Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №922/1680/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Харків Справа №922/1680/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Гребенюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Гаркуша О.Л.

за участю представників сторін:

позивача - Васіліу С.В. (в залі суду) - довіреність №841 від 18.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5058 від 30.05.2018

відповідача - Петрова Н.Д. (поза межами приміщення суду) (директор) - Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Розпорядження №33-о від 18.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в особі Харківської філії (вх.№1503Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.06.2026

у справі №922/1680/26 (суддя Юрченко В.С., повне рішення складено 30.06.2026)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в особі Харківської філії, м. Харків,

до Комунального підприємства “Чугуївтепло”, Харківська область, місто Чугуїв

про стягнення боргу за договором розподілу природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області, через систему “Електронний Суд”, надійшов позов Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” до Комунального підприємства “Чугуївтепло” про стягнення заборгованості, за період з лютого по квітень 2026 року, в розмірі 6.835.843,67 грн, пені в розмірі 359.360,15 грн, 3% річних в розмірі 35.936,01 грн, а також 93.802,92 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу №200104FТ-1080-23 від 01.07.2023, в частині повного та своєчасного розрахунку за теплову енергію.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/1680/26 позов ТОВ “Газорозподільні мережі України” в особі Харківської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України” до КП “Чугуївтепло” задоволено повністю. Присуджено до стягнення з КП “Чугуївтепло” на користь ТОВ “Газорозподільні мережі України” в особі Харківської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України” суму заборгованості за договором розподілу природного газу № 200104FТ-1080-23 від 01.07.2023 за період лютого – квітня 2026 року в розмірі 6.835.843,67 грн. Задоволено частково клопотання КП “Чугуївтепло” про зменшення пені (вх.№13369 від 03.06.2026). Зменшено розмір пені на 50%. Стягнуто з КП “Чугуївтепло” на користь ТОВ “Газорозподільні мережі України” в особі Харківської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України” пеню у сумі 179.680,07 грн; 3% річних в розмірі 35.936,01 грн, інфляційні втрати в розмірі 93.802,92 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 43.949,65 грн. Повернуто позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 43.949,65 грн, сплаченого до Господарського суду Харківської області згідно платіжної інструкції №170 від 14.05.2026. Задоволено частково клопотання КП “Чугуївтепло” про надання відстрочки виконання судового рішення (вх.№13369 від 03.06.2026). Надано КП “Чугуївтепло” відстрочку у виконанні судового рішення суду строком на шість місяців до 29.12.2026.

Позивач частково не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/1680/26 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 179.680,07 і задовольнити позовні вимоги у цій частині, а також скасувати рішення в частині відстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців до 29.12.2026 з моменту його винесення і відмовити відповідачу у задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції безпідставно зменшив на 50% пеню, правильно нараховану позивачем у сумі 359.360,15 грн, оскільки відповідач визнав заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 6.835.843,67 грн, однак не здійснив її погашення навіть частково. При цьому розмір нарахованої пені становить незначну частину основного боргу, а тому відсутні підстави вважати її надмірною чи такою, що становить непомірний тягар для КП "Чугуївтепло";

- відповідач не довів належними доказами наявність виняткових обставин, які б давали підстави як для зменшення пені, так і для відстрочення виконання рішення. Зокрема, матеріали справи не містять виписок з банківських рахунків КП "Чугуївтепло", відомостей про рух коштів, відсутність коштів чи майна, а також доказів того, що виконання рішення у встановлений строк фактично унеможливить діяльність підприємства;

- судом не враховано, що наслідки воєнного стану та постійних обстрілів Харківської області впливають на господарську діяльність обох сторін. ТОВ "Газорозподільні мережі України" також є підприємством критичної інфраструктури, забезпечує функціонування газорозподільної системи на території Харківської області, несе витрати на відновлення пошкоджених газових мереж та здійснює діяльність в умовах тарифних обмежень і дефіциту обігових коштів;

- надання КП "Чугуївтепло" відстрочки виконання рішення до 29.12.2026 не забезпечує балансу інтересів сторін, оскільки відповідач не навів конкретного механізму та джерел погашення присудженої заборгованості після спливу цього строку, не здійснив жодної часткової оплати та не надав доказів вжиття заходів щодо стягнення власної дебіторської заборгованості. При цьому апелянт звертає увагу, що протягом опалювального сезону відповідач отримує кошти від споживачів теплової енергії, за рахунок яких можливе погашення боргу;

- позивач також посилається на наявність іншої непогашеної заборгованості КП "Чугуївтепло", зокрема у справі №922/639/26, та зазначає, що за відсутності доказів реальної можливості виконання судового рішення після закінчення строку відстрочки її надання фактично призводить лише до подальшого відтермінування отримання позивачем присуджених коштів.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 витребувано матеріали справи №922/1680/26 з Господарського суду Харківської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

16.07.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1680/26.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Газорозподільні мережі України”; встановлено строк до 10.08.2026 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 10.08.2026 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 03.09.2026.

07.08.2026 в межах визначеного ухвалою строку через систему ,,Електронний суд’’ від КП “Чугуївтепло” надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8771), в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/1680/26 - без змін.

Заперечуючи проти доводів позивача, КП "Чугуївтепло" зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано зменшив заявлений до стягнення розмір пені на 50%, врахувавши сукупність обставин справи, фінансовий стан відповідача, характер його діяльності як теплопостачального підприємства та залежність можливості проведення розрахунків від надходження коштів від кінцевих споживачів. Відповідач наголошує, що позивачем не наведено доказів понесення збитків унаслідок прострочення виконання зобов`язання, тоді як крім пені на його користь стягнуто 3% річних та інфляційні втрати.

Щодо відстрочення виконання рішення відповідач посилається на те, що КП "Чугуївтепло" є основним теплопостачальним підприємством м.Чугуєва, обслуговує 156 житлових будинків, понад 9 тисяч особових рахунків споживачів-фізичних осіб та 21 об`єкт бюджетної і соціальної сфери, а його діяльність здійснюється на території можливих бойових дій. Відповідач також зазначає, що погоджена станом на 01.05.2026 заборгованість з різниці в тарифах становить 180.345.186,00 грн, а непокритий збиток підприємства станом на 31.03.2026 - 96.197,00 грн.

КП "Чугуївтепло" вказує, що надання шестимісячної відстрочки не звільняє його від виконання судового рішення, а має забезпечити можливість акумулювання коштів, отриманих від споживачів, державного чи місцевого бюджету та за рахунок компенсації різниці в тарифах, з подальшим спрямуванням їх на погашення заборгованості перед позивачем. На думку відповідача, такий строк відстрочки забезпечує баланс інтересів сторін та створює передумови для реального виконання рішення суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 задоволено заяви позивача (вх.№8068 від 22.07.2026) та відповідача (вх.№8892 від 12.08.2026) про участь представників у судовому засіданні у справі №922/1680/26, призначеному на 03.09.2026 о 12:00 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представників.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Васильєв Є.О., Стойка О.В., в зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Васильєв Є.О., Гребенюк Н.В., в зв`язку з відпусткою судді Стойки О.В.

В судовому засіданні 03.09.2026 приймає участь представник позивача - Васіліу С.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду першої інстанції в означеній частині; представник відповідача - Петрова Н.Д., яка просила рішення Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/1680/26 - залишити без змін

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань відокремленим підрозділом позивача є Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", яка згідно Положення про Харківську філію діє від імені ТОВ "Газорозподільні мережі України" та здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (далі - Оператор ГРМ) - є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023.

Зазначену діяльність позивач здійснює відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 26.12.2022 №1839 “Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ “Газорозподільні мережі України” із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 28.06.2023 №1131.

У спірних правовідносинах відповідач має статус споживача природного газу, оскільки згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

01.07.2023 Комунальним підприємством “Чугуївтепело” (споживач) було надано до Харківській філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (оператор ГРМ) заяву-приєднання №2001104FT-1080-23 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року за №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829, затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі типовий договір).

Договір є публічним і регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п.1.1 Типового договору).

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року за №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п.1.2 Типового договору).

Послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача (п.1.4 Типового договору).

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується, як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 6.1, 6.4 Типового договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 Типового договору).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу із свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6 Типового договору).

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРС (п.6.8. Типового договору).

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.8.2 Типового договору).

Постановою НКРЕКП №2163 від 19.12.2025 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначено тариф на послуги розподілу природного газу для Харківської філії встановлено на період з 01.01.2026 до 31.03.2026 (включно) у розмірі 2,65 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ), що відповідно складає 3,18 грн (з урахуванням ПДВ); на період з 01.04.2026 у розмірі 3,23 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ), що відповідно складає 3,876 грн (з урахуванням ПДВ).

30.09.2025, за Актом приймання-передачі природного газу №Ч 9449, позивачем було повідомлено відповідача, що фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік складає 8 013 884,75 м3, та одночасно повідомлено, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на 2026 календарний рік, а величина потужності, що розрахована для місячної оплати складає 667 823,73 м3 (8 013 884,75 : 12 = 667 823,73 м3).

На виконання умов договору, Харківською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" надано послугу з розподілу природного газу за період з лютого 2026 по квітень 2026 року на загальну суму 6.835.843,67 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами про надані послуги з розподілу природного газу, а саме:

1) Акт №УХФ00002630 від 28.02.2026, відповідно до якого у лютому 2026 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 667 823,72 м3 природного газу, вартість послуг склала 2.123.679,43 грн з ПДВ (667.823,72 х 2,65 грн х 1,2 (ПДВ);

11.02.2026 позивач виставив відповідачу рахунок №УХФ00001811 від 11.02.2026 за розподіл природного газу (потужність) за лютий 2026 на суму 2.123.679,43 грн з ПДВ. Вказаний рахунок отримано безпосередньо представником відповідача 11.02.2026, про що міститься відповідний напис на рахунку.

2) Акт №УХФ00004267 від 31.03.2026, відповідно до якого у березні 2026 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 667 823,73 м3 природного газу, вартість послуг склала 2.123.679,46 грн з ПДВ. (667.823,73 х 2,65 грн х 1,2 (ПДВ);

11.02.2026 позивач виставив відповідачу рахунок №УХФ00001810 від 11.02.2026 за розподіл природного газу (потужність) за березень 2026 на суму 2.123.679,46 грн з ПДВ. Вказаний рахунок отримано безпосередньо представником відповідача 11.02.2026, про що міститься відповідний напис на рахунку.

3) Акт №УХФ00006237 від 30.04.2026, відповідно до якого у квітні 2026 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 667 823,73 м3 природного газу, вартість послуг склала 2.588.484,78 грн з ПДВ (667.823,73 х 3,23 грн х 1,2 (ПДВ).

10.03.2026 позивач виставив відповідачу рахунок №УХФ00002693 від 11.03.2026 за розподіл природного газу (потужність) за квітень 2026 на суму 2.588.484,78 грн з ПДВ. Вказаний рахунок отримано безпосередньо представником відповідача 10.03.2026, про що міститься відповідний напис на рахунку.

Зазначені Акти наданих послуг підписані з боку відповідача без зауважень.

01.05.2026 позивач виставив відповідачу рахунок №УХФ00003876 від 01.05.2026 за розподіл природного газу (потужність) на суму 6.835.843,67 грн.

05.05.2026 на адресу відповідача, позивач надіслав претензію №ХФ/100/7.5-4126-26 з проханням сплатити заборгованість в розмірі 6.835.843,67 грн за період лютого 2026 по квітень 2026 у 30 денний термін з дня отримання даної претензії.

За твердженням позивача, ним у повному обсязі було виконано зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та надано відповідачу в період з лютого 2026 по квітень 2026 послугу з розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу. Проте відповідач повну та своєчасну оплату за фактично розподілений газ у сумі 6.835.843,67 грн не здійснив.

В свою чергу відповідач у відзиві щодо наявної у нього заборгованості не заперечує. Втім зазначає про існування виключних обставин, які мають істотне значення для зменшення пені до 90%, а також наводить обґрунтування на надання відстрочки виконання рішення суду на 12 місяців.

Господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу у період з лютого по квітень 2026 року послуг з розподілу природного газу на загальну суму 6.835.843,67 грн, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами наданих послуг, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих послуг не виконав, наявність основної заборгованості не заперечував. Судом також встановлено правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних у розмірі 35.936,01 грн, інфляційних втрат у розмірі 93.802,92 грн та пені у розмірі 359.360,15 грн. В той же час, вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, господарський суд врахував характер діяльності КП "Чугуївтепло" як підприємства критичної інфраструктури, його фінансовий стан, залежність розрахунків за надані послуги від надходження коштів від споживачів, зниження платіжної дисципліни населення в умовах воєнного стану, наявність заборгованості з різниці в тарифах, законодавчі обмеження щодо нарахування штрафних санкцій споживачам, а також постійні обстріли території Чугуївської міської територіальної громади та пов`язані з цим витрати підприємства. З урахуванням наведених обставин та положень ч.3 ст.551 ЦК України суд зменшив заявлений до стягнення розмір пені на 50% та стягнув з відповідача 179.680,07 грн пені.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано фінансову звітність, яка свідчить про збитковість підприємства та погіршення його фінансового стану, а також докази наявності значної заборгованості з різниці в тарифах. Суд врахував статус КП "Чугуївтепло" як об`єкта критичної інфраструктури, його значення для забезпечення теплопостачання населення, бюджетних та соціальних об`єктів м.Чугуєва, залежність платоспроможності підприємства від надходжень коштів від споживачів, а також можливі наслідки одномоментного примусового стягнення присудженої суми для безперебійного функціонування підприємства. Встановивши наявність обставин, які ускладнюють негайне виконання рішення, та врахувавши необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд частково задовольнив відповідне клопотання відповідача та надав відстрочку виконання рішення строком на шість місяців - до 29.12.2026.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення господарського суду в частині зменшення на 50% заявленої позивачем до стягнення пені у розмірі 359.360,15 грн та стягнення з відповідача пені у сумі 179.680,07 грн, а також в частині надання КП "Чугуївтепло" відстрочки виконання рішення суду строком на шість місяців - до 29.12.2026. В іншій частині, зокрема щодо стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, з урахуванням наведених меж апеляційного оскарження, перевірці підлягають висновки місцевого господарського суду лише щодо наявності підстав для зменшення пені на 50% відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України та щодо наявності передбачених ст.331 ГПК України обставин для відстрочення виконання рішення на шість місяців.

Щодо зменшення розміру пені колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Водночас ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання щодо зменшення неустойки підлягають урахуванню також загальні засади цивільного законодавства, до яких п.6 ч.1 ст.3 ЦК України віднесено справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20) зазначив, що закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для зменшення неустойки, а тому суд, оцінивши докази та обставини справи у їх сукупності, у кожному конкретному випадку вирішує питання про наявність підстав для такого зменшення.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 виходила з того, що обставини, які враховуються при вирішенні питання про зменшення неустойки, мають індивідуальний характер, а визначення розміру, до якого вона підлягає зменшенню, належить до дискреційних повноважень суду. Універсального максимального чи мінімального відсотка такого зменшення законодавством не встановлено.

Наведений підхід підтверджено Верховним Судом у постанові від 02.07.2026 у справі №908/1562/25, в якій також наголошено, що обов`язок доведення обставин, які можуть бути підставою для зменшення неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання, а суд має оцінити всі істотні обставини справи у їх сукупності та забезпечити баланс інтересів сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву просив зменшити нарахований розмір пені на 90%, що було задоволено судом першої інстанції частково та зменшено пеню на 50%. Отже, з урахуванням наведених приписів законодавства, перевірці підлягає саме те, чи не вийшов місцевий господарський суд за межі наданих йому ч.3 ст.551 ЦК України дискреційних повноважень, визначивши розмір зменшення пені на рівні 50%.

В обґрунтування клопотання про зменшення пені відповідач посилався, зокрема, на те, що КП "Чугуївтепло" є основним теплопостачальним підприємством м.Чугуєва, обслуговує 156 житлових будинків, понад 9 тисяч особових рахунків споживачів-фізичних осіб та 21 об`єкт бюджетної і соціальної сфери, серед яких 3 медичні заклади, 6 шкіл та 11 дитячих садків. Підприємство віднесено до об`єктів критичної інфраструктури та здійснює діяльність на території Чугуївської міської територіальної громади, яка віднесена до територій можливих бойових дій.

Також відповідач зазначав про стійко збитковий характер діяльності підприємства та надав докази того, що станом на 01.05.2026 дебіторська заборгованість споживачів перед КП "Чугуївтепло" становила 68.872.300 грн, з яких 57.801.000 грн - заборгованість населення, тоді як кредиторська заборгованість за енергоносії становила 196.807.900 грн. Погоджена територіальною комісією сума заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.06.2021 по 01.05.2026 становила 180.345.186 грн. Фінансовий стан підприємства підтверджувався звітами про фінансовий стан, відповідно до яких непокритий збиток зріс з 57.100,00 грн станом на 30.06.2024 до 96.197,00 грн станом на 31.03.2026. Крім того, до відзиву було додано договір про перерахування коштів №1 та інформацію про отримані і розподілені кошти, з яких вбачається застосування спеціального режиму розрахунків із автоматичним перерахуванням 65% надходжень на рахунки НАК "Нафтогаз України", а також документи щодо заборгованості із заробітної плати.

Наведені обставини та документи були подані відповідачем до суду першої інстанції разом із відзивом на позовну заяву, що підтверджується переліком доданих до нього доказів.

Колегія суддів враховує, що відповідач не здійснив навіть часткового погашення основної заборгованості, а заявлена до стягнення пеня у розмірі 359.360,15 грн не є значною у співвідношенні із сумою основного боргу 6.835.843,67 грн. Разом з тим, зазначені обставини самі по собі не виключають можливості застосування ч.3 ст.551 ЦК України, оскільки вирішення питання про зменшення неустойки не пов`язується виключно з математичним співвідношенням її розміру до суми основного боргу або зі ступенем виконання зобов`язання.

Так само ані скрутний фінансовий стан боржника, ані сам по собі факт дії воєнного стану не є безумовними підставами для зменшення неустойки. Однак у даній справі місцевий господарський суд виходив із сукупності конкретних та підтверджених матеріалами справи обставин діяльності КП "Чугуївтепло", зокрема його статусу підприємства критичної інфраструктури, особливостей здійснення теплопостачання у м.Чугуєві, значного обсягу дебіторської та кредиторської заборгованості, непогашеної різниці в тарифах, сталої збитковості підприємства та спеціального режиму розподілу отриманих коштів.

При цьому суд першої інстанції не погодився із заявленим відповідачем зменшенням пені на 90%, а зменшив її на 50%, стягнувши з відповідача, крім основної заборгованості у повному розмірі, також 3% річних, інфляційні втрати та 179.680,07 грн пені. За таких обставин застосований судом розмір зменшення не свідчить про звільнення відповідача від відповідальності або нівелювання стимулюючої функції неустойки, а відображає врахування інтересів обох сторін та конкретних обставин спірних правовідносин.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування ч.3 ст.551 ЦК України та не вбачає підстав вважати, що, визначивши розмір зменшення пені на рівні 50%, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому дискреційних повноважень.

Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про те, що непогашення КП "Чугуївтепло" основного боргу саме по собі виключає можливість зменшення пені. Ступінь виконання зобов`язання є одним із критеріїв, що враховуються при застосуванні ч.3 ст.551 ЦК України, однак не має наперед установленого переважного значення щодо інших встановлених у справі обставин.

При цьому клопотання, викладене у відзиві на позов вих.№05-01/356 від 29.05.2026, було обґрунтоване конкретними показниками фінансово-господарської діяльності КП "Чугуївтепло".

За таких обставин посилання Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" лише на відсутність часткового погашення боргу не спростовує наведених фінансових показників та не усуває необхідності їх оцінки у сукупності при вирішенні питання про застосування ч.3 ст.551 ЦК України.

Не спростовує висновків місцевого господарського суду і посилання Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" на власний статус підприємства критичної інфраструктури та складні умови здійснення діяльності в Харківській області. В апеляційній скарзі зазначено, що в зоні ліцензованої діяльності філії перебуває понад 400 тис. побутових та понад 2 тис. непобутових споживачів, експлуатуються десятки тисяч кілометрів газорозподільних мереж і тисячі одиниць газорозподільного обладнання, а економічно необґрунтований тариф та пошкодження газової інфраструктури внаслідок обстрілів негативно впливають на діяльність товариства. Наведені обставини безумовно підлягають врахуванню при забезпеченні балансу інтересів сторін, однак не підтверджують висновку скаржника про перебування сторін в "однаковому матеріальному скрутному становищі". На відміну від такого загального співставлення, щодо КП "Чугуївтепло" матеріалами справи підтверджено конкретні показники його діяльності: підприємство забезпечує теплопостачання 156 житлових будинків, понад 9 тис. особових рахунків та 21 об`єкта бюджетної і соціальної сфери м.Чугуєва; Чугуївська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 26.03.2022; станом на 31.03.2026 непокритий збиток підприємства становив 96.197,00 грн, а погоджена станом на 01.05.2026 різниця в тарифах - 180.345.186,00 грн. Отже, статус Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" як об`єкта критичної інфраструктури не нівелює встановлених щодо КП "Чугуївтепло" обставин і не дає підстав прирівнювати фактичний фінансово-господарський стан двох підприємств лише за ознакою їх належності до критичної інфраструктури.

Окремо колегія суддів оцінює довід апеляційної скарги про те, що КП "Чугуївтепло" не подало виписок з банківських рахунків, а тому неможливо встановити, чи надходили на його рахунки кошти та на які цілі вони витрачалися. Скаржник прямо припускає можливість того, що грошові кошти могли надходити підприємству, але використовуватися ним на інші потреби. Дійсно, банківські виписки як окремий вид доказу до відзиву на позов не додавалися. Водночас разом з відзивом КП "Чугуївтепло" подало, зокрема, додаток №7 - довідку про рахунки підприємства, додаток №19 - договір про перерахування коштів №1, додаток №22 - інформацію про отримані і розподілені кошти, що надходили на небюджетний рахунок у період з травня 2025 року по квітень 2026 року, додатки №23 та №24 - довідки про дебіторську і кредиторську заборгованість станом на 01.05.2026. У самому відзиві наведено зміст спеціального механізму розподілу надходжень із автоматичним перерахуванням 65% коштів на рахунки НАК "Нафтогаз України", а також дані про фактичний розподіл коштів за зазначений дванадцятимісячний період. Тому відсутність саме банківських виписок не тотожна відсутності відомостей про рахунки та рух грошових надходжень КП "Чугуївтепло". Частина 3 ст.551 ЦК України не встановлює такого засобу доказування як обов`язковий або виключний для підтвердження майнового стану боржника, а подані документи підлягають оцінці у сукупності з балансами підприємства, даними про дебіторську, кредиторську заборгованість та різницю в тарифах.

При цьому припущення Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про можливе спрямування КП "Чугуївтепло" наявних коштів на інші цілі саме по собі не спростовує змісту поданих документів. Апеляційна скарга не містить посилання на конкретний встановлений факт приховування підприємством грошових надходжень або на конкретну суму коштів, якою КП "Чугуївтепло" могло вільно розпорядитися та свідомо не спрямувало на погашення заборгованості перед оператором газорозподільної системи. Натомість матеріали, подані до суду першої інстанції, відображають протилежну фінансову картину - зростання непокритого збитку станом на 31.03.2026, дебіторську заборгованість та кредиторську заборгованість за енергоносії станом на 01.05.2026.

За таких обставин наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують фактичної основи, з якої виходив Господарський суд Харківської області, зменшуючи пеню на 50%. Враховуючи, що КП "Чугуївтепло" просило зменшити пеню на 90%, однак суд залишив до стягнення 179 .680,07 грн пені поряд із 6.835.843,67 грн основного боргу, 35.936,01 грн 3% річних та 93.802,92 грн інфляційних втрат, колегія суддів не вбачає підстав вважати застосоване зменшення таким, що нівелює відповідальність за порушення грошового зобов`язання або покладає наслідки фінансового становища КП "Чугуївтепло" виключно на кредитора. Підстав для висновку про вихід місцевого господарського суду за межі дискреційних повноважень, передбачених ч.3 ст.551 ЦК України, не встановлено.

Щодо відстрочення виконання рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.331 ГПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи це питання, суд відповідно до частини 4 зазначеної статті також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Частиною 5 ст.331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У постанові від 02.07.2026 у справі №873/5/26 Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення вимагає дотримання балансу інтересів обох сторін, оцінки доводів та заперечень стягувача і боржника та визначення розумного строку відстрочення. Оцінці підлягає, з одного боку, вплив відстрочення на права та інтереси стягувача, а з іншого - обставини, які об`єктивно ускладнюють виконання рішення боржником, характер зобов`язання та фактичні можливості його виконання. Строк відстрочення має бути пропорційним таким обставинам і не повинен позбавляти стягувача сутності права на виконання судового рішення у розумний строк.

При цьому Верховний Суд у зазначеній постанові відхилив підхід, за яким ненадання окремих відомостей про майновий стан саме по собі є достатньою підставою для відмови у розстроченні, наголосивши на необхідності оцінки всього комплексу встановлених обставин та дотримання балансу майнових інтересів сторін.

Аналогічно у постанові від 13.11.2024 у справі №926/4693/23 Верховний Суд виходив з того, що при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника у разі негайного виконання рішення, так і для стягувача у разі затримки його виконання. Визначення конкретного періоду відстрочення чи розстрочення належить до дискреційних повноважень суду за умови належного обґрунтування такого строку та збереження справедливого балансу інтересів сторін.

Отже, саме по собі складне фінансове становище боржника не є достатньою підставою для відстрочення виконання рішення. Вирішальним є встановлення на підставі поданих доказів конкретних обставин, які істотно ускладнюють його негайне виконання, та оцінка того, чи є обраний судом строк відстрочення співмірним таким обставинам і таким, що не покладає непропорційного тягаря на стягувача.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Чугуївтепло" просило відстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись поряд із наведеними вище показниками фінансового стану на залежність поточних надходжень підприємства від розрахунків споживачів та необхідність безперервного забезпечення теплопостачання м.Чугуєва. На час розгляду справи підприємство, включене до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури, здійснювало підготовку до опалювального сезону, а джерелом його доходів переважно були кошти, отримані від споживачів теплової енергії.

Обґрунтовуючи саме необхідність відстрочки, КП "Чугуївтепло" вказувало, що одномоментне примусове стягнення присудженої суми за наявного фінансового навантаження може позначитися на можливості підтримання технологічного процесу теплопостачання та, відповідно, на надходженні платежів від споживачів, за рахунок яких підприємство здійснює розрахунки з контрагентами.

Оцінивши наведені обставини та заперечення ТОВ "Газорозподільні мережі України", Господарський суд Харківської області визнав доведеним істотне ускладнення негайного виконання рішення, однак заявлений строк у 12 місяців не надав, обмеживши відстрочку шістьма місяцями - до 29.12.2026.

Колегія суддів виходить з того, що надання відстрочки не припиняє обов`язку КП "Чугуївтепло" виконати рішення суду, не змінює зміст присудженого зобов`язання та не впливає на розмір стягнутої заборгованості, а лише визначає інший строк його виконання.

При цьому заявлене КП "Чугуївтепло" клопотання про відстрочення виконання рішення на 12 місяців задоволено лише частково - до 29.12.2026, тобто на шість місяців. Визначений судом строк не перевищує встановленого ч.5 ст.331 ГПК України граничного річного строку та є вдвічі меншим за строк, про який просило підприємство.

З огляду на встановлений фінансовий стан КП "Чугуївтепло", особливості формування та розподілу його грошових надходжень, значний обсяг поточних зобов`язань та необхідність забезпечення безперервного теплопостачання м.Чугуєва, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що негайне примусове виконання рішення у повному обсязі могло істотно ускладнити поточну діяльність підприємства та, як наслідок, негативно вплинути на можливість подальшого виконання присудженого зобов`язання.

За таких обставин обмеження відстрочки шестимісячним строком свідчить про врахування судом не лише становища боржника, а й інтересу стягувача у своєчасному виконанні рішення та не створює для останнього непропорційного обмеження у реалізації права на присуджені кошти.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання КП "Чугуївтепло" виписок з банківських рахунків та відсутності часткового погашення основної заборгованості вже були предметом оцінки колегії суддів при перевірці висновків місцевого господарського суду щодо зменшення пені. Як встановлено вище, відсутність саме банківських виписок не свідчить про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо фінансового стану підприємства, джерел надходження та порядку розподілу його коштів, а наведене скаржником припущення про можливе спрямування коштів на інші цілі належними доказами не підтверджене.

У контексті вирішення питання про відстрочення зазначені обставини не набувають іншого правового значення. Стаття 331 ГПК України не пов`язує можливість відстрочення виконання рішення ані з обов`язковим поданням банківських виписок, ані з попереднім частковим погашенням присудженої заборгованості. Вони враховуються судом у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами, яким оцінка вже надана вище.

Не ґрунтується на приписах ст.331 ГПК України і твердження скаржника про неможливість надання відстрочки за відсутності "гарантій" майбутнього виконання рішення та доказів конкретних заходів з погашення боргу. Закон не пов`язує відстрочення виконання рішення з обов`язковим наданням боржником забезпечення, гарантії чи графіка погашення заборгованості. Більше того, вимога щодо визначення проміжних сум та строків їх сплати за своєю суттю стосується розстрочення виконання, тоді як у цій справі вирішувалося питання саме про відстрочення - перенесення виконання присудженого зобов`язання на визначений судом строк. Наявність перспективи виконання після закінчення такого строку суд оцінює з урахуванням характеру діяльності боржника та встановлених джерел надходження коштів, а не виключно за наявністю формального документа із графіком платежів.

Не підтверджує відсутності підстав для відстрочки і посилання Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" на те, що станом на час апеляційного оскарження опалювальний сезон завершився, а споживачі протягом нього сплачували вартість отриманих послуг. Сам факт надходження платежів від споживачів не свідчить про наявність у КП "Чугуївтепло" вільного залишку коштів, достатнього для одночасної сплати присудженої суми, з огляду на встановлений у справі порядок їх розподілу та наявність станом на 01.05.2026 дебіторської заборгованості споживачів у сумі 68.872.300 грн, з якої 57.801.000 грн становила заборгованість населення. Водночас залежність доходів підприємства саме від поточних розрахунків споживачів свідчить не про постійну неможливість виконання рішення, а про можливість надходження коштів у межах визначеного судом строку відстрочки, що узгоджується з її тимчасовим характером.

Щодо посилань апелянта на інші судові справи колегія суддів зазначає, що питання про застосування статті 331 ГПК України вирішується з урахуванням обставин, які існують на час розгляду відповідного клопотання, та доказів, поданих саме у конкретній справі. Тому результати розгляду заяв про відстрочення у справах №922/2842/25, №922/3779/25 та №922/553/26 самі по собі не визначають результат вирішення такого питання у справі №922/1680/26. Окремо колегія враховує посилання скаржника на справу №922/639/26 як підтвердження нібито неодноразового надання КП "Чугуївтепло" відстрочок за непогашеними зобов`язаннями. Проте у справі №922/639/26 клопотання КП "Чугуївтепло" про відстрочення виконання рішення було відхилено. Відтак твердження апеляційної скарги про те, що "відстрочення їх виконання вже не в одній справі", не відповідає результату розгляду відповідного клопотання у наведеній самим скаржником справі. Крім того, прийняте в іншій справі процесуальне рішення щодо відстрочення не має наперед установленого значення для застосування ст.331 ГПК України за іншого складу фактичних обставин та доказів.

За сукупністю наведеного колегія суддів вважає, що надання КП "Чугуївтепло" відстрочки до 29.12.2026 не є надмірним, не змінює змісту та розміру присудженого зобов`язання і не позбавляє ТОВ "Газорозподільні мережі України" права на його виконання. Визначення шестимісячного строку замість заявлених 12 місяців, з урахуванням встановлених у справі обставин, відповідає вимогам ст.331 ГПК України та забезпечує належний баланс інтересів боржника і стягувача. Підстав для висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом наданих цією нормою дискреційних повноважень колегія суддів не встановила.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи. Відтак колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/1680/26 в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/1680/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України

Повна постанова складена 08.09.2026.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Є.О. Васильєв

Суддя Н.В. Гребенюк