Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №910/16004/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Харків Справа № 910/16004/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (вх. № 1367 Х/2)

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Новіковою Н.А., (повне додаткове рішення складено 19.06.2026) у справі № 910/16004/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м.Київ,

до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- ОСОБА_1 , с. Дворічний Кут , Дергачівський район, Харківська область,

про стягнення завданих збитків у розмірі 179 381,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі №910/16004/25 позов задоволено повністю, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" завдані збитки у розмірі 179381,13 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2422,40 грн.

До Господарського суду Харківської області надійшла заява від ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" витрати на правничу допомогу у розмірі 36 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі №910/16004/25 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Універсальна" у стягненні з Військової частини НОМЕР_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн.

Мотивуючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним доказом наданим позивачем в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу є лише додаткова угода №3 від 03.11.2025 до договору із додатком. Всупереч погодженим умовам договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди № 3 до договору, заявником не надано акту виконаних робіт, що мало б підтверджувати надання адвокатським об`єднанням належним чином та в повному обсязі правничої допомоги, що було б підставою для оплати наданих адвокатом послуг.

З огляду на відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо), жодних доказів, які б свідчили про фактичне надання адвокатським об`єднанням позивачу професійної правничої допомоги пов`язаної з розглядом даної справи у Господарському суді Харківської області, прийняття позивачем таких послуг та в подальшому їх оплати, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" не погодилося з додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 та 23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі № 910/16004/25; ухвалити нове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу. Одночасно апелянт просить розподілити судові витрати.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначені Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги № 15/01/25 від 15.01.2025 у вигляді фіксованої суми та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, що узгоджується з нормами ГПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Апелянт наголошує, що відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019 підлягають стягненню з відповідача витрати на правничу допомогу, які позивач планує сплатити згідно з Додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги № 15/01/25 від 15.01.2025.

Апелянт зазначає, що у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата вважаючи за необхідне відступити від правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2020 у справі №638/7748/18, виклала правовий висновок про те, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Демідова П.В., суддя Тарасова І.В.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 у зв`язку із знаходженням у відпустці судді Демідової П.В., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі № 910/16004/25. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі №910/16004/25 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження). Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №910/16004/25.

23.07.2026 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі № 910/16004/25 в якому заявник просить в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "СК "Універсальна" відмовити в повному обсязі, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі №910/16004/25 залишити без змін. У випадку встановлення судом апеляційної інстанції доведеності понесених позивачем витрат на правничу допомогу та прийняття нового рішення, зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з їх неспівмірністю.

За змістом відзиву третя особа, посилаючись на судову практику Верховного Суду з питань стягнення витрат на правничу допомогу, вважає, що позивачем не дотримано вимог процесуального законодавства в частині надання попереднього (орієнтовного) розрахунку та детального опису робіт (наданих послуг), а тому заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Наголошує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування при вирішенні заяви сторони. При вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею судових витрат, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Третя особа також вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 36 000,00 грн є явно завищеними та не відповідають критерію співмірності зі складністю справи та сумою позовних вимог; цитування позивачем в апеляційній скарзі норм ГПК України та численних правових позицій Верховного Суду, жодним чином не обґрунтовує вимоги його апеляційної скарги та не спростовує правомірних висновків суду першої інстанції.

27.07.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується апеляційною скаргою ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» вважає її безпідставною та необґрунтованою.

Відповідач зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Відповідач наголошує, що позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано жодного доказу на підтвердження витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, зокрема, не надано акту виконаних робіт, платіжного документу, який встановлює факт перерахунку коштів.

Вважає, що посилання позивача на відстрочення сплати витрат на професійну правничу допомогу зазначених у договорі (через 30 днів після набрання рішенням законної сили) не підтверджує факт сплати коштів; вказаний договір є оспорюваним, а тому умови зазначені у ньому можуть скасовуватись сторонами та змінюватись, у тому числі за рішенням суду; сума у 36 000,00 грн, яка була зазначена у договорі, є фіксованою та без урахування кількості і складності виконаних у майбутньому процесуальних документів.

Відповідач наголошує, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік" мінімальна заробітна плата у 2025 році, становить з 01.01.2025 року у погодинному розмірі — 48 гривень; 36 000 грн:48 грн= 750 год., тобто більше ніж 93 робочих днів з 8 годинним графіком роботи адвокат мав витратити на надання допомоги позивачу, що, вважає відповідач, є занадто завищеним показником, оскільки вказана справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи (коефіцієнт складності: 1, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025).

Відповідач також зазначає, що справа розглядалась судом в поряду спрощеного позовного провадження, судові засідання відсутні (представник позивача у цій справі участі в засіданнях не приймає). Отже, допомога представника позивача фактично зводиться до 1 юридичної послуги - написання позовної заяви в інтересах клієнта ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна». Вважає, що справи про стягнення коштів в порядку регресу у зв`язку з виплатою страхового відшкодування за завдання майнової шкоди застрахованому транспортному засобу в результаті ДТП є значно поширеними; написання позовної заяви зводиться до технічної (а не юридичної) роботи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 у зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я,О., суддя Тарасова І.В.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі №910/16004/25 позов задоволено повністю, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" завдані збитки у розмірі 179 381,13 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2422,40 грн.

15.06.2026 (вх. №14568 від 16.06.2026) до Господарського суду Харківської області надійшла заява ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" витрати на правничу допомогу у розмірі 36 000,00 грн.

В обґрунтування заяви позивача зазначав, що згідно ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. На виконання вимог ст. 124 ГПК України представником позивача у позовній заяві зазначено, що ПрАТ «СК «Універсальна» очікує понести судові витрати - витрати на правову допомогу у розмірі 36 000,00 грн.

Також представник позивача повідомляв, що на основі договору про надання правової допомоги №15/01/25 від 15.01.2025, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням “ІНС.ЛОУ ГРУП”, а також укладеної додаткової угоди до вищевказаного договору, вартість правової допомоги становить 36 000,00 грн, що є фіксованою ставкою та є вартістю за повне супроводження справи.

Повідомляв, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Універсальна” та Адвокатським об`єднанням “ІНС.ЛОУ ГРУП” була укладена Додаткова угода на ведення справи за позовом ПрАТ “СК “Універсальна” до Військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 вбачається, що вартість правової допомоги становить 36 000,00 грн.

Представник позивача зазначав, що у даному випадку викладена в Додатку №1 Додаткової угоди №6 до Договору про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 домовленість містить відкладальну обставину щодо проведення оплати послуг адвоката - оплачується після набрання рішенням законної сили у справі.

Також у заяві ПрАТ “СК “Універсальна” вважало, що оскільки договором про надання правової допомоги визначено фіксовану суму гонорару, тому вимога щодо надання акту виконаних робіт та надання детального опису робіт є надмірним формалізмом. Оскільки гонорар Адвокатського об`єднання «ІНС.ЛОУ ГРУП» не залежить від кількості проведених процесуальних дій, а оплата проводиться після набрання рішенням законної сили у справі у майбутньому, тому вимога щодо підписання акту виконаних робіт також має відкладальний характер.

18.06.2026 на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення ОСОБА_1 на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з недоведеністю понесених позивачем витрат; у випадку встановлення судом доведеності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, зменшити їх розмір у зв`язку з неспівмірністю.

Також 18.06.2026 на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Військової частини НОМЕР_1 , в яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні заяви ПрАТ “Страхова компанія “Універсальна” про ухвалення додаткового рішення повністю.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі №910/16004/25, яким відмовлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Універсальна" у стягненні з Військової частини НОМЕР_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн, є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин першої - третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, у позовній заяві позивачем повідомлено, що на основі договору про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням “ІНС.ЛОУ ГРУП”, а також укладеної додаткової угоди до вищевказаного договору, вартість правової допомоги становить 36 000,00 грн, що є фіксованою ставкою та є вартістю за повне супроводження справи.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, отже, такий договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025.

Дослідженням змісту вказаного договору вбачається, що вказаний договір укладено між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Універсальна” (клієнт) та Адвокатським об`єднанням “ІНС.ЛОУ ГРУП” (Адвокатське об`єднання).

За умовами п. 1.1. договору, Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта зобов`язується здійснити представництво, захист, або надати інші види правничої допомоги Клієнту, що вказані в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором. а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги у розмірі та в строки, встановлені ва договорі.

У розділі 3 договору сторони визначили порядок оплати правничої допомоги та ціну договору.

Зокрема, за змістом п. 3.2. договору розмір гонорару (винагороди) може також визначатись в додатковими угодами до цього договору.

За умовами п. 3.4. договору сума винагороди вказується в Звіті, що одночасно є актом наданих послуг, актом виконаних робіт; адвокатське об`єднання щомісячно в останню календарну дату місяця готує звіт та надсилає його на електронну адресу представника клієнта для погодження та підтвердження; адвокатське об`єднання після ознайомлення та погодження звіту, надсилає підписаний та сканований акт наданих послуг, акт виконаних робіт представникові клієнта; підписаний оригінал звіту (акту наданих послуг, акту виконаних робіт) Адвокатське об`єднання зобов`язане надіслати на адресу клієнта протягом п`яти календарних днів з дати погодження його між сторонами.

15.01.2025 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Універсальна” та Адвокатським об`єднанням “ІНС.ЛОУ ГРУП” була укладена додаткова угода №3 до договору про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025, якою встановлено, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити представництво інтересів клієнта у справах, визначених відповідно до переліку (Додаток №1 до додаткової угоди №3), який є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди (п. 1 додаткової угоди №3).

У відповідності до п. 2 додаткової угоди, за надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням згідно договору про надання правової допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 та додаткової угоди №3 клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) згідно пункту 3.2. договору у розмірі, визначеному відповідно до Додатку №1 до додаткової угоди №3 протягом 30 днів після набрання рішенням законної сили на користь клієнта.

Пунктом 4 додаткової угоди №3 також визначено, що правнича допомога, передбачена договором, вважається такою, що надана адвокатським об`єднанням належним чином та в повному обсязі в т. ч. якщо протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання клієнтом акту виконаних робіт клієнтом не надано вмотивованої відмови від підписання такого акту виконаних робіт.

Таким чином, за умовами договору про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 та додаткової угоди №3, сторонами встановлено як порядок визначення розміру гонорару адвоката за здійснення представництва клієнта у даній справі, так і порядок прийняття послуг, що були надані адвокатом та отримані клієнтом.

Дослідженням додатку №1, який є невід`ємною частиною додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 та який міститься в матеріалах справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір гонорару (винагороди) за страховим актом №G17507-1 становить 36000,00, що свідчить про домовленість сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що виходячи з умов п. 4 додаткової угоди №3, підтвердженням надання правничої допомоги є Акт виконаних робіт, який підтверджує надання клієнту послуг належним чином та в повному обсязі. Тобто самими сторонами у договорі обумовлено певний порядок підтвердження наданих Адвокатським об`єднанням послуг та їх прийняття з боку клієнта.

Колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як неодноразово виснував Верховний Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Відсутність документального підтвердження надання правничої допомоги (договору надання правничої допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.

Надаючи оцінку заявленої стороною до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням умов договору та додаткової угоди № 3 до договору, суд першої інстанції правомірно зауважив, що правнича допомога, передбачена договором, вважається такою, що надана Адвокатським об`єднанням належним чином та в повному обсязі в т. ч. якщо протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання клієнтом акту виконаних робіт клієнтом не надано вмотивованої відмови від підписання такого акту виконаних робіт.

Водночас, як свідчать матеріали справи, ні під час розгляду справи, ні разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, позивачем не було долучено Акту виконаних робіт, який би підтверджував як зміст правової допомоги, наданої позивачу, так і факт прийняття таких послуг позивачем. Єдиним доказом наданим позивачем в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є договір про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 та додаткова угода №3 від 03.11.2025 до договору із додатком №1. Натомість, всупереч погодженим умовам договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди №3 до договору, позивачем не надано Акту виконаних робіт, що мало б підтверджувати надання Адвокатським об`єднанням належним чином та в повному обсязі правничої допомоги, що було б підставою для оплати наданих адвокатом послуг та врахування судом під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат за надання правничої допомоги, що також обґрунтовано враховано судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт не погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу наголошує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначені додатковою угодою до Договору про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 у вигляді фіксованої суми та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Щодо надання акту виконаних робіт для підтвердження розміру судових витрат апелянт посилається висновки Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 .

З приводу наведених апелянтом доводів колегія суддів зазначає, що у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI):

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Колегія суддів зазначає, що у вказаній постанові правова оцінка надавалась обставинам щодо зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару, а також складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг). Натомість висновків щодо можливості неподання стороною до суду доказів для підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу, вказана постанова не містить. Тому, посилання апелянта на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 не можуть бути враховані як підстави для звільнення позивача від обов`язку доведення понесених витрат на правничу допомогу та подання таких доказів суду.

Колегія суддів зазначає, що договір про надання правничої допомоги є цивільно-правовою угодою, яка направлена на виникнення, зміну або припинення правовідносин сторін. Отже, посилаючись на обставини укладення такого договору, сторона має довести не лише факт його укладення, а і підтвердити належними доказами фактичне виконання сторонами зобов`язань за договором, надавши такі докази суду.

В даному випадку, зважаючи на умови укладеного договору про надання правничої допомоги фактичне отримання позивачем послуг мало бути підтверджено Актом про надання послуг, який містить інформацію про надані та отримані сторонами послуги правничої допомоги за договором (з урахуванням додатків до договору). При цьому, порядок обчислення гонорару та його форми не є спірним у даній справі. В даному випадку позивач мав належними доказами підтвердити понесені витрати на правничу допомогу та на виконання приписів ст. 123, 126 ГПК України надати такі докази суду. В контексті приписів законодавства, що регулює підстави відшкодування витрат на правничу допомогу, умов договору про надання правничої допомоги №15/01/25 від 15.01.2025 та додаткової угоди №3 до договору, складання та подальше подання до суду Акту виконаних робіт, який би підтверджував як надання, так і отримання правничої допомоги, не може бути визнано формальним виконанням умов договору.

Отже, зважаючи на встановлені у справі обставини, висновки суду першої інстанції про те, що ні під час розгляду справи, ні разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, позивачем не було долучено акту виконаних робіт, який би підтверджував як зміст правової допомоги, наданої позивачу та відповідно вартість таких послуг, так і факт прийняття таких послуг позивачем, колегія суддів вважає обґрунтованими.

З огляду на відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо), відсутні підстави для твердження про фактичне понесення позивачем витрат, пов`язаних із розглядом даної справи у Господарському суді Харківської області.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи в розмірі 36000,00 грн та відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до положень статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване додаткове рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі № 910/16004/25 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 у справі №910/16004/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 07.09.2026

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова