Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №911/1531/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа№ 911/1531/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

представників сторін:

від позивача: Аветян А.Г.

від відповідача: Серебряник О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 911/1531/26 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21»

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

25.05.2026 ТОВ "Альта Експерт" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Травень 21" про зобов`язання ТОВ "Травень 21" вчинити дії щодо частини нежитлової будівлі універсального магазину, літера «А-2», розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Грибоєдова (на даний час перейменована на вул. Зенітного полку), 10-а, площею 4441,00 кв.м, а саме: забезпечити потужність електричної енергії 650 кВт; забезпечити можливість паркування автотранспортних засобів не менше, ніж на 100 (сто) машиномісць, а також місць для розміщення візків, забезпечити функціонування електромереж, системи водопостачання (холодна та гаряча вода), газопостачання, електромережі та інших систем забезпечення, зобов`язати усунути перешкоди у користуванні, шляхом усунення всіх бетонних блоків та огороджень, що перекривають вільний під`їзд/прохід до частини нежитлової будівлі універсального магазину, літера "А-2", розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Грибоєдова (на даний час перейменована на вул. Зенітного полку), 10-а, площею 4441,00 кв.м.

В обґрунтування позову ТОВ "Альта Експерт" зазначає про невиконання ТОВ "Травень 21" умов укладеного сторонами договору оренди та вчинення позивачу перешкод у користуванні орендованим майном.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1531/26.

Також, 03.06.2026 ТОВ "Альта Експерт" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд до набрання законної сили судовим рішенням у справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Травень 21" (відповідачу) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо частини нежитлової будівлі, літера "А-2", загальною площею 4441,00 кв.м, в тому числі щодо супермаркету (гіпермаркету) "Велмарт. Велетень низьких цін", розташованих за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Грибоєдова, 10-а, що є предметом договору оренди нерухомого майна від 06.07.2017, посвідченого Шевченко І.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 551, з наступними змінами і доповненнями: заборонити обмежувати доступ та перешкоджати вільному проходу, під`їзду, розвантаженню, навантаженню; заборонити обмежувати використання за цільовим призначенням з ведення торговельної діяльності товарами продуктової, непродуктової групи та супутніми товарами; заборонити вчиняти дії, пов`язані із обмеженням, припиненням, відключенням електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання (холодна та гаряча вода), водовідведення та відведення каналізаційних стоків, обмеженням використання майна, що знаходиться в зазначеній нежитловій будівлі.

В обґрунтування зазначеної заяви про забезпечення позову ТОВ "Альта Експерт" зазначає, що не зважаючи на існування укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди, термін дії якого погоджено до 31.12.2029, ТОВ "Травень 21" (орендодавець) послідовно вчиняє дії/бездіяльність, спрямовані на унеможливлення користування ТОВ "Альта Експерт" орендованим майном з метою дострокового припинення права оренди.

Зокрема, відповідач та/чи інші особи за його вказівками/проханнями, вчиняє протиправні дії щодо відключення електроживлення об`єкта оренди (підтверджується доповідною запискою керуючого магазином), вживає заходи щодо відключення об`єкта оренди від водопостачання та водовідведення (підтверджується доповідною запискою керуючого магазином), за допомогою важкої техніки з краном заблокував доступ до об`єкта оренди бетонними блоками, що повністю унеможливлює вхід до нього відвідувачів (підтверджується фото об`єкта оренди), після встановлення бетонних блоків залишив біля них вантажний автомобіль з метою унеможливити позивачу зміщення бетонних блоків (підтверджується фото об`єкта оренди).

ТОВ "Альта Експерт" посилається на те, що орендоване ним у відповідача приміщення використовується суборендарем для розміщення мережевого супермаркету "Велика Кишеня", "Велмарт", у якому здійснюється торгівля харчовими продуктами та товарами широкого вжитку, у приміщенні розміщується техніка та обладнання для зберігання товару, тому дії відповідача, які спрямовані на перешкоджання позивачу в реалізації права оренди, зокрема, припинення систем забезпечення: електропостачання, водопостачання, водовідведення, тощо, спричинить тривалий простій супермаркету, псування товару, втрату покупців та працівників, внаслідок чого, у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позову у цій справі, можливість відновлення господарської діяльності супермаркету на попередньому рівні буде втрачено, а порушене право позивача неможливо відновити, оскільки до моменту вирішення судового спору орендар та його суборендарі можуть бути примусово виселені з орендованого приміщення, вивезене обладнання з приміщення, що унеможливить здійснення господарської діяльності з роботи супермаркету в орендованому приміщенні. З таких же підстав, позивач вважає необхідним вжити заходи з тимчасової заборони перешкоджати використанню орендованого майна, оскільки відповідачем встановлено перед входом у приміщення обмежувальні бетонні блоки, що повністю закривають вхід до орендованого приміщення.

Крім того, ТОВ "Альта Експерт" зазначає, що частина спірного приміщення, яка перебуває в оренді ТОВ "Альта Експерт", передана в суборенду ТОВ "Фудком", яке є підприємством роздрібної торгівлі оператором супермаркету "Велмарт", що здійснює діяльність у місті Біла Церква Київської області - адміністративному центрі району з численним населенням та значним рівнем щоденного споживання товарів першої необхідності. Формат діяльності відповідача (супермаркет) передбачає безперервне забезпечення населення продуктами харчування, засобами гігієни та іншими товарами критичного попиту, що має системний вплив на життєзабезпечення територіальної громади. У магазині знаходиться товар, вартістю близько 39 млн. грн. із ПДВ, у т.ч. такий, що швидко псується орієнтовно на на суму 7,2 млн. грн. з ПДВ. Крім того, відповідно до електронної петиції 773 жителі міста Біла Церква вже виступили щодо відновлення роботи супермаркету "Велмарт". Також, письмове звернення з цього питання підтримано і підписано трудовим колективом супермаркету, а також 3300 жителями мікрорайону.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 22.01.2026 №

1017, ТОВ "Фудком" офіційно віднесено до підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Такий статус надається виключно суб`єктам господарювання, діяльність яких має стратегічне значення для держави, зокрема у сфері продовольчої безпеки та стабільності внутрішнього ринку. Зазначений статус підтверджує, що діяльність ТОВ "Фудком" виходить за межі звичайної комерційної діяльності та має публічно значимий характер, оскільки спрямована на задоволення базових потреб населення, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану. У таких умовах, на думку позивача, діяльність підприємств роздрібної торгівлі, зокрема супермаркетів, набуває ознак критично важливої інфраструктури, оскільки забезпечує продовольчу безпеку населення, запобігає соціальній напрузі та підтримує базові умови життєдіяльності громади.

Таким чином, позивач зазначає, що особливо важливим є до моменту вирішення спору у цій справі не допустити порушення прав учасників спірних правовідносин і залишити спірний об`єкт з належним забезпеченням електропостачанням, газопостачанням, теплопостачанням, водопостачанням і водовідведенням.

Позивач також звертає увагу, що відповідно до договору суборенди №АЛ-ФК/23-БЦ від 01.06.2023 та договору від 11.07.2023 про заміну сторони в договорі суборенди № АЛ-ФК/23-БЦ від 01.06.2023 майже вся частина орендованого позивачем приміщення знаходиться в суборенді ТОВ "Фудком".

Позивач вважає, що з дій відповідача - ТОВ "Травень 21" вбачається стійкий намір примусово виселити ТОВ "Альта Експерт" у будь- який спосіб з орендованого приміщення, зокрема, вжиття ним заходів щодо відключення електропостачання у приміщенні, а 29.04.2026 повідомив керуючому магазину про відключення водопостачання та газопостачання.

У свою чергу, ТОВ "Альта Експерт" зазначає, що намагається у законних спосіб вирішити спірні питання, а саме, шляхом ініціювання судових спорів про зобов`язання ТОВ "Травень 21" та пов`язаних з ним осіб - ТОВ "Серпень 17" та ТОВ "Сільвер Стоун" вчинити певні дії (справи Господарського суду Київської області № 911/492/25, № 911/494/25 та № 911/1153/26 відповідно, розгляд яких на цей час не завершений).

З огляду на викладене, позивач стверджує, що існує обґрунтований ризик, що за час розгляду спору у суді, у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач матиме можливість і надалі продовжувати чинити перешкоди у користуванні орендованим позивачем приміщенням, обмежувати доступ та перешкоджати вільному проходу, під`їзду, розвантаженню, навантаженню, веденню торговельної діяльності товарами продуктової, непродуктової групи та супутніми товарами, обмежувати, припиняти, відключати електропостачання,газопостачання, теплопостачання, водопостачання (холодна та гаряча вода), водовідведення та відведення каналізаційних стоків, обмежувати використання майна, що знаходиться в орендованій нежитловій будівлі.

Отже, наведені обставини позбавлять ТОВ "Альта Експерт" права користування орендованим приміщенням за цільовим призначення, створюють загрозу порушення прав та інтересів позивача та його суборендарів, що спричиняє завданню значних збитків. З огляду на викладене, позивач зазначає, що в разі вчинення відповідачем чи іншими особами за його дорученням/ проханням наведених дій, позивач втратить можливість ефективного відновлення своїх порушених прав та інтересів в межах даної справи, а отже, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою господарського суду суду Київської області від 04.06.2026 р. у справі № 911/1531/26 вжито заходи забезпечення позову за заявою ТОВ «Альта Експерт», а саме: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Травень 21» (відповідачу) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо частини нежитлової будівлі, літера «А-2», загальною площею 4441,00 кв.м, в тому числі щодо супермаркету (гіпермаркету) «Велмарт. Велетень низьких цін», розташованих за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Грибоєдова, 10-а, що є предметом договору оренди нерухомого майна від 06.07.2017, посвідченого Шевченко І.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 551, з наступними змінами і доповненнями: заборонити обмежувати доступ та перешкоджати вільному проходу, під`їзду, розвантаженню, навантаженню, заборонити обмежувати використання за цільовим призначенням з ведення торговельної діяльності товарами продуктової, непродуктової групи та супутніми товарами, заборонити вчиняти дії, пов`язані із обмеженням, припиненням, відключенням електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання (холодна та гаряча вода), водовідведення та відведення каналізаційних стоків, обмеженням використання майна, що знаходиться в зазначеній нежитловій будівлі.

Вказана ухвала мотивована тим, що наданими заявником поясненнями та доказами обґрунтовано, що без вжиття вказаних заходів забезпечення позову, відповідач та інші особи матимуть можливість до вирішення спору по суті, здійснювати дії, пов`язані з перешкоджання позивачу та його суборендарям використовувати орендоване майно за призначенням, що призведе до значних збитків та значно ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову; невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду; у випадку обмеження доступу до орендованого приміщення та повного припинення роботи систем забезпечення до вирішення спору по суті, у разі задоволення позову ТОВ «Альта Експерт» зазнає непоправної шкоди та не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, буде змушений звертатися до суду із новими позовами, зокрема щодо відшкодування збитків, вселення чи усунення перешкод у користуванні майном чи зобов`язанні вчинити певні дії; заходи забезпечення пов`язані виключно з орендними правовідносинами позивача та його суборендарів, не зачіпають інших інтересів відповідача та третіх осіб, в той же час, дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача. Наведені позивачем обставини з високим ступенем вірогідності свідчать про реальну загрозу порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та завдання йому значних збитків, що призведе до понесення позивачем додаткових затрат коштів та часу на відновлення своїх прав та інтересів, в той же час, відповідні обмежувальні заходи не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача та інших осіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «Травень 21» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Аьта Есперт» про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт зазначає, що починаючи з 24.06.2024 ТОВ "Альта Експерт" відмовляється звільнити приміщення, фактично заперечуючи факт розірвання договору оренди від 06.07.2017 № 551, при цьому, вказані вимоги отримані ТОВ "Альта Експерт", зокрема вимога № 1 від 21.06.2024 отримана ТОВ "Альта Експерт" 24.06.2024, а вимога № 2 від 26.06.2024 отримана ТОВ "Альта Експерт" 02.07.2024. Дані фактичні обставини справи встановлені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24 та не підлягають доведенню повторно у даному судовому провадженні.

Скаржник вважає, що з 24.06.2024 договір оренди від 06.07.2017 №551 є розірваним, а ТОВ «Альта Експерт» зобов`язаний негайно повернути ТОВ «Травень 21» орендоване майно та звільнити приміщення від власних речей. При цьому, в силу частини 2 ст. 774 ЦК України, припинення договору оренди тягне за собою одночасне припинення договору суборенди.

ТОВ "Альта Експерт" з моменту отримання щонайменше вимоги № 1 від 21.06.2026 про звільнення об`єкта оренди, а саме з 24.06.2024, достеменно обізнане про припинення договору оренди від 06.07.2017 № 551 та безпідставно користується частиною нежитлової будівлі за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10а, площею 4441,00 кв.м. Отже, ТОВ "Альта Експерт" неправомірно здає в суборенду об`єкт нерухомості його суборендарями ТОВ "Фудком" та ТОВ "Реал Регіон 2", факт наявності правочинів щодо суборенди майна, що фактично належить ТОВ "Травень 21" не заперечується і самим позивачем у даній справі.

Таким чином, на думку апелянта, незаконно вважаючи себе й надалі орендарем частини об`єкту нерухомості, ТОВ "Альта Експерт"дізнавшись про припинення договору оренди № 551, не припинив суборендних правовідносин з ТОВ "Фудком", якому передав в користування нежитлове приміщення загальною площею 4 223,40 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10а. Більше того, ТОВ "Альта Експерт" не припинило орендних відносин й з ТОВ "Реал Регіон 2", якому передав в користування нежитлове приміщення загальною площею 75,50 кв.м, розташоване за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10а.

Відтак, апелянт вважає, що ТОВ "Альта Експерт" фактично порушує право власності ТОВ "Травень 21" за рахунок безпідставного збереження у себе частини нежитлової будівлі за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10а, площею 4 441 кв.м, та безпідставно у період з 25.06.2024 по сьогоднішній день фактично отримує дохід від комерційного використання об`єкту нерухомості, при цьому, навіть не компенсує спожиті ним та його орендарями комунальні послуги.

Апелянт наголошує на тому, що відмовляючи у позові ТОВ "Альта Експерт" у справі № 911/2217/24, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.12.2025 констатував, що право орендодавця на розірвання договору виникає на підставі порушення зобов`язання (несплати) відповідно до пункту 18.3.3 договору, тобто фактично право оренди приміщення є припиненим, а ТОВ "Альта Експерт" користується майном без належної правової підстави.

Також апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову була прийнята без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.06.2026 у справі №910/14630/25 щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України. Так, скаржик зазначає, що вжиті Господарським судом Київської області від 04.06.2026 у даній справі № 911/1531/26 заходи забезпечення позову фактично зводяться до надання позивачу безперешкодного права володіння та користування спірним майном до вирішення спору по суті, тобто мають ознаки вирішення спору по суті та є тотожними заявленим позовним вимогам. Застосування таких заходів призводить до того, що позивач отримує доступ до приміщень та можливість їх використання так, ніби його позовні вимоги вже задоволені судом, що є неприпустимим на стадії забезпечення позову.

Апелянт зауважує, що у даній справі № 911/1531/26 наявні докази того, що ТОВ "Альта Експерт" фактично користується нерухомим майном ТОВ "Травень 21" без належної правової підстави, порушуючи право приватної власності позивача, більше того, ТОВ "Альта Експерт" не заперечується, а навпаки стверджується, що останній здає нерухоме майно ТОВ "Травень 21" у суборенду третім особам, незважаючи на фактичне припинення договору оренди з ТОВ "Травень 21", відтак, саме відповідач у даній справі фактично втратив можливість користуватись власним нерухомим майном для здійснення правомірної господарської діяльності з метою одержання прибутку, а не позивач, як помилково зазначає ТОВ "Альта Експерт".

Апелянт також стверджує, що позовна вимога має немайновий характер, а тому тимчасова неможливість користування приміщеннями може бути підставою для відшкодування збитків, а не для забезпечення позову, і що відсутній ризик ускладнення виконання рішення.

Крім того, апелянт звертає увагу, що фактично ухвалюючи оскаржуване рішення про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд погодився із зазначеними твердженнями та обґрунтуваннями позивача, та між іншим не перевірив та не врахував, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 472345772 від 10.04.2026, виданого державним реєстратором Виконавчого комітету Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області Коровайко О.С., на підставі вимоги ТОВ "Травень 21" про повернення об`єкту оренди орендодавцеві № 1- 21/06/2024 від 21.06.2024, повторної вимоги ТОВ "Травень 21" про повернення об`єкту оренди орендодавцеві № 1-26/06/2024 від 26.06.2024 та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24 припинено право оренди ТОВ "Альта Експерт" за договором оренди від 06.07.2017 реєстровий № 551.

Підсумовуючи апелянт зазначає, що з огляду на те, що застосовані ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі №911/1531/26 заходи забезпечення позову порушують баланс інтересів учасників справи та за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, а тимчасова неможливість користування приміщеннями може бути підставою для відшкодування збитків, а не для блокування прав власника нерухомого майна шляхом забезпечення позову та зважаючи на те, що захист оспорюваного права оренди не може мати вищий пріоритет, ніж наявне зареєстроване право власності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 01.06.2026 у справі № 910/14630/25, суд першої інстанції не дотримався вимог Господарського процесуального кодексу України щодо застосування заходів забезпечення позову.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 07.07.2026, зазначає, що ухвала суду прийнята при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, позивач вказує, що твердження відповідача про те, що Верховний Суд у постанові від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24 нібито констатував, що право оренди є припиненим, є викривленням змісту постанови Верховного Суду. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив лише те, що право орендодавця на розірвання договору виникає у зв`язку з порушенням зобов`язання (несплатою). Проте «виникнення права на розірвання» та «реалізація цього права з настанням наслідку у вигляді припинення договору» - різні юридичні категорії. Чи було це право реалізовано належним чином (зокрема, чи мали місце несплата понад три місяці підряд та вручення повідомлень орендареві) - це саме ті фактичні обставини, які підлягають встановленню судом першої інстанції під час нового розгляду зустрічного позову і які, станом на цей час, судовим рішенням, що набрало законної сили, не встановлені. Оскільки справу у частині зустрічного позову (а отже, і питання факту розірвання договору оренди та звільнення об`єкта оренди) направлено на новий розгляд, і рішення, яке б установило припинення договору оренди, відсутнє, жодних преюдиційних обставин, що підтверджували б припинення договору оренди чи безпідставність користування об`єктом оренди, неіснує.

Позивач також посилається на те, що не підтверджує припинення договору оренди і внесення відповідачем 10.04.2026 відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про «припинення» права оренди (Витяг № 472345772 від 10.04.2026). Зазначена реєстраційна дія вчинена відповідачем в односторонньому порядку на підставі його ж власних вимог від 21.06.2024 та 26.06.2024 і постанови Верховного Суду від 16.12.2025, яка, як зазначено вище, факту розірвання договору оренди не встановлює. Внесення відомостей до реєстру не підтверджує відсутність у Товариства права оренди, наявність чи відсутність якого є предметом судового розгляду у справі № 911/2217/24, та не може підміняти собою судове вирішення спірного матеріально-правового питання. Отже, позивач вважає, що станом на теперішній час договір оренди є чинним (строк дії - до 31.12.2029), а ТОВ «Альта Експерт» - законним користувачем (орендарем) об`єкта оренди. Підстава для забезпечення позову - захист права позивача користуватися об`єктом оренди за чинним договором, нині не відпала.

Також позивач зазначає, що між позовними вимогами та вжитими заходами немає тотожності. У даній справі заходи мають заборонний характер і спрямовані на збереження предмета спору - функціонуючого торговельного об`єкта - у незмінному стані, а не на покладення на відповідача обов`язків, які є предметом позову. Вжиті заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача права власності та не перешкоджають його реалізації правомірним шляхом. Вони лише тимчасово забороняють відповідачу вчиняти неправомірні дії (самочинно відключати системи забезпечення, блокувати доступ та у позасудовий спосіб витісняти орендаря й суборендаря з об`єкта оренди).

Позивач зауважує, що висновки судів у справі № 910/14630/25 і у даній справі, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, обставини справи та фактично-доказова база є різними, а правовідносини не є тотожними. Це ж саме стосується і посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23, від 21.01.2019 у справі № 902/483/18 та ухвалу від 07.08.2018 у справі № 906/824/17, які позивач вважає нерелевантним та нетотожними даній справі, оскільки так само як у справі № 910/14630/25 стосуються випадків, коли вжиті заходи фактично надавали заявнику той самий результат, що й задоволення позову (тобто заходи дублювали активні позовні вимоги).

ТОВ "Альта Експерт" посилається на те, що орендоване ним у відповідача приміщення використовується суборендарем для розміщення мережевого супермаркету "Велмарт", у якому здійснюється торгівля харчовими продуктами та товарами широкого споживання, у приміщенні розміщується техніка та обладнання для зберігання товару, тому дії відповідача, які спрямовані на перешкоджання позивачу в реалізації права оренди, зокрема, припинення систем забезпечення, призведуть до непоправних збитків. Також частина спірного приміщення, яка перебуває в оренді ТОВ "Альта Експерт", передана в суборенду ТОВ "Фудком", яке є підприємством роздрібної торгівлі оператором супермаркету "Велмарт", що здійснює діяльність у місті Біла Церква Київської області. Формат діяльності відповідача (супермаркет) передбачає безперервне забезпечення населення продуктами харчування, засобами гігієни та іншими товарами критичного попиту, що має системний вплив на життєзабезпечення територіальної громади. Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 22.01.2026 №1017, ТОВ "Фудком" офіційно віднесено до підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Зазначений статус підтверджує, що діяльність ТОВ "Фудком" виходить за межі звичайної комерційної діяльності та має публічно значимий характер, оскільки спрямована на задоволення базових потреб населення, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, запобігає соціальній напрузі та підтримує базові умови життєдіяльності громади, що підтверджується електронною петицією № 773 та зверненням, підписаним трудовим колективом супермаркету, а також 3300 жителями мікрорайону щодо відновлення роботи супермаркету.

Позивач зазначає, що у зв`язку з блокуванням роботи супермаркету «Велмарт», ТОВ «Альта Експерт» та його суборендарем ТОВ «Фудком» подано низку заяв (повідомлень) до правоохоронних органів. Враховуючи зазначені обставини позивач стверджує, що у разі скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою від 04.06.2026, фактично буде легалізовано триваючі протиправні та суспільно небезпечні дії відповідача, що у подальшому може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Позивач звертає увагу на суперечливу поведінку у діях відповідача, який посилався на те, що орендні правовідносини між сторонами є припиненими, а договір оренди розірваним з 24.06.2024, проте протягом усього часу існування орендних правовідносин між позивачем та відповідачем, ТОВ «Альта Експерт» справно сплачував та продовжує сплачувати орендні платежі згідно з умовами договору оренди на підставі виставлених рахунків ТОВ «Травень21» та підписаних останнім актів здачі-приймання робіт.

23.07.2026 ТОВ «Альта Експерт» подано письмові пояснення щодо апеляційної скарги, в яких Товариство наводить судову практику в аналогічних спорах, де суди застосовували заходи забезпечення позову і таке застосування не вважалось тотожним позовним вимогам.

31.07.2026 ТОВ «Альта Експерт» надано також додаткові пояснення щодо апеляційної скарги, які зводяться до протиправних дій відповідача, які набули суспільного резонансу та безпосередньо стосуються наявності реальної загрози порушення прав позивача та необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

03.08.2026 від ТОВ «Альта Експерт» надійшли додаткові пояснення в яких воно просило суд апеляційної інстанції врахувати, що протиправні дії відповідача набули широкого суспільного резонансу та стали предметом висвітлення у засобах масової інформації, на підтвердження чого надало роздруківки публікацій.

Заперечення ТОВ «Травень 21» на відзив на апеляційну скаргу

03.08.2026 від ТОВ «Травень 21» надійшли заперечення на відзив та письмові пояснення ТОВ «Альта Експерт», в яких відповідач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, посилаючись на те, що аргументи викладені у відзиві не спростовують доводів апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду фактично є тотожною позовним вимогам, а судом ТОВ "Альта Експерт" фактично надано можливість безперешкодно володіти та користуватися майном ТОВ "Травень 21" протягом усього часу розгляду справи № 911/1531/26 по суті, хоча наявність у позивача права на таке користування припинене у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, натомість право власності на всю будівлю, включаючи приміщення, яке наразі самовільно займає відповідач, належить на праві приватної власності ТОВ "Травень 21", і саме власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Також відповідач заперечує проти врахування поданих ТОВ «Альта Експерт» від 23.07.2026 письмових пояснень щодо апеляційної скарги та просив залишити їх без розгляду, оскільки вони подані після реалізації права на подання відзиву та фактино спрямовані на його доповнення після пливу встановленого судом строку. Відповідач вважає, що письмові пояснення фактично не містять нових юридичних аргументів, здатних спростувати доводи апеляційної скарги, а лише повторюють позицію, вже викладену у відзиві, доповнюючи її значним обсягом цитування судової практики без належного аналізу її релевантності саме до спірних правовідносин.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали оскарження у справі №911/1531/26.

24.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1531/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26 та призначено розгляд справи на 07.07.2026.

У судовому засіданні 07.07.2026 колегія суддів протокольною ухвалою оголосила перерву у розляді апеляційної скарги до 27.07.2026 у зв`язку з наданням відповідачу можливості ознайомитись з відзивом на апеляційну скаргу.

Судове засідання 27.07.2026 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., у період із 20.07.2026 по 02.08.2026 у відпустці.

Крім того, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею, із 03.08.2026 на лікарняному розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2057/26 від 04.08.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи 911/1531/26.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Владимиренко С.В. та призначено розгляд справи на 04.08.2026.

Колегія суддів протокольною ухвалою 04.08.2026 оголосила перерву у розляді апеляційної скарги до 10.08.2026.

10.08.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт» - Аветяна Артура Георгійовича надійшла заява про відвід судді Владимиренко С.В. від розгляду справи №911/1531/26.

Ухвалою Північний апеляційний господарський суд від 10.08.2026 визнано заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт» - Аветяна Артура Георгійовича про відвід судді Владимиренко С.В. від розгляду справи №911/1531/26 необґрунтованою та відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт» - Аветяна Артура Георгійовича про відвід судді Владимиренко С.В. від розгляду справи №911/1531/26.

Водночас, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість та об`єктивність судді Північного апеляційного господарського суду у Владимиренко С.В. при розгляді справи №911/1531/26, суддею Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №911/1531/26.

Ухвалою Північний апеляційний господарський суд від 10.08.2026 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. про самовідвід від розгляду справи №911/1531/26 задоволено. Матеріали справи №911/1531/26 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Алданова С.О. та призначено розгляд справи на 12.08.2026.

У судовому засіданні 12.08.2026 представником позивача подано 2 заяви про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 у задоволенні вказаних заяв відмовлено. Разом з тим, під час судового засідання у місті Києві було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим подальший розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 оголошено перерву у розгляді справи № 911/1531/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 до 07.09.2026.

У судовому засіданні 07.09.2026 дослідивши докази та прийнявши процесуальні рішення, колегія судів перейшла до стадії судових дебатів, після чого, оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши у встановлений час 07.09.2026 скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі ст. 42 та ст. 269 ГПК України надав правову оцінку додатково поданим доказам, а також поясненням учасників справи, наданим під час апеляційного провадження.

Позиції учасників справи

Представниця відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.08.2026 наполягала на доводах апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі №911/1531/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпезпечення позову.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.08.2026 заперечував проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі №911/1531/26 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та мотиви і джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Згідно із пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21 виснував, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 сформовано висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

При цьому законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, виснуючи про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із наступних встановлених обставин.

Так, судом першої інстанції встановлено, що за змістом позовної заяви ТОВ «Альта Експерт» зазначає, що Товариство на законних підставах користується частиною нежитлової будівлі універсального магазину, літера «А», розташованої за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул.Грибоєдова (на даний час перейменована на вул.Зенітного полку), 10-а, площею 4441,00 кв.м.

Підставою користування зазначеною будівлею є договір оренди нерухомого майна, укладений між ТОВ «Альвар» та ТОВ «Травень 21» 06.07.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим №551. Зазначеним договором встановлено строк користування до 31.12.2024 включно.

У подальшому 28.05.2020 сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до договору, в якому домовились викласти п.17.1 договору у новій редакції наступного змісту: «Цей договір набуває чинності з 06.07.2017 та діє до 31.12.2029 включно».

Крім того, між ТОВ «Травень 21» (орендодавець), ТОВ «Альвар» (орендар) та ТОВ «Альта Експерт» (новий орендар) 11.07.2023 укладений договір про заміну сторони та внесення змін до договору.

Позивач зазначає, що незважаючи на існування укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди, термін якого погоджено до 31.12.2029, ТОВ «Травень 21» послідовно вчиняє дії/бездіяльність, спрямовані на унеможливлення користування ТОВ «Альта Експерт» орендованим майном з метою дострокового припинення права оренди.

Зокрема, відповідач та/чи інші особи за його вказівками/проханнями, вчиняє протиправні дії щодо відключення електроживлення об`єкта оренди, вживає заходи щодо відключення об`єкта оренди від водопостачання та водовідведення, за допомогою важкої техніки з краном заблокував доступ до об`єкта оренди бетонними блоками, що повністю унеможливлює вхід до нього відвідувачів, після встановлення бетонних блоків залишив біля них вантажний автомобіль з метою унеможливити позивачу зміщення бетонних блоків (підтверджується фото об`єкта оренди).

ТОВ «Альта Експерт» зазначає, що орендоване ним у відповідача приміщення використовується суборендарем для розміщення мережевого супермаркету «Велика Кишеня», «Велмарт», у якому здійснюється торгівля харчовими продуктами та товарами широкого вжитку, у приміщенні розміщується техніка та обладнання для зберігання товару, тому дії відповідача, які спрямовані на перешкоджання позивачу в реалізації права оренди, зокрема, припинення систем забезпечення, призведуть до непоправних збитків, оскільки до моменту вирішення судового спору орендар та його суборендарі можуть бути примусово видворені з орендованого приміщення, вивезене обладнання з приміщення, що унеможливить здійснення господарської діяльності з роботи супермаркету в орендованому приміщенні з огляду на припинення роботи систем забезпечення та блокування доступу до супермаркету бетонними блоками. Як наслідок захист порушених прав ТОВ «Альта Експерт» буде ускладнено або навіть унеможливлено.

Позивач зазначив, що неможливість відновлення порушених прав ТОВ «Альта Експерт», як орендаря, потягне за собою неможливість відновлення порушених прав його суборендарів і спричинить виникнення численних судових спорів суборендарів та орендаря (ТОВ «Альта Експерт») і власника ТОВ «Травень 21».

Частина спірного приміщення, яка перебуває в оренді ТОВ «Альта Експерт», передана в суборенду ТОВ «Фудком», яке є підприємством роздрібної торгівлі-оператором супермаркету «Велмарт», що здійснює діяльність у місті Біла Церква Київської області. Формат діяльності відповідача (супермаркет) передбачає безперервне забезпечення населення продуктами харчування, засобами гігієни та іншими товарами критичного попиту, що має системний вплив на життєзабезпечення територіальної громади. В умовах воєнного стану діяльність підприємств роздрібної торгівлі, зокрема супермаркетів, набуває ознак критично важливої інфраструктури, оскільки забезпечує продовольчу безпеку населення, запобігає соціальній напрузі та підтримує базові умови життєдіяльності громади.

Таким чином, позивач вважає, що особливо важливим є до моменту вирішення спору у цій справі не допустити порушення прав учасників спірних правовідносин і залишити обставини за якими спірний об`єкт забезпечений електропостачанням, газопостачанням, теплопостачанням, водопостачанням і водовідведенням.

Однак, з дій відповідача - ТОВ «Травень 21» вбачається стійкий намір примусово виселити ТОВ «Альта Експерт» у будь-який спосіб з орендованого приміщення, зокрема, вжиття ним заходів щодо відключення електропостачання у приміщенні, а 29.04.2026 повідомив керуючому магазину про відключення водопостачання та газопостачання.

У свою чергу, ТОВ «Альта Експерт» зазначає, що намагається у законних спосіб вирішити спірні питання, зокрема, шляхом ініціювання судових спорів про зобов`язання ТОВ «Травень 21» та пов`язаних з ним осіб ТОВ «Серпень 17» та ТОВ «Сільвер Стоун» вчинити певні дії (справи Господарського суду Київської області № 911/492/25, № 911/494/25 та № 911/1153/26 відповідно, розгляд яких на цей час не завершений).

З огляду на викладене, позивач зазначив, що існує обґрунтований ризик, що за час розгляду спору у суді, у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач матиме можливість і надалі продовжувати чинити перешкоди у користуванні орендованим позивачем приміщенням, обмежувати доступ та перешкоджати вільному проходу, під`їзду, розвантаженню, навантаженню, веденню торговельної діяльності товарами продуктової, непродуктової групи та супутніми товарами, обмежувати, припиняти,відключати електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання (холодна та гаряча вода), водовідведення та відведення каналізаційних стоків, обмежувати використання майна, що знаходиться в орендованій нежитловій будівлі.

Задовольнячи заяву про забезпечення позовних вимог суд першої інстанції інстанції зазначив, що наведені позивачем обставини з високим ступенем вірогідності свідчать про реальну загрозу порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та завдання йому значних збитків, що призведе до понесення позивачем додаткових затрат коштів та часу на відновлення своїх прав та інтересів, водночас, відповідні обмежувальні заходи не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача та інших осіб.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що обрані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, відповідають п. п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За результатом оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Альта Експерт» помилковими та такими, що зроблені з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

ТОВ "Альта Експерт" стверджує, що позовні вимоги передбачають вчинення ТОВ "Травень 21" активних дій, водночас заходи забезпечення сформульовані як заборони, а тому тотожність між ними відсутня.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тотожність має оцінюватися не за граматичною формою, а за фактичним результатом, адже заборона вчиняти певні дії та зобов`язання забезпечити певний стан можуть бути різними за словесною конструкцією, але однаковими за фактичними наслідками.

Предметом позову є забезпечення ТОВ "Альта Експерт" можливості

користуватися спірним приміщенням, здійснювати в ньому торговельну діяльність, мати безперешкодний доступ і під`їзд, користуватися електро-, водо-, газопостачанням та іншими системами, використовувати майно, що перебуває у приміщенні.

Оскаржуваною ухвалою заборонено ТОВ "Травень 21" та будь-яким іншим особам обмежувати доступ і перешкоджати проходу та під`їзду, обмежувати використання приміщення за цільовим призначенням, відключати чи обмежувати постачання комунальних ресурсів, обмежувати використання майна у приміщенні.

Практичним результатом таких заходів є саме те, чого ТОВ "Альта Експерт" прагне досягнути за результатами розгляду позову, а саме: безперешкодне користування приміщенням та продовження торговельної діяльності. Отже, відмінність у використанні слів "зобов`язати" і "заборонити" не усуває тотожності фактичного результату.

Заходи забезпечення не зберігають нейтральний статус, адже ТОВ "Альта Експерт" називає забезпечення позову способом збереження наявного стану. Проте, на момент звернення із заявою між сторонами вже існував судовий спір щодо зобов`язання повернути нерухоме майно, право оренди у державному реєстрі речових прав було припинене, а правомірність подальшого користування ТОВ "Альта Експерт" не підтверджена судовим рішенням.

За таких обставин забезпечення позову не зберегло нейтральний стан, а створило для позивача привілейований стан фактичного користувача чужого майна та обмежило власника у здійсненні його прав. Фактично суд забезпечив не предмет спору, а господарську діяльність позивача та його суборендаря за рахунок обмеження зареєстрованого права власності ТОВ "Травень 21".

Оскаржувана ухвала містить невизначені та надмірно широкі заборони, адже формулювання "заборонити вчиняти дії щодо частини нежитлової будівлі" та "заборонити обмежувати використання за цільовим призначенням" не визначають вичерпного переліку заборонених дій. Внаслідок цього практично будь-яка дія власника щодо власного майна може бути витлумачена як порушення забезпечення позову. Заборони поширено не лише на ТОВ "Травень 21", а й на невизначене коло "будь-яких інших осіб", без встановлення їх процесуального статусу, зв`язку зі сторонами та конкретних обов`язків.

Таким чином, заходи забезпечення не відповідають вимогам правової

визначеності, співмірності та конкретності.

Окремі заходи фактично вимагають активної поведінки, адже заборона

обмежувати електропостачання, водопостачання, газопостачання та інші системи може фактично покладати на власника обов`язок підтримувати функціонування відповідних мереж, забезпечувати їх технічний стан, укладати або продовжувати відповідні договори, нести пов`язані з цим витрати, забезпечувати доступ третіх осіб до інженерних систем. Тобто формально заборонний захід фактично відтворює позитивні обов`язки, що становлять предмет позову. Це додатково підтверджує фактичну тотожність забезпечення заявленим вимогам.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову фактично зводяться до надання позивачу безперешкодного права володіння та користування спірним майном до вирішення спору по суті, тобто мають ознаки вирішення спору по суті та є тотожними заявленим позовним вимогам. Застосування таких заходів призводить до того, що позивач отримує доступ до приміщень та можливість їх використання так, ніби його позовні вимоги вже задоволені судом, що є неприпустимим на стадії забезпечення позову.

Суд першої інстанції не врахував сталу практику Верховного Суду щодо застосування статей 136, 137 ГПК України.

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.06.2026 у справі №910/14630/25, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23, від 21.01.2019 у справі № 902/483/18 та ухвалі Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 906/824/17, неодноразово наголошувалося на недопустимості вжиття заходів забезпечення позову, які фактично підміняють собою судове рішення у справі та вирішують спір по суті до його розгляду. Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що застосовані заходи забезпечення позову порушують баланс інтересів учасників справи та є неспівмірними.

Як вбачається з матеріалів справи, на час вирішення питання про забезпечення позову за відповідачем зареєстровано право власності на спірну нежитлову будівлю. Заборона особам, за якими зареєстровано право власності, вчиняти дії щодо такого майна на користь особи, чиє право користування є спірним і лише підлягає доведенню в судовому порядку, є непропорційним втручанням у майнові права. На стадії забезпечення позову захист оспорюваного права оренди не може мати вищий пріоритет, ніж наявне зареєстроване право власності.

При цьому, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову (в частині заборони блокування доступу до приміщень) істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення його оспорюваних прав у разі задоволення позову. Спір у цій справі стосується визнання права, що за своєю природою є вимогою немайнового характеру. У разі задоволення позову порушене право позивача буде відновлено на підставі судового рішення, а тимчасова неможливість користування приміщеннями може бути підставою для відшкодування збитків, а не для блокування прав власника шляхом забезпечення позову.

Доводи ТОВ "Альта Експерт", що постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24 не підтверджує припинення договору оренди, а направлення справи в частині зустрічного позову на новий розгляд означає, що договір оренди продовжує діяти до ухвалення окремого судового рішення про його припинення, колегія суддів вважає помилковими.

Апелянт посилався на те, що договір оренди припинився внаслідок реалізації орендодавцем передбаченого договором та законом права на односторонню відмову від договору, у зв`язку з істотним порушенням орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати.

Постанова Верховного Суду має значення не як правочин, що припиняє

договір, а як судове рішення, яким відмовлено ТОВ "Альта Експерт" у задоволенні вимоги про визнання недійсним одностороннього правочину ТОВ "Травень 21"; відмовлено у задоволенні вимоги про визнання відсутнім у ТОВ "Травень 21" права на одностороннє дострокове розірвання договору; сформульовано обов`язкові для суду під час нового розгляду висновки щодо правової природи дій орендодавця та застосування статті 782 ЦК України; визнано обраний ТОВ "Альта Експерт" спосіб захисту неналежним.

Отже, після набрання постановою Верховного Суду законної сили відсутнє судове рішення, яким односторонній правочин ТОВ "Травень 21" був би визнаний недійсним. Презумпція правомірності правочину, встановлена статтею 204 ЦК України, не спростована.

Крім того, відсутність окремого судового рішення про розірвання договору не означає, що договір продовжує діяти. У свою чергу, ТОВ "Альта

Експерт" безпідставно ототожнює односторонню відмову від договору із розірванням договору в судовому порядку. Правові наслідки односторонньої

відмови від договору настають у силу волевиявлення уповноваженої сторони за наявності передбачених законом або договором підстав. Для настання таких наслідків не вимагається попереднього ухвалення судового рішення про розірвання договору. Відповідно, вимога ТОВ "Травень 21" про звільнення та повернення майна є наслідком уже заявленої односторонньої відмови від договору, а не вимогою про припинення договору на майбутнє.

Направлення зустрічного позову на новий розгляд не поновлює договір оренди, не скасовує одностороннього правочину ТОВ "Травень 21" та не відновлює запис про право оренди в Державному реєстрі речових прав. Новому розгляду підлягає вимога про застосування наслідків припинення договору - звільнення та повернення майна. Саме собою направлення цієї вимоги на новий розгляд не може тлумачитися як встановлення чинності договору до моменту ухвалення майбутнього рішення.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу містить суперечливу позицію позивача, адже з одного боку, ТОВ "Альта Експерт" стверджує, що питання припинення договору ще не вирішене та залишається спірним, а з іншого боку, у категоричній формі заявляє, що договір оренди є чинним, строк його дії триває до 31.12.2029, ТОВ "Альта Експерт" є законним орендарем, ТОВ "Травень 21"вчиняє протиправні дії щодо чинного орендаря. Такі твердження взаємовиключні. Якщо питання існування права оренди залишається спірним і підлягає встановленню під час нового розгляду справи № 911/2217/24, ТОВ "Альта Експерт" не має підстав вимагати, щоб у межах забезпечення позову у справі № 911/1531/26 його вже було визнано законним орендарем.

Однак суд першої інстанції фактично надав перевагу одній із двох спірних матеріально-правових позицій та забезпечив ТОВ "Альта Експерт"фактичне користування майном до вирішення спору.

Крім того, відомості Державного реєстру речових прав не можуть бути проігноровані на стадії забезпечення позову, адже у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинено право оренди ТОВ "Альта Експерт", при цьому, матеріали справи не містять підтвердження щодо оскарження такого припинення права позивачем у судовому порядку та не містить відомостей та доказів про скасування відповідної державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що, суд під час вирішення питання про забезпечення позову не вправі визнавати реєстраційну дію незаконною, ігнорувати чинні відомості Державного реєстру, фактично поновлювати припинене право оренди, надавати незареєстрованому та спірному праву користування перевагу над зареєстрованим правом власності. До скасування відповідного реєстраційного запису у передбаченому законом порядку він є чинним та повинен враховуватися судом.

Отже, твердження ТОВ "Альта Експерт" про те, що позивач є безумовно законним орендарем до 31.12.2029, є не встановленим фактом, а виключно його правовою позицією у спорі.

Щодо посилання ТОВ "Альта Експерт" на поданий ним науково-правовий висновок, як підтвердження того, що договір оренди не припинився, колегія суддів вважає, що такий документ не є доказом у справі.

Зміст поданого висновку виходить за межі предмета висновку експерта у галузі права, визначені статтею 108 ГПК України, адже відповідно до частини 1 статті 108 ГПК України експерт у галузі права може надавати висновок виключно щодо застосування аналогії закону чи аналогії права; змісту норм іноземного права.

Водночас поданий позивачем висновок фактично містить тлумачення конкретної постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24; оцінку правових наслідків окремих доказів; висновки щодо юридичного статусу спірного договору оренди; висновки щодо наявності або відсутності припинення договірних правовідносин між сторонами.

Так, автор висновку прямо зазначає, що станом на 16.12.2025 договір оренди не є припиненим та що зобов`язальні правовідносини між сторонами продовжують існувати. Разом з тим, питання припинення чи неприпинення договору оренди є безпосереднім предметом судового розгляду у даній справі та належить до виключної компетенції суду.

Фактично експерт пропонує суду готовий висновок щодо вирішення одного з ключових питань спору, що прямо суперечить правовій природі висновку експерта у галузі права.

Крім того, висновок містить внутрішню суперечність. З одного боку, експерт зазначає, що питання факту розірвання договору оренди залишається відкритим та має бути вирішено судом під час нового розгляду справи. З іншого боку, одночасно стверджує, що станом на дату постанови Верховного Суду договір оренди не є припиненим та продовжує діяти.Таким чином, експерт фактично робить остаточний висновок щодо спірних правовідносин, хоча одночасно визнає, що відповідні фактичні обставини ще не встановлені судом.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом та не має наперед встановленої сили для суду.

За таких обставин поданий документ не містить відомостей, які можуть бути предметом висновку експерта у галузі права в розумінні статті 108 ГПК України, а тому відсутні підстави для врахування викладених у ньому висновків під час вирішення спору.

Колегія суддів звертає увагу суду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, в якій зазначено, що відповідно до частини першої статті 108 ГПК учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи (частина друга статті 108 ГПК України). Статтею 109 ГПК передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

З огляду на вище викладене, науково-правовий висновок не може підміняти судове тлумачення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24. Встановлення змісту постанови Верховного Суду, її правових наслідків та обов`язковості сформульованих у ній висновків належить виключно до повноважень суду, а не залученого однією зі сторін фахівця.

Науково-правовий висновок не доводить фактів отримання або неотримання повідомлень, наявності заборгованості, виконання сторонами договірних обов`язків, чинності чи припинення державної реєстрації права оренди.

Колегія суддів вважає безпідставними та відхиляє доводи ТОВ "Альта Експерт" , що правовідносини у справі № 910/14630/25 не є подібними з даною справою № 911/1531/26, а Верховний Суд залишив у силі частину заходів щодо заборони відключення комунальних ресурсів, з огляд на таке.

В обох справах суди вирішували питання про допустимість забезпечення позову шляхом обмеження власника нерухомого майна, гарантування позивачу можливості користування спірним приміщенням, надання захисту оспорюваному праву оренди до вирішення спору по суті, фактичного збереження господарської діяльності позивача у чужому приміщенні.

Натомість, ТОВ "Альта Експерт" вибірково тлумачить постанову Верховного Суду. Той факт, що у справі № 910/14630/25 окремі заходи щодо комунікацій були залишені в силі, не означає автоматичної правомірності аналогічних заходів у будь- якій іншій справі. Верховний Суд виходив із конкретних обставин тієї справи, зокрема з установленої загрози знищення або істотного пошкодження самого об`єкта нерухомості.

У справі № 911/1531/26 суд першої інстанції не встановив реальної загрози знищення будівлі, загрози істотного пошкодження конструктивних елементів, аварійного стану приміщення, неможливості збереження самого об`єкта нерухомості без забезпечення позову.

Натомість мотивування ухвали стосується можливих збитків, простою супермаркету та перешкод у господарській діяльності. Збереження товарів, покупців і господарської діяльності суборендаря не є тотожним збереженню

фізичного чи технічного стану нерухомого майна.

Крім того, суд першої інстанції не здійснив окремої оцінки кожного заходу.

Навіть якщо певний вузький захід теоретично міг би бути допустимим, це не виправдовує застосування всього комплексу заборон. Суд мав окремо оцінити необхідність, співмірність і зв`язок із предметом спору кожного заходу, зокрема заборон обмежувати доступ, перешкоджати проходу та під`їзду, обмежувати розвантаження та навантаження, обмежувати використання приміщення за цільовим призначенням, обмежувати використання будь-якого майна, що знаходиться у приміщенні, припиняти чи обмежувати постачання кожного окремого ресурсу. Такої індивідуальної оцінки ухвала не містить. Суд застосував комплекс заходів, як єдине ціле, не встановивши, чому менш обтяжливі заходи не можуть забезпечити мету провадження.

Також колегія суддів вважає, що доводи ТОВ "Альта Експерт" про співмірність заходів ґрунтуються на хибному припущенні, що Товариство вже має безумовне та чинне право оренди.

При цьому, суд першої інстанції мав виходити зі спірності права користування, а не з його доведеності, адже на стадії забезпечення позову суд не вправі остаточно встановлювати чинність договору оренди, правомірність односторонньої відмови, наявність чи відсутність права користування, правомірність дій кожної зі сторін щодо приміщення. Проте, оскаржувана ухвала фактично виходить із того, що ТОВ "Альта Експерт" є законним орендарем, а ТОВ "Травень 21" неправомірно перешкоджає його користуванню, отже це і є попереднє вирішення спору по суті.

Обмеження права власності ТОВ "Травень 21" не є мінімальним, адже ТОВ "Альта Експерт" стверджує, що негативним наслідком для власника є лише тимчасова неможливість у позасудовому порядку повернути володіння.

Дійсно оскаржуваною ухвалою власника позбавлено можливості фактично володіти значною частиною будівлі; власнику заборонено вчиняти невизначене коло дій щодо належної йому нерухомості; власника обмежено у вирішенні питань експлуатації та інженерного забезпечення приміщення; фактичне володіння збережено за позивачем та суборендарем на невизначений строк судового розгляду.

Таке обмеження не може вважатися мінімальним. Воно фактично перекладає всі негативні наслідки тривалості судового процесу на власника.

У свою чергу, інтереси ТОВ "Фудком" не можуть переважати над правом власності ТОВ "Травень 21", адже ТОВ "Фудком" взагалі не було і не є стороною договору оренди між ТОВ "Травень 21" та ТОВ "Альта Експерт". Права суборендаря є похідними від прав орендаря та не можуть мати ширшого обсягу, ніж право самого орендаря. Якщо право оренди ТОВ "Альта Експерт" припинене або є спірним, посилання на господарську діяльність суборендаря не створює самостійної правової підстави для користування майном власника. Статус ТОВ "Фудком" як критично важливого підприємства також не встановлює права на конкретне нерухоме майно, не продовжує строк договору оренди, не скасовує односторонню відмову від договору, не надає права безстроково користуватися чужим майном, не є підставою для обмеження конституційного права власності.

Публічний інтерес не може підміняти правову підставу користування майном. Посилання на продовольчу безпеку, звернення працівників та електронну петицію має емоційний, але не юридичний характер. Навіть суспільно важлива господарська діяльність повинна здійснюватися на належній правовій підставі. Звернення громадян не можуть встановити право оренди, замінити договір, скасувати відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позбавити власника права на повернення майна або звільнити орендаря або суборендаря від обов`язку довести законність користування.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання ТОВ "Альта Експерт" на ризик простою супермаркету, псування товарів, втрати працівників і покупців, оскільки такі обставини не доводять наявності передбачених статтями 136- 137 ГПК України підстав для забезпечення позову саме обраними заходами.

Імовірні господарські збитки не свідчать про неможливість ефективного захисту, а зазначені ТОВ "Альта Експерт" наслідки мають майновий характер та можуть бути обраховані, підтверджені первинними документами, заявлені до відшкодування, компенсовані у передбаченому законом порядку за наявності складу цивільного правопорушення. ТОВ "Альта Експерт" не довело, чому можливі збитки неможливо встановити та компенсувати. Твердження про "невідновність" втрати покупців або працівників є припущенням, а не доказом. Отже, йдеться не про забезпечення виконання рішення, а про збереження поточної господарської діяльності позивача та суборендаря.

Можливість виникнення інших спорів не є самостійною підставою для

забезпечення позову. ТОВ "Альта Експерт" посилається на те, що без забезпечення може бути змушене подавати інші позови. Проте, стаття 136 ГПК України не передбачає забезпечення позову лише з метою усунення ймовірності виникнення нових правовідносин або майбутніх спорів. Суд повинен установити конкретну, реальну та підтверджену доказами загрозу неможливості ефективного захисту саме заявленого права в межах конкретної справи. Такої оцінки суд першої інстанції не здійснив.

Щодо тверджень про протиправні дії ТОВ "Травень 21", а саме: самоуправство, залучення невідомих осіб, кримінальні правопорушення та умисне невиконання судового рішення, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та відхиляє, з огляду на наступне.

Звернення до правоохоронних органів не доводить вчинення кримінального правопорушення. Талон-повідомлення, заява про кримінальне правопорушення або звернення до поліції підтверджують лише факт звернення певної особи до правоохоронного органу та не підтверджують достовірність викладених заявником обставин, причетність ТОВ "Травень 21", наявність складу кримінального правопорушення, винуватість посадових осіб, протиправність конкретних дій, умисне невиконання ухвали суду. Натомість, доводи позивача не містять посилань на обвинувальний вирок, повідомлення про підозру, результати досудового розслідування чи інше остаточне процесуальне рішення, яким була б встановлена причетність ТОВ "Травень 21".

Припущення про дії "невідомих осіб" не можуть ставитися у вину юридичній особі. У поясненнях позивач зазначав, що відповідні дії вчиняли "невідомі особи", які нібито або "ймовірно" пов`язані з ТОВ "Травень 21". Використання таких формулювань підтверджує відсутність достовірних доказів того, хто саме вчиняв відповідні дії та на чиє доручення. Суд не може покласти припущення в основу висновку про недобросовісну чи протиправну поведінку ТОВ "Травень 21".

Фотографії та відеозаписи не доводять юридичної кваліфікації подій, адже фото або відео можуть відображати певний фізичний стан території чи дії окремих осіб, але самі по собі не доводять належність цих осіб до ТОВ "Травень 21", наявність доручення від ТОВ "Травень 21", час і безперервність відеозапису, відсутність монтажу, мотив і мету дій, протиправність дій, наявність умислу на невиконання судового рішення. Вказані матеріали повинні оцінюватися з урахуванням їх походження, автентичності, повноти та зв`язку з конкретними особами.

Спір щодо володіння майном не може кваліфікуватися як самоуправство, адже ТОВ "Травень 21" є зареєстрованим власником нерухомого майна, а договір оренди є припиненим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Сам факт незгоди ТОВ "Альта Експерт" із діями власника не перетворює такі дії на кримінальне правопорушення. Правова кваліфікація відповідної поведінки може бути здійснена лише компетентним органом у встановленому законом порядку.

Стосовно посилання ТОВ "Альта Експерт" на рахунки та акти складені після 24.06.2024, чим ТОВ "Травень 21" підтвердило чинність договору оренди, що свідчить про суперечливу поведінку ТОВ "Травень 21", колегія суддів зазначає, що такий висновок є передчасним та не враховує правової природи відповідних документів.

Такі платежі мають компенсаційний характер та запобігають безоплатному користуванню чужим майном.

Доктрина venire contra factum proprium не застосовується автоматично, адже для застосування заборони суперечливої поведінки необхідно встановити сукупність обставин, а саме: чітку, однозначну та усвідомлену попередню поведінку особи; обґрунтоване покладення іншої сторони на таку поведінку; зміну позиції особи; настання негативних наслідків для сторони, яка добросовісно покладалася на попередню поведінку.

ТОВ "Альта Експерт" не довело, що ТОВ "Травень 21" відмовилося від

одностороннього правочину, що право оренди було повторно зареєстровано, що ТОВ "Альта Експерт" змінило свою поведінку саме внаслідок отримання рахунків, що рахунки містили безумовну гарантію користування майном до 31.12.2029.

Доводи про рахунки та акти стосуються суті спору, а не забезпечення позову.

Навіть за умови наявності відповідних документів їх правова оцінка вимагає повного дослідження доказів, пояснень сторін та встановлення дійсної волі ТОВ "Травень 21". Це не може бути зроблено під час апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову. ТОВ "Альта Експерт" фактично просить апеляційний суд на підставі окремих бухгалтерських документів установити чинність договору оренди, тобто вирішити спір по суті.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ТОВ «Альта Експерт» про забезпечення позову.

У свою чергу доводи, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, на думку колегії суддів, є непереконливими та не спростовують порушень норм процесуального права, допущеним судом першої інстанції, оскільки твердження позивача про заборону ТОВ "Травень 21" вчинення активних дій щодо безперешкодного користування приміщення та продовження торгівельної діяльності, користування елетро-, водо-, газопостачанням та іншими системами, є предметом розгляду справи по суті , практичним результатом таких заходів є саме те, чого позивач прагне досягнути за результатами розгляду справи. Судове рішення про забезпечення позову, яке ґрунтується на цьому твердженні, фактично преюдиціює вирішення спору на користь позивача.

Колегія суддів залишає без розгляду нові докази, надані ТОВ „Альта Експерт" разом із додатковими поясненнями від 30.07.2026 та від 04.08.2026, на підставі статті 207 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначає, що переважна більшість цих документів не була предметом дослідження в суді першої інстанції та подається заявником безпосередньо на стадії апеляційного провадження. При цьому скаржником не обґрунтовано об`єктивну неможливість їх своєчасного подання до суду першої інстанції з незалежних від нього причин.

Колегія суддів наголошує, що правомірність рішення суду оцінюється крізь призму обставин і доказів, які існували на момент його ухвалення.

Обставини та події, що виникли після постановлення оскаржуваної ухвали, не можуть свідчити про її незаконність чи необґрунтованість на момент її прийняття. Перевірка законності судового рішення судом апеляційної інстанції здійснюється виходячи з фактичних обставин та доказів, які існували та були предметом розгляду на момент постановлення такого рішення. Відтак, подальші процесуальні чи фактичні дії ТОВ „Альта Експерт" не спростовують відсутності належних та допустимих доказів на момент розгляду відповідної заяви судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи ТОВ «Альта Експерт», викладені у письмових поясненнях, у яких позивач посилається на судову практику щодо застосування заходів забезпечення позову, яке не вважалося тотожним задоволенню позовних вимог. Саме по собі існування судових рішень в інших справах не може бути підставою для застосування аналогічного підходу без встановлення подібності юридично значущих обставин. У наведених позивачем справах предметом спору були інші матеріально-правові вимоги, інші договори, інші суб`єкти, а також інші обставини виникнення спору. Отже, зазначені письмові пояснення фактично не містять нових юридичних аргументів для спростування доводів апеляційної скарги, а лише дублюють позицію, викладену у відзиві, та містять цитування судової практики без належного аналізу її релевантності до цих спірних правовідносин.

Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 слід скасувати, а у задоволенні заяви ТОВ «Альта Експрес» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/1531/26 відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю, або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі №911/1531/26 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі № 911/1531/26 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Альта Експрес» про вжиття заходів забезпечення позову.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 240, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі №911/1531/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі №911/1531/26 скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експрес» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експрес» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код 37002806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» (09114, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Зенітного Полку, 10-а, ідентифікаційний код 38168784) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 994 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі №911/1531/26 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 08.09.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

С.О. Алданова