в суді апеляційної інстанції здійснювалось адвокатом Козій Ігорем Юрійовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2071 від 29.09.2012 року, ордер на надання правової допомоги серії ВС№ 1484828 від 29.07.2026 року).

Відповідно до акту наданих послуг до договору від 07.04.2026 року адвокатом надано наступні послуги:

- ознайомлення та правовий апеляційної скарги ТзОВ “ВКФ “Велта”, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, клопотань, пояснень по справі №904/1795/25 та участь в судових засіданнях, призначених в Центральному апеляційному господарському суді.

Надання послуг підтверджується договором про надання правової допомоги від 07.04.2026 року, актом наданих послуг до договору від 07.04.2026 року.

Наведені докази підтверджують, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач отримав правничу допомогу у вигляді підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу та участі адвоката Козій І.Ю. у судовому засіданні 04.08.2026 року.

Відповідач не надав заперечень щодо заяви позивача.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дослідив надані до заяви відповідні докази та вважає заявлений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, таким, що не відповідає критеріям реальності, розумності розміру витрат.

Так, дана справа не є складною. Позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості за отриманий товар. Будь-які розрахунки по справі позивач не зазначав. В апеляційній скарзі відповідач вказував на ненастання строку оплати за договором, сам факт отримання товару не спростовував. Апеляційний перегляд справи відбувся в одне судове засідання.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявник згідно з положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України довів надання йому адвокатом Козій І.Ю. під час апеляційного розгляду справи №904/1795/25 зазначених послуг, однак їх вартість, на думку суду, є завищеною.

Незважаючи на відсутність заперечень апелянта щодо розміру понесених позивачем в суді апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу, колегія суддів користується своїм правом обмежити розмір стягнення до 20 000,00 грн. з огляду на їх розумну необхідність у даній конкретній справі.

Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву Приватного підприємства “Ельпласт-Київ” частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Велта” на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені заявником, в розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства “Ельпласт-Київ” про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/1795/25 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Велта” (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734) на користь Приватного підприємства “Ельпласт-Київ” (25015, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 2В, код ЄДРПОУ 37297591) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

В іншій частині вимог позивача відмовити.

Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков