Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №644/8204/21 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Харків Справа № 644/8204/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 1668 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі № 644/8204/21, постановлену в приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Хотенцем П.В. (повна ухвала складена 21.07.2026)

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

до ОСОБА_1 , м. Харків,

про стягнення 128282,58 грн заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 1 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11706,97 грн інфляційних витрат та 1038,07 грн трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 відмовлено у задоволенні заяви (вхідний № 16257 від 03 липня 2026 року) представника ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтава від 19 вересня 2024 року.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні поданої заяви, з посиланням на положення частин першої-третьої, дев`ятої, десятої статті 333 Господарського процесуального кодексу України вказує, що остаточного рішення про відмову у позові на момент подання заяви не ухвалено, спір між сторонами по суті не вирішено, судом касаційної інстанції питання про поворот виконання рішення у справі № 644/8204/21 не було вирішено.

Судом також було встановлено, що ОСОБА_1 самостійно, добровільно оплатив суму заборгованості, а не через примусове виконання. Відтак, на думку господарського суду першої інстанції, заявником не надано жодного документа, передбаченого частиною 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України, який підтверджував би списання коштів банком у порядку виконання виконавчого документа або вилучення майна державним чи приватним виконавцем.

ОСОБА_1 не погодився з ухвалою Господарського суду Харківської області та 03.08.2026 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 липня 2026 року у справі № 644/8204/21 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Махно А.В. про поворот виконання рішення суду;

- здійснити поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 року по справі № 644/8204/21 шляхом повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошових коштів у розмірі 114 056 (сто чотирнадцять тисяч п`ятдесят шість ) гривень 40 коп. та судовий збір у розмірі 1835 ( одна тисяча вісімсот тридцять п`ять ) гривень 74 коп., а всього 115 892 ( сто п`ятнадцять тисяч гривень вісімсот дев`яносто дві) гривні 14 коп., перераховані КП "Харківські теплові мережі" на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024;

- здійснювати розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.07. 2026 у справі №644/8204/21 з викликом сторін у справі;

- визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі №644/8204/21 та поновити процесуальний строк на оскарження ухвали суду представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Махно А.В.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує про таке:

- відповідач ОСОБА_1 виконав рішення Київського районного суд м. Полтави від 19.09.2024 у справі №644/8204/21 у добровільному порядку самостійно без відкриття виконавчого провадження. Відсутність відкритого виконавчого провадження на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави, листування представника відповідача та позивача про надання реквізитів для добровільного виконання рішення суду, надіслання квитанції про добровільне виконання рішення суду представником відповідача позивачу, наявність усіх необхідних реквізитів у наданій платіжній інструкції, наявність підпису та печатки банку для підтвердження виконаної операції – підтверджують той факт, що рішення суду було виконано належним чином;

- з урахуванням скасування рішення суду та закриття провадження у справі, відсутності остаточного рішення суду, що набрало законну силу, щодо вирішення цього спору, яке було виконано добровільно відповідачем, наявні усі підстави для повороту виконання цього рішення;

- постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 є нерелевантною та не є правозастосовною при вирішення заяви про поворот виконання у цій справі;

- єдиним можливим процесуальним способом повернення грошових коштів для відповідача є звернення до господарського суду як суду першої інстанції, який наразі продовжує розгляд справи, з заявою про поворот виконання рішення суду;

- оскільки Верховним Судом провадження у справі було закрито, як такої, що не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства та віднесено до господарської юрисдикції, а також передано для розгляду в порядку господарського судочинства до Господарського суду Харківської області, отже, зазначена заява може бути розглянута лише в порядку господарського судочинства;

- оскільки розгляд цієї справи не закінчений, справа передана для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, судове рішення по суті не ухвалено, а отже підстава для здійснення повороту виконання рішення не відпала.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 поновлено представнику ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі №644/8204/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№ 1668 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі № 644/8204/21; призначено справу до розгляду; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №644/8204/21.

17.08.2026 матеріали справи № 644/8204/21 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

20.08.2026 через підсистему "Електронний суд" Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі № 644/8204/21 - без змін.

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:

- остаточного рішення про відмову у позові на момент подання заяви не ухвалено, спір між сторонами по суті не вирішено. Оскільки питання про існування чи відсутності заборгованості є предметом розгляду, а отже правові підстави для здійснення повороту виконання наразі відсутні;

- заявником не надано жодного документа, передбаченого частиною шостою статті 333 Господарського процесуального кодексу України, який підтверджував би списання коштів банком у порядку виконання виконавчого документа або вилучення майна державним чи приватним виконавцем. Натомість у даній справі виконавче провадження не відкривалося, виконавчий документ до примусового виконання КП "Харківські теплові мережі" не пред`являвся, державний чи приватний виконавець не здійснював жодних виконавчих дій, а грошові кошти були перераховані ОСОБА_1 добровільно. За відсутності таких доказів суд позбавлений правових підстав для застосування процедури повороту виконання, а заявник фактично використовує цей процесуальний інститут як спосіб повернення добровільно сплачених коштів, що не відповідає його правовій природі та свідчить про обрання неналежного способу судового захисту.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 у зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі № 644/8204/21 залишити без змін.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення.

Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 N 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Отже поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

З наведеного вбачається, що питання про поворот виконання є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання, яка повинна містити посилання на відповідні підстави, передбачені ст. 333 ГПК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 31.08.2021 позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просив стягнути зі відповідача 128 282,58 грн боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2016 до 30.04.2021 включно, 11 706,97 грн інфляційних витрат та 1 038,07 грн три проценти річних.

19.09.2024 Київський районний суд м. Полтави ухвалив рішення, яким задоволено позов частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 114 056,40 грн боргу за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

13.03.2025 Полтавський апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

24.03.2025 з метою добровільного виконання ОСОБА_1 рішення судів, його представником адвокатом Махно А.В. було направлено лист до КП "Харківські теплові мережі" з проханням надати реквізити для сплати заборгованості за послуги теплопостачання. У відповідь на вказаний лист 10.04.2025 року КП "Харківські теплові мережі" було надано реквізити для добровільного виконання рішення судів.

16.04.2025 ОСОБА_1 було добровільно виконано рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 у справі № 644/8204/21 та перераховано кошти за реквізитами, наданими КП "Харківські теплові мережі", чим погашено заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року, з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 114 056 грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 1835 грн 74 коп., а всього 115 892 грн 14 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №1.118911253.1 від 16.04.2025.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 та постанову Полтавського апеляційного суду від 13.03.2025 скасовано; закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію; роз`яснено позивачеві, що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства, а також його право звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.04.2026 поновлено Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" строк на подання заяви про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; задоволено заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; передано справу № 644/8204/21 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Таким чином, з огляду на те, що Верховний Суд, скасував рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 та постанову Полтавського апеляційного суду від 13.03.2025, закрив провадження у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію та передав справу для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області, саме останній наділений повноваженнями за наслідком ухвалення рішення, визначеного ч. 2 ст. 333 ГПК України, вирішити питання про поворот виконання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 справу № 644/8204/21 передано для розгляду судді Господарського суду Харківської області Новіковій Н. А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вх. №1700/26 від 15.05.2026), відкрито провадження у справі № 644/8204/21; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.07.2026 через підсистему "Електронний суд" представником ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області подано заяву (вх. № 16257) про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтава від 19.09.2024, в якій заявник просив здійснити поворот виконання рішення Київського районного суду м.Полтави від 19.09.2024 у справі №644/8204/21 шляхом повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошових коштів у розмірі 114 056,40 грн та судовий збір у розмірі 1 835,74 грн, а всього 115 892,14 грн, перераховані Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 у справі № 644/8204/21 та у поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 у справі №644/8204/21 стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Код ЄДРПОУ 31557119, 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 114 056,40 грн та судовий збір у розмірі 1 835,74 грн, а всього 115 892,14 грн.

Розпорядженням Господарського суду Харківської області № 274/2026 від 03.07.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви у зв`язку з відпусткою судді Новікової Н.А. призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл заяви у справі № 644/8204/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 для розгляду заяви у справі № 644/8204/21 визначено суддю Хотенця П.В., яким було розглянуто подану заяву про поворот виконання судового рішення, до моменту ухвалення судового рішення у справі місцевим господарським судом.

Судова колегія вказує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас відповідно до правових позицій Європейського суду з прав людини, однією з умов відповідності критерію "суд, встановлений законом" є так звана компетенційна складова, відповідно до якої суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на суд, встановлений законом, означає, що відповідний орган повинен мати компетенцію вирішувати питання, які належать до його повноважень, і діяти на основі принципу верховенства права (рішення у справі "Белілос проти Швейцарії", 29.04.1988; доповідь у справі "Занд проти Австрії", 12.10.1978).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 також вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Вирішивши питання щодо повороту виконання рішення Київського районного суду м.Полтава від 19.09.2024 до ухвалення рішення у справі № 644/8204/21, господарський суд першої інстанції фактично розглянув питання, яке було правомірно ініційоване учасником справи, помилково або передчасно.

Таким чином, розглянувши заяву (вх. № 16257) про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтава від 19.09.2024, Господарський суд Харківської області діяв не як "суд, встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ, що в сукупності з положеннями норм ГПК України, вказує про незаконність оскаржуваної ухвали суду.

Крім того, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 до заяви про виконання рішення не додано належних доказів того, що кошти у заявленій сумі були фактично стягнуті та перераховані на користь заявника, оскільки заявник самостійно, добровільно оплатив суму заборгованості, а не через примусове виконання.

Поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.

Відповідно до частини шостої статті 333 ГПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Тобто норма процесуального права не встановлює обмеження щодо неможливості повернення стягнутих грошових сум у разі відсутності доказів зарахування відповідних сум на рахунок стягувача в межах виконавчого провадження. Наведена норма вимагає надання доказів, які підтверджують те, що кошти списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Відповідно суд апеляційної інстанції не вбачає наявності імперативної процесуальної норми щодо обов`язкової наявності відкритого виконавчого провадження (примусового стягнення) як підстави для розгляду заяви про поворот виконання рішення, поданої в порядку ст. 333 ГПК України.

В свою чергу суд має встановити точну суму коштів, яка була перерахована боржником на погашення боргу, а також правильність реквізитів та призначення відповідного платіжного документу.

З огляду на все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі № 644/8204/21 постановлена з порушенням вимог процесуального права, а саме ст. 14, ч.ч. 2, 5, 6 ст. 333 ГПК України, тому існують підстави для скасування ухвали та направлення заяви про поворот виконання до господарського суду, який розглядає справу по суті, для її вирішення в установленому законом порядку.

За таких обставин, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі №644/8204/21 скасуванню з направленням заяви (вх. № 16257) про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтава від 19.09.2024 на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 267 - 285, 333 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі №644/8204/21 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 (вх. № 16257) про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтава від 19.09.2024 направити на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 07.09.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова